уяву; виховувати любов до свого народу, повагу до його традицій, минувшини і сучасності, бажання пізнавати традиції свят, звичаїв.

Великдень — це дійсно великий день, тому що на це свято ми відзначаємо радісну подію — воскресіння Ісуса Христа. Свято Великодня завжди буває навесні і неодмінно в неділю. Що ми святкуємо на Великдень? Коли буває це свято? (Відповіді дітей.) Усі чекають цього весняного свята з нетерпінням та готуються до нього заздалегідь. Напередодні свята, за давнім звичаєм, випікають паски, а також фарбують яйця — крашанки або розписують їх (пишуть писанки). Господині роблять це з передчуттям урочистої радості в очікуванні Великодня. А ще перед Великоднем традиційно готують м’ясні страви — коптять ковбаси, смажать м’ясо. Розкажіть, як у нас в народі готуються до свята Великдень. (Діти виконують завдання

Увечері в суботу, перед Великоднем, господиня кладе паску, крашанки або писанки до кошика, накриває святковим рушником і несе до церкви посвятити — ще звечора, чи вдосвіта, коли в храмі розпочинається обряд освячення пасок. Дуже красиве видовище, коли з винесеними хорогвами, хрестом, іконою Христа священик робить обхід довкола церкви. У цей час співає хор: «Христос Воскрес!», дзвонять дзвони. А потім із освяченими пасками люди поспішають додому. Сідають за святковий стіл і розговляються. Першою їдять свячену писанку або крашанку, потім паску, а далі — решту страв. І це не просто святковий сніданок, а урочиста трапеза. Куди та для чого люди несуть паски і великодні яйця? Який обряд відбувається в храмах на Великдень? Що роблять українці, повернувшись із церкви? (Відповіді, пояснення.) А ще на Великодні свята за звичаєм проводять народні гуляння та ходять у гості. За повір’ями, три дні великодніх свят радіє все й усюди: і на землі, і на небесах. Кажуть, що в ці святкові дні Господь відкриває небо, щоб почути і виконати одне заповітне бажання кожної людини, в якої чисте серце. Тому вважають, що до Великодня слід помиритися навіть із затятим ворогом, кожному прогнати з серця злість та недобрі помисли.

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень

На землі!

 Багато радості й пісень

Приніс нам янгол

 На крилі…

Веснянку діти Хороводять —

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце

 Не заходить,

А сяє й сяє із небес.

На столі — духмяна паска,

 А круг неї — писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні — весна

Великдень — одне з найбільших й найбільш шанованих після Різдва християнських свят. Під час церковного обряду на Великдень із першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а віряни хором відповідають: «Воістину воскрес!». Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього має зібратися вся родина. Колись в Україні за традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар відобрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи: «Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!»Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці й отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Символіка візерунків писанки різноманітна. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі (хвилясті лінії) символізують воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють на писанках і тварин: півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок тощо.

0:00 - "Випікаємо пасочку"

1:28 - "Склади візерунок"

2:33 - "Великодній кошик"

Запитання для бесіди

— Діти, яке значення має мама для вас?

— Як ви до неї ставитеся?

— Як ви виражаємо свою любов до мами?

— Що означають слова материнство, повага?

— Якими словами ви описали б свою матусю?

— Як матуся турбується про вас?

Кожна дитина складає коротку розповідь про маму за коротким планом.

План

1.Як звати маму.

2.Яка матуся.

3.Де, ким працює.

— Із ваших розповідей зрозуміло, що мати — найрідніша, найближча кожному з вас.Трапляється, що у дитини немає матері та батька.Тоді нею опікуються близькі люди. Якщо таких немає — держава.Діти, позбавлені батьківського піклування, мешкають в інтернатах. Їх називають сиротами.Як ви гадаєте, як їм живеться? (Міркування дітей.)

Тому ми повинні проявляти турботу до таких діток та допомагати їм.

• Про кого розповідається у казці?

• Що трапилося із совеням?

• Як совеня описало свою маму птахам?

• Чому птахи насміхалися над совеням?

• Чи знайшло совеня маму?

• Яка мама для совеняти?

Бажаю Вам успіхів.

У невеличкому українському селі жила Майстриня. Вона була дуже гарною вишивальницею: уміла вишивати надзвичайно гарні скатертини, рушники, серветки, сорочки-вишиванки. А допомагали їй у цьому гостра голочка та кольорові нитки. Якось майстриня вирішила вишити покривало, але не просте, а чарівне. Узяла вона голку і почала роботу. Спочатку вишила на покривалі червоні маки та кетяги калини, потім — пару крихітних голубів та яскраве сонечко. Доклала чимало праці та  майстерності. Тому, вишивка вийшла дуже красивою. Кожен, хто поглянув на це покривало, забував про злість. Відтоді в тому селі запанували мир та злагода.

Бліцопитування

 Як називається один з найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців? (Вишивка)

 Які символи використовували у вишиванні? (Геометричні фігури, рослини, тварини)

 На чому вишивали наші предки? (На сорочках, серветках, рушниках, скатертинах)

 Що таке «вишиванка»? (Біла сорочка)

 Як її називають? (Оберегом)

 Що означають вишиті символи?

