ДЗ:
&21, 22, правила на с.76, 80, вик. впр2 (с. 77), впр.2 (с.81)
Виконати до 15.01

ДЗ: повторити правила , переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=Yfrv7dmjqEY, дібрати власні приклади з чергуванням голосних.

Прислівник

                                                                                         

1.            Прислівниками є всі слова рядка:

а) тут, вранці, казна – коли;                                 б) опівдні, дехто, щосереди; 

в) усередині, без кінця, чий- небудь;                    г) ніхто, звечора, анітелень

2. Вкажіть, які морфологічні ознаки має прислівник.

а) рід,число, відмінок;    б) час,спосіб;       в)  незмінність, час;

г) відмінок, число;         д) незмінність.

3. У якому  словосполученні прислівник означає ознаку предмета:

а) діяти наперекір;   б) поділити надвоє;  в) читання вголос;  г) дуже далеко 

4.  Частка не пишеться разом із прислівниками:

 а) не/гайно відреагувати, не/порушно стояти; б) не/гірко, а солодко, підійти  не/квапом; 

в) не/забаром почнеться; не/високо, а низько; г) не/легко, а важко; невесело посміхатися.

5. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з нн:

а) гума…о, актив…о, безупи…о,    організова…о,    со…о.

б) відмі…о,    стара…о,  несказа…о,   свяще…о,  щоде…о.

в) незрівня…о,   негада…о,  самовідда…о,   нездола…о, дореч…о.

г) невгамов…о,    впевне…о,   відда…о,    шале…о,    радіс…о.

д) багря…о,   не поруш…о,  невтом…о,   безпереста…о,  невпи…о.

 6. Від яких прислівників творяться ступені порівняння?

 а) від прислівників часу;              б) від прислівників мети, способу дії

  в) від прислівників на –о(-е), утворених від якісних прикметників;

  г) від прислівників місця, часу;    д) від прислівників мети, причин

7. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити ступенів порівняння

а) щедро,ударно,ароматно,смачно,вірно;        б) глухо,буйно,ясно,весело,багато;

в) мало, рідко,прудко,коротко,солодко;             г) вічно,наголо,зосліпу,ледве-ледве,порожньо.

8. Правильно утворено ступені порівняння прислівників у рядку: 

а) радісно  - більш радісно – найбільш радісно; б) доволі – більш доволі-  найбільш доволі; 

в) погано – більш гірше – найбільш гірше; г) гаряче – більш гарячіше – найбільш гарячіше.

9. Через дефіс потрібно писати всі прислівники рядка: 

а) по/ простому, хтозна/ коли, не/ аби/як;             б) час/від/часу, ледве/ледве, будь/коли; 

в) як/не/як, будь/що/ будь, по/господарськи;          г) десь/не/десь, казна/звідки, день/ у/ день; 

д) в/осени, де/небудь, всього/на/всього.

10. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться разом.

   а) в/голос,  в/нічию, до/нині,  до/речі;      б) с/початку, зав/вишки,на/взнак,під/час.     

    в) з/верху,  на/зустріч, у/бік,  в/цілому;   г) на/вдивовижу, на/диво, в/плач, на/гора;

     д) з/давна,  в/день,   в/ночі, в/трьох.

11. Виберіть рядок, у якому не всі прислівники пишуться окремо.

а) без/кінця-краю, без/наміру, без/вісти;       б)без/ладу, без/уваги, на/сміх;

в) в/основному;  в/середньому, на/самоті;    г)до/запитання, до/побачення, на/ходу,

д) по/двоє,  на/жаль,  на/весну.

12. Літеру і на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка: 

а) самотужки…, зарад…, заввишки…; б) взаперт…, мовчк…, нехотяч…,    в) навколішк…, мовчк…, нехотяч…; г) по – вовч…, навесн…, наспод…; д) угор…, врешт…, нахильц…

13.  Установіть відповідність між розрядами прислівників та реченням, у якому його вжито.

1 місця;                         А  На Водохреща з опівночі вода набуває цілющих властивостей.

