2 ПРОЧИТАЙ!!!! У давні часи людству багато що було незрозумілим та невідомим: чому світить сонце, як відбувається зміна пір року, куди течуть ріки, звідки береться дощ тощо. Як ти вважаєш, як люди могли пояснити все це, коли наукових пояснень ще не існувало?

3 ЗАПИШИ В ЗОШИТ ПРАВИЛО!   Літературний словничок.

Легенда — це невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження  географічних назв тощо, 

у якій правда поєднана з вигадкою.

Свою назву жанр «легенда» отримав від латинського слова Іеgепdа, що означає текст, який потрібно прочитати.

 Які вивчені твори нагадує тобі жанр «легенда»?

 Як же не сплутати легенду з казкою? У цьому тобі допоможе схема (коло Венна), вміщена в підручнику. Розглянь спільне й відмінне у казці та легенді

1) походження назв міста чи села;

2) походження назв річок, озер, морів чи інших природніх об’єктів;

3) походження назв місяців, пір року;

4) рослинний або тваринний світ тощо.

 Створи в зошиті літературне гроно «Тематика легенд».

 Перейди за покликанням та переглянь мультфільм «Українські легенди»

 Допоможи персонажам мультфільму відшукати та оживити вкрадені

легенди. Для цього перейди за покликанням у підручнику

https://is.gd/EosNGk  (або QR-кодом) і дізнайся багато цікавого про давньоруські міста. Що

тобі здалося найцікавішим?

Переглянь одну із серій мультсеріалу «Моя країна Україна»

Чи важко, на твою думку, створити легенду?

 Переглянь ще одну серію мультсеріалу

Про яке місто розповідає легенда в ньому?

 

Запиши в зошит правило про легенду. 

Прочитай легенду «Берегиня» або прослухай її за покликанням 

2 ПРОЧИТАЙ!!!! У давні часи людству багато що було незрозумілим та невідомим: чому світить сонце, як відбувається зміна пір року, куди течуть ріки, звідки береться дощ тощо. Як ти вважаєш, як люди могли пояснити все це, коли наукових пояснень ще не існувало?

3 ЗАПИШИ В ЗОШИТ ПРАВИЛО!   Літературний словничок.

Легенда — це невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження  географічних назв тощо, 

у якій правда поєднана з вигадкою.

Свою назву жанр «легенда» отримав від латинського слова Іеgепdа, що означає текст, який потрібно прочитати.

 Які вивчені твори нагадує тобі жанр «легенда»?

 Як же не сплутати легенду з казкою? У цьому тобі допоможе схема (коло Венна), вміщена в підручнику. Розглянь спільне й відмінне у казці та легенді

1) походження назв міста чи села;

2) походження назв річок, озер, морів чи інших природніх об’єктів;

3) походження назв місяців, пір року;

4) рослинний або тваринний світ тощо.

 Створи в зошиті літературне гроно «Тематика легенд».

 Перейди за покликанням та переглянь мультфільм «Українські легенди»

 Допоможи персонажам мультфільму відшукати та оживити вкрадені

легенди. Для цього перейди за покликанням у підручнику

https://is.gd/EosNGk  (або QR-кодом) і дізнайся багато цікавого про давньоруські міста. Що

тобі здалося найцікавішим?

Переглянь одну із серій мультсеріалу «Моя країна Україна»

Чи важко, на твою думку, створити легенду?

 Переглянь ще одну серію мультсеріалу

Про яке місто розповідає легенда в ньому?

 

Запиши в зошит правило про легенду. 

Прочитай легенду «Берегиня» або прослухай її за покликанням 

2.       Що таке байка?

3.       До якого роду літератури належить байка?

4.       Зі скількох частин складаються байки Сковороди, їх особливості.

5.       Яка ідея байки «Бджола та Шершень»?

6.       Які особливості байок Г. Сковороди ?
Готуємося до контрольної роботи!!!!

2 ПРОЧИТАЙ!!!! У давні часи людству багато що було незрозумілим та невідомим: чому світить сонце, як відбувається зміна пір року, куди течуть ріки, звідки береться дощ тощо. Як ти вважаєш, як люди могли пояснити все це, коли наукових пояснень ще не існувало?

3 ЗАПИШИ В ЗОШИТ ПРАВИЛО!   Літературний словничок.

Легенда — це невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження  географічних назв тощо, 

у якій правда поєднана з вигадкою.

Свою назву жанр «легенда» отримав від латинського слова Іеgепdа, що означає текст, який потрібно прочитати.

 Які вивчені твори нагадує тобі жанр «легенда»?

 Як же не сплутати легенду з казкою? У цьому тобі допоможе схема (коло Венна), вміщена в підручнику. Розглянь спільне й відмінне у казці та легенді

1) походження назв міста чи села;

2) походження назв річок, озер, морів чи інших природніх об’єктів;

3) походження назв місяців, пір року;

4) рослинний або тваринний світ тощо.

 Створи в зошиті літературне гроно «Тематика легенд».

 Перейди за покликанням та переглянь мультфільм «Українські легенди»

 Допоможи персонажам мультфільму відшукати та оживити вкрадені

легенди. Для цього перейди за покликанням у підручнику

https://is.gd/EosNGk  (або QR-кодом) і дізнайся багато цікавого про давньоруські міста. Що

тобі здалося найцікавішим?

Переглянь одну із серій мультсеріалу «Моя країна Україна»

Чи важко, на твою думку, створити легенду?

 Переглянь ще одну серію мультсеріалу

Про яке місто розповідає легенда в ньому?

 

Запиши в зошит правило про легенду. 

Прочитай легенду «Берегиня» або прослухай її за покликанням 

https://www.youtube.com/watch?v=164kUpeVE3g&ab_channel=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C 

1 покликання на сайт музею в с. Легедзине

2 покликання на мультфільм «Моя країна Україна»

 3 покликання на відео «Неопалима купина»

 !!! Перед тим, як розпочати мандрівку, прочитай легенду "Берегиня".

РОБОТА УСНО!!!

  Чи знаєш ти, що означає слово «оберіг»?

 Які українські обереги тобі відомі?  

 Це цікаво. Обереги – наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди.

 Зелені обереги України: калина, верба, мальва, ружа, півонія, барвінок, ромашка.

 Птахи: лелека, ластівка, зозуля.

 Вишита сорочка. Давні узори мали оберігати людину "від лихого ока" та

чорних і злих духів. Цій меті слугували й мережки на кінцях рукавів та горловині.

 Намисто. За українським звичаєм, кожна дівчина й жінка постійно носили намисто, особливо коли виходили на люди. Що пишнішим, барвистішим, із більшою кількістю разків було намисто, тим магічнішим вважалося.

 Оберіг вірності й любові – вишитий рушник. Оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Рушник передавався з роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх батьків, берегли їх як реліквію не тільки для дівчат, а й для хлопців і не віддавали їх нізащо з рідної хати. Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. А виряджаючи в далеку путь-дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, мати, дружина чи наречена давали їм хлібину, сіль та жменьку рідної землі, загорнуті в найкращий рушникпровідник.

 Лялька-мотанка – берегиня та богиня. Найдавніший зразок оберега –

жіноче божество, берегиня-ляля (тобто "земля", "богиня землі",

"охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини,

природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню створили понад 5

тисяч років тому. Це не просто дитяча іграшка, це витвір мистецтва.

 Писанка - оберіг, символ життя. З давніх-давен люди звертаються до

Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха

та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту. Охоронцем

домашнього вогнища завжди вважався вуж, а оберегом господи від грому
і пожежі – півень. Найсильнішою захисницею всього живого є МатиБерегиня. Люди малювали її зображення на стінах житла, вишивали,
ліпили з глини. Але найбільшу силу ці обереги мають, якщо їх написати
на білому яйці. Вважали, якщо в кожній сім'ї будуть писати писанки з
такими символами, то сім'ю минатимуть біди.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Мандрівка Україною.

 Переглянь наступну серію мультфільму «Моя країна Україна».

https://youtu.be/ifNcGGPmIM?list=PL2CyjLc5zvHUmKhDDanMRDzwCCrKsI_XP

УСНО ВІДПОВІДАЙ!!!  Чим відоме село Легедзине?

 Що зберігається в музеї?

 Чи важливо знати свою історію? Чому? Чи єу твоїй родині обереги. назви хоча б три обереги, якими дорожить ваша родина.
Нашими родинними оберегами є....

 Чим цінні обереги?

 Довідка. Легедзине – старовинне село в Черкаській області. Відоме воно не

тільки унікальним Музеєм трипільської культури. У селі знаходиться єдина

в Україні сільська дитяча кіностудія «Мальва».

 Більше дізнатися можна, завітавши до Легедзине за покликанням

 Цікава історія.

 Повернімось у часи язичництва. У слов’ян були свої божества: Сварог,

Білобог, Чорнобог, Мара, Берегиня тощо. ЗАПИШИ ЇХНІ ІМЕНА В ЗОШИТ.

 Сварог у слов’янській міфології — прабог, бог неба, світла й вогню. Він
небесний коваль, який викував Світ, населив Землю різними істотами та
створив перших людей. Сварог — покровитель ковальства і шлюбу,
головний бог творчої сили природи. Він викував перший плуг і першу
шлюбну обручку, навчив людей користуватися вогнем, варити і кувати
мідь та залізо, орати і сіяти, молоти зерно і пекти з нього хліб.
 Білобог (дід) – головний бог добра. Один з найдавніших персонажів
давньоукраїнської міфології. За повір’ям, творець землі, води, світла;
батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель
інших богів. Народні легенди зображують Білобога в постійній боротьбі з
Чорнобогом (символ боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з
повір’ям, у білого лебедя. (зображення 2)

 Чорнобог – бог древніх слов'ян, володар світу мертвих, править темними сутностями; бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості,
ворожіння, марення, сну (зображення 3).

 Берегиня (Оберега) – старовинна богиня добра і захисту людини від
усілякого зла. Це хатня богиня, яка захищає оселю, всю родину від від
хвороб, лютого звіра, смерті тощо. Традиційне зображення Берегині –
постать жінки із застережливо піднятими руками. Вона трансорфувалася в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався як оберіг, а згодом став національним символом.

 4. У гості до художника.

 Відшукай в мережі Інтернет  репродукції картин "Хранителька», «Нічна Берегиня», «Під покровом» уже знайомого тобі українського художника

Олега Шупляка. 

  У Києві на Майдані Незалежності одинадцять років тому встановлено
Монумент Незалежності. Це колона, увінчана фігурою жінки (Берегині) з
калиновою гілкою в руках. Як модель для статуї Берегині автор Анатолій
Кущ вибрав свою дочку, художницю зі світовим ім'ям Христину
Катракіс. Чи можна стверджувати, що колона створена за образом
давньоукраїнської Берегині? Чому?

Домашнє завдання: подумай, чого навчає  тебе легенда "Берегиня".

Переглянь відеопрезентацію «Рослини – символи України» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=TQiFEDtZUdQ&ab_channel=%D0%A1% D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%9C %D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BA

Послухай легенду «Неопалима купина» https://www.youtube.com/watch?v=qqzxkONO43k&ab_channel=%D0%94% D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0% BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C

1 покликання на сайт музею в с. Легедзине

2 покликання на мультфільм «Моя країна Україна»

 3 покликання на відео «Неопалима купина»

 !!! Перед тим, як розпочати мандрівку, прочитай легенду "Берегиня".

