Вже через декілька хвилин після аварії на пульт пожежної частини надійшов сигнал. На місце виїхали рятувальники. Але через те, що у пожежників із захисних засобів були тільки брезентові роби, каска і рукавички, багато хто з них отримав величезну дозу радіації. Внаслідок цього вже через 20 хвилин у них почали проявлятися серйозні симптоми опромінення – слабкість, втрата свідомості, блювота, «ядерна засмага».

О 4 годині ранку вдалося обмежити пожежу на даху машинного залу, щоб він не перекинувся на сусідні будівлі.
О 6 годині пожежу на 4-му енергоблоці повністю загасили. У той же момент в госпіталі померла друга жертва аварії – співробітник пуско-налагоджувального підприємства Володимир Шашенок. Причиною став перелом хребта.

З 9 до 12 години рятувальники вели активні роботи, допомагали переправляти постраждалих в лікарні. Близько третьої години дня стало зрозуміло, що 4 блок повністю знищений, отже, в атмосферу виходять радіоактивні речовини.

2016 році завершено будівництво нового безпечного конфайнменту — гігантської арки, яка накрила старий саркофаг. Арка має розміри 108 метрів у висоту, 162 метри в довжину і 257 метрів у ширину. Її основна мета — ізоляція радіоактивних матеріалів та створення умов для демонтажу старих конструкцій і очищення території.

Загалом прибуло 44 підрозділи .Ці героїчні люди працювали в умовах високого рівня радіації, часто без належного захисту, і багато з них отримали смертельні дози опромінення. За оцінками, близько 300 військових пожежників отримали гостру променеву хворобу та інші пов'язані захворювання. Їхній внесок у ліквідацію наслідків аварії став символом самопожертви та мужності.

Зруйнований енергоблок Чорнобильської АЕС Фото: gorod-pripyat-aes

Коломієць Євген Миколайович 10-Б

🔥 1. Аварія сталася вночі

О 01:23 ночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у місті Прип'ять (Українська РСР) стався вибух під час планового випробування систем безпеки.

☢️ 2. Потужність вибуху

Потужність викиду радіації, за різними оцінками, у 400 разів перевищувала вибух бомби в Хіросімі.

👨‍🔬 3. Експеримент пішов не за планом

Аварія сталася під час тестування, коли інженери намагалися перевірити, як довго турбіна зможе працювати після вимкнення електропостачання. Через серію технічних помилок і конструктивних недоліків реактор вийшов з-під контролю.

👮 4. Людей не евакуювали одразу

Мешканців Прип’яті (близько 50 тисяч осіб) не евакуювали відразу. Евакуація почалася лише через 36 годин після вибуху.

🌍 5. Радіація поширилася на весь світ

Радіоактивні частинки було виявлено по всій Європі — навіть у Швеції та Великобританії.

🚧 6. "Саркофаг" над реактором

Щоб обмежити подальші викиди радіації, над зруйнованим енергоблоком було зведено бетонну оболонку — так званий "саркофаг", який згодом замінили новим укриттям у 2016 році.

🌲 7. Зона відчуження — унікальний біосферний заповідник

Попри трагедію, флора і фауна у зоні відчуження активно відновлюється. Там мешкають рисі, вовки, коні Пржевальського, лосі й безліч рідкісних птахів.

Чорнобильське небо у вогні.

Герої йшли у темінь сміло,

Щоб врятувати нас усіх в ті дні.

Вогонь і радіація в бою,

А дух людський, незламний, незборимий,

Ліквідатори, ви честь свою

Несете в пам'ять вічну, нерушиму.

Ваш подвиг, наче світло в темряві,

Для світу ви, як маяки стоїте.

Чорнобиль шепче вам у сивій траві:

"Герої, пам'ять вічна про вас живе."

-З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС.

-Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа.

-Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.

-Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників і працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби.

-Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано після аварії.

-Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

Краматорська ЗОШ № 30, вихованці гуртків ДОЕНЦ "Основи генетики та селекції", керівник Капітанова Л.М.

26 квітня 1986 року увійшло в історію України як День Чорнобильської трагедії. Щороку ми вшановуємо пам'ять жертв страшної катастрофи і згадуємо імена героїв, які допомогли її подолати. 

У Музеї історії Краматорська є багато унікальних матеріалів, присвячених Чорнобильській трагедії та мешканцям міста, які брали участь у ліквідації аварії. Щорічно до війни у музеї проводилися виставки та зустрічі пам'яті, присвячені цим подіям. 

Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

У ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 240 тисяч людей. Серед них є і мешканці Світлівського старостинського округу Добропільської міської ради Покровського району. Це Брюшков Володимир Михайлович, Скрипнік Євген Миколайович, Скрипнік Сергій Миколайович, Гапон Володимир Олександрович, Гапон Сергій Васильович, Жарких Олександр Іванович, Пожидаєв Валерій Михайлович, Лабза Василь Васильович.

Багато фресок вже сильно пошкоджені часом і радіацією, але деякі дослідники, фотографи та митці документують і вивчають їх як частину культурної спадщини. Вони надихають на створення арт-проєктів, фільмів і виставок. Ці фрески не тільки мають естетичну цінність, а й є важливими свідками історії — вони передають атмосферу часу, в якому жило місто, і світогляд його мешканців.

Після Чорнобиля вся історія про ядерну безпеку та радіаційну безпеку отримала величезний поштовх. Стало очевидно, що реактори вибухають, тому до техніки безпеки треба ставитися набагато серйозніше.

Гурток "Основи екологічного моніторингу" ДОЕНЦ, учні Костянтинівського ліцею № 9 Костянтинівської міської ради

07.05.1986 група із трьох осіб оперативного персоналу ЧАЕС: старший інженер-механік реакторного цеху № 2 О. Ананенко, старший інженер управління енергоблоком № 4 Беспалов і начальник зміни станції Б. Баранов, по коліна в радіоактивній воді та цілковитій темряві, вдягнені у військові захисні костюми Л-1 із прогумованої тканини, увійшли в одне з підвальних приміщень четвертого енергоблока. Після вибуху в руїни для охолодження безперервно подавали воду, яка затопила підвальні приміщення станції. Припускали, що в активній зоні реактора після вибуху залишилося 180 тон розжареного до 1800 °C ядерного палива. Під вагою 5 тисяч тон матеріалів, які скинули з вертольотів, ядерне паливо могло досягнути басейну-барботера під четвертим реактором, де було майже 4 тисячі тон води. Нависла загроза нового потужного водневого вибуху. Знайти та відкрити засувки спорожнення міг тільки персонал реакторного цеху № 2, який обслуговував обладнання басейну-барботера енергоблоків № 3 і № 4.

В умовах значного радіаційного фону, задухи, поганої видимості Б. Баранов привів групу у визначене місце. О. Ананенко та Беспалов знайшли та відкрили засувки, спустили воду з басейну-барботера зруйнованого четвертого енергоблока в приміщення допоміжних споруд реакторного відділення (ВСРО). Це дозволило запобігти повторному вибуху залишків реактора. За свідченнями Б. Баранова, маршрут був дуже складний, радіаційна обстановка, яку вони постійно вимірювали під час руху, змінилася на кілька порядків: від 10 до тисячі рентген. ЗМІ писали, що всі троє загинули від променевої хвороби. Але всі вижили та продовжили працювати на ЧАЕС.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Це застигла радіоактивна маса, що складається з розплавлених матеріалів реактора, включаючи ядерне паливо, бетон і сталь. Спочатку цей об’єкт випромінював 10 000 рентгенів на годину, що достатньо, щоб убити людину за кілька хвилин. Навіть зараз, майже 40 років потому, перебування поруч із "Слоновою ногою" може бути смертельним, оскільки рівень радіації залишається надзвичайно високим. Хоча ядерний матеріал у Чорнобилі повільно охолоджується, він залишатиметься небезпечним ще багато років.

Через десять років після катастрофи вчені змогли сфотографувати радіоактивну масу всередині реактора. Випромінювання було настільки високим, що заважало проявленню плівки.

На одній з фотографій зображено Артура Корнєєва, заступника директора об'єкта "Укриття" на Чорнобильській АЕС, що проводив дослідження у місці катастрофи.

Остапенко Марія учениця 10 класу Святогорівської ЗОШ.

Зауважимо, якщо раніше у лісі можна було працювати впродовж хвилин, тепер можна працювати протягом днів, хоча це унікальне місце досі зберігає небезпеку для здоров’я та життя людини, тому без професійної необхідності перебувати у «рудому лісі» не рекомендують.

Наразі радіаційний фон на шляху поблизу лісу становить від 2 до 3,5 мікрозіверта на годину. Це вище, ніж природній радіаційний фон приблизно у 10 разів. Втім, якщо пройти глибше в ліс, можна зауважити ряди горбочків вздовж дороги. Це згорнутий радіаційний ґрунт, який одразу після аварії прибрали, щоб убезпечити рух транспорту дорогою. Якщо підійти до цих горбочків, можна виявити, що фон підвищиться ще вдесятеро.