2. причини;                  Б. Син розсердився і згарячу казав матері образливе, грубе слово.

3. способу дії;              В. Торба ота найбільше цікавить Підопригору.

4. міри і ступеня;         Г. Ми підемо вперед, історія не жде.

                                      Д. На море непомітно впали сутінки.

14. Установіть відповідність між прислівниками та способом їх творення:

1 сильно                                 А префіксальний;

2 праворуч                             Б суфіксальний;

3 весною;                               В префіксально – суфіксальний;

4 зліва;                                    Г основоскладання;

                                                Д перехід слів з однієї частини мови в іншу

 

 

                                                 

*Прочитайте текс, виконайте завдання 9 -11.

     (1)Цікавіше приходити на концерт заздалегідь і спостерігати, як по/ волі заповнюється зал.  

(2) Входять спочатку по/ двоє, потім безперервний людський потік пливе тобі на / зустріч.

(3) Різні обличчя, вік і в/ одночас – щось спільне в усіх… (4) спільне – чекання. (5) Чекання щасливих хвилин, які здатна дати музика (6) Сліпуче сяють люстри – і раптом в залі повна темрява. (7) Але я знаю, що це не надовго: за традицією, «Прощальна симфонія» Гайдана виконується при свічах. (З журналу).

15. Окремо пишуться прислівники:

а) по/ волі; б) по/ двоє; в) на/ зустріч; г) в/одночас.  

16. Зробіть морфологічний розбір прислівника цікавіше.

17. Скласти і записати речення зі словами по нашому, щоб вони виступали прислівником та прийменником по і займенником нашому.

2. Відокремлений додаток ужито в реченні
А То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.
Б Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.
В У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть.
Г Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.
Д І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

3. Відокремлений додаток ужито в реченні
А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.
Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!
В Край шляху, у долинці, догорає вогнище.
Г А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.
Д За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

4. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Не читай лежачи!
Б Погомонівши молодята пішли з садка.
В Деякий час усі сиділи задумавшись.
Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежачи.
Д Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

5. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.
Б Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.
В Із вирію летять курличучи ключі.
Г Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.
Д Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

6. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.
Б Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.
В Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.
Г Обганяючи Задорожиий наддає швидкості.
Д Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі

7. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.
Б Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.
В Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.
Г Ні півслова все мовчит ь і насупившись сидить.
Д Артем здебільшого говорить не поспішаючи.

8. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Не подумавши й кілочка не затешеш.
Б Спочиваючи бійці славну пісню співають.
В Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.
Г Стоїть замислившись стара груша в саду!
Д Затихаючи десь за ланами гомонів грім.

9. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.
Б Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.
В Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум’я хмар.
Г Дівчина все ще стоїть заломивши руки.
Д Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

10. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.
Б Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо.
В Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.
Г Мокрий сніг легко падаючи як цвіт вишні від вітру лягав на землю.
Д Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок помчала у видолинок.

11. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.
Б Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
В При самій дорозі помітивши старезну грушу всю вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.
Г Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.
Д Не можна було пройти мимо не замилувавшись заворожливим фонтаном серед ставу.

12. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.
Б Вжахнулася сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.
В Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.
Г Паром плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.
Д У тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.

13. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.
Б Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.
В Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.
Г Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.
Д Жінка йде вздовж берега поволі і трохи зігнувшись.

14. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.
Б Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.
В Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.
Г Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й, вистежуючи свою здобич.
Д Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

15. Правильно поставлено розділові анаки в реченні
А Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Б Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
В Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Г Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Д Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

16. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
Б Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
В Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
Г Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
Д Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

17. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Бійці, скинувши з себе плаш-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.
Б Бійці, скинувши з себе плащ-палатки вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.
В Бійці скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи подзенькуючи лопатами.
Г Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.
Д Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а, самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

18. Потребує редагування речення
А Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.
Б Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.
В Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.
Г Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.
Д Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

  Дзенькнув в коридорі дзвінок. Женя стрибнула швидше до столу, розклала зошити й книжки. Оглянула кімнату – все в порядку, й кинулась одчиняти двері.. Та вже спізнилася.