РОБОТА УСНО!!!

  Чи знаєш ти, що означає слово «оберіг»?

 Які українські обереги тобі відомі?  

 Це цікаво. Обереги – наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди.

 Зелені обереги України: калина, верба, мальва, ружа, півонія, барвінок, ромашка.

 Птахи: лелека, ластівка, зозуля.

 Вишита сорочка. Давні узори мали оберігати людину "від лихого ока" та

чорних і злих духів. Цій меті слугували й мережки на кінцях рукавів та горловині.

 Намисто. За українським звичаєм, кожна дівчина й жінка постійно носили намисто, особливо коли виходили на люди. Що пишнішим, барвистішим, із більшою кількістю разків було намисто, тим магічнішим вважалося.

 Оберіг вірності й любові – вишитий рушник. Оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Рушник передавався з роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх батьків, берегли їх як реліквію не тільки для дівчат, а й для хлопців і не віддавали їх нізащо з рідної хати. Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. А виряджаючи в далеку путь-дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, мати, дружина чи наречена давали їм хлібину, сіль та жменьку рідної землі, загорнуті в найкращий рушникпровідник.

 Лялька-мотанка – берегиня та богиня. Найдавніший зразок оберега –

жіноче божество, берегиня-ляля (тобто "земля", "богиня землі",

"охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини,

природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню створили понад 5

тисяч років тому. Це не просто дитяча іграшка, це витвір мистецтва.

 Писанка - оберіг, символ життя. З давніх-давен люди звертаються до

Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха

та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту. Охоронцем

домашнього вогнища завжди вважався вуж, а оберегом господи від грому
і пожежі – півень. Найсильнішою захисницею всього живого є МатиБерегиня. Люди малювали її зображення на стінах житла, вишивали,
ліпили з глини. Але найбільшу силу ці обереги мають, якщо їх написати
на білому яйці. Вважали, якщо в кожній сім'ї будуть писати писанки з
такими символами, то сім'ю минатимуть біди.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Мандрівка Україною.

 Переглянь наступну серію мультфільму «Моя країна Україна».

https://youtu.be/ifNcGGPmIM?list=PL2CyjLc5zvHUmKhDDanMRDzwCCrKsI_XP

УСНО ВІДПОВІДАЙ!!!  Чим відоме село Легедзине?

 Що зберігається в музеї?

 Чи важливо знати свою історію? Чому? Чи єу твоїй родині обереги. назви хоча б три обереги, якими дорожить ваша родина.
Нашими родинними оберегами є....

 Чим цінні обереги?

 Довідка. Легедзине – старовинне село в Черкаській області. Відоме воно не

тільки унікальним Музеєм трипільської культури. У селі знаходиться єдина

в Україні сільська дитяча кіностудія «Мальва».

 Більше дізнатися можна, завітавши до Легедзине за покликанням

 Цікава історія.

 Повернімось у часи язичництва. У слов’ян були свої божества: Сварог,

Білобог, Чорнобог, Мара, Берегиня тощо. ЗАПИШИ ЇХНІ ІМЕНА В ЗОШИТ.

 Сварог у слов’янській міфології — прабог, бог неба, світла й вогню. Він
небесний коваль, який викував Світ, населив Землю різними істотами та
створив перших людей. Сварог — покровитель ковальства і шлюбу,
головний бог творчої сили природи. Він викував перший плуг і першу
шлюбну обручку, навчив людей користуватися вогнем, варити і кувати
мідь та залізо, орати і сіяти, молоти зерно і пекти з нього хліб.
 Білобог (дід) – головний бог добра. Один з найдавніших персонажів
давньоукраїнської міфології. За повір’ям, творець землі, води, світла;
батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель
інших богів. Народні легенди зображують Білобога в постійній боротьбі з
Чорнобогом (символ боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з
повір’ям, у білого лебедя. (зображення 2)

 Чорнобог – бог древніх слов'ян, володар світу мертвих, править темними сутностями; бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості,
ворожіння, марення, сну (зображення 3).

 Берегиня (Оберега) – старовинна богиня добра і захисту людини від
усілякого зла. Це хатня богиня, яка захищає оселю, всю родину від від
хвороб, лютого звіра, смерті тощо. Традиційне зображення Берегині –
постать жінки із застережливо піднятими руками. Вона трансорфувалася в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався як оберіг, а згодом став національним символом.

 4. У гості до художника.

 Відшукай в мережі Інтернет  репродукції картин "Хранителька», «Нічна Берегиня», «Під покровом» уже знайомого тобі українського художника

Олега Шупляка. 

  У Києві на Майдані Незалежності одинадцять років тому встановлено
Монумент Незалежності. Це колона, увінчана фігурою жінки (Берегині) з
калиновою гілкою в руках. Як модель для статуї Берегині автор Анатолій
Кущ вибрав свою дочку, художницю зі світовим ім'ям Христину
Катракіс. Чи можна стверджувати, що колона створена за образом
давньоукраїнської Берегині? Чому?

Домашнє завдання: подумай, чого навчає  тебе легенда "Берегиня".

Переглянь відеопрезентацію «Рослини – символи України» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=TQiFEDtZUdQ&ab_channel=%D0%A1% D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%9C %D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BA

Послухай легенду «Неопалима купина» https://www.youtube.com/watch?v=qqzxkONO43k&ab_channel=%D0%94% D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0% BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C

1 покликання на сайт музею в с. Легедзине

2 покликання на мультфільм «Моя країна Україна»

 3 покликання на відео «Неопалима купина»

 !!! Перед тим, як розпочати мандрівку, прочитай легенду "Берегиня".

РОБОТА УСНО!!!

  Чи знаєш ти, що означає слово «оберіг»?

 Які українські обереги тобі відомі?  

 Це цікаво. Обереги – наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди.

 Зелені обереги України: калина, верба, мальва, ружа, півонія, барвінок, ромашка.

 Птахи: лелека, ластівка, зозуля.

 Вишита сорочка. Давні узори мали оберігати людину "від лихого ока" та

чорних і злих духів. Цій меті слугували й мережки на кінцях рукавів та горловині.

 Намисто. За українським звичаєм, кожна дівчина й жінка постійно носили намисто, особливо коли виходили на люди. Що пишнішим, барвистішим, із більшою кількістю разків було намисто, тим магічнішим вважалося.

 Оберіг вірності й любові – вишитий рушник. Оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Рушник передавався з роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх батьків, берегли їх як реліквію не тільки для дівчат, а й для хлопців і не віддавали їх нізащо з рідної хати. Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. А виряджаючи в далеку путь-дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, мати, дружина чи наречена давали їм хлібину, сіль та жменьку рідної землі, загорнуті в найкращий рушникпровідник.

 Лялька-мотанка – берегиня та богиня. Найдавніший зразок оберега –

жіноче божество, берегиня-ляля (тобто "земля", "богиня землі",

"охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини,

природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню створили понад 5

тисяч років тому. Це не просто дитяча іграшка, це витвір мистецтва.

 Писанка - оберіг, символ життя. З давніх-давен люди звертаються до

Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха

та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту. Охоронцем

домашнього вогнища завжди вважався вуж, а оберегом господи від грому
і пожежі – півень. Найсильнішою захисницею всього живого є МатиБерегиня. Люди малювали її зображення на стінах житла, вишивали,
ліпили з глини. Але найбільшу силу ці обереги мають, якщо їх написати
на білому яйці. Вважали, якщо в кожній сім'ї будуть писати писанки з
такими символами, то сім'ю минатимуть біди.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Мандрівка Україною.

 Переглянь наступну серію мультфільму «Моя країна Україна».

https://youtu.be/ifNcGGPmIM?list=PL2CyjLc5zvHUmKhDDanMRDzwCCrKsI_XP

УСНО ВІДПОВІДАЙ!!!  Чим відоме село Легедзине?

 Що зберігається в музеї?

 Чи важливо знати свою історію? Чому? Чи єу твоїй родині обереги. назви хоча б три обереги, якими дорожить ваша родина.
Нашими родинними оберегами є....

 Чим цінні обереги?

 Довідка. Легедзине – старовинне село в Черкаській області. Відоме воно не

тільки унікальним Музеєм трипільської культури. У селі знаходиться єдина

в Україні сільська дитяча кіностудія «Мальва».

 Більше дізнатися можна, завітавши до Легедзине за покликанням

 Цікава історія.

 Повернімось у часи язичництва. У слов’ян були свої божества: Сварог,

Білобог, Чорнобог, Мара, Берегиня тощо. ЗАПИШИ ЇХНІ ІМЕНА В ЗОШИТ.

 Сварог у слов’янській міфології — прабог, бог неба, світла й вогню. Він
небесний коваль, який викував Світ, населив Землю різними істотами та
створив перших людей. Сварог — покровитель ковальства і шлюбу,
головний бог творчої сили природи. Він викував перший плуг і першу
шлюбну обручку, навчив людей користуватися вогнем, варити і кувати
мідь та залізо, орати і сіяти, молоти зерно і пекти з нього хліб.
 Білобог (дід) – головний бог добра. Один з найдавніших персонажів
давньоукраїнської міфології. За повір’ям, творець землі, води, світла;
батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель
інших богів. Народні легенди зображують Білобога в постійній боротьбі з
Чорнобогом (символ боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з
повір’ям, у білого лебедя. (зображення 2)

 Чорнобог – бог древніх слов'ян, володар світу мертвих, править темними сутностями; бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості,
ворожіння, марення, сну (зображення 3).

 Берегиня (Оберега) – старовинна богиня добра і захисту людини від
усілякого зла. Це хатня богиня, яка захищає оселю, всю родину від від
хвороб, лютого звіра, смерті тощо. Традиційне зображення Берегині –
постать жінки із застережливо піднятими руками. Вона трансорфувалася в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався як оберіг, а згодом став національним символом.

 4. У гості до художника.

 Відшукай в мережі Інтернет  репродукції картин "Хранителька», «Нічна Берегиня», «Під покровом» уже знайомого тобі українського художника

Олега Шупляка. 

  У Києві на Майдані Незалежності одинадцять років тому встановлено
Монумент Незалежності. Це колона, увінчана фігурою жінки (Берегині) з
калиновою гілкою в руках. Як модель для статуї Берегині автор Анатолій
Кущ вибрав свою дочку, художницю зі світовим ім'ям Христину
Катракіс. Чи можна стверджувати, що колона створена за образом
давньоукраїнської Берегині? Чому?

Домашнє завдання: подумай, чого навчає  тебе легенда "Берегиня".

Переглянь відеопрезентацію «Рослини – символи України» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=TQiFEDtZUdQ&ab_channel=%D0%A1% D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%9C %D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BA

Послухай легенду «Неопалима купина» https://www.youtube.com/watch?v=qqzxkONO43k&ab_channel=%D0%94% D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0% BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 – в засланні і лише 13 – на волі… (Кріпак – особисто залежний від поміщика селянин.)

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей – на ненависть і погорду.

Т. Г. Шевченко – уславлений народний поет, геніальний Кобзар України – був також видатним художником. 

https://www.youtube.com/watch?v=SYA-gjx_faE
Д.З.: записати в зошит тему уроку, визначення терміна ЛІРИКА. Поезію вивчити напам'ять.

й нації

Можете переглянути незвичне виконання твору:))))
https://www.youtube.com/watch?v=Ohd_3TrdrjA

А тепер прочитайте твір самостійно.

