<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>параграф 21, конспект by Даша Кузненко</title>
      <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-03-31 12:30:56 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-03-31 14:43:07 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>               Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60-80-ті рр. ХІХ ст.     </title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539820229</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-31 12:33:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539820229</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Конституційні реформи 60-х рр. ХІХ ст. в Австрійській імперії</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539822557</link>
         <description><![CDATA[<div>* 1848- 1849 рр.- революція спричинила зміни, які завершилися перетворенням Австрійської імперії на конституційну Австро-Угорську монархію.<br>* Найвпливовішими силами були національні еліти (угорська, чеська, польська).<br>* 1867 р. було укладено компромісну австро-угорську угоду.<br>* Австрійська імперія перетворилася на Австро-Угорську монархію. Імперію було розділено на австрійську частину - Цислейтанію&nbsp; та угорську частину - Транслейтанію.<br>* Незважаючи на недосконалість, конституційні реформи 60-х рр. XIX ст. мали далекосяжні наслідки:<br>1) створили підґрунтя для розгортання національно-політичних рухів;&nbsp;<br>2) всім народам імперії було відкрито шлях до здобутків європейської демократії;&nbsp;<br>3) відбулося утвердження парламентаризму.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-31 12:36:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539822557</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Галицький сейм</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539823226</link>
         <description><![CDATA[<div>* Законодавчою основою були два документи: Крайовий статут і Сеймова виборча ординація 1861 р.<br>* Повноваження&nbsp; визначені лише 1873 р.<br>* Складався зі 150 послів від шести суспільних категорій.<br>* Українці теоретично могли отримати лише<br>третину місць. 51 мандат, здобули під час перших виборів 1861 р.&nbsp;<br>* Подальші вибори відзначалися зменшенням<br>українського представництва.&nbsp;<br>* У 1883 р. воно було найменшим — 12 послів.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2008092336/ed70fdad38c2a51a5bec8c97c2650dbe/image.png" />
         <pubDate>2023-03-31 12:36:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539823226</guid>
      </item>
      <item>
         <title>                Старорусини та москвофіли</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539824978</link>
         <description><![CDATA[<div>* 50—70-х рр. XIX ст. - посилився русинський напрямок, відгалуженням якого стало москвофільство.<br>* Соціальну базу течії становили духовенство, поміщики, чиновники, інтелігенція.<br>* Визнаними лідерами москвофілів були: Д.Зубрицький, Б. Дідицький, І. Наумович, М. Качковський; К. Богатирець, А. Добрянський.<br>* Значну роль у становленні ідей відіграло греко- католицьке духовенство.<br>* Уперше політичного значення старорусинська течія набула в 1866 р.<br>* Для поширення своїх ідей старорусини розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність. Створювалися читальні, бібліотеки, школи, різноманітні товариства.<br>*У 1870 р. заснували політичну організацію Руську раду.<br>* Друкованими органами Руської ради були журнал «Слово» , газети «Руська рада» , «Наука»</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2008092336/40eda5d29b3d1653f552a56f3b79b8b7/image.png" />
         <pubDate>2023-03-31 12:38:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539824978</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Народовці</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539826062</link>
         <description><![CDATA[<div>* На початку 60-х рр. XIX ст. в українському русі виник напрямок народовський.<br>* Можна виділити 2 етапи: перший (60-ті рр. ХІХ ст. — 1879 р.) другий (1879—1890-ті рр.)<br>* Проповідували ідеї національного відродження, започатковані «Руською трійцею» та діячами з Наддніпрянської України.<br>* Першу громаду організував у 1863 р. Д. Танячкевич.<br>* У 1861 р. заснували «Руську бесіду», а згодом її театр, який став першим українським професійним театром.<br>* 1873 р. у Львові організували Товариство ім. Шевченка.&nbsp;<br>* Першим політичним актом стало видання газети для селян «Батьківщина» за редакцією Ю. Романчука.&nbsp;<br>* У 1885 р. заснували політичну організацію Народна рада, на чолі якої став Ю. Романчук.<br>* Перші загальні збори відбулися 2 лютого 1888 р.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2008092336/4bfbcf0d2cb69b94ad8d74f3f8861820/image.png" />
         <pubDate>2023-03-31 12:39:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539826062</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Просвіта</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539827170</link>
         <description><![CDATA[<div>* 60-ті рр. XIX ст. слов’янські народи Австрійської імперії створювали культурно-освітні товариства для підняття освітнього рівня населення.<br>* 2 вересня 1868 р. австрійський уряд дозволив відкрити товариство «Просвіта».<br>*Основним напрямком діяльності стало книгодрукування.<br>* Першою було видано «Читанку для сільських людей» під назвою «Зоря».&nbsp;<br>* В 1876 і 1891 рр. приймалися нові статути, які перетворили «Просвіту» на впливову організацію.<br>* У 1897 р. діяли 18 філій товариства, 522 читальні, 146 крамниць, 124 позичкові каси й 60 комор.<br>* важливим здобутком «Просвіти» стало те, що до кінця XIX ст. кількість неписьменних скоротилася на 16 %.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2008092336/462326c8f43f99fd22edda01b7522d12/image.png" />
         <pubDate>2023-03-31 12:40:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539827170</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Польські та єврейські рухи</title>
         <author>kuznenkodasha</author>
         <link>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539830359</link>
         <description><![CDATA[<div>* 1863- 1864 рр.- Найбільш сприятливі умови для розгортання польського національно-визвольного руху.<br>* У другій половині XIX ст. виникли нові напрямки в польському русі - людовий (народний, або селянський) і соціалістичний.<br>* Галицькому сейму в цій системі належала визначальна роль.<br>* Політичними суперниками стальчиків були східногалицькі консерватори, краківські та львівські ліберал-демократи.<br>* Крім української та польської, впливовою громадою була єврейська. У 1880 р. вона складала 11,52 % населення.&nbsp;<br>* Наприкінці XIX — на початку XX ст. характерною особливістю Галичини стало зростання єврейської громади на селі.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-31 12:43:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/kuznenkodasha/esgzep5dpfld0ffd/wish/2539830359</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
