Дорогі вчителі! Ви були для нас не просто наставниками, але й справжніми друзями, порадниками і прикладом для наслідування. Ви допомогли нам відкрити нові горизонти, повірили у наші сили і завжди підтримували нас у найскладніші моменти. Кожен ваш урок був маленькою подорожжю у світ знань, де ми вчилися мріяти, творити і не здаватися перед труднощами. Дякую вам за те, що зробили нас тими, ким ми є сьогодні.

Любі батьки! Ваше терпіння, безмежна любов та віра в нас були тією силою, яка надихала і підтримувала у найважчі хвилини. Ви були нашими першими вчителями і залишаєтеся найкращими друзями. Кожна наша перемога — це й ваша заслуга. Дякуємо вам за те, що завжди були поруч, підставляли своє плече і дарували нам своє тепло.

Рідна школа! Ти стала для нас світом, де ми навчилися бути самими собою, де знайшли друзів і пережили безліч яскравих моментів. Ти дала нам можливість розкрити свій потенціал і знайти своє місце у світі. Ми завжди будемо пам’ятати твої стіни, твої коридори, твої уроки, які стали частиною нашого життя.

Попереду у нас новий етап — доросле життя, сповнене нових викликів і можливостей. Ми йдемо вперед із надією, що зможемо реалізувати свої мрії і зробити світ кращим. І за це ми вдячні вам, дорогі вчителі та батьки.

Від щирого серця дякую всім за підтримку, знання і любов.

З повагою та вдячністю, Випускниця 11-А класу, Новосьолова Олеся!

Не знаю скільки треба мати терпіння таким вчителям як: Лариса Олександрівна, Валентина Олександрівна, Ірина Володимирівна та Ірина Олександрівна, щоб дочекатись від нас віршів, практичних та лабораторних робіт..😃

Ляльку яку зробила з глини на урок Мистецтва буду берегти, бо знали б ви скільки там моїх морок… і все одно вона вийшла уродом…але головне, що Тамара Сергіївна зацінила😋

До сих пір ще класу з 7 памʼятаю Піпіна Короткого з історії, впали на тому уроці всі, навіть Ольга Володимирівна😅

Аліна Ростиславівна, ні разу не пошкодувала, що тоді опинилась у вас у групі, завдяки вам полюбила англійську🥰

Дякую всім, всім вчителям за все, що ви для нас робили, я буду дуже сумувати 🥹

Я, як людина яка навчалась у 6 навчальних закладах, можу точно сказати…17 ШКОЛА НАЙКРАЩА!!!!❤️💗🫶🏻💖💛

Ваші уроки були не просто про підручники і домашні завдання. Ви вчили нас мислити, ставити питання і знаходити відповіді, шукати своє місце у світі. Ви були для нас не лише вчителями, але й друзями, порадниками та наставниками.

Дякуємо за ваші терпіння і розуміння, за ваші жарти, які розряджали обстановку, і за вашу віру в нас, навіть коли ми самі в себе не вірили. Кожен з вас залишив слід у нашому серці, і ми цього ніколи не забудемо.

Ми йдемо далі, але ви завжди будете в наших думках і спогадах. Сподіваємося, що і ми залишимо приємний слід у вашій пам’яті. Бажаємо вам багато нових цікавих учнів, натхнення та радості від вашої праці!

Ми любимо вас!!!

Дякую за ваше терпіння та працю, за вашу підтримку та віру в нас💗. Кожен урок, кожна бесіда, кожна спільна перемога — все це залишиться у нашій пам'яті та серцях назавжди. Ви стали для нас не просто вчителями, а й наставниками, які допомагали нам на кожному кроці цього шляху❤️.

Окреме спасибі за те, що робили школу не просто місцем навчання, а й будинком, де завжди можна було знайти розуміння та підтримку🤗. Ми йдемо зі школи з багажем знань і з упевненістю у завтрашньому дні, і це ваша заслуга.

Ми нудьгуватимемо за вами та за нашою школою🥲. Дякую за все, що ви для нас зробили. Ми намагатимемося виправдати ваші очікування і застосувати все, чого ви нас навчили, у подальшому житті, 17 школа найкраща я вас ніколи не забуду🫶🏻🫶🏻🫶🏻.