Дайте усно відповіді на питання підручника ст. 135-136
Особливу увагу зверніть на інформацію про пам'ятник Шевченку у Вінниці та кількість пам'ятників Кобзарю у Львові та світі.

Крім теми, запиши  у зошит

Основна думка твору:
правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 – в засланні і лише 13 – на волі… (Кріпак – особисто залежний від поміщика селянин.)

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей – на ненависть і погорду.

Т. Г. Шевченко – уславлений народний поет, геніальний Кобзар України – був також видатним художником. 

https://www.youtube.com/watch?v=SYA-gjx_faE
Д.З.: записати в зошит тему уроку, визначення терміна ЛІРИКА. Поезію вивчити напам'ять.

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 – в засланні і лише 13 – на волі… (Кріпак – особисто залежний від поміщика селянин.)

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей – на ненависть і погорду.

Т. Г. Шевченко – уславлений народний поет, геніальний Кобзар України – був також видатним художником. 

https://www.youtube.com/watch?v=SYA-gjx_faE
Д.З.: записати в зошит тему уроку, визначення терміна ЛІРИКА. Поезію вивчити напам'ять.

й нації

Можете переглянути незвичне виконання твору:))))
https://www.youtube.com/watch?v=Ohd_3TrdrjA

А тепер прочитайте твір самостійно.

Дайте усно відповіді на питання підручника ст. 135-136
Особливу увагу зверніть на інформацію про пам'ятник Шевченку у Вінниці та кількість пам'ятників Кобзарю у Львові та світі.

Крім теми, запиши  у зошит

Основна думка твору:
правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним

й нації

Можете переглянути незвичне виконання твору:))))
https://www.youtube.com/watch?v=Ohd_3TrdrjA

А тепер прочитайте твір самостійно.

Дайте усно відповіді на питання підручника ст. 135-136
Особливу увагу зверніть на інформацію про пам'ятник Шевченку у Вінниці та кількість пам'ятників Кобзарю у Львові та світі.

Крім теми, запиши  у зошит

Основна думка твору:
правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним

План уроку
1 Роль Тараса Шевченка у становленні особистості Богдана Лепкого, його поетична шевченкіана. 
2 Осмислення образу українського генія Шевченка з позицій гуманізму у вірші «Шевченкова верба». 
3 Біографічна основа поезії. 
4Мотив туги за рідним

краєм 
Проаналізуйте ще одне відео https://www.youtube.com/watch?v=uV3ltZ-ElUA
Запишітьвзошит правилапро віршову мову, види римування та їх особливості.
Д.З.: Ознайомтеся з матеріалом на ст. 137. Подумайте над питаннями 1-7 (ст. 138-139). Знати правила про риму та види римування.

Для багатьох українських поетів/поетес мотиви любові до рідної землі, замилування її красою, шанування рідної мови стали головними. Таку поезію називають патріотичною лірикою.

Патріотичні мотиви звучать у творах Галини Кирпи (1950). Вона народилася на Київщині. Своє життя присвятила літературній творчості. Пише вірші, оповідання, перекладає з багатьох європейських мов. Значна частина її творів адресована дітям.

Метафора — художнє перенесення ознаки одного явища на інше за подібністю між ними. Наприклад, «сонце сміється», «час пливе», «іде дощ».

За допомогою яскравої метафори «я терни в стежках визбирую, щоб їй було легше ходить» Г. Кирпа змальовує зусилля українців/українок у боротьбі за збереження рідного слова, за подолання «мовних тернів». Крім того, мова (явище) у творі набуває ознак істоти (здатність ходити).

Метафори використовуються і в повсякденному мовленні: «сідає сонечко», «летить час». У першому випадку ознаку перенесено з людини, яка, присідаючи, зникає з поля зору, на небесне тіло, що щезає за обрієм. У другому випадку — із птаха, який дуже швидко рухається, на час, що швидко минає.

План уроку
1 Роль Тараса Шевченка у становленні особистості Богдана Лепкого, його поетична шевченкіана. 
2 Осмислення образу українського генія Шевченка з позицій гуманізму у вірші «Шевченкова верба». 
3 Біографічна основа поезії. 
4Мотив туги за рідним

краєм 
Проаналізуйте ще одне відео https://www.youtube.com/watch?v=uV3ltZ-ElUA
Запишітьвзошит правилапро віршову мову, види римування та їх особливості.
Д.З.: Ознайомтеся з матеріалом на ст. 137. Подумайте над питаннями 1-7 (ст. 138-139). Знати правила про риму та види римування.

План уроку
1 Роль Тараса Шевченка у становленні особистості Богдана Лепкого, його поетична шевченкіана. 
2 Осмислення образу українського генія Шевченка з позицій гуманізму у вірші «Шевченкова верба». 
3 Біографічна основа поезії. 
4Мотив туги за рідним

краєм 
Проаналізуйте ще одне відео https://www.youtube.com/watch?v=uV3ltZ-ElUA
Запишітьвзошит правилапро віршову мову, види римування та їх особливості.
Д.З.: Ознайомтеся з матеріалом на ст. 137. Подумайте над питаннями 1-7 (ст. 138-139). Знати правила про риму та види римування.

Для багатьох українських поетів/поетес мотиви любові до рідної землі, замилування її красою, шанування рідної мови стали головними. Таку поезію називають патріотичною лірикою.

Патріотичні мотиви звучать у творах Галини Кирпи (1950). Вона народилася на Київщині. Своє життя присвятила літературній творчості. Пише вірші, оповідання, перекладає з багатьох європейських мов. Значна частина її творів адресована дітям.

Метафора — художнє перенесення ознаки одного явища на інше за подібністю між ними. Наприклад, «сонце сміється», «час пливе», «іде дощ».

За допомогою яскравої метафори «я терни в стежках визбирую, щоб їй було легше ходить» Г. Кирпа змальовує зусилля українців/українок у боротьбі за збереження рідного слова, за подолання «мовних тернів». Крім того, мова (явище) у творі набуває ознак істоти (здатність ходити).

Метафори використовуються і в повсякденному мовленні: «сідає сонечко», «летить час». У першому випадку ознаку перенесено з людини, яка, присідаючи, зникає з поля зору, на небесне тіло, що щезає за обрієм. У другому випадку — із птаха, який дуже швидко рухається, на час, що швидко минає.

Для багатьох українських поетів/поетес мотиви любові до рідної землі, замилування її красою, шанування рідної мови стали головними. Таку поезію називають патріотичною лірикою.

Патріотичні мотиви звучать у творах Галини Кирпи (1950). Вона народилася на Київщині. Своє життя присвятила літературній творчості. Пише вірші, оповідання, перекладає з багатьох європейських мов. Значна частина її творів адресована дітям.

Метафора — художнє перенесення ознаки одного явища на інше за подібністю між ними. Наприклад, «сонце сміється», «час пливе», «іде дощ».

За допомогою яскравої метафори «я терни в стежках визбирую, щоб їй було легше ходить» Г. Кирпа змальовує зусилля українців/українок у боротьбі за збереження рідного слова, за подолання «мовних тернів». Крім того, мова (явище) у творі набуває ознак істоти (здатність ходити).

Метафори використовуються і в повсякденному мовленні: «сідає сонечко», «летить час». У першому випадку ознаку перенесено з людини, яка, присідаючи, зникає з поля зору, на небесне тіло, що щезає за обрієм. У другому випадку — із птаха, який дуже швидко рухається, на час, що швидко минає.

·        Чи втілені козацькі чесноти в образі Тараса Бульби? 

·        Характеристика братів Остапа й Андрія

·        Що сильніше: обов’язок перед рідним краєм чи пристрасне кохання?

Розповідь про письменницю, сімейні традиції родини Косачів. Зображення дитячих зимових розваг у вірші «З ґринджолятами». Оспівування краси зимової природи. Відображення в ліричному творі настроїв та почуттів 

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка — літературний псевдонім) народилася 29 червня 1849 року на Полтавщині.

Олена Пчілка
Найбільше захоплювалася народною творчістю: записувала пісні, казки, вивчала побут, звичаї та обряди, навіть видала книжку «Український народний орнамент».

Своїх дітей Ольга Петрівна виховувала в пошані до рідного краю, не довіряючи офіційним школам Російської імперії, де викладання велося тільки російською. Вона змогла передати дітям любов до творчості. Її донька Лариса стала відомою поетесою під псевдонімом Леся Українка.

Літературну спадщину Олени Пчілки складають твори на теми з українського народного життя. Для маленьких читачів вона писала вірші, казки, оповідання, п’єси.

У літературних творах ми часто зустрічаємо описи довкілля — не лише природи, а й загалом усього зовнішнього простору, який нас оточує. Такі описи об’єднують одним загальним поняттям — пейзаж.

Існують різні види пейзажів: степовий, лісовий, морський (мариністичний), міський (урбаністичний), індустріальний (опис промислових будівель) тощо.

Пейзажні описи допомагають увиразнити людські почуття, передати настрій, пояснити події, розкрити умови життя героя чи героїні.

Катання на санчатах, гра в сніжки, а головне — дитячий захват і відчуття радісної втоми. Веселий настрій від захопливих зимових розваг, коли не помічаєш навіть, як швидко спливає час.

Цей настрій безтурботного щастя допомагають створити наявні у творі пейзажні замальовки. Сніг, наче срібло, стежка, гірка, з якої так легко спускатися на санчатах, нарешті, мороз, який нагадує, що день завершився й слід повертатися додому. Окремі пейзажні штрихи складають загальну мозаїчну картину, що навіює світле переживання радісного зимового дня.

Що за чудовая днина,

Сніг, наче срібло, блищить!

Вийшов веселий хлопчина,

Швидко з санками біжить.

Ох, ті санки-гринджолята!

Коней не треба до них:

Роблять їх мудро хлоп’ята,

Треба прудких тільки ніг!

Сам у санки упряжешся,

Вже ж не яка там вага!

Стежкою хутко женешся,

Всякий тебе оббіга!

Ось вона й гірка маленька, —

Ой, як униз я спущусь!

Наче та пташка швиденька,

Долі умить опинюсь.

Нуте лишень, хто зручніший?

Швидше которе збіжить?

Кепсько, — мороз все лютіший,

Носик з морозу щемить.

Ей, чи ж морозу боятись

Та отаким козакам?!

Нуте у сніжки гуляти,

Треба зогрітися нам!

Ой, чи заходить вже сонце?..

Пізня така вже пора?..

Стукають мати в віконце,

Треба рушать до двора!

3. Розгляньте ілюстрації на  сторінках підручника. Чи вдалося художникам і художницям відтворити цей настрій у своїх роботах?

4. Прочитайте виразно вірш Олени Пчілки ще раз. Поміркуйте, чи допомогли вам власні спогади про зимові розваги, ілюстрації відчути настрій ліричного героя / героїні цього твору?

5. Прочитайте виразно перші чотири рядки вірша. Яку картину ви уявляєте? Опишіть її.

6. Зверніть увагу, від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня в першій і другій строфах? Поміркуйте, хто розповідає про цю зимову картину — дорослий чи дитина. Відповідь обґрунтуйте.

7. Прочитайте виразно третю та четверту строфи. Від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня?

8. Поміркуйте, хто ця перша особа, яка розповідає про зимові розваги? Якою ви її уявляєте?

Шукаємо відповіді разом.

