Парк «Софіївка» занесений до Державного реєстру національного культурного надбання як музей природи і садово-паркового мистецтва (схвалено рішенням Колегії Держкоммістобудування України 23.12.1993 №12 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.92  №466). Згідно з указом Президента України від 28.02.2004 №249/2004 «Про надання дендрологічному парку „Софіївка” НАН України статусу національного» парк іменується Національний дендрологічний парк «Софіївка». Постановою Президії Національної академії наук України №68 від 06.04.2005 Національному дендрологічному парку «Софіївка» надано статус науково-дослідного інституту НАН України.

Нині «Софіївка» - найбільший центр з інтродукції та акліматизації рослин Правобережного лісостепу України, де нараховується понад 3 тисячі таксонів різноманітних рослин. Як науково-дослідний інститут НАН України «Софіївка» здійснює фундаментальні та прикладні  наукові дослідження з актуальних напрямів біологічної науки з метою одержання нових наукових знань та їх використання для практичних цілей. Науковий колектив забезпечує збереження і вивчення у спеціальних, штучних і природних умовах парку «Софіївка» різноманітних видів дерев, кущів та трав’янистих рослин і їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Саме завдяки праці науковців «Софіївка», як інститут має визнання в наукових колах світу, що підтверджується міжнародними відзнаками та дипломами. В 1995 році «Софіївка» за результатами Міжнародного конкурсу Європа Ностра (Europa Nostra) колектив парку отримав всі відзнаки: медаль, диплом і барельєфний знак  за роботу з відновлення його після стихійного лиха 1980 року, а також за збереження пам'яток історії та культури.

Заснований монастир в середині XI століття преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими. Зараз в печерах монастиря покояться нетлінні мощі понад 120 святих. Деякі з угодників Божих відомі всьому світу: преподобний Нестор Літописець, преподобний Ілля Муромець (його ратні подвиги описані в билинах, але це не вигаданий казковий персонаж, а реально існуючий богатир-воїн, який згодом прийняв чернечий постриг), преподобний Агапіт Печерський, лікар безкорисливий. По молитвам до всіх преподобних отців Києво-Печерських вже тисячоліття відбуваються чудеса і зцілення.

Засновники колиски монашества на Русі — преподобні Антоній і Феодосій Печерські за Промислом Божим також спочивають своїми святими мощами в печерах, але під спудом, приховані, віриться, до часу, від очей людських. Всі угодники, що просяяли духовними подвигами в Києво-Печерській Лаврі, несуть в своїх молитвах і зараз перед Престолом Божим піклування про нас, хто до них зі своїми скорботами і негараздами в молитвах звертаються за допомогою.

Територія Києво-Печерського монастиря займає понад двадцять гектарів. Він розташований в центрі столиці України — Києві, який ще з IX століття, як сказано в «Повісті минулих літ» (труд преподобного Києво-Печерського Нестора Літописця), іменується «матір’ю городам руським». Тут знаходиться більше ста споруд, в число яких входить безліч церков. У недільний день в

У стінах Києво-Печерської Лаври зараз працюють відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія, будівля якої раніше розташовувалася в одному з районів столиці — Подолі, де в даний час діє найвідоміший світський вищий навчальний заклад — Києво- Могилянська академія.

Софія зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок першої чверті ХІ ст. – 260 м кв. мозаїк та 3000 м кв. фресок. Особливу цінність становлять мозаїки, які прикрашають головні частини храму – центральну баню і головний вівтар. Тут зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані у суворому порядку, згідно з „небесною ієрархією”. Усі мозаїки виконані на сяючому золотому тлі. Їм притаманні вишуканий малюнок, багатство барв, яскравість і насиченість тонів. Усього палітра мозаїк налічує 177 відтінків кольорів.

Перші двісті років існування замку були нелегкими: спочатку стіни були зруйновані пожежею, потім його захопила орда Батия, знищивши майже все населення. Увірвавшись в місто, татаро-монголи встановили своє панування, що тривало більше сорока років.

Дорога до Кам’янець-Подільського замку

Дорога до Кам’янець-Подільського замку

Невідомо, як би склалася доля Кам’янець-Подільського замку, якби 1362 році він не перейшов у володіння п’ятьом племінникам литовського князя Ольгерда, який розбив татаро-монгол у битві під Синіми водами. Костянтин, Борис, Федір, Юрій та Олександр, зачаровані недоторканною природою та мальовничими краєвидами цього краю, вирішують тут залишитись. Вони починають відбудову оборонного пункту, заручившись підтримкою польської шляхти та римських священнослужителів, що виділяли на будівництво власноруч зібрані пожертви – милостиню Святого Петра.

Дуже важливою та значущою є історична спадщина цього краю. Саме тут, за однією з версій, навесні 972 р. загинув Київський князь Святослав Ігоревич – одна з найяскравіших постатей давньої історії України. Вважається, що з Хортиці вирушали у козацькі походи проти поляків оспівані українським народом Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Саме на Хортиці Богдан Хмельницький отримав підтримку реєстрових козаків у часи Визвольної війни у 1648–1654 рр.

Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його приток – Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу.

Клімат

Клімат району є помірно-континентальним із характерними для степової зони особливостями. Регіон розташований у північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, спекотним літом із недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю засух і суховіїв.

Флора

Місцева флора налічує понад 1000 видів судинних рослин, 34 з них занесено до Червоної книги України: мерингія бузька, смілка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, тюльпан дібровний тощо.

Фауна

У долині Південного Бугу збереглися багаті і різноманітні фауністичні комплекси. Тільки комах у заповідному об'єкті мешкає не менше 9 тисяч видів.

Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 23 з них перебувають під охороною держави, а саме: марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орел карлик, видра річкова, горностай та інші.