The Sophia Cathedral suffered destiny of many structures of Old Rus. It was ruined in the 13th c. during the Tatar invasion and subsequently suffered many times from wars and religious strife.

Metropolitan Petro Mohyla restored the cathedral in 1633. During the 17-18th cc., as a result of many alterations, the cathedral acquired the architectural aspect which has come down to us. During this time an ensemble of buildings in the style of Ukrainian baroque was created around the cathedral consisting of the Metropolitan's palace, the refectory church, the belfry and the fence.

Of unique value, from the scientific and the artistic points of view, are the ancient mosaic decorations in the cathedral, which ornament the principal altar, the central dome, the arches and pillars. The art of mosaic inlay work, which was widespread in Byzantium, was further developed in Kyiv. Employing smalts, the artists of the 11th c. created remarkable pictures.

Most of the ancient frescos were covered by later oil paintings. As a result of research work conducted within the cathedral, the original frescos were discovered. Of considerable interest are the portrait representations, discovered in the central nave, of the members of the family of Yaroslav the Wise: his wife Irina and three daughters – Anna, Yelizaveta and Anastasia. On the opposite side two figures of his younger sons have been preserved. The image of Yaroslav the Wise, which was painted on the western wall, has not come down to us.

The frescos of the two staircase towers depict the life and manners of Old Rus. Here we have hunting scenes, dances, performances of musicians, buffoons, and so forth.

A precious specimen of artistic carving is the white marble sarcophagus of Yaroslav the Wise. Also worthy of attention are the bronze gilded doors in the western wall with ornaments of the 17th c. and the filigree carved wooden iconostasis of the 18th c.

The cathedral and the entire set of buildings are of great cultural value for the Ukrainian people. It has therefore been declared a state monument-museum.

Софіївський собор або Свята Софія Київська був побудований протягом володарювання князя Ярослава Мудрого, щоб відсвяткувати велику перемогу, одержану киянами над печенігами, які постійно загрожували Києву і руйнували російські землі.

Софіївський собор мав долю багатьох будівель Старої Русі. Він був зруйнований у XIII ст. під час вторгнення татар і згодом багато разів страждав від воєн і релігійної суперечки.

Митрополит Петро Могила відновив собор в 1633 р. Протягом ХVІІ-ХVІІІ ст., у результаті багатьох змін собор набув архітектурного вигляду, який дійшов до нас. Протягом цього часу ансамбль будівель у стилі українського бароко був створений навколо собору, що складається з палацу митрополита, трапезної церкви, дзвіниці й огорожі.

В соборі унікальну цінність з наукової і мистецької точки зору мають стародавні мозаїчні прикраси, які прикрашають головний вівтар, центральний купол, арки і стовпи. Мистецтво мозаїчної інкрустації, яка була поширена у Візантії, розвивалося в Києві. Використовуючи смальту, художники XI ст. творили чудові картини.

Більшість стародавніх фресок були покриті пізнішим олійним живописом. У результаті дослідження, що проводилося в межах собору, були виявлені оригінальні фрески. Особливо цікавими є портрети, знайдені на центральному нефі, членів сімейства Ярослава Мудрого: його дружини Ірини і трьох дочок – Ганни, Єлизавети і Анастасії. На протилежному боці було збережено дві фігури його молодших синів. Зображення Ярослава Мудрого, яке було намальоване на західній стіні, до нас не дійшло.

Фрески двох веж із гвинтовими сходами зображають життя і звичаї Старої Русі. Тут ми маємо сцени полювання, танців, виступів музикантів, блазнів і так далі.

Дорогоцінний зразок мистецького гравірування – білий мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого. Також гідні уваги бронзові золочені двері в західній стіні з орнаментами XVII ст. і філігранна робота різного дерев'яного іконостасу XVIII ст.

Собор і повний набір будівель мають велике культурне значення для українських людей. Саме тому пам'ятка була оголошена державним музеєм.