• Чому на початку твору ліричний герой/героїня говорить від третьої особи, а далі — від першої?

• Хто ж ліричний герой/героїня цієї поезії — доросла людина чи дитина?

Д.З.: Завдання виконуємо письмово. Яка зимова розвага вам запам’яталася найкраще? Уявіть той день або ранок, можливо, вечір. Пригадуєте, яким було повітря? Морозним? Холодним? Вологим? Якими були земля і небо? Чи пам’ятаєте ви свій настрій? Розкажіть про свої спогади в короткому есе. Не забувайте про назву, яка надаватиме вашому твору завершеності.

Розповідь про письменницю, сімейні традиції родини Косачів. Зображення дитячих зимових розваг у вірші «З ґринджолятами». Оспівування краси зимової природи. Відображення в ліричному творі настроїв та почуттів 

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка — літературний псевдонім) народилася 29 червня 1849 року на Полтавщині.

Олена Пчілка
Найбільше захоплювалася народною творчістю: записувала пісні, казки, вивчала побут, звичаї та обряди, навіть видала книжку «Український народний орнамент».

Своїх дітей Ольга Петрівна виховувала в пошані до рідного краю, не довіряючи офіційним школам Російської імперії, де викладання велося тільки російською. Вона змогла передати дітям любов до творчості. Її донька Лариса стала відомою поетесою під псевдонімом Леся Українка.

Літературну спадщину Олени Пчілки складають твори на теми з українського народного життя. Для маленьких читачів вона писала вірші, казки, оповідання, п’єси.

У літературних творах ми часто зустрічаємо описи довкілля — не лише природи, а й загалом усього зовнішнього простору, який нас оточує. Такі описи об’єднують одним загальним поняттям — пейзаж.

Існують різні види пейзажів: степовий, лісовий, морський (мариністичний), міський (урбаністичний), індустріальний (опис промислових будівель) тощо.

Пейзажні описи допомагають увиразнити людські почуття, передати настрій, пояснити події, розкрити умови життя героя чи героїні.

Катання на санчатах, гра в сніжки, а головне — дитячий захват і відчуття радісної втоми. Веселий настрій від захопливих зимових розваг, коли не помічаєш навіть, як швидко спливає час.

Цей настрій безтурботного щастя допомагають створити наявні у творі пейзажні замальовки. Сніг, наче срібло, стежка, гірка, з якої так легко спускатися на санчатах, нарешті, мороз, який нагадує, що день завершився й слід повертатися додому. Окремі пейзажні штрихи складають загальну мозаїчну картину, що навіює світле переживання радісного зимового дня.

Що за чудовая днина,

Сніг, наче срібло, блищить!

Вийшов веселий хлопчина,

Швидко з санками біжить.

Ох, ті санки-гринджолята!

Коней не треба до них:

Роблять їх мудро хлоп’ята,

Треба прудких тільки ніг!

Сам у санки упряжешся,

Вже ж не яка там вага!

Стежкою хутко женешся,

Всякий тебе оббіга!

Ось вона й гірка маленька, —

Ой, як униз я спущусь!

Наче та пташка швиденька,

Долі умить опинюсь.

Нуте лишень, хто зручніший?

Швидше которе збіжить?

Кепсько, — мороз все лютіший,

Носик з морозу щемить.

Ей, чи ж морозу боятись

Та отаким козакам?!

Нуте у сніжки гуляти,

Треба зогрітися нам!

Ой, чи заходить вже сонце?..

Пізня така вже пора?..

Стукають мати в віконце,

Треба рушать до двора!

3. Розгляньте ілюстрації на  сторінках підручника. Чи вдалося художникам і художницям відтворити цей настрій у своїх роботах?

4. Прочитайте виразно вірш Олени Пчілки ще раз. Поміркуйте, чи допомогли вам власні спогади про зимові розваги, ілюстрації відчути настрій ліричного героя / героїні цього твору?

5. Прочитайте виразно перші чотири рядки вірша. Яку картину ви уявляєте? Опишіть її.

6. Зверніть увагу, від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня в першій і другій строфах? Поміркуйте, хто розповідає про цю зимову картину — дорослий чи дитина. Відповідь обґрунтуйте.

7. Прочитайте виразно третю та четверту строфи. Від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня?

8. Поміркуйте, хто ця перша особа, яка розповідає про зимові розваги? Якою ви її уявляєте?

Шукаємо відповіді разом.

• Чому на початку твору ліричний герой/героїня говорить від третьої особи, а далі — від першої?

• Хто ж ліричний герой/героїня цієї поезії — доросла людина чи дитина?

Д.З.: Завдання виконуємо письмово. Яка зимова розвага вам запам’яталася найкраще? Уявіть той день або ранок, можливо, вечір. Пригадуєте, яким було повітря? Морозним? Холодним? Вологим? Якими були земля і небо? Чи пам’ятаєте ви свій настрій? Розкажіть про свої спогади в короткому есе. Не забувайте про назву, яка надаватиме вашому твору завершеності.

Розповідь про письменницю, сімейні традиції родини Косачів. Зображення дитячих зимових розваг у вірші «З ґринджолятами». Оспівування краси зимової природи. Відображення в ліричному творі настроїв та почуттів 

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка — літературний псевдонім) народилася 29 червня 1849 року на Полтавщині.

Олена Пчілка
Найбільше захоплювалася народною творчістю: записувала пісні, казки, вивчала побут, звичаї та обряди, навіть видала книжку «Український народний орнамент».

Своїх дітей Ольга Петрівна виховувала в пошані до рідного краю, не довіряючи офіційним школам Російської імперії, де викладання велося тільки російською. Вона змогла передати дітям любов до творчості. Її донька Лариса стала відомою поетесою під псевдонімом Леся Українка.

Літературну спадщину Олени Пчілки складають твори на теми з українського народного життя. Для маленьких читачів вона писала вірші, казки, оповідання, п’єси.

У літературних творах ми часто зустрічаємо описи довкілля — не лише природи, а й загалом усього зовнішнього простору, який нас оточує. Такі описи об’єднують одним загальним поняттям — пейзаж.

Існують різні види пейзажів: степовий, лісовий, морський (мариністичний), міський (урбаністичний), індустріальний (опис промислових будівель) тощо.

Пейзажні описи допомагають увиразнити людські почуття, передати настрій, пояснити події, розкрити умови життя героя чи героїні.

Катання на санчатах, гра в сніжки, а головне — дитячий захват і відчуття радісної втоми. Веселий настрій від захопливих зимових розваг, коли не помічаєш навіть, як швидко спливає час.

Цей настрій безтурботного щастя допомагають створити наявні у творі пейзажні замальовки. Сніг, наче срібло, стежка, гірка, з якої так легко спускатися на санчатах, нарешті, мороз, який нагадує, що день завершився й слід повертатися додому. Окремі пейзажні штрихи складають загальну мозаїчну картину, що навіює світле переживання радісного зимового дня.

Що за чудовая днина,

Сніг, наче срібло, блищить!

Вийшов веселий хлопчина,

Швидко з санками біжить.

Ох, ті санки-гринджолята!

Коней не треба до них:

Роблять їх мудро хлоп’ята,

Треба прудких тільки ніг!

Сам у санки упряжешся,

Вже ж не яка там вага!

Стежкою хутко женешся,

Всякий тебе оббіга!

Ось вона й гірка маленька, —

Ой, як униз я спущусь!

Наче та пташка швиденька,

Долі умить опинюсь.

Нуте лишень, хто зручніший?

Швидше которе збіжить?

Кепсько, — мороз все лютіший,

Носик з морозу щемить.

Ей, чи ж морозу боятись

Та отаким козакам?!

Нуте у сніжки гуляти,

Треба зогрітися нам!

Ой, чи заходить вже сонце?..

Пізня така вже пора?..

Стукають мати в віконце,

Треба рушать до двора!

3. Розгляньте ілюстрації на  сторінках підручника. Чи вдалося художникам і художницям відтворити цей настрій у своїх роботах?

4. Прочитайте виразно вірш Олени Пчілки ще раз. Поміркуйте, чи допомогли вам власні спогади про зимові розваги, ілюстрації відчути настрій ліричного героя / героїні цього твору?

5. Прочитайте виразно перші чотири рядки вірша. Яку картину ви уявляєте? Опишіть її.

6. Зверніть увагу, від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня в першій і другій строфах? Поміркуйте, хто розповідає про цю зимову картину — дорослий чи дитина. Відповідь обґрунтуйте.

7. Прочитайте виразно третю та четверту строфи. Від якої особи — першої чи третьої — говорить ліричний герой/героїня?

8. Поміркуйте, хто ця перша особа, яка розповідає про зимові розваги? Якою ви її уявляєте?

Шукаємо відповіді разом.

• Чому на початку твору ліричний герой/героїня говорить від третьої особи, а далі — від першої?

• Хто ж ліричний герой/героїня цієї поезії — доросла людина чи дитина?

Д.З.: Завдання виконуємо письмово. Яка зимова розвага вам запам’яталася найкраще? Уявіть той день або ранок, можливо, вечір. Пригадуєте, яким було повітря? Морозним? Холодним? Вологим? Якими були земля і небо? Чи пам’ятаєте ви свій настрій? Розкажіть про свої спогади в короткому есе. Не забувайте про назву, яка надаватиме вашому твору завершеності.

Д.З.:  Створіть конспект класної роботи.
Насолодіться поезією "Думи мої..."

                       (1891-1967)

Павло Григорович Тичина народився 15 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині. Змалку любив музику, мав чудовий голос і слух. Музикальність відчутно позначилась на його поезіях. Перша збірка Тичини «Сонячні кларнети» містить багато слухових образів. Вона стала подією в українській літературі, засвідчила появу видатного майстра пейзажної лірики.
Ознайомтеся з творчістю поета з підручника.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

УВАГА!!!
Наші далекі предки приписували рослинам, птахам, тваринам, природним явищам людські риси. На основі первісних уявлень виник художній засіб — персоніфікація.

ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТИ ПРАВИЛО

Навіть у щоденному мовленні ми використовуємо персоніфікацію, говоримо, наприклад: море грає, сонце усміхається.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

!!!!!!!А тепер прочитайте  вірш «Хор лісових дзвіночків".
https://www.youtube.com/watch?v=VDPSqY1QBXE

Саме персоніфікація дала змогу поетові створити органічну, рухому й живу картину олюдненого довкілля.

За допомогою дивовижної гармонії казкового хору автор залучає нас до сприйняття звуків і барв природи.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Які спогади навіяв? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. Поміркуйте, чому поезія має назву «Хор лісових дзвіночків». Повтори яких слів схожі на звуки дзвіночків?

3. Пригадайте, як ми називаємо художнє означення, яке привертає увагу читача. Чи є епітети в поезії «Хор лісових дзвіночків»? Знайдіть їх. Які з цих епітетів і чому найбільше привернули вашу увагу: світла тінь, сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле?

4. Як ми називаємо вид метафори, що дає уявлення про предмет шляхом надання йому людських рис і якостей? Чи можемо ми стверджувати, що у створенні образу лісових дзвіночків персоніфікація є провідним засобом? Доведіть або спростуйте це твердження.

У цьому творі природа постає як яскрава мозаїка з окремих образів: гаї, хмарки, ниви, річка, золото вечірнього сонця в річковій воді. А ліричний герой реагує на цю красу так: слухаю, милуюся, весело, зворушений, когось все жду — співаючи.

