Сприяти емоційному розвантаженню.

Виховувати оптимістичне ставлення до життя, позитивне мислення, почуття гармонії з оточуючим світом, толерантне ставлення до кожної людини.
Форма проведення: урок-тренінг

Девіз уроку: «Сутність людського здоров’я – це коли людина нестерпно хоче сказати щось хороше іншій людині, ніби це навіть закон: коли мені – то має бути і усім добре!» (М. М. Пришвін)

Людина, яка вміє позитивно ставитися до інших, має чисту, прозору душу, подібну, до незамуленої води (учитель демонструє посудину із чистою водою). Душа не заплямована ні заздрістю, ні гнівом, ні образою, ні сумом. Але ось із людиною трапилось щось неприємне, і вона затаїла в душі гнів( додає фарбу). Це, у свою чергу, потягло за собою негативні емоції одна за іншою. Душа помутніла. Їй важко, вона страждає і болить. Добре, коли знайдеться людина, яка підтримає, розвеселить, відволіче від важких думок. Тоді трапляється чудодійне перетворення (додає луг).

- Якою стала вода? (Чистою, прозорою)

Тож і я вам бажаю жити в терпимості, добрі, щирості. Тоді ваша душа буде наповнена чарівною силою і прозорою, як джерельна вода.  

1.     Інтере́с, цікавість – емоційний вияв пізнавальних потреб людини, основа творчості, проявляється у ставленні до нового, мотивує і збільшує працездатність. Інтерес до людей допомагає налагоджувати і підтримувати добрі стосунки.

2.     Ра́дість – це емоційне вираження щастя. 

3.     Здивування (подив) – різке підвищення нервової стимуляції, що виникає внаслідок несподіваних подій.  Ця емоція швидко виникає і зникає, спрямована на виживання.

4.     Гнів – бурхлива реакція на обмеження автономності, супроводжується станом «хаосу».  Гіркий досвід свідчить, що за спалахом гніву наступає довгий період «перефразування» ситуації: «Я міг би це сказати», «Чому я не зробив так…»

5.     Горе (страждання, сум) – реакція на життєву втрату, супроводжується відчуттям «порожнечі». Допомагає усвідомлювати значущість тих, кого любимо, згуртовує людей.

6.     Відраза («відвернення» – негативна реакція на їжу) – одна з емоцій та чуттєвих реакцій людини на щось огидне за смаком. Відраза, огида, презирство, зневага на всій земній кулі виражаються мімікою та жестами, що демонструють відкидання або дистанціювання від неприємного предмета, бажання позбутися від когось чи від чогось.

7.     Презирство/сором – найтоксичніші емоції. Не кожен може зізнатися навіть собі, не говорячи про інших, що переживає емоцію презирства чи сорому

8.     Сором – це емоція, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що суперечать нормам моралі; переживається як обтяжливе занепокоєння, незадоволення собою, засудження своєї поведінки. Відчуття сорому виникає і при спогаді про принизливий вчинок, здійснений у минулому. Сором мотивує бажання сховатися, зникнути, має виразні тілесні симптоми – почервоніння, опускання очей тощо. Сором – це емоція, яку нам найважче дозволити собі переживати. Тому іноді люди маскують ці емоції  іншими.

9.     Провина – емоція, схожа на сором, оскільки також виникає у результаті неузгодження очікуваної та реальної поведінки. 

10.                    Страх – емоція, що виникає в ситуаціях реального або передбачуваного лиха, загрози біологічному або соціальному існуванню людини, реакція на «невідоме.

Наприклад, співчуття – це поєднання печалі й любові; 

в ревнощах приховані любов, ненависть і заздрість;

пригніченість – складна комбінація сорому і суму; 

ненависть охоплює огиду та гнів. 

Емоціям і почуттям властива полярність, за різних обставин вони можуть виявлятися протилежно: «радість – горе», «любов – ненависть», «симпатія – антипатія», «задоволення – незадоволення».

Природа не забезпечила нас особливою кнопкою, що дозволяє відключати емоції в тих ситуаціях, коли не хочемо їх переживати. В цьому є сенс. Якби ми змогли відключити емоції, наше життя стало б нудним, нецікавим і небезпечним. Емоції визначають якість нашого життя. Якщо ми функціональні та благополучні, емоції, переважно позитивні, якщо ж ні – вони «переміщаються» до негативного полюса.

ü Як можемо управляти емоційними реакціями?

ü На що ми маємо/не маємо вплив?

ü Як можемо змінити емоцію?

Починайте свій день з усмішки. Станьте перед дзеркалом і пригадайте обличчя мама чи тата, усміхніться до них. Або ж згадайте мандрівку до моря, уявіть сонячні лелітки на хвилях. А може, спробуйте побачити перед собою хлопчика чи дівчинку з тієї парти, на яку на уроках ви найчастіше кидаєте свій погляд…

А знаєте, що існує гімнастика для очей? І серед інших вправ є й така: треба подивитися у вікно й обов’язково побачити голубе-голубе небо, навіть якщо воно на цей час вкрите найгустішими хмарами.

Намагайся подарувати радість і вашому слухові. Пригадайте, як ходили влітку до лісу, і постарайтеся знову почути пташиний щебет. Яку співочу пташку ви найбільше любите?

А тепер уявіть галявину з квітами. Намагайтеся відчути, як пахне та чи інша квітка… це також психофізична зарядка. Для нюху.

А ще – щодо смаку. Що найбільше полюбляєте? Полуниці? Чудово! О, як вони вам смакують! Або подумайте про цитрини чи згадайте, які смачні страви готує бабуся. Які саме?

З вами трапилася прикрість? Увечері? І треба заспокоїтись? А спробуйте-но порахувати, скільки зірок на небі. Ви раптом розхвилювалися на вулиці… Підійдіть до дерева, спробуйте порахувати, скільки листочків на одній гіллячці… 

Ніколи не втрачайте рівноваги і впевненості. А в хвилину нервувань сядьте зручніше в крісло, заплющіть очі і хвилин десять спокійно повторюйте подумки слово «мама» або ім’я близького хлопчика чи дівчинки. А потім скажіть собі: «Все чудово. У мене все чудово-пречудово!..»