 Де використовуються сорочки-вишиванки?

Мета: учити дітей добирати відповідні прикметники до іменників.

 Українська сорочка яка? (Вишита, тоненька, лляна, біла...)

 Українські шаровари які? (Широкі, червоні, просторі, великі, українські...)

 Українська спідничка яка? (Невеличка, яскрава, зручна, синя, пряма, вишита...)

 Український пояс який? (Чоловічий, широкий, міцний, довгий, ошатний...)

 Українські чобітки які? (Червоні, міцні, високі, невисокі, зручні...)

Український віночок який? (Різнокольоровий, гарний, квітучий, новий, барвистий...)

- Молодці, малята! А зараз ми трішки відпочинемо!

— Чи можна розгледіти частини тіла комахи?

 — Які частини тіла ви помітили? (Голівка, вусики, очі, грудки, черевце, лапи, крильця.)

— Полічіть і скажіть, скільки лап має комаха.

— Усі комахи мають шість лап. Це їхня головна ознака.

— Де живуть комахи?

— Так, вони живуть усюди, окрім солоної води морів та океанів.

— Як ви вважаєте, як допомагають комахам крила?

 — Навіщо деяким з них довгі вуса? (Багато з них погано бачать, тому завдяки вусам вони орієнтуються.)

— Уявіть, що зникли комахи. Що трапиться з лісом, полем, лугом, з усією природою?

Діти роблять висновок, що якщо зникнуть комахи, то можуть зникнути і рослини, загинути птахи, тварини: одні не можуть існувати без інших. Комахи — це частина природи, яку необхідно оберігати і любити.

— Комахи мають звичку маскуватися. Це рятує їм життя, спасає від земноводних та птахів, які ними харчуються, і допомагає добувати їжу. Метелики, які гинуть восени, зазвичай залишають на зиму яйця, із яких вилуплюється шкідлива для рослин гусінь. З настанням весни комахи ведуть активний спосіб життя. Першими навесні з’являються метелики, за ними — жуки.

— У природі є багато різних комах: метелики (лимонниці, павичеве око, кропив’янка), клопи-солдатики, попелиці, колорадські жуки, а ще мухи і комарі.

— Яких жуків ви знаєте? Демонстрування малюнка жука-сонечка.

— Це — жук-сонечко.

Розгляньмо його. Що в нього є?

— Якого кольору м’які крильця?

— Якого кольору тверді крильця?

— Чим вони прикрашені?

— Скільки у комахи кінцівок?

— Що вона вміє робити?

— Вам відомо, що жук-сонечко народжується без крапочок на крильцях? Від двох до семи крапочок (не більше!) з’являється пізніше. Коли комаха повзе, виділяє крапельку жовтої рідини, гіркої на смак. Тому птахи не їдять цих жуків.

— Чим жук-сонечко корисний?

Правила гри. Вихователь пропонує дітям картинки комах, які необхідно розділити на дві групи — корисні та шкідливі для людини. Дітям необхідно обґрунтувати свою відповідь.

 Перегляд відео про діяльність метеликів та жуків Вихователь пропонує дітям переглянути фільм про життя метелика лимонниці, колорадського жука, мухи та комара.

Всі мурашки роботящі,

Серед них нема ледачих,

 Цілий день вони працюють,

І мурашник свій будують —

 Не для себе, для родини,

Для всієї мурашини. 

— Що це за купка? Правильно, це мурашник.

 — Із чого утворено мурашник?

— Ми бачимо частинку будинка мурах над землею. Майже весь мурашник знаходиться під землею.

Демонструє схему мурашника під землею.

— Тут є і спальня, і комори, і коридори.

 У лісі біля пня

Метушня, біганина,

 Народ робочий

 Весь день клопоче.

 — Ви, напевне, знаєте, що мурахи дуже працьовиті. Вони постійно зводять свій дім, ремонтують його. У мурах усе налагоджено так, як у гарній великій людській родині. Обов’язки у мурах розподілено: є мурахи-батьки, є няньки, є будівельники, є мисливці… У кожного члена мурашиної сім’ї є свій обов’язок. Робітники добувають їжу та будують мурашник. Солдати охороняють будівлю від ворогів. Няньки піклуються про малюків мурах — діток.

Мурахи — дружній народ, допомагають одне одному. Мурахи надзвичайно корисні: вони знищують шкідників — тлю, гусінь. На зиму мурах збиваються у клубок і сплять у своєму будинку. Мурахи — лісу санітари, Їх люди так назвали недаремно! І ти, мій друже, їм не заважай, Мурашники не розоряй! Ці санітари необхідні Мені, тобі й країні рідній. — Мурахи, звісно, працьовиті, а ще вони люблять грати.

Запитайте, чому жук-хрущ шкідник. Запропонуйте описати його. Запропонуйие діткам пригадати де вони бачили хруща, що він робив.

Розвиваємо:

- мову діток, спонукаємо чітко вимовляти слова;

- мислення, виконуючи завдання у відео;

- пам'ять.

Бажаю Вам успіхів!

Дорослий зачитує назву комахи, а дитина її знаходить.

Закріплюємо назви комах та їх зовнішній вигляд.

Бажаю успіхів!