Мотив щирої любові до рідного краю поет розкрив в органічному поєднанні пейзажних малюнків і душевних станів свого героя.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Що зацікавило, здивувало? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. До якого виду лірики належать цей твір — пейзажної чи громадянської? Обґрунтуйте свої міркування.

3. Яким постає ліричний герой цієї поезії? Які риси йому властиві? Оберіть три слова з поданих або запропонуйте інші. Свій вибір обґрунтуйте.

4. Які картини постають в уяві під час читання або слухання цієї поезії?
                           
                 
Д.З. Уважно виконайте усі вказані завдання. Навчіться виразно читати поезії. За бажанням можна вивчити одну з них напам"ять. Подумайте над художніми засобами у них. 

                           ПЛАН 
1 Розповідь про письменницю.
 2 Художній світ пізнавальної казки
 
                     Оксана Іваненко

                          (1906-1997)

Оксана Дмитрівна Іваненко народилась 13 квітня 1906 року в Полтаві. Її батьки були людьми творчими: тато працював журналістом, а мама — учителькою. Від них дівчина перейняла любов до літератури. Пригадувала про свої творчі спроби з гумором: «Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років. Псувала на все безліч паперу... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався “Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів “прогорів”. Але я продовжувала писати нескінченні повісті».
Здобувши освіту, Оксана Іваненко працювала в науковому інституті та в різних видавництвах. Писала твори не лише для дорослих читачів, а й для дітей: казки, повісті, оповідання. Життю славетного українського поета Тараса Шевченка вона присвятила повість «Тарасові шляхи».

Добра казка про лісових мешканців («Цвітарінь»)

Розбийте «цвірінь» на дві частини — матимете Цві та Рінь. Щоб дати імена своїм маленьким героїням, авторка використала відоме звуконаслідування на позначення пташиного щебету.

Її казка — це історія про світ, у якому птахи та звірі наділені людською здатністю говорити. Твір розповідає нам про життя лісових мешканців, їхні звичаї, докладно розкриває зміни, які переживає природа в різні пори року. А ще в цій казці нас приваблюють дружба, вірність, доброта.
Д.З.: Прочитайте казку. Щзнайомтеся з творчість письменниці.

                       (1891-1967)

Павло Григорович Тичина народився 15 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині. Змалку любив музику, мав чудовий голос і слух. Музикальність відчутно позначилась на його поезіях. Перша збірка Тичини «Сонячні кларнети» містить багато слухових образів. Вона стала подією в українській літературі, засвідчила появу видатного майстра пейзажної лірики.
Ознайомтеся з творчістю поета з підручника.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

УВАГА!!!
Наші далекі предки приписували рослинам, птахам, тваринам, природним явищам людські риси. На основі первісних уявлень виник художній засіб — персоніфікація.

ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТИ ПРАВИЛО

Навіть у щоденному мовленні ми використовуємо персоніфікацію, говоримо, наприклад: море грає, сонце усміхається.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

!!!!!!!А тепер прочитайте  вірш «Хор лісових дзвіночків".
https://www.youtube.com/watch?v=VDPSqY1QBXE

Саме персоніфікація дала змогу поетові створити органічну, рухому й живу картину олюдненого довкілля.

За допомогою дивовижної гармонії казкового хору автор залучає нас до сприйняття звуків і барв природи.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Які спогади навіяв? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. Поміркуйте, чому поезія має назву «Хор лісових дзвіночків». Повтори яких слів схожі на звуки дзвіночків?

3. Пригадайте, як ми називаємо художнє означення, яке привертає увагу читача. Чи є епітети в поезії «Хор лісових дзвіночків»? Знайдіть їх. Які з цих епітетів і чому найбільше привернули вашу увагу: світла тінь, сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле?

4. Як ми називаємо вид метафори, що дає уявлення про предмет шляхом надання йому людських рис і якостей? Чи можемо ми стверджувати, що у створенні образу лісових дзвіночків персоніфікація є провідним засобом? Доведіть або спростуйте це твердження.

У цьому творі природа постає як яскрава мозаїка з окремих образів: гаї, хмарки, ниви, річка, золото вечірнього сонця в річковій воді. А ліричний герой реагує на цю красу так: слухаю, милуюся, весело, зворушений, когось все жду — співаючи.

Мотив щирої любові до рідного краю поет розкрив в органічному поєднанні пейзажних малюнків і душевних станів свого героя.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Що зацікавило, здивувало? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. До якого виду лірики належать цей твір — пейзажної чи громадянської? Обґрунтуйте свої міркування.

3. Яким постає ліричний герой цієї поезії? Які риси йому властиві? Оберіть три слова з поданих або запропонуйте інші. Свій вибір обґрунтуйте.

4. Які картини постають в уяві під час читання або слухання цієї поезії?
                           
                 
Д.З. Уважно виконайте усі вказані завдання. Навчіться виразно читати поезії. За бажанням можна вивчити одну з них напам"ять. Подумайте над художніми засобами у них. 

                       (1891-1967)

Павло Григорович Тичина народився 15 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині. Змалку любив музику, мав чудовий голос і слух. Музикальність відчутно позначилась на його поезіях. Перша збірка Тичини «Сонячні кларнети» містить багато слухових образів. Вона стала подією в українській літературі, засвідчила появу видатного майстра пейзажної лірики.
Ознайомтеся з творчістю поета з підручника.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

УВАГА!!!
Наші далекі предки приписували рослинам, птахам, тваринам, природним явищам людські риси. На основі первісних уявлень виник художній засіб — персоніфікація.

ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТИ ПРАВИЛО

Навіть у щоденному мовленні ми використовуємо персоніфікацію, говоримо, наприклад: море грає, сонце усміхається.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

!!!!!!!А тепер прочитайте  вірш «Хор лісових дзвіночків".
https://www.youtube.com/watch?v=VDPSqY1QBXE

Саме персоніфікація дала змогу поетові створити органічну, рухому й живу картину олюдненого довкілля.

За допомогою дивовижної гармонії казкового хору автор залучає нас до сприйняття звуків і барв природи.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Які спогади навіяв? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. Поміркуйте, чому поезія має назву «Хор лісових дзвіночків». Повтори яких слів схожі на звуки дзвіночків?

3. Пригадайте, як ми називаємо художнє означення, яке привертає увагу читача. Чи є епітети в поезії «Хор лісових дзвіночків»? Знайдіть їх. Які з цих епітетів і чому найбільше привернули вашу увагу: світла тінь, сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле?

4. Як ми називаємо вид метафори, що дає уявлення про предмет шляхом надання йому людських рис і якостей? Чи можемо ми стверджувати, що у створенні образу лісових дзвіночків персоніфікація є провідним засобом? Доведіть або спростуйте це твердження.

У цьому творі природа постає як яскрава мозаїка з окремих образів: гаї, хмарки, ниви, річка, золото вечірнього сонця в річковій воді. А ліричний герой реагує на цю красу так: слухаю, милуюся, весело, зворушений, когось все жду — співаючи.

Мотив щирої любові до рідного краю поет розкрив в органічному поєднанні пейзажних малюнків і душевних станів свого героя.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справив на вас цей твір? Що зацікавило, здивувало? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?

2. До якого виду лірики належать цей твір — пейзажної чи громадянської? Обґрунтуйте свої міркування.

3. Яким постає ліричний герой цієї поезії? Які риси йому властиві? Оберіть три слова з поданих або запропонуйте інші. Свій вибір обґрунтуйте.

4. Які картини постають в уяві під час читання або слухання цієї поезії?
                           
                 
Д.З. Уважно виконайте усі вказані завдання. Навчіться виразно читати поезії. За бажанням можна вивчити одну з них напам"ять. Подумайте над художніми засобами у них. 

                           ПЛАН 
1 Розповідь про письменницю.
 2 Художній світ пізнавальної казки
 
                     Оксана Іваненко

                          (1906-1997)

Оксана Дмитрівна Іваненко народилась 13 квітня 1906 року в Полтаві. Її батьки були людьми творчими: тато працював журналістом, а мама — учителькою. Від них дівчина перейняла любов до літератури. Пригадувала про свої творчі спроби з гумором: «Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років. Псувала на все безліч паперу... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався “Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів “прогорів”. Але я продовжувала писати нескінченні повісті».
Здобувши освіту, Оксана Іваненко працювала в науковому інституті та в різних видавництвах. Писала твори не лише для дорослих читачів, а й для дітей: казки, повісті, оповідання. Життю славетного українського поета Тараса Шевченка вона присвятила повість «Тарасові шляхи».

Добра казка про лісових мешканців («Цвітарінь»)

Розбийте «цвірінь» на дві частини — матимете Цві та Рінь. Щоб дати імена своїм маленьким героїням, авторка використала відоме звуконаслідування на позначення пташиного щебету.

Її казка — це історія про світ, у якому птахи та звірі наділені людською здатністю говорити. Твір розповідає нам про життя лісових мешканців, їхні звичаї, докладно розкриває зміни, які переживає природа в різні пори року. А ще в цій казці нас приваблюють дружба, вірність, доброта.
Д.З.: Прочитайте казку. Щзнайомтеся з творчість письменниці.

                           ПЛАН 
1 Розповідь про письменницю.
 2 Художній світ пізнавальної казки
 
                     Оксана Іваненко

                          (1906-1997)

Оксана Дмитрівна Іваненко народилась 13 квітня 1906 року в Полтаві. Її батьки були людьми творчими: тато працював журналістом, а мама — учителькою. Від них дівчина перейняла любов до літератури. Пригадувала про свої творчі спроби з гумором: «Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років. Псувала на все безліч паперу... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався “Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів “прогорів”. Але я продовжувала писати нескінченні повісті».
Здобувши освіту, Оксана Іваненко працювала в науковому інституті та в різних видавництвах. Писала твори не лише для дорослих читачів, а й для дітей: казки, повісті, оповідання. Життю славетного українського поета Тараса Шевченка вона присвятила повість «Тарасові шляхи».

Добра казка про лісових мешканців («Цвітарінь»)

Розбийте «цвірінь» на дві частини — матимете Цві та Рінь. Щоб дати імена своїм маленьким героїням, авторка використала відоме звуконаслідування на позначення пташиного щебету.

Її казка — це історія про світ, у якому птахи та звірі наділені людською здатністю говорити. Твір розповідає нам про життя лісових мешканців, їхні звичаї, докладно розкриває зміни, які переживає природа в різні пори року. А ще в цій казці нас приваблюють дружба, вірність, доброта.
Д.З.: Прочитайте казку. Щзнайомтеся з творчість письменниці.

Т. Шевченко вирішив поїхати в Україну. Для цього навіть перервав навчання в Академії мистецтв. Тягнуло в рідний край. На Батьківщині поет провів кінець весни, все літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему самодержавного ладу.
 На допиті після арешту в 1847 році Шевченко так з’ясував виникнення задуму цієї поеми: «Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и делается именем государя и правительства».
 Тому виникла потреба написати твір у певному розумінні узагальнюючий, який би розкрив людям очі на сутність тогочасної суспільно-політичної системи, показав би людям: таким ось насправді є той лад, у якому нам доводиться жити.
 З моменту написання твору пройшло багато часу.
 І всі ці роки він «працював» — розкривав людям правду про самодержавний лад царської Росії. Той лад уже давно зник. Але читаючи цю поему зараз, постійно ловиш себе на думці, що твір запрограмований на більше, що йдеться в ньому не тільки про царську Росію, що істина показана в поемі, цілком актуальна для нашої зовсім недавньої історії.
 Одне слово, істину, яку відкрив Шевченко в 1844 році, не завадило б і нам глибше зрозуміти.
 Епіграф у творі звучав так: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его.». Таким чином, поет проголосив: у «Сні» я покажу вам істину, а ви пізнайте, зрозумійте її.

