<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Моя Батьківщина by Марія Терлецька</title>
      <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-04-09 18:11:59 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-04-09 18:54:06 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Учені розповіли, яким буде літо 2024 року: готуємося до аномалій</title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948729186</link>
         <description><![CDATA[<p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.unian.ua/pogoda/news/iz-chetverga-pogoda-v-ukrajini-pochne-zminyuvatisya-prognoz-na-21-bereznya-karta-12578922.html">Погода </a>влітку в Європі буде неоднорідною. На півночі очікується холодніша і мокра погода, ніж зазвичай, а на півдні та сході - спека і посуха. Про це повідомляє <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.severe-weather.eu/long-range-2/summer-2024-early-forecast-atmospheric-shift-enso-united-states-canada-europe-fa/?fbclid=IwAR0Dp6pe7Mkx_g3WfYjut0IJ1_3Accn3dxB___VafDq61Uj0MdWNL_l4r2o">severe-weather</a>.</p><p>Перші прогнози показують динамічну літню картину в атмосфері. За даними вчених, Ель-Ніньо зараз починає зникати, а новий цикл Ла-Нінья, за прогнозами, виникне влітку.</p><p>У Північній півкулі майбутні місяці стануть перехідним періодом між Ель-Ніньо і Ла-Нінья, як в океанах, так і в атмосфері. Літо-2024 якраз опиниться в середині цього процесу.Влітку цього року вітри перенаправлятимуться на північ. Завдяки цьому в Європі очікується тепла і суха погода.</p><p>"Ґрунтуючись на виявленому ланцюжку подій, ми очікуємо, що умови океану й атмосфери будуть сприятливими для надзвичайно теплого й сухого літа над південною Європою цього року", - кажуть фахівці.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unian.net/photos/2023_07/1688389771-2216.jpg?r=897379" />
         <pubDate>2024-04-09 18:19:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948729186</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Національна страва України – борщ. Раніше його готували навіть на весілля.</title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948734108</link>
         <description><![CDATA[<p>Борщ має давню історію, яка сягає середньовіччя. Він походить з України, і спочатку його готували з маринованого листя та стебел буряка. У той час буряк тільки потрапив до регіону із Середземномор’я і швидко став популярним інгредієнтом української кухні. Борщ спочатку був селянською стравою, яку готували з будь-яких місцевих продуктів. З часом рецепт удосконалювався, додавали інші овочі, такі як, капуста, картопля та морква.</p><p>У 2022 році борщ внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини UNESCO, як українську страву. Це стало можливим завдяки тому, що були зібрані рецепти борщу з різних куточків України і доведено, що саме на нашій території народилася ця страва.</p><p>Сьогодні існує багато різних варіантів борщу, кожен з яких має свою неповторну родзинку. Ареал борщу сягає далеко за межі України, ця страва поширилась в національних кухнях сусідніх народів. Своєю національною стравою борщ вважають у Молдові, Польщі, Білорусі, Литві й Росії. Але <strong>тільки в Україні протягом віків сформувався культ борщу, і кожен край пишається місцевими особливостями приготування</strong>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSWJcaRBUUZVJnrgkoc80A-V0BmAk4PhBV43g_A7I9VVg&amp;s" />
         <pubDate>2024-04-09 18:23:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948734108</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найпопулярніші письменники України. </title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948740075</link>
         <description><![CDATA[<p>Як показали підрахунки, позицію літератора номер один міцно тримає <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Тарас Шевченко</a> – статтю про великого кобзаря прочитали протягом року майже півмільйони разів, тобто в середньому – 1286 разів на день. До першої трійки вже традиційно потрапляють <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Іван Франко</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Леся Українка</a>. Доречі,&nbsp; статті про цих трьох літераторів входять і в першу десятку статей української Вікіпедії <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://wikimediaukraine.wordpress.com/category/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/">за загальною статистикою</a>, займаючи відповідно 2-е, 5-е і 6-е місце.</p><p>Із наших сучасників до десятки улюблених пощастило увійти лише <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Ліні Костенко</a> – статтю про неї&nbsp; прочитали більше 100 тисяч разів. Цікаво, що в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://wp.me/p1gEVm-J7">номінації українських композиторів</a> ми спостерігали схожу ситуацію – беззаперечне лідерство Миколи Лисенка і лише один сучасник в топ-10 – Мирослав Скорик. Наводимо у вигляді талиці “топ-10” письменників України в номінації “усіх часів” і номінації сучасників:</p>]]></description>
         <enclosure url="https://i0.wp.com/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a4/Taras_Shevchenko_-_portrait_by_Ivan_Kramskoi.jpg" />