    На кухню пройшов батько. Він промайнув коридором тихо, майже нечутно. Приніс із вулиці запах осіннього вечора, душок бензину і олійних фарб (фарбами пахла його скринька, де лежали малярські щітки). З нерозлучною скринькою в одній руці, повною сіткою в другій, він став посеред кухні, м’яко й винувато усміхнувся до доньки. Женя підскочила, взяла важку сітку, цмокнула батька в щоку. Василь Кіндратович стомлено всміхнувся крізь скельця окулярів, скинув берет.

    Женя крадькома милувалася батьком. Для неї він був схожий на вчителя або вченого: в окулярах, тонке розумне обличчя, невеликі залисини і гарний світлий чуб, хвилястий, завжди акуратно причесаний, та найголовніше – він був худий, сухорлявий, ніхто не давав йому тридцяти п’яти років, хіба що тридцять, та й годі; в неділю батько міг блукати в лісі цілий день і ніколи не казав, що стомився.

–        Ну, дочко, уроки поробила?

–        Ще трошки. Граматику.

–        Кінчай. І знаєш що зробимо? Вечеряти наваримо – це раз. А друге – так приберемо в кімнаті, що мама як  гляне, – ахне й скаже: молодці!

     Женя хутенько побігла в кімнату, переписала вправу, склала книги й зошити в портфель і прискочила на кухню.

     Батько тут вже господарював. Кип’ятив чай, мив посуд, чистив картоплю, , тоненько(як тільки він умів) нарізав бурячки на салат. Аж упрів за роботою, по – маминому закатав рукава до ліктів, пара блискотіла на його окулярах, і він раз у раз витирав скельця в тонкій золотій оправі.

      – Давай мені посуд! – сказала Женя. Тарілки полетіли їй до рук, вона одним махом витирала їх і, насвистуючи, відправляла на полицю. Їй завжди приємно було йти, говорити, стояти поруч з батьком, ось таким як зараз, – м’яким, добрим. У разі невиконання контрольної роботи буде виставлено 1б.

 

ДЗ: & 37, вивч. правила на ст. 237,  238, переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=c1diGiBdPvM та https://www.youtube.com/watch?v=3qzYl6zlJ-g; вик. впр. 524, 527 

1. Укажіть правильні твердження: 

а ) Відокремленими можуть бути усі члени речення; 

б) На письмі відокремлені члени речення виділяються тире, комами, дужками;

в) Другорядні члени речення відокремлюються лише в тому випадку, коли вони стоять після означуваного слова; 

г)  Відокремлені додатки, конкретизуючи зміст сказаного, приєднуються словами наприклад зокрема, навіть.

2. Відокремленими членами ускладнено всі речення, крім: 

а) І йшов я, пам’ятаю, через леваду.

б) Здавалося в ті дні, моя любов, прогіркла й перестояна, вже скоро душу випалить мені.

в) Олена, мати Василькова,  крутила голубці на вечерю.

г) Крім стола, в кабінеті було кілька стільців, шафа з паперами, етажерка.

3. Дієприслівник треба відокремлювати в реченні:      

  а) Радісний хлопчик біг додому не чуючи ніг.  

  б) Сергій почав говорити не переводячи духу. 

  в) Мати забороняє мені читати лежачи.           

   г) У лісі пташки радіючи співають.

4. Укажіть речення, у якому правильно виділено відокремлене означення: 

а) Рідний степ широкий, вільний, пишнобарвний, раптом став перед очима.

б) Стоять, налиті сонцем дні.           в) А на серці стояла радість, навіяна пахощами молодої трави.

г) Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї.

5. Перед виділеним сполучником потрібно поставити кому в реченні: 

а) Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.

б) Підготую реферат про творчість Байрона чи Шиллера.

в)  Господарювала там старенька жінка Ганна Іванівна або баба Ганя, як її називали діти.

г) Для оздоблення дитячих кімнат використовують пастельні або яскраві кольори.

6. Укажіть речення, у якому поширена обставина не відокремлюється  комами: 

а) За тополями ранок встає одягнувши в рожеве калину.

