Під час війни українська культура опинилася під тиском обох імперій — російської та Австро-Угорської. В російській імперії українська мова була обмежена, а видання книг українською часто забороняли.

В Австро-Угорщині українські культурні та освітні ініціативи були підтримані, зокрема завдяки діяльності "Просвіти".

У період Української революції УНР та Гетьманат почали активно підтримувати освіту українською мовою: відкривалися школи, курси та університети, такі як Український народний університет у Києві.

2. Література

Війна і революція вплинули на тематику літератури. З'явилися твори, присвячені переживанням війни та національного відродження.

Відомі письменники, як-от Павло Тичина, Володимир Винниченко, Олександр Олесь, у своїх творах зверталися до тем боротьби, надії та трагізму війни.

Видавалися періодичні видання, які ставали майданчиками для обговорення ідей національного відродження (наприклад, газети "Нова Рада", "Рада").

3. Мистецтво і музика

У живописі та графіці з'являлися патріотичні мотиви. Митці, такі як Василь Кричевський, використовували народні елементи, створюючи нові стилі, що поєднували традиції та модерн.

У музиці важливу роль відіграли українські композитори, зокрема Кирило Стеценко та Микола Леонтович, які створювали духовні твори та обробки народних пісень.

Засновано Українську академію наук під керівництвом Володимира Вернадського, що стало важливим кроком у розвитку науки й визнанні української інтелектуальної незалежності.

Відкрито нові українські школи та педагогічні курси для вчителів. Було впроваджено викладання українською мовою у більшості навчальних закладів.

2. Література і мистецтво

У Києві виникло літературне угруповання неокласиків (Микола Зеров, Максим Рильський), яке орієнтувалося на поєднання української та світової культурних традицій.

Підтримка театрального мистецтва: створено Державний драматичний театр і Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського.

Розвивалися музичні колективи, серед яких Державна капела бандуристів та Державний симфонічний оркестр імені Миколи Лисенка.

3. Кінематограф:

Засновано державну компанію "Українфільм", яка займалася виробництвом кінострічок, що сприяло розвитку кіномистецтва.

4. Релігійна політика:

Гетьман підтримував православну церкву, але забезпечував свободу віросповідання для всіх релігійних спільнот. Було створено Міністерство віросповідань для координації церковних справ.

Важливим завданням було утвердження державного статусу української мови. Міністр освіти Іван Огієнко сприяв українізації навчальних закладів та розширенню мережі українських шкіл. Було започатковано викладання українською мовою в університетах.

2. Церква

Проголошено автокефалію Української православної церкви, що стало важливим кроком у відокремленні від Московського патріархату. Водночас державні інституції активно підтримували релігійні громади.

3. Мистецтво та література

В цей період продовжували діяльність літературні об’єднання, зокрема неокласики (М. Зеров, М. Рильський). Також розвивався кінематограф, хоча загальний рівень організованості культурного процесу був низьким через обмежені ресурси.

4. Культурна політика

Міністерство мистецтв, очолюване Дмитром Антоновичем, працювало над створенням нових культурних ініціатив. Однак складна політична ситуація значно обмежувала результати діяльності.

Освітня політика більшовиків. Хати-читальні були основним культурним осередком на селі. Фрагмент експозиції. Національний музей літератури України комуністична пропаганда загальна освіта культурна освіта. Народні будинки, бібліотеки, клуби були основними культурними осередками у містах. Лук’янівський народний будинок, Київ 2 липня 1919 р. уряд УСРР схвалив «Положення про єдину трудову школу», яке визначало обов’язковість і безкоштовне навчання дітей віком від 7 до 16 років.

1 липня 1920 р. Наркомат освіти УСРР видав «Декларацію про соціальне виховання дітей»Більшовики виявили зацікавленість роботою українських вчених. У 1919 р. було поновлено діяльність Української Академії наук (УАН).

У 1920 р. активно розвивався театр. Основна увага творчих колективів була спрямована на обрання репертуару, використання кращих творів вітчизняної та зарубіжної драматургії, а також створення нових сучасних п’єс. У Києві в цей час виникла низка професійних та робітничо-селянських театрів, зокрема Народний театр профспілки артистів сцени та арени «Синяя птица», театр Першого комуністичного полку, театр Червоної армії, театр «Арлекин», шість районних театрів тощо. Розвиток музичного мистецтва був пов’язаний із творчістю Симфонічного оркестру ім. М. Лисенка, організованого в Києві 1919 р., а також концертною діяльністю Державної української мандрівної капели (скорочено — «ДУМКА») під керівництвом Н. Городенка. Симфонічні оркестри виникли також у Харкові, Катеринославі, Одесі.

Церковно-релігійне життя. Під час попередніх спроб встановлення свого режиму більшовицька влада не встигла будь-яким офіційним чином заявити про своє ставлення до церкви. Однак її антицерковну позицію унаочнювало вже те, що внаслідок обстрілу та реквізицій постраждало декілька київських храмів, а загін червоноармійців розстріляв митрополита Київського й Галицького Володимира. Повернувшись удруге, більшовики вже керувалися декретом «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви (Про свободу совісті)» від 20 січня 1918 р., де крім положень, які визначали світський характер держави й відокремлення церкви від школи, ішлося про заборону релігійним громадам і церкві володіти власністю, позбавлення їх прав юридичної особи, націоналізацію церковного майна.

Запроваджувалася радянська модель освіти, де значну увагу приділяли ліквідації неписьменності.

У 1919 році було ухвалено декрет про українську мову в школах і адміністративних установах, що частково підтримувало українську національну ідентичність.

2. Театр і мистецтво:

Розвивався театр, створювалися нові трупи, наприклад, «Синяя птица» та інші робітничо-селянські театри.

У галузі образотворчого мистецтва працювала Українська академія мистецтв, об’єднуючи таких митців, як Михайло Бойчук та Георгій Нарбут.

3. Музика та кіно:

У 1919 році створено Симфонічний оркестр ім. М. Лисенка.

Кіноіндустрія одержавлювалася, і з'явився жанр агітаційного кіно, що використовувався для пропаганди.

4. Релігія:

Прийнятий у 1918 році декрет про відокремлення церкви від держави призвів до заборони релігійним громадам володіти майном та зменшення впливу релігії на суспільство.

5. Ідеологічна цензура:

Культура все більше підпорядковувалася ідеологічним вимогам. Наприклад, відбувалося знесення дореволюційних пам’ятників, серед яких пам’ятник княгині Ользі в Києві.