         <pubDate>2024-04-09 18:28:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948740075</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ці українські пісні знає весь світ. А ви?</title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948745502</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Щедрик</strong></p><p>Цю пісню, без перебільшення, чув кожен. Вона об'єднала весь світ. Щороку перед різдвяними святами, у всіх куточках планети лунає український "Щедрик" у різних варіаціях.</p><p>Найбільш відома назва - "Carol of the Bells". Саме англомовну версію нашої пісні ви точно чули у фільмах "Сам удома" та "Гаррі Поттер".</p><p>Щоправда, далеко не всі знають, що музику до цієї пісні склав український композитор Микола Леонтович. В основі легендарної різдвяної пісні лежить прадавня українська новорічна щедрівка. "Щедрик" став справжнім неофіційним гімном Різдва.</p><p><strong>Ой, у лузі червона калина</strong></p><p>"Ой, у лузі червона калина" - це українська народна пісня, гімн Січових Стрільців, написаний у 1914 році.</p><p>Друге дихання у пісні відкрилось на фоні повномасштабного вторгнення Росії до України, коли лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк заспівав її на Софіївській площі.</p><p>Пізніше культовий англійський рок-гурт Pink Floyd у своїй пісні "Hey Hey Rise Up" використав уривок з відео, в якому український співак виконує вищезгадану пісню.</p><p><strong>Стефанія</strong></p><p>Ще одна переможна пісня України на Євробаченні у 2022 році. У багатьох вона асоціюється з війною, тому що на сцені пісенного конкурсу лідер гурту Олег Псюк звернувся до світу із закликом врятувати Маріуполь. Під час виступу Kalush Orchestra у залі миготів український стяг, а глядачі аплодували стоячи.</p><p>На Новий рік у Лондоні головний салют країни був у синьо-жовтих кольорах та під українську "Стефанію". Таким чином, Велика Британія вкотре показала свою підтримку Україні.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.rbc.ua/static/img/_/_/__ukrayina_4_650x410.jpg" />
         <pubDate>2024-04-09 18:33:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948745502</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найбільша тварина в Україні</title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948752936</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Зубр – найбільша і найважча тварина України</strong></p><p>Зубри – це великі та могутні бики. Вони зникли в дикій природі на початку XX століття і залишилися лише в зоопарках. У Червоній книзі їхній статус так і звучить – «зниклий в природі». У 1923 році було створено Міжнародне товариство з охорони зубра, яке відшукало 53 особини в неволі. Саме вони й стали родоначальниками усіх сучасних зубрів біловезького підвиду, тобто тих, що знову живуть у нас в природі.</p><p>На сьогодні в Україні мешкає приблизно 200 зубрів. Окремі популяції збереглися на Волині, Вінниччині, Київщині, Сумщині та в Карпатах.</p><p>Зубри тримаються невеликими родинами або стадами (до 50 особин). Старі самці живуть поодинці, приєднуючись до гурту лише під час гону. Зубр живиться травою, листям, пагонами й гілками дерев та чагарників, корою, а також добре їсть сіно. В Україні ви можете спостерігати їх у НПП «Сколівські бескиди», адже саме там науковці займаються відродженням популяції цього виду ще з 2005 року. На сьогодні зубрів у парку понад 30 особин. Живуть вони в природі, проте працівники парку їх доглядають та підгодовують, бо традиційно зубри здійснювали значні міграції, щоб прогодувати себе, а тут ведуть здебільшого осілий спосіб життя. Завітайте до Сколівських бескидів, щоб побачити їх на власні очі!</p>]]></description>
         <enclosure url="https://ns-plus.com.ua/wp-content/uploads/2019/07/Original_WW258660-1024x683.jpg" />
         <pubDate>2024-04-09 18:40:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948752936</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найглибше метро </title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948762448</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>«Арсена́льна»</strong> — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Хрещатик» і «Дніпро». Відкрито її 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Станом на 2011 рік станція вважалася найглибшою у світі, вона розташовується на глибині 105,5 метрів</p>]]></description>
         <enclosure url="https://24tv.ua/resources/photos/news/201512/638573.jpg?v=1661287128000" />
         <pubDate>2024-04-09 18:50:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948762448</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Які найдовші слова української мови</title>
         <author>mariaterleckaa061</author>
         <link>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948767004</link>
         <description><![CDATA[<p>Виявляється, зафіксовано три найдовші слова української мови:</p><ul><li><p>Це слово&nbsp;"дихлордифенілтрихлорметилметан", яке містить у собі 30 літер.&nbsp;Це повна назва хімікату, який використовують для боротьби зі шкідниками – з&nbsp;комарами, сараною, різноманітними шкідниками рослин. Раніше цей інсектицид широко використовували в побуті та в господарстві. Звісно, вимовляти&nbsp;"дихлордифенілтрихлорметилметан" дуже складно, тому в повсякденній практиці застосовувався спрощений варіант –&nbsp;ДДТ ("дуст").&nbsp;Через свою шкідливість і здатність накопичуватися в організмі людей і тварин у багатьох країнах цей хімікат заборонений.</p></li><li><p>Цікаво, що найдовше українське слово, яке зафіксоване у Книзі рекордів України, містить 31 літеру.&nbsp; Це слово&nbsp;"рентгеноелектрокардіографічного".</p></li><li><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://gazeta.ua/articles/sogodennya/_mozhna-zlamati-yazika-yake-najdovshe-slovo-v-ukrayinskij-movi/1153360"><strong>Згадується</strong></a> й інше найдовше слово української мови довжиною&nbsp;у 38 літер&nbsp;– це слово "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота".&nbsp;Зазначена фраза з цим словом згадувалася в одному з випусків журналу "Хімічна промисловість України".</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://media.istockphoto.com/id/818275654/ru/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE/%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D1%85-%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg?s=612x612&amp;w=0&amp;k=20&amp;c=JC9mkmmrkU2B5sKYjAga9ea4knxgAqTAwJpA0fmJv8Q=" />
         <pubDate>2024-04-09 18:54:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/mariaterleckaa061/gmng99spyqnkecbc/wish/2948767004</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