б) Любив їдучи на возі з лугу, дивитись лежачи на зоряне небо.

в) Аліна незважаючи на свій жвавий та веселий характер читала серйозні книжки.

г) Що ж їм сидіти згорнувши руки й чекати, щоб про них хтось подбав?

7. Установіть відповідність між відокремленим уточнюючим членом та реченням, у якому його вжито. 

1 підмет             А Там, межи високими вербами, дзюрчить струмок.

2 прикладка       Б Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на папері.

3 додаток           В Ще будем жити ми – і я, і ти!

4 обставина       Г За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив.

                           Д Ніхто ще не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх щедрот…

8. Установіть відповідність між відокремленим членом та реченням, у якому його вжито:

1 додаток          А Горда поема степового козацького зодчества вона щоразу хвилює тебе

2 означення       Б А я не знаю нічого ніжнішого окрім берези

3 відокремлена     В Осяяний сонцем перед ними відкрився зовсім новий світ

   обставина       Г Майнувши сірим хвостом дорога безшумно сховалась в зелені хлібів.

4 прикладка      Д  Вставай народе в єдину лаву вставай творити свою державу.

 8. Відредагуйте подані речення. 

Зайшовши у парк, у вічі кидаються красуні ялини. Прочитавши оці рядочки, якийсь особливий настрій огорнув мене.

9. З кожної пари речень утворіть одне з відокремленими означеннями.

           А. Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене запашними плодами.

           Б. Хмаринки розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні весняним теплом.

10. Перебудуйте складні речення на прості так, щоб виділена частина стала відокремленим членом речення.

 Коли ідеш у гостину, бери хліб у торбину. Гостей не клич, коли надувсь як сич. 

11. Розібрати синтаксично речення.

Розцвітає  барвінково у саду нового часу українське рідне слово – слово Лесі і Тараса.

12. Скласти речення за схемами.

              А Підмет, присудок, поширене відокремлене означення.

              Б. Обставина, уточнюючий член, присудок, означення, підмет.   

    Увага!!! Будьте дуже уважні. Це остання контрольна робота.  Вона суттєво вплине на оцінку за семестр.

                    

 

                      Варіант 1                           Тестові завдання

1. Визначте правильне твердження.

 А. Частини складного речення з різними видами зв’язку поєднуються тільки сполучниками сурядності.

 Б. Частини складного речення з різними видами зв’язку поєднуються тільки сполучниками підрядності.

 В.Частини складного речення з різними видами зв’язку ніколи не поєднуються сполучниками.

 Г. Частини складного речення з різними видами зв’язку можуть поєднуватися сполучниками сурядності, підрядності, сполучними словами та інтонаційно (сурядний, підрядний, сполучниковий ы безсполучниковий зв’язки).

 А. Розумний говорить мало, робить багато, а дурень тільки й знає пащекувати. (Н. тв.)

 Б. Горе пташці, що не має гнізда, горе людині, що не має домівки. (Н. тв..)

 В. Я стаю ніби меншим, навколо більшає, росте ы міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять…(М. Стельмах)

 А. Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з- під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати. (М. Коцюб.)

 Б. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не- де, кружляючи, лягає під дерева. (Л. Тендюк.)

  В. В ті дивні коли мої  штани трималися на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла. (Б. Олійник).

 Г. Варто писати про наші села й міста, про наші вулиці, треба називати їх справжніми іменами, щоб у людських серцях рідна земля оживала, щоб чоловік, уперше потрапивши на те чи інше місце, безпохибно пізнав – ось він, той край, про який читав. (В. Шевчук).

 А. він так розійшовся, що в Ємена не залишилося найменшого сумніву: буде все так, як вирішив Таливон.(Я. Стецюк.) 

 Б. Половець став на порозі -  досвідок був повитий білими пасмами, під стіною темніла калюжа проте не дощило. (Є. Гуцало.) 

В. Море дедалі втрачало спокій; чайки знімалися з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. (М. Коцюб.)

