Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
автор О. Роговенко

"Крабик, чому ти такий засмучений?" — запитала Чистозубка.

"Я не можу знайти собі друзів, бо всі кажуть, що я нечепура," — відповів Крабик.

Чистозубка усміхнулася й сказала: "Не хвилюйся, Крабику! Гігієна — це просто. Давай я покажу тобі!"

Вони разом вирушили до джерела з морськими бульбашками. Чистозубка навчила Крабика, як чистити свої клешні та панцир бульбашками. Вона нагадала, як важливо мити себе після ігор у піску чи перед обідом.

Наступного дня Крабик-Бруднулька став Крабиком-Чепуриком! Тепер його клешні блищали, а всі морські мешканці захотіли з ним дружити. Він зрозумів, що дбати про себе — це весело й корисно. І Чистозубка, і Крабик були дуже щасливі, адже тепер знали: чистота — запорука дружби та гарного настрою!

Одного дня Ніка підійшла до Талії та сказала: "Таліє, твоїй панцир красивий, але водорості заважають йому блищати! Може, спробуєш його почистити?" Талія замислилася. "Хіба це так важливо?" — запитала вона.

Тоді Макс підскочив із води й з усмішкою сказав: "Чистий панцир не лише гарний, але й допомагає тобі плавати швидше! Давай ми тобі допоможемо!". Ніка принесла губку з морських трав, а Макс — чисту воду з хвиль. Вони разом почистили панцир Талії.

Після цього Талія знову стала найяскравішою черепашкою у всьому океані. Вона відчула, як легко й весело бути чистою, і навіть навчила інших морських жителів дбати про себе. Відтоді всі в океані знали: чистота — це запорука здоров'я та радості!

Діно покликав на допомогу, і мама з татом миттєво прийшли до нього. Мама Доля своїм плавником розплутала водорості, а тато Дік допоміг підштовхнути мушлю ближче, щоб Діно зміг її взяти. Утрьох вони зібрали мушлю і повернулися додому.

"Дякую, що допомогли мені!" — сказав Діно. "У сім’ї ми завжди допомагаємо один одному," — усміхнулася мама. І відтоді Діно знав: разом із сім’єю можна подолати будь-які труднощі!

Мама Марина миттєво поспішила до Тимошки, розплутуючи водорості своїм довгим хвостиком. А тато Гріша тим часом прикликав друзів — рибок-клоунів, які створили довкола захисне коло, аби хижак не наблизився. Разом вони швидко визволили Тимошку і повернули його додому.

"Дякую, мамо й тато!" — сказав Тимошка. "Я зрозумів, що коли ми підтримуємо одне одного, то можемо подолати будь-які труднощі." І відтоді родина морських коників завжди допомагала одне одному, стаючи ще ближчими та щасливішими.

Виникли труднощі в створені зображень до казок, а саме коли я прописувала деталі моських творин, то в результаті отримувала якихось незрозумілих істот.