Ручки та папір, бажано великі листи, що розміщуються на стіні; перелік прав, які підлягають відкиданню або розміщенню в порядку пріоритетності.

Процедура

1. Учитель керує грою. Учні об'єднуються в групи від п’яти до шести осіб. Кожна група отримує плакат та маркери. Учні малюють повітряну кулю, яка летить над океаном або землею чи горами. Баластні мішки з піском, що символізують десять прав людини, кріпляться на плакат (див. перелік нижче).

2. Гра починається. Учні уявляють, що вони подорожують на «кулі з правами людини». Куля починає падати, та пасажири повинні скинути баласт для того, щоб уникнути серйозної аварії.

Завдання учнів – визначити пріоритетність прав людини, що в грі представлені мішками з баластом. Вони використовують наступні критерії для вибору. Чи умовно міститься одне право в іншому? Чи має якесь одне право особливе значення для демократії або для наших особистих потреб?

3. Однак куля продовжує падати та потрібно скидати додатковий баласт через рівні інтервали часу. Учні повинні скинути більше мішків з баластом. Після того, як чотири або п’ять мішків скинуті за борт, куля безпечно досягає землі.

4. Пленарне обговорення у колі. Кожна група представляє свій список всьому класу/групі та пояснює свої пріоритети. Потім списки порівнюються. Чи є багато відмінностей? Також потрібно провести обговорення про роботу в групах. 

Про що було важко домовитися? 

Чи було складно віддати пріоритет певним правам людини на противагу іншим? 

Баласт на повітряних кулях складається з наступних прав:

• Вільні вибори.

• Недоторканність майна.

• Рівність чоловіків і жінок.

• Чисте та здорове середовище.

• Доступ до здорової їжі та чистої води.

• Право на освіту.

• Свобода думки, совісті та релігії.

• Одяг та житло для всіх громадян.

• Невтручання у приватне життя.

• Свобода пересування.

Напрям: Медіаграмотність, критичне мислення.

Завдання: Замість того, щоб шукати фейки, учні мають їх створити. Клас ділиться на «Редакції». Кожна отримує реальну звичайну новину (наприклад: «У місті відкрили новий дитячий майданчик»).

Мета: Перетворити цю новину на «вірусний фейк» або маніпуляцію, використовуючи різні інструменти:

Група 1: Використовує клікбейтний заголовок (страх, паніка).

Група 2: Додає емоційне забарвлення (звинувачення влади або опозиції).

Група 3: Вигадує «експерта» (фейкове посилання на джерело).

Презентація: Групи зачитують свої варіанти, а інші учасники мають вгадати, який саме метод маніпуляції був використаний.

• Громадянська освіта – правила співпраці, командна робота.

• Українська мова – розвиток мовлення (діалог, аргументація, активне слухання).

• Мистецтво – створення спільного творчого продукту.

• Психологія / Основи здоров’я – емоційний інтелект, емпатія.

Медіаграмотність

Очікувані результати:

·  сформувати розуміння понять рівність, дискримінація, інклюзія, толерантність, мова ворожнечі;

·  розвинути навички конструктивної взаємодії;

·  навчитися розпізнавати форми дискримінації та протидіяти їм.

• Ситуаційний аналіз» (15 хв)

Учні об’єднуються в малі групи. Кожна група отримує ситуацію:

Приклад ситуацій:

У класі не хочуть брати в команду учня через його інвалідність.

У соцмережі з’явився образливий допис щодо національності однокласника.

Ученицю не обрали старостою, бо «дівчата не справляються».

Нового учня ігнорують через інший акцент або релігійні переконання.

�� Завдання групи:

Визначити, чи є в ситуації порушення принципу рівності.

Назвати форму дискримінації (пряма, непряма, стереотипізація, мова ворожнечі).

Запропонувати способи реагування.

Рольова гра «Крок назустріч»

Групи розігрують ситуацію:

конфлікт через упередження;

випадок виключення з колективу;

приклад підтримки та інклюзії.

Після сценки клас відповідає:

Чи вдалося досягти взаєморозуміння?

Які принципи свободи й рівності були дотримані?

Що можна було зробити краще?

  Рефлексія «Мій внесок у простір рівності»

Учні завершують фразу:

«Я можу сприяти рівності, якщо…»

«Толерантність для мене — це…»

«Я не буду підтримувати мову ворожнечі, тому що…»

Інтеграція: Громадянська освіта + Математика (аналіз бюджету) + Економіка (ефективність)

Тривалість: 25-30 хвилин

Хід вправи:

Учитель презентує ситуацію: «Міська рада виділила 100 000 грн на громадський бюджет для молодіжних ініціатив. До фіналу пройшли 4 проєкти, але профінансувати можна максимум 2.»

Клас об’єднується у 4 групи-«експертні комісії». Кожна група отримує картки з описом усіх 4 проєктів:

1.    Скейт-парк у центральному парку (80 000 грн) – для 200+ підлітків

2.    Ремонт молодіжного центру (60 000 грн) – для всіх вікових груп

3.    Літній кінотеатр просто неба (40 000 грн) – культурні заходи

4.    Спортивний майданчик у спальному районі (45 000 грн) – для мешканців околиці

Завдання групам (15 хв):

• Проаналізувати кожен проєкт за критеріями: кількість бенефіціарів, довгостроковість, соціальний ефект, співвідношення ціна/якість

• Обрати 2 проєкти в межах бюджету (максимум 100 000 грн)

• Підготувати аргументацію свого вибору (2 хв)

Презентація та голосування (10 хв):

• Кожна група презентує свій вибір та аргументи

• Загальне голосування класу за найбільш переконливу комбінацію проєктів

• Обговорення: чому одні аргументи переконливіші за інші?

Рефлексія (5 хв):

• Чому важко обирати між потрібними проєктами?

• Як у реальності громадяни приймають такі рішення?

• Чи хотіли б ви взяти участь у справжньому громадському бюджеті?

Хід вправи:

Аналіз інформаційного повідомлення (новина, постів);

Визначення можливих маніпуляцій;

Обговорення впливу інформації на суспільство;

Формулювання правил відповідального споживання інформації.

Результат: розвиток критичного мислення та інформаційної культури.

1.    Візуалізація «Айсберга»: вчитель малює на дошці айсберг.

o   Вершина (над водою): те, що ми бачимо (зовнішність, мова, одяг).

o   Основа (під водою): те, що ми домислюємо через стереотипи (характер, інтелект, цінності).

2.    Робота з картками «Профілі»: учні отримують короткі описи людей без фото (наприклад: «Людина з татуюваннями на обличчі», «Багатодітна мати», «Програміст-фрілансер», «Переселенець з окупованих територій»).

3.    Інтеграція (громадянська позиція + соціальна психологія):

o   Учні мають записати на стікерах перші 3 асоціації до кожного профілю та наклеїти їх на «підводну частину» айсберга.

o   Завдання: знайти історичні чи культурні причини виникнення цих асоціацій. Звідки взявся цей образ? Це результат особистого досвіду чи впливу кіно/новин?

4.    «Руйнування льоду»: вчитель розкриває реальні історії цих людей (наприклад, людина з татуюваннями — видатний хірург-волонтер). Учні обговорюють, як стереотип заважає бачити реальну особистість і як це призводить до дискримінації та конфліктів у громаді.