Г. Якось химерно запахли абрикоси: запах був ніжний і нагадував чомусь старий Прованс і старомодні кабріолети. (М. Хвильовий)

 А. Постановник не осипав Ярославну компліментами, він після роботи потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї  дорожчий за слова. (О. Гончар)

 Б. Пташки замовкли, трави стихли, лише берези сколихнулись, лише вербиці поклонились, та вітер золотим листям од дерева до дерева почав шпурляти, кружляючи червоне. (П. Тичина)

 В.Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що треба купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині. (С. Скляренко)

 Г. Дивовижні сцени можна було побачити в ці хвилини в таборі: той сміявся, той плакав, там обнімалися, там піднімали на руки і цілували стареньку бабусю, що принесла останню качку. (Я. Баш)

  А. Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. (М. Стельмах)

  Б. Погортайте сторінки сивих віків, і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси творців, імена яких так загубила історія, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні.... (М. Стельмах)

 В. Крізь шибки вікон стежили за рекрутом сиві бабусі і він,  вітаючись із сусідами йшов вузенькою вулицею, де поряд з іншими убогими хатами стояла його хата з трьома вікнами і такою давньою покрівлею, що вже замість соломи виднівся суцільний мох з, якого буйно росли окремі стеблини жита. (А. Шиян)

 Г. У гущавину бору долітали з міста передзвони, і , можливо, не один звір, нашорошившись, слухав одноманітне гудіння і мчав потім, сполоханий, в такі хащі, де давно не ступала нога людська. (А. Шиян)

  Хіба ж під вечоровими яворами, у головах яких стояли зорі, а в ногах жебоніла вода, таким вважалось власне свято? (М. Стельмах)      

   А) І  І   , (у яких…), а !  !, !   !?

   Б) І   І  , (у яких…), а !   !?

   В) І  , (у яких…, а (…), …І?

   Г) (Хіба…),  (у яких…), а  І  І ,  І  І?  

1. Сидиш на сухарях то і душа прозора і відлітає страх і твердне непокора.  2. Збагнімо нарешті брати допоки усім нам не пізно як буде в дитини мова то буде в народу пісня.  3. Виходьмо з магічного кола щоб наша душа не дрижала як буде в народу школа то буде й народ і держава.  4. Хочеш вік прожить немарно ти вищої шукай мети щоб за тебе  більшою була за великою зростеш і сам з нею воля духові й рукам і великі на ввесь світ діла

 9. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками. 

1. Загартувавшись в росах, наче гострий плуг, зоря                 

 врізається між досвідком і ранком і, приоравши ніч,               

 кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку 

 серпанку. (Д. Ткач)                            2. Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки,                    переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там,

де ходили людські ноги.(П. Мирний)                                       

3. Весну, либонь, зачарували, а тепер вона чекає й                   

не може дочекатися на слово, яке відразу ж випустить

 її на волю. (Є. Гуцало.)                     4. А в цей час наді мною твориться диво: хтось                       невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по              

білих хмарах, і вони забриніли, як скрипки. (М. Стельмах)     

 

А) Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком; 

 Б) СР з сурядним і безсполучниковим зв’язком;

  В) СР з сурядним, підрядним і безсполуч.  зв’язком;   

 Г) складнопідр. реч з кількома підр.;  

 Д) просте реч.

 

10. Відновити й записати складне речення з сурядним і підрядним зв’язком.

Під променями сонця танула крига…річки весело грали, …малі діти гомоніли, тулилися до більших рік і плинули все далі до моря.

 Тихо в лісі. Не колишеться найтонша гілочка. І раптом у цю тишу ввірвався далекий, ледве вловимий шум. Він наближався до дороги. Сонце сховалося.  