Наші любі вчителі. Не уявляю з якою легкістю, хвилюванням, але, сподіваюсь, що з краплиною суму за нами, ви відпускаєте нас у доросле життя. Тільки но уявіть, тих маленьких розбишак за яких спочатку Наталія Миколаївна та Дар'я Володимирівна хвилювалися на уроках, і, особливо, перервах, і тих же, за яких згодом Валентина Іванівна й Маргарита Євгенівна отримували на горіхи. Тих дівчат та хлопців яких Олена Олександрівна та покійний Микола Андрійович отримали в своїй майстерні ще зовсім зеленими, які не вміли нитку в голку вдіти та пилку у лобзика заправити. Тих, кого Ірина Володимирівна до 11 класу навчає: "Діти, підмет - хто, що! А обставина підкреслюється ПУНКТРИР КРАПКА! Тих, кого Валентина Олександрівна кожен урок "мої котики, зайчики", а потім "От Деркач, от Маміч, ну бачу ж що один мозок на двох в роботі!". Це зараз саме про тих, кому Денис Олександрович доказував, що не можна висіти на баскетбольному кільці, і, мабуть, найбільше чекав на своїх уроках для табати. Тих, кого Ольга Володимирівна до сих пір навчає: "Мій любий 11-А, а в якому ж році хрестили Київську Русь? Бусінки мої, які країни воювали на боці Антанти??", а ми як і в 7 та 8 класі сидимо 😶. "Шановне панство", яке пробуджувало полум'я в душі і очах Галини Яківни. Саме тих, хто кожного разу шокував Аліна Ростиславівну і Вікторію Миколаївну своїми perfect knowledges, що cat - це кішка, а kitty - я не помню! Тих парубків і дівчат, питаючи яких на уроках фізики Лариса Олександрівна могла почути як котиться перекоти-поле, а після перехрещувала бідного Ейнштейна від почутого від нас про його відкриття. Вчителі хімії в нас загалі окрема каста, кожен рік за нас брався новий чудовий педагог, але в цьому році безсонні ночі з нашими проектами випали на долю Вікторії Вікторівни. Тож, так, так, я зараз саме про тих, завдяки кому, боюсь, Вікторія Вікторівна вивчала нові хімічні рівняння, яким не вчили навіть в університеті. Це я про тих, хто відкривав нові світи на уроках мистецтва, а Тамарі Сергіївні доводилося хвалити навіть такі "абстракції" і "криві-прямі" лінії на уроках креслення. А я все й досі про тих, хто дуже полюбляв класиків поезій, а ще більше полюбив радувати Олену Іванівну не тільки виразною відсутністю віршу на пам'ять, а й 10-кою робіт перед канікулами за весь семестр!) Ну і звичайно ж це про тих, шикувався чергою до лабораторної Ірини Олександрівни аби тільки перездати те, що ми 100% знали, лиш при відповіді про листки та воду забували! Любі вчителі! Чи можете ви повірити, що тих, хто ганяв м'яча на полі, грав у сніжки в класі, дууууже непомітно списував, тих, хто збивав вас з ніг, біжучи за сосискою в тісті і тих, хто зі щенячими оченятами кожен рік, як на парад за традицією, ви випускаєте зі школи у зовсім новий, дорослий, страшенно цікавий світ? А ось мені віриться зі складністю!)

Повірте, кожен з нас любить вас, навіть коли лінкуємось, навіть не відвідуючи уроки, навіть не підходячи під всі стандарти "гарного учня" ми дуже поважаємо вас, цінуємо вас і сумуємо за вами! Наша любов до вас всіх - особлива і нескінченна. Навіть, коли бісимо, а ми знаємо, що таке є, вибачайте нас вже). Тоді, коли ви зустрінете когось з нас, почуєте з колонок телевізора або сторінок журналів і газет про когось з нас, вже дорослих тіток та дядьок, навіть тоді ми навіки ваш 11-А! Зелені, молоді, іноді ліниві, непосидючі, часом без гарних манер або невиховані, колись розумніші за Ейнштейна, але все такі ж креативні, веселі, добрі, дурні, але з добрими очами та серцем - все ті ж ваші учні!

Дякую, я щиро посміхаюсь коли розповідаю про свою школу, все завдяки вам, вчителі, керівництво, працівники школи, кухарі – ви всі зробили мою школу місцем, в яке я мрію повернутися. Моїм другим домом, та стали другою сім’єю! Вибачте за кожні наші промашки і падіння, і дякую за кожен новий крок, урок, допомогу та тепло. Ви для мене дійсно як друга сім’я!

З величезною подякою, пошаною та учнівською любов’ю, випускниця 11-А класу, Марія Ткаченко! ❤️‍🩹❤️

Випускник 11 класу: Ошурко Данило Андрійович

Бажаю вам, щоб скоріше над нашими головами засяяло сонечко на мирному небі!  Щоб ваші мрії та плани збувалися. Щоб ви отримали бажану освіту, роботу до душі та, найголовніше, знайшли себе у цьому величезному світі!  Щоб ви всі жили в щасливій, квітучій, прогресивній та незалежній Україні!