Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

Тобто Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців. Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.
Жура Саша

ліцеїст  III курсу профільного філологічного напряму

Слов’янського Педагогічного ліцею

Вчитель з історії: Шахмаєва Олена Павлівна

Важливим елементом визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу на міжнародному рівні є визнання його в рамках таких міжнародних організацій як Рада Європа, Європарламент, ОБСЄ, Рада з прав людини ООН, ООН тощо.
Ушкалов Ярослав

У 1928 р. проблема хлібозаготівель внаслідок недороду стала надзвичайно гострою. Хоч заготівлі з урожаю 1928 р. тривали і в зимові місяці 1928–1929 рр., Україна дала на 1 квітня 1929 р. тільки 27 млн. пудів пшениці і жита (з урожаю 1927 р. на 1 квітня 1928 р. вона дала 200 млн. пудів). Заготівлі хліба на Північному Кавказі зменшилися учетверо.

Готуючись до кампанії суцільної колективізації, компартійно-радянські органи на Донбасі зайнялися перерозподілом орної землі. У квітні 1929 р. Луганський окрвиконком доповідав ВУЦВКу про здійснювані зміни в практиці землеустрою, які поширилися після XV з’їзду ВКП(б): «Землеустрій набув виразний класовий характер... Одним з першочергових завдань є створення таких територіальних умов, які сприяли б колективізації без ламання землеустрою. Для цього під час землеустрою здійснюється групування бідняцького і малопотужного середняцького населення в групи по 15–20 господарств з відводом землі таким групам за суміжністю... Почав відбуватися суворий відбір заможних господарств для утворення з них на віддалених землях виселків у перспективі... Смисл створення таких перспективних виселків — наблизити землю для бідняцького і середняцького населення і поставити заможне селянство в господарські умови, які диктують йому необхідність виселення на далекі землі за міркуваннями суто економічного характеру». В Сталінському окрузі ця практика використовувалася ще раніше. У 1928 р. в семи селах були перерозподілені землі 901 господарства, внаслідок чого створився компактний земельний масив площею майже в 12 тис. га для бідняцько-середняцьких прошарків селянства.

Найбільш заможні селяни після запровадження надзвичайних заходів починали згортати своє господарство і відмовлятися від використання найманої праці. Деякі з них організовували товариства спільного обробітку землі (тсози) або навіть артілі. Влада називала такі колективні утворення лжеколгоспами і нещадно переслідувала їх учасників. Найчастіше переслідування виявлялося у формі постанов сільського сходу, якими затверджувалися підвищені завдання на поставку хліба державі за заниженими цінами.

у 1929 р. на Донеччині був тільки один район, в якому частка колективізованих господарств перевищила половину їх наявної кількості. Питома вага колективізованих господарств не перевищувала 15% у 39 з 57 районів, коливалася в межах від 15 до 30% у 12 районах, а в межах від 30 до 50% — у п’яти районах.

Щоб зламати спротив селянства колгоспній системі, у 1930 р. розпочалась кампанія з розкуркулення, тобто знищення заможного селянства. В інформаційному бюлетені від 13 лютого 1930 р. повідомлялося, що в селі Луганському (Артемівський район), яке налічувало 1430 дворів, відбулися закриті збори КНС, бідноти та червоних партизанів, де були присутні 200 осіб. До колгоспу записалися тільки 70 дворів, але збори вирішили негайно розпочати кампанію розкуркулювання. Вранці другого дня були розкуркулені 20 господарств.

Розгортаючи «колгоспний рух» в Старо-Керменчикському районі, місцева влада надавала перевагу комунам з максимальним усуспільненням всього майна. Агітація вступати в комуни супроводжувалася переконливим аргументом: мовляв, існує постанова ВУЦВК про розстріл кожного десятого, хто залишиться одноосібником. Майно розкуркулюваних селян продавалося з аукціону. Найбільш цінне на торги не надходило, його прибирали до рук самі організатори розкуркулення. Звідси — сміховинні ціни на майно. У селі Велика Каракуб Старо-Бешівського району Сталінського округу було розкуркулено 56 господарств. Цегляні будинки продавалися по 20 рублів, кури — по 15 копійок за штуку

Масове незадоволення селян змусило радянську владу перейти до більш помірних вимог щодо колективізації. Провина за репресивні методи здійснення колективізації була покладена на місцеве керівництво, що було висловлено в статті Й. Сталіна "Запаморочення від успіхів". Одразу ж почався масовий вихід селянства із колгоспів. В апогеї першої хвилі колективізації і розкуркулення частка колективізованих господарств істотно різнилася по округах майбутньої (з 1932 р.) Донецької області. Динаміка виходу з колгоспів теж була різною. Найбільший спад спостерігався в Маріупольському окрузі, де тиск на селян був особливо великий. В цілому по Україні питома вага колективізованих господарств за 50 днів після прийняття постанови ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії у колгоспному русі» скоротилася з 64,4 до 41,3%. 

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стала покаранням, здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна.

У Голодомору були  політичні причини. Кремлівські вожді скористалися бажаним для них голодом для придушення опозиційних настроїв селянства, яке пам'ятало традиції Української Народної Республіки, а також для згортання політики українізації, для репресивних чисток усіх сфер суспільства. Голодомор є найбільшою травмою в історії України та виділяє чотири фактори, які посилюють вплив цієї колективної травми: велика кількість жертв, що не мали можливості отримати достатню для виживання кількість їжі, високий рівень несправедливості, нездатність людей чинити опір та обмеження емоційного відреагування

Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень місяць. Тоді щодобово мученицькою смертю помирали 28 тисяч людей, щогодини – 1 168 осіб, щохвилини – 20 осіб. Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Більшість вчених відстоюють число вбитих понад 7 мільйонів людей в Українській Соціалістичній Радянській Республіці та 3 мільйони українців в інших регіонах СРСР: на Кубані, у Центрально-Чорноземній області, Поволжі та Казахстані.

Голодомор охопив адміністративні райони з населенням понад 40 мільйонів людей. Це не стихійне, а рукотворне. І слід від нього накладається на слід від інших трагедій, що відбувалися в Україні у ХХ столітті.

Радянська влада зробила все можливе, щоб приховати наслідки свого злочину. Вона забороняла фіксувати реальну кількість смертей.

Але згодом було знайдено таємні списки деяких сільрад із переліком померлих у 1932 – 1933 роках. Кількість загиблих удвічі перевищує офіційні дані.