 

А) Сонце тільки-но сіло за лісовими хащами ( О.Довженко)

Б) Спи ж ти, малесенький, пізній –бо час ( Леся Українка)

В) Десь угорі журавлі кру-кру ( А. Головко)

Г) Зима відступає, чому б то не повеселитися (ю. Збанацький)

А) казна /що, будь / де, правда/бо

Б) мовбито, такий/от, як / небудь

В) все/ж таки, тільки/но, тік/так

Г)з / перед, по / перед, ай/яй/яй

3. Чергування з - з – зі дотримано в обох сполученнях рядка

         А) диктант з української; лист із Бразилії

         Б) вода з стріхи; із шовку виготовлений

         В) поїхав з міста; з одним рибалкою

         Г) разом зі сонцем; війнув зі сходу

4. Виділене слово пишеться окремо в рядку

         А) Що/б не сталося, ми не розлучимось ( Лесі Українка)

         Б) Тим/часом як гості розмовляли й пили чай, молодий Радюк приїхав у двір 

         (І. Нечуй Левицький)

В) За/те ж у свято або в неділю, як вирвешся на вулицю, усе село            розлягається піснями (Панас Мирний)

Г) Почувся знадвору чийсь тихий, про/те знайомий голос (Гр. Тютюнник).

Д) Ластівки дивують його своїм інженерним умінням, то/ж треба зуміти так зробити, щоб гніздо не впало ( О. Гончар)

5. Потребує редагування речення

        А) Дідусь зазвичай відпочиває по обіді.

        Б) Андрій звернувся по допомогу до свого брата.

        В) Батько по походженню українець.

        Г) Мрію займатися розписом по дереву.

       Д) По своєму ліжку простягаю ніжки.

6. Правильно поставлено розділові знаки в реченні

         А) Трембіта! Туру-рай – ра. Туру-рай-ра. – Заграло серце у вівчарів, за блеяли вівці… (М. Коцюбинський)

         Б) А ми ж тую червону калину, гей-гей та піднімемо ( Нар. творчість)

         В) А хто винен? Гай-гай – хита головою ( М. Коцюбинський)

         Г) Ой лишенько! І ще не починала ( Леся Українка)

         Д)  Ах як всього багато: неба, сонця, веселої зелені ( М. Коцюбинської)

7. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів у речення ( цифра в дужках позначає наступне слово)

(1) Ой, на горі (2) та женці жнуть жнуть,  (3) а (4) попід горою, яром – долиною козаки йдуть .                ** *                                                  А) прийменник;  Б)  сполучник;  В) частка;    Г) вигук;                          Д)займенник.     

8. Установіть відповідність між групою вигуків за значенням та прикладами.

1. Почуття, емоції  2. Звуконаслідування  3. Спонукання до дії, заклик. 4. Побажання, привітання.    ***        А) Учитель мій! Як ми тебе любили… ( В. Сосора)

2. звуконаслідування                    Б) « Здоровенькі були!» - обидві мухи загули.

3. спонукання до дії, заклик        В) Надривно, тривожно звучала трембіта: ту-ру-ру-ру-у-у.

4. побажання, привітання            Г) Егей, поети, глибше тон! ( П. Тичина)

                                                       Д) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко)

Прочитайте текст байки. Виконайте завдання 9-12 до нього

Орел і Черепаха

(1)   На похилім до води дубі сидів Орел, а поблизу Черепаха своїй братії проповідувала таке: (2) – Пропадай же воно, оте літання! (3) Покійна наша прабаба, дай Боже їй царство небесне, на/віки згинула. (4) І, як видно з переказів, за/ те, що почала цієї згиблої науки вчитися в Орла.

(5) – Слухай/но, дурепо! – обірвав її проповідь Орел. - (6) Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася за неналежну їй справу. (7) Літання ні/коли не гірше повзання ( За Г. Сковородою).

9. Окремо пишеться слово, виділене в реченні

        А) 3                   Б) 4               В) 5                       Г) 7

10. Протиставний сполучник сурядності поєднує частини складного речення

        А) 1                   Б) 3               В) 6                       Г) 7

11.  Випишіть із тексту всі слова, що належать до службових частин мови.

 | Прийменники | Сполучники | Частка
 |   |   |  

 

12. Поміркуйте і напишіть, чого навчає байка Г. Сковороди. Яких  людей показано в образі Орла та Черепахи?