1.      Назва «Сон» («У всякого своя доля»)

2.      Автор: Т.Г. Шевченко

3.      Рік написання: 1843

4.      Тема: зображення справжньої суті російського імперського режиму, тобто змалювання й протиставлення нещасного життя народного і життю «райському» вельмож, царів.

5.      Ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності.

6.      Основна думка: Головні біди України є похідними від її підневільного стану в Російській імперії. 

7.      Жанр: ліроепічна сатирична поема, це політична сатира; поема-інвектива (інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади).
 Підзаголовок твору — «Комедія» — вказує на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний характер змальованих у ньому основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми.

8.      Композиція:
Орієнтовно можна розмежувати в поемі такі її частини:

¾      Яке значення для людини має сон?

¾      Коли говорять: «Сон в руку»? Чи бувають сни віщими?

¾      Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке життя мріяв митець?

¾      Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх характери, вчинки, поведінка? (Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком — / За край світа зазирає, / Чи нема країни, / Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину)

¾      Чому Тарас Григорович вважав, що немає Господа?

¾      За що у творі висміюються ті, хто «отечество любить»?

¾      У чому виявилася цінність дивовижного сну? (Мені приснився — / Найтверезіший би упився, / Скупий жаднюга дав би гривню, / Щоб позирнуть на ті дива)

¾      З якою метою герой вирушає у підхмарну подорож? (Мої муки, мої люті / В хмарі заховаю)

¾      Чому край у творі названо неприязним, Україна — «безталанна вдово»?

¾      Про що свідчить прощання героя із рідною землею?

¾      У чому поет вбачає красу рідної землі?

¾      З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись Україною?

¾      Від чого жахається герой, коли бачить соціальну несправедливість, яка панує на землі? («Латану свитину з каліки знімають»; «розпинають вдову за подушне»; «сина кують… в військо оддають!», «опухла дитина — голоднеє мре»)

¾      З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? («Чи Бог бачить із-за хмари / Наші сльози, горе?»)

¾      Які «всі лиха, всі зла» мав на увазі Т. Шевченко?

¾      Яким, на перший погляд, здався поету Сибір? Хто були його невидимими мешканцями?

¾      У чому полягала непосильна праця каторжників? (…Живі люди, / В кайдани закуті. / Із нір золото виносять, / Щоб пельку залити / Неситому)

¾      Як поет називає царя і одночасно його характеризує? (Вседержитель неситий)

¾      Як сновидець описує солдатчину у місті? Чому москалі кайданами окуті? (А в городах, мов журавлі, / Замуштрували москалі; / Нагодовані, обуті / І кайданами окуті, / Муштруються)

¾      Чим ліричний герой здивував земляка біля царських палат? За що «каламар» вимагав від сновидця гроші? Про що це свідчить?

¾      Чому, на думку поета, царські палати — це рай?

¾      Хто такі блюдолизи? Як письменник їх характеризує у творі?

¾      Якими у поемі зображені цар і цариця?

¾      Над чим сміється письменник, характеризуючи панів? Що є гумористично-саркастичним у їх поведінці і ставленні до царя? (В серебрі та златі! / Мов кабани годовані,— / Пикаті, пузаті!.. / Аж потіють, та товпляться…)

¾      Про що свідчить поведінка самодержавця до підлеглих? (…Цар підходить / До найстаршого… та в пику / Його як затопить!..)

¾      У чому виявилося ставлення поета до Петра І і Катерини? За що він їх таврує?

¾      З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? (Може, Москва випалила / І Дніпро спустила / В синє море, розкопала / Високі могили — / Нашу славу)

¾      У чому поет звинувачує Петра? (Ти нас з України / Загнав, голих і голодних, / У сніг на чужину / Та й порізав, а з шкур наших / Собі багряницю / Пошив жилами твердими / І заклав столицю / В новій рясі)

¾      Яким у творі зображено повсякденне важке життя кріпаків, муштрованих солдат?

¾      Що висміює Т. Шевченко на прикладі діяльності чиновників? 

¾      У чому вбачає поет зневажливе ставлення до рідної мови, а значить до народу, його культурної спадщини?

¾      Яким чином у творі висміюється цар та його старшина? (Старшина пузата / Стоїть рядом; сопе, хропе, / Та понадувалось, / Як індики… Неначе з барлоги / Медвідь виліз, ледве-ледве / Переносить ноги; / Та одутий, аж посинів: / Похмілля прокляте / Його мучило)

¾      Від чого ліричний герой прокинувся зі сну?

¾      Чому сон для оповідача — це чудне диво?

¾      Як Т. Шевченко в поемі таврує самодержавство?
Подумайте над питанням 2-3 (ст. 208)

 

·        

І свій шлях широкий,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

Той тузами обирає

Свата в його хаті,

А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата.

А той, тихий та тверезий,

Богобоязливий,

Як кішечка підкрадеться,

Вижде нещасливий

У тебе час та й запустить

Пазурі в печінки, —

І не благай: не вимолять

Ні діти, ні жінка.

А той, щедрий та розкошний,

Все храми мурує;

Та отечество так любить,

Так за ним бідкує,

Так із його, сердешного,

Кров, як воду, точить!..

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята. «Нехай, — каже, —

Може, так і треба».

Так і треба! бо немає

Господа на небі! 

А ви в ярмі падаєте

Та якогось Раю

На тім світі благаєте?

Немає! немає!

Шкода й праці, схаменіться.

Усі на сім світі —

І царята, і старчата —

Адамові діти.

І той... і той... А що ж то я?

Ось що, добрі люди:

Я гуляю, бенкетую

В неділю і в будень.

А вам нудно! жалкуєте!

Єй-богу, не чую.

І не кричіть! Я свою п’ю,

А не кров людськую!

Прозова мова має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову. Якщо вірш поділяється на рівні та ще й найчастіше римовані відтинки — рядки, то проза — це суцільний текст без рим. Характерним зразком прозової мови є казка О. Іваненко «Цвітарінь».

Також у літературному творі слід розрізняти мову автора/авторки і мову персонажів. Мова автора/авторки твору допомагає читачеві/читачці довідатися про його/її ставлення до зображуваного, а в мові персонажів розкриваються їхні характери. Запам’ятай, що мову автора/авторки і персонажів твору треба читати по-різному, тобто добираючи відповідну інтонацію, темп, тон і гучність голосу.

 «Три літа» – це альбом  творів Тараса Шевченка, що містить «чистові копії» усіх його поетичних творів, написаних у другій  половині 1843 та на початку 1845 років. За назвою збірки цей період у житті і творчості Шевченка називають періодом «Трьох літ».
Упродовж  квітня-червня 1846 р., перебуваючи в Києві, Шевченко переписував свої поезії до окремих зошитів, які пізніше було оправлено як альбом. У лютому-березні 1847 р., перебуваючи у Седневі на Чернігівщині, він зробив у текстах невеликі виправлення.

5 квітня 1847 р. під час арешту Шевченка цей альбом був у нього вилучений і став в очах жандармів одним із головних доказів «провини» Шевченка перед царським урядом. Жандарми поробили в альбомі свої позначки: підкреслення окремих слів та рядків, знаки NB на полях, обведення вертикальними лініями найбільш «крамольних» місць. Альбом було долучено до слідчої справи Шевченка у складі справи Кирило-Мефодіївського товариства, і до 1906 року він зберігався в секретному архіві 3-го відділення.
У 1906 році, після чергової російської революції, слідчу справу розсекретили, і в журналі «Нова громада» з’явились перші публікації творів Шевченка з цього альбому. А в 1907 році його було передано до Музею української старовини в Чернігові, нині він зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка.

В альбом увійшли наступні твори Шевченка: «Чигрине, Чигрине…», «Заворожи мені, волхве…», «У неділю не гуляла…», «Гоголю», «Розрита могила»,  «Чого мені тяжко…», «Не завидуй багатому…»,  «Не женися на багатій…»,  «Сова», «Дівичії ночі», «Наймичка»,  «Маленькій Мар’яні», «Сон (комедія)», «Сліпий»,  «Кавказ»,  «Минають дні, минають ночі…»,  «І мертвим, і живим…»,  «Великий льох»,  «Холодний Яр»,  «Три літа»,  «Давидові псалми»,  «Заповіт»,  «Єретик»)

Як ви вже зрозуміли, твір «Сон», який ми вивчаємо, теж належить до цього періоду. 

Поема  "Сон" написана у формі розповіді від першої особи, яка відкриває широкий простір для виявлення авторського ставлення до зображуваних подій та їх оцінки. 

Іван Франко писав: «Сон» – це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва».

Інвектива – це гострий викривальний виступ проти кого- або чого-небудь; гостре обвинувачення, а провідним мотивом твору якраз і є засудження справжньої суті російського імперського режиму.

 Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав «Із забороною писати й малювати», це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого (порівняно з іншими членами товариства) покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема «Сон», написана 1844 р.

Назвавши свою поему «комедією», Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у своєму творі, а по-друге, те, що у ньому, як у «Божественній комедії» Данте, йтиметься про пекло — тільки не небесне, а земне. 

Як свідчить епіграф, поет поставив перед собою завдання розкрити людям істину, сказати правду про державу зла і насильства.
Проблематика твору:

• самодержавство

• кріпосництво

• аморальність земляків-перевертнів, які відцуралися всього українського.
Сюжет:

Як ви розумієте зміст епіграфа до твору «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його»? (У цих словах криється та мета, яку поставив перед собою Шевченко: відкрити народу очі на правду, якої багато хто не бачить, а тому і не знає або не хоче знати)

Своїй поемі «Сон» Тарас Шевченко дав жанрове визначення комедії, тим самим спрямовуючи читача на очікування чогось комічного. Незважаючи на нібито нереальність описаного, всі ці сцени зображують тогочасну дійсність, є відображенням типових явищ. Ця «типовість» дозволяє говорити про те, що поема написана в стилі реалізму.
Д.З.: Створити конспект з додаткового матеріалу, висвітленого на онлайн-дошці. Відповідати на питання  ст. 208-209

https://www.youtube.com/watch?v=EQ0sicjR1B8

Прозова мова має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову. Якщо вірш поділяється на рівні та ще й найчастіше римовані відтинки — рядки, то проза — це суцільний текст без рим. Характерним зразком прозової мови є казка О. Іваненко «Цвітарінь».

Також у літературному творі слід розрізняти мову автора/авторки і мову персонажів. Мова автора/авторки твору допомагає читачеві/читачці довідатися про його/її ставлення до зображуваного, а в мові персонажів розкриваються їхні характери. Запам’ятай, що мову автора/авторки і персонажів твору треба читати по-різному, тобто добираючи відповідну інтонацію, темп, тон і гучність голосу.

Прозова мова має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову. Якщо вірш поділяється на рівні та ще й найчастіше римовані відтинки — рядки, то проза — це суцільний текст без рим. Характерним зразком прозової мови є казка О. Іваненко «Цвітарінь».

