Невелика деревина,
 Із графіту середина,
 Всім потрібна, щоб писати,
 Щоб картини малювати 
 

Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля.

Зелену затишну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею-

Така вона чудова й гарна!

Ти знаєш, як зовуть цю фею?

Її зовуть, звичайно... 

                                                         Намалюй барвисті квіти

  І беріз зелені віти,

  Щоб був гарний твій пейзаж,

   Фарби ти візьми гуаш.

                                                   Поєднаєм квіти, сонце,

  Небо ясне у віконці,

  Як докупи все зберемо,

   Як картину цю назвемо?                                                    

Фрукти, овочі та ваза,

Кожен з вас побачить зразу

В чому річ і в чому суть,

Як картину цю зовуть? 

 

Він для фарби — незамінний,

Бо художник він відмінний.

Розфарбує все, як треба,

І малюнок є вже в тебе  

 

                                                                     Білий-білий, наче сніг,

                                                                      Рук нема, немає ніг,

                                                                      Не людина і не звір,

                                                                       А зовуть його... 

 

Постирає все, що бачить,

Це не іграшка, не м 'ячик,

Опусти ти руку в сумку

Та дістань в долоні...

 

Ми на вернісаж прийшли,

Щось цікаве там знайшли,

То не птах і не людина,

А зовуть її...