Також у літературному творі слід розрізняти мову автора/авторки і мову персонажів. Мова автора/авторки твору допомагає читачеві/читачці довідатися про його/її ставлення до зображуваного, а в мові персонажів розкриваються їхні характери. Запам’ятай, що мову автора/авторки і персонажів твору треба читати по-різному, тобто добираючи відповідну інтонацію, темп, тон і гучність голосу.

Коротко про життя і творчість письменниці. Тема дружби людини й тварини
Перегляньте відеорозповідь.
Прочитайте твір.
До виконання усім учням класу! Пройдіть  тестування за твором М. Вінграновського. Інформація в НІТі

https://www.youtube.com/watch?v=EQ0sicjR1B8

https://www.youtube.com/watch?v=EQ0sicjR1B8

Усно ознайомся з теоритичним матеріалом і запам'ятай:
Анімалісти́чний жанр (від фр. animal — тварина) — зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Джерела анімалістичного жанру — у верхньому палеоліті (35–10 тис. до н. е.); у розписах печер, гравіруванні на камені, кістці, дрібній пластиці. Ці твори відіграли важливу роль у мистецтві Давнього Сходу й античного світу.
Анімалі́ст (від лат. animalis — «звір», «тварина») — художник, що зображує тварин
Д.З. Пропоную тобі створити фотоколаж «Друзі, які завжди поруч». Для цього сфотографуй тваринок, які живуть у твоєму дворі, та напиши про одну з них історію. Презентуй свою роботу однокласникам і однокласницям. Можливо, хтось із них захоче стати власником безпритульної тваринки.
Обов'язково усі учні класу!!!Пройдіть тестування за твором з 10.03.2023 13:00 до 12.03.2023 20:00 (посилання в НІТі)

Усно ознайомся з теоритичним матеріалом і запам'ятай:
Анімалісти́чний жанр (від фр. animal — тварина) — зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Джерела анімалістичного жанру — у верхньому палеоліті (35–10 тис. до н. е.); у розписах печер, гравіруванні на камені, кістці, дрібній пластиці. Ці твори відіграли важливу роль у мистецтві Давнього Сходу й античного світу.
Анімалі́ст (від лат. animalis — «звір», «тварина») — художник, що зображує тварин
Д.З. Пропоную тобі створити фотоколаж «Друзі, які завжди поруч». Для цього сфотографуй тваринок, які живуть у твоєму дворі, та напиши про одну з них історію. Презентуй свою роботу однокласникам і однокласницям. Можливо, хтось із них захоче стати власником безпритульної тваринки.
Обов'язково усі учні класу!!!Пройдіть тестування за твором з 10.03.2023 14:00 до 12.03.2023 20:00 (посилання в НІТі)

Усно ознайомся з теоритичним матеріалом і запам'ятай:
Анімалісти́чний жанр (від фр. animal — тварина) — зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Джерела анімалістичного жанру — у верхньому палеоліті (35–10 тис. до н. е.); у розписах печер, гравіруванні на камені, кістці, дрібній пластиці. Ці твори відіграли важливу роль у мистецтві Давнього Сходу й античного світу.
Анімалі́ст (від лат. animalis — «звір», «тварина») — художник, що зображує тварин
Д.З. Пропоную тобі створити фотоколаж «Друзі, які завжди поруч». Для цього сфотографуй тваринок, які живуть у твоєму дворі, та напиши про одну з них історію. Презентуй свою роботу однокласникам і однокласницям. Можливо, хтось із них захоче стати власником безпритульної тваринки.
Обов'язково усі учні класу!!!Пройдіть тестування за твором з 10.03.2023 14:00 до 12.03.2023 20:00 (посилання в НІТі)

Біографічна довідка про письменника.

Мариністична лірика. Образний світ поезії «Море грає» 

Д.З.: • Підготуйся до виразного читання вірша А. Качана «Море грає» уголос. Вибери правильну інтонацію для читання, постав наголоси.

• Який настрій передає поет?

• Сформулюй провідний мотив вірша «Море грає».

• Які образи змальовані у цьому творі?

• Знайди у вірші порівняння, епітети й метафори. З якою метою використано кожен із цих засобів? Запиши їх у зошиті як домашню роботу.

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля. 

«Рідна природа». Тестові завдання
!!! На жаль, ворог не дозволив нам сьогодні виконати поставлене завдання. Зате дав змогу під час зустрічі обговорити питання, винесені на контрольну роботу. Отже, опрацюйте всі моменти, які ми з вами записали у класній роботі, і виконаєте контрольну ЧУДОВО!!!
ВАЖЛИВО!!! Контрольна робота 27.03 під час очної зустрічі.

Біографічна довідка про письменника.

Мариністична лірика. Образний світ поезії «Море грає» 

Д.З.: • Підготуйся до виразного читання вірша А. Качана «Море грає» уголос. Вибери правильну інтонацію для читання, постав наголоси.

• Який настрій передає поет?

• Сформулюй провідний мотив вірша «Море грає».

• Які образи змальовані у цьому творі?

• Знайди у вірші порівняння, епітети й метафори. З якою метою використано кожен із цих засобів? Запиши їх у зошиті як домашню роботу.
Д.З.: Підготуйся доконтрольної роботи (повторіть матеріал на ст.131-191) і  виразного читання вірша А. Качана «Море грає» уголос. 
На контрольну знати:

Біографічна довідка про письменника.

Мариністична лірика. Образний світ поезії «Море грає» 

Д.З.: • Підготуйся до виразного читання вірша А. Качана «Море грає» уголос. Вибери правильну інтонацію для читання, постав наголоси.

• Який настрій передає поет?

• Сформулюй провідний мотив вірша «Море грає».

• Які образи змальовані у цьому творі?

• Знайди у вірші порівняння, епітети й метафори. З якою метою використано кожен із цих засобів? Запиши їх у зошиті як домашню роботу.
Д.З.: Підготуйся доконтрольної роботи (повторіть матеріал на ст.131-191) і  виразного читання вірша А. Качана «Море грає» уголос. 
На контрольну знати:

Д.З.: Оберіть за бажанням один вірш про природу рідного краю,навчіться його виразно декламувати напам'ять.

Катерина – символ понівеченої України

Москаль – московський «вовкодав»

Селянин – а) символ громади, уособлення гріха 

                    б) затурканий, зневірений, спрацьований

Листочок – відірваність від роду. Верстовий стовп – символ кріпаччини, поневоленої України. Висновки: картина «Катерина» за темою близька до однойменної поеми, за ідеєю – до «Заповіту». Соціально-викривальний зміст полотна
Д.З.: Опрацюйте матеріал підручника на ст. 228-234. Прочитайте твір "Катерина"

РОБОТА 

https://www.youtube.com/watch?v=GxHqUlXGEtg

https://www.youtube.com/watch?v=2ZrQhZWSEXU
Д.з.: Ознайомтеся з матеріалом підручника на ст.243-247, запишіть і вивчіть визначення про ПСАЛМИ
!!! Вивчіть напам'ять вірш "ДОЛЯ"(на 11.04 обов'язково)

 

• Що тебе найбільше схвилювало в оповіданні Бориса Грінченка «Украла»?

• За допомогою яких художніх деталей письменник розкриває психологію вчинку Олександри?

• Схарактеризуй композицію цього твору.

• Що є основою сюжету оповідання «Украла»?

• Доведи, що ідеєю цього твору Бориса Грінченка є розуміння людської душі, співчуття, прощення.

• Чи все тобі було зрозумілим під час роботи над оповіданням «Украла»? А які питання залишилися для тебе нез’ясованими?

Д.З.: Оберіть за бажанням один вірш про природу рідного краю,навчіться його виразно декламувати напам'ять.

Д.З.: Оберіть за бажанням один вірш про природу рідного краю,навчіться його виразно декламувати напам'ять.

Якось Куліш написав у листі до відомого професора філології Осипа Бодянського: «Страшно подумати, що народ, котрий на­стільки активно брав участь у подіях роду людського, не в змозі буде розповісти про своє життя вісторичному романі». Тому й задумав він написати епохальний твір, у якому б історія україн­ського народу ожила й заговорила устами гетьманів, козаків та простих селян. Роман П. Куліша «Чорна рада» Іван Франко назвав«найліпшою історичною повістю в нашій літературі». І це справді так, адже тому передувала напружена чотирнадцятирічна праця письменника над творами світової історичної літератури, літопи­сами, художнім удосконаленням тексту.  Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну  раду», що відбу­лася під Ніжином у 1663 році.

Матеріал для свого твору П. Куліш брав із багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой России» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам у архівах монастирів і різ­них установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд,  казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних         уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. П. Куліш ретельно вивчав «Літопис Самовидця» та «Літопис Грабянки», різні історичні, етнографічні мемуарні джерела; за­писував спогади старих запорожців. Але свій задум Куліш, як сам зазначав в епілозі, хотів донести до читача не «дисертацією, а художнім відтворенням забутої і викривленої в наших уявлен­нях старовини». Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-історичних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтворити інтереси й настрої представників різних соці­альних груп тогочасного суспільства.

Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися за допомогою то до поль­ської шляхти, то до турків, татар,то до Москви. Україна була розколота.

На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претен­дентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. Історичною основою роману «Чорна рада» є події весни — літа 1663 року, коли під Ніжином відбулася Чорна рада й гетьманом у жорстокому суперництві був обраний Іван Брюховецький,а Сомка скарано на горло.

«Твір "Чорна рада..." був цілою школою для наступ­них поколінь прозаїків у тому, як будувати захоплюючий сюжет, як створюва­ти яскраві романтичні образи, як майстерно компонувати, як забезпечити жи­вий колорит епохи ...», — пише Б. Степанишин.

П. Куліш орієнтувався на композицію романів В. Скотта. У творів дві сюжетні лінії: політична і любовна. Але якщо В. Скотт, щоб зацікавити читачів, вводив лю­бовний трикутник, то П. Куліш зробив аж два любовні трикутники або любовний чотирикутник (Кирило — Петро — Леся — Яким). Усі образи в «Чорній раді», особливо образи носіїв українського менталітету, передані через світосприймання са­мого П. Куліша. Автор був істориком і науковцем, він прискіпливо вивчав докумен­ти епохи, сповідував селянську мораль, категорично осуджував руйнарство і крово­пролиття. Вражає масштабність та епічність розповідей. АджеП. Куліш осягає сво­їм письменницьким зором усю Україну .
Яким Семенович Сомко -наказний гетьман                            

Портрет і зовнішність героя: «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»; «високий, огрядний собі пан»; «кругловидний, русявий»; «головав кучерях, як у золотому вінку»; «очі ясні, веселі, як зорі»; «чи ступить,чи заговорить, то справді по-гетьманськи». .Риси характеру: взірець лицарства, мужності, відвертості, благо­родства; «щирий і незлобливий»; не любив жартів; «щира козацька душа»,«гордий, пишний і розумом високий».

Політичні погляди: мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми; відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки; у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі; прагне об'єднатиобидві частини України і триматися договору про возз'єднання з Росією; мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

Яким   Сомко  для   Пантелеймона Куліша: спрощений, надуманий, схема­тичний герой; рупор, через який письменник проголошує свої погляди простаршинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана

Цитатна   характеристика

Кобзар.

-«А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче Йікому придіте поклонілося».

-«А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як ПОРОХ. Сомко видумав Іванцеві гірку кару: звелів посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу».

-«Хтось у дорогих кармазинах, високий і вродливий, а по кармазинах скрізь комір і поли ґаптовані золотом; зверху кирея підбита соболем; підпиравсь срібною булавою».

«Давно я потоптав би сю ледар, да тільки честь на собі кладу!»

-«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо як та чорна рада устоїть проти гармат».

-К. Тур про Сомка.

«А сі городові кабани усе мають за власне, що перші забрались у

баштан».

-Шрам.

«О, голово ти моя золота! Коли б то так усі, як ти, держались честі та правди! А то на кого не зглянеш — усяке, >мов звірюка, про свою тільки шкуру да про свій берліг дбає».

«Але ось крізь царський намет увійшов і Сомко., у руках держить золоту булаву Богданову.»

-Петро Шраменко.

«Гордий, пишний, і розумом високий»

-Брюховецький — Сомку перед початком ради:

«Положи бунчук і корогви, переяславський крамарю!»

-Шрам.

«.заклювала ворона нашого сокола!»

 СОМКО у В'ЯЗНИЦІ.

«.у кутку сидить на голому ослоні. Одним залізом за поперек його взято і до стіни ланцюгом приковано, а другі кайдани на ногах замкнуті. У старій подраній сірячині, без пояса і без сап'янців. Усе харцизяки поздирали, як узяли до в'язнення; тілько вишиваної сріблом да золотом сорочки посовістились ізнімати»

•             Відвертість Сомка.

«Багато розлив християнської крові Виговський за те нещасне панство да гетьманство; багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманували, невже ж не уйметься плисти по Вкраїні кров християнська ні на часину? Отеє я ще почну одного супроти другого ставити і за своє право людську кров точити! Бо Іванець з козаками стоїть тепер міцно; щоб його зробити, треба хіба усю Вкраїну, надполовинити, а навіщо? Щоб не Брюховецький, а Сомко гетьманував!»

•             Сомко — Туру.

«Чужою смертю я волі куповати не хочу».

Іван Мартинович    Брюховецький

Риси характеру: лукавий і підступний; хитрий і підлий; вразлива, мстива і властолюбива людина; здатність до демагогічного маскування перед народом; облудний; «чарівник-чорнокнижник; «наче собі чоловік про­стенький, тихенький»; «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»; вти­рався у довір'я простолюду, на який опирався у боротьбі за гетьманство; намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним; «по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж»; «химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою»; «мов який чарівник- чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари»; політичний аван­тюрист без честі й совісті.

Зовнішність: коротка старенька свитина; «полотняні штані»; чоботи шка­пові, протоптані; «шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа»; «і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська»; «наче собі чоловічок простенький, тихенький».
Цитатний матеріал про героя

«Не знатиме під моєю булавою жодного козака або козацького старшини над собою паном: усі будемо рівні» (Добре він порівняв Україну!)

«Брюховецького величали другим Хмельницьким, що іще раз стає за Вкраїну супротив її ворогів і дарує мирові волю».

«А як придивишся, то на виду в його наче ще й приязне: так би здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне. Тільки очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й чигають ізпідтишка чоловіка. Іде, трошки згорбившись, а голову схилив набік так, наче каже: «Я ні од кого нічого не бажаю, тілько мене не чіпайте». А як у його чого поспитаються, а він одвітує, то й плечі, наче той жид, підійме, і набік одступить, що ти б сказав — він усякому дає дорогу, а сам знітиться так, мов той цуцик, ускочивши в хату»

«Отакий-то був той Брюховецький, такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки!»

«.каже тоненьким, ницим голоском». 

Лестощі Брюховецького:

«Ні, не против я, не прогайнув, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні. Не мало пішло мого добра і по Гетьманщині. Як та бідна курка-кпопотуха, що знайде зернятко — да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм діткам. А тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт — доведеться незабаром ходити так, як лапко. Що ж? Походимо й без чобіт, аби моїм діткам було добре».

«Ви може думаєте, що я, так як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру, аби б тільки в мене на ногах рипали сап'янці? Не доведи мене до сього, господи! Везли колись за мною в Січ жупани й сап'янці возами, везли золото і срібло мішками, а я все збув із рук, аби моїм діткам було добре!» 
Самохарактеристика Брюховецького:

«Мабуть, сам лихий мені помагає. А лучче б нічого сього не було. Ой батьку Богдане! Не пізнав би ти тепер свого Іванця!.. Ворог!.. І звідки нечистий утелющив мені ворога!.. А вже тепер шкода зупинятись. Вивернеться, добре, що поборов! Два коти в одному мішку не помиряться. Чом же оце нема в мене сили до закінчення? Була сила світ на свій лад повернути, а тепер ось шпирнути ворога ножем боюсь. Що ж, як на Москві зроблять не по-нашому? Гроші грошима, бояре боярами, а цар — душа праведна.» «Мізкує собі ледачий Іванець, ходячи по- світлиці.» 

 «Бачимо, бачимо, вразький сину,— дармо, що ти гетьман,— до чого ми в тебе дожилися. Убрав єси нас у шори, як сам хотів! Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Недовго ж поорудуєш! Я тобі кажу, що недовго! Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака! .брехнею світ пройдеш, то назад не вернешся. Плюйте, братці, на його гетьманство! Кому любо з нечестивим пройдисвітом у гріхах погибати, зоставайсь тут, а хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги! А на прощання скажемо сьому Іродові, чого ми йому бажаємо: воно ж йому й не минеться»

                                 І. Франко

       Роман – вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини впродовж тривалого часу. 

    За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі тощо.

    Роман-хроніка – це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу. 

    Історичний роман – роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських доль і подій. 

    Чорнi ради –  ради, що носили характер заколотiв, державних переворотiв, були пiдступними стосовно правлячого гетьмана; козацькі ради з участю "черни" – простих селян та міщан.

    Доба Руїни – з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

  За романом П. Куліша «Чорна рада» було знято фільм, що складався з 9 частин. Мінісеріал уперше транслював Перший національний телеканал у вересні 2000 року.Дата першого показу: 2001р. Режисер-постановник – Микола Засєєв-Руденко. 

   Роль Івана Брюховецького виконав відомий кіноактор Богдан Ступка.

 

     Проблемне питання

   Чому режисер увів у фільм образ Богдана Хмельницького?

    П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. 
     Історичною основою роману є події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. Вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них – переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

·        козацькі літописи, зокрема Літопис Самовидця (який, до речі, саме Куліш першим дослідив і видав) та Грабянки;

·        народні історичні пісні й перекази;

·        «Історія русів» та інші праці українських, польських і російських істориків.

 

   Є дві версії, що пояснюють назву роману П. Kуліша «Чорна рада». Перша: вважається, що Ніжинська рада була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь чернь. Друга пов` язана з багатозначністю слова чорна. Це слово в українській мові часто вживається в значенні підла,незаконна, неправомірна, злочинна. В історії України чорними називали ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада – одна з них. Вибори були неправомірні, оскільки не прибула значна кількість реєстрових козаків, голота голосувати не мала права. Зазвичай переможець ніколи не карав на горло переможеного, з миром відпускав додому. А тут сталося навпаки.

 

Рід: епос. 

Жанр: перший історичний роман-хроніка.

Тема: змалювання реальних історичних подій, що відбувалися в Ніжині 1663-го року.
Ідея: засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

Проблеми, порушені у творі «Чорна рада»:
- незалежність України;
- патріотизм і зрада;
- роль державного діяча;
- ставлення влади до простих людей;
- батьки і діти;
- кохання та подружнє щастя;
- людина і народна мораль.

Композиційна будова: роман ділиться на 18 частин.

  Дві сюжетні лінії:

 – історична (боротьба за гетьманську булаву, «чорна» рада в Ніжині);

 – любовна (Леся Черевань – Петро Шрам – Яким Сомко – Кирило Тур).

Експозиція: змалювання історичного періоду, на тлі якого будуть розвиватися події, перша зустріч з головними персонажами твору.

Зав’язка: бажання Шрама надати підтримку Сомкові, здолати розподіл у козацькій громаді;
Кульмінація: «чорна» рада, яка приносить І. Брюховецькому владу, а Сомкові –  покарання.

Розв’язка: трагічні смерті Сомка та І. Шрама; шлюб Петра й Лесі.

   Композиційний стрижень твору – романтичний мотив дороги, у яку вирушає священник Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

   Конфлікт: суперечності між головними верствами населення тогочасного суспільства.

   Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.

 

                                       Риси романтизму

-         Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх нетиповість.

-         Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.

-         Основні герої – гетьман, козак-запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку героя перед народом.

-         Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.

-         Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії. 

    П. Куліш  показує незвичайних, сміливих, гордих людей (Кирило Тур,  Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя (Петро, Леся).

    У творі багата символіка (образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря). 

    Образ  Сомка  в романі сповнений романтизованого благородства. Його  наділено  характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах.

 Узагальнення та систематизація знань учнів.

·               Доведіть, що «Чорна рада» – історичний роман, роман-хроніка.

·               Чи є актуальними на сьогодні проблеми, порушені у творі П. Куліша?

 

Домашнє завдання. 

А Заповніть таблицю:

 | Історичні постаті | Вигадані персонажі
   
Б Підготуйте повідомлення про історичні постаті Я. Сомка та І. Брюховецького.

В Ознайомтеся з матеріалом підручника на ст. 288-290

 

1.Всеволод Нестайко народився у Києві.

2.Закінчив школу зі срібною медаллю .

3. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. 

4. В дитинстві не любив читати книжки.

5. Всеволод Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництві «Молодь».  

6. Вів програму на Національному радіо України «Радіобайка Всеволода Нестайка».

1.Про що розповідається у повісті?

2.Коли відбуваються події?

3.Які слова нам допомагають зрозуміти, що це сучасний твір?

4.Що є несподіваним для вас, коли ви читали цей твір?

5.Які образи постали у вашій уяві?

6.Які картинки ви малювали у своїй уяві, коли читали про пригоди Васі та Роми?

7.Як би ви продовжили цей твір?

8. Чи сподобався твір?

9. Чим саме?

10. Як би ви вчинили на місці Васі та Роми?

Д.з.: Подумайте над питанням: У народних казках чарівні предмети мають свою функції: клубок ниток вказує дорогу, ступа Баби Яги допомагає долати великі відстані тощо. А які функції мають чарівні окуляри в повісті-казці Всеволода Нестайка? Чого навчилися хлопчаки завдяки цим окулярам?

1.Всеволод Нестайко народився у Києві.

2.Закінчив школу зі срібною медаллю .

3. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. 

4. В дитинстві не любив читати книжки.

5. Всеволод Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництві «Молодь».  

6. Вів програму на Національному радіо України «Радіобайка Всеволода Нестайка».

1.Про що розповідається у повісті?

2.Коли відбуваються події?

3.Які слова нам допомагають зрозуміти, що це сучасний твір?

4.Що є несподіваним для вас, коли ви читали цей твір?

5.Які образи постали у вашій уяві?

6.Які картинки ви малювали у своїй уяві, коли читали про пригоди Васі та Роми?

7.Як би ви продовжили цей твір?

8. Чи сподобався твір?

9. Чим саме?

10. Як би ви вчинили на місці Васі та Роми?

Д.з.: Подумайте над питанням: У народних казках чарівні предмети мають свою функції: клубок ниток вказує дорогу, ступа Баби Яги допомагає долати великі відстані тощо. А які функції мають чарівні окуляри в повісті-казці Всеволода Нестайка? Чого навчилися хлопчаки завдяки цим окулярам?