Літературні твори про хімічні елементи

Що таке роса?

Чудеса, хлоп'ята,

Прямо чудеса!

Наш Митько не знає.

Що таке роса…

Море

Море пахне парусами

І старовиною,

Пахне сіллю, небесами,

Вітром і смолою…

Вірш “Кисень”

Мені потрібен кисень, а не смог.

Горіти буду полум'ям - не тліти.

З усіх запропонованих казок

Я виберу лиш ті - цвітуть де квіти.

Казка «Сіль дорожча за золото»

– Всемилостивіший король, у нас велика неприємність! – доповідає він схвильовано. – Вся сіль розмокла. . . .

«Таємничий острів»

- Яке паливо замінить вугілля?

- Вода, - відповів інженер.

- Вода? - перепитав Пенкроф. . .

- Так, але вода, яка розклалася на складові частини, - пояснив Сайрес Сміт, - без сумніву, це буде робитися за допомогою електрики, яка в руках людини стане могутньою силою

. . Так, я впевнений, що настане день, і вода замінить паливо: водень і кисень, з яких вона складається, будуть застосовуватися й окремо: вони стануть таким могутнім джерелом тепла і світла, що вугіллю до них далеко.

Прислів'я про хімічні елементи

Без води й борщу не звариш.Він із води сухим вийде.В решеті води не наносиш.Він, як вода, скрізь просочиться.В океані води не зміряєш.Вода крапля по краплі і камінь довбає.Від вогню і камінь трісне.У вогні залізо сталиться.Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.

Загадки про хімічні елементи

Я з металами стою,

Хоч м’який, мов масло.

Жовтим полум’ям горю

Й довго не погасну.

Я поширений доволі

В соді, склі, в кухонній солі. (Натрій)

Срібно-білий активний метал,

І повітря боїться він дуже.

Є у ґрунті, у наших кістках

І у водах підземних потужних…

Є він в наших зубах білосніжних,

А тому він метал дивовижний. (Кальцій)

Струму добрий провідник,

В світі третій мандрівник

(у відсотковому вираженні посідає третє місце на Землі).

З букви «А» я починаюсь,

Срібно-білий я й згинаюсь.

А іще зовусь«крилатим» —

Спробуй мене відгадати. (Алюміній)

Із благородних він металів,

Про нього деякі деталі:

На нього дивишся, а себе бачиш,

Коли смієшся ти чи гірко плачеш,

Шукаєш в ньому вроди і краси.

Коли ж у воду трохи додаси —

Цілющою проста вода стає,

Людині сили і здоров'я додає. (Срібло)

Це не повний список дивовижних хімічних явищ та хімічних речовин в природі, які роблять життя на планеті різноманітною і прекрасною. Ми можемо дізнатися про них більше, якщо будемо уважно дивитися навколо.

Використання радіоактивних ізотопів у тварництві дозволяє встановлювати походження та шляхи руху тварин, вивчати їхню міграцію та поведінку. Наприклад, за допомогою вимірювання вмісту радіоактивних ізотопів у тканинах та кістках тварин можна визначити їхнє місце проживання, харчові звички та маршрути міграції.

У археології використання радіоактивних ізотопів дозволяє встановлювати вік різних артефактів та зразків матеріалів. Наприклад, за допомогою радіокарбонного методу можна визначити вік органічних залишків, таких як кістки, деревина чи текстиль. Це дозволяє археологам реконструювати історію людства та вивчати культурні та технологічні досягнення минулих цивілізацій.

Отже, використання радіоактивних ізотопів у тварництві та археології є дуже важливим інструментом для вивчення історії та поведінки тварин, а також для датування та реконструкції минулих подій у людській історії.

Лановий Олександр

Нітрати можуть потрапляти в

організм людини через харчові продукти, особливо якщо вони вирощуються на ґрунтах, забруднених або забарвлених нітратами. Велика кількість нітратів в організмі може призвести до небезпеки для здоров'я, так як вони можуть перетворюватися на небезпечні сполуки, такі як нітрити, які можуть бути канцерогенними.

Для запобігання негативному впливові нітратів на організм людини важливо контролювати рівень нітратів у харчових продуктах та воді. Також можна використовувати спеціальні методи обробки харчових продуктів, які дозволяють знизити вміст нітратів. Наприклад, вживання продуктів, багатих на вітамін С, може допомогти зменшити небезпеку утворення небезпечних сполук з нітратами.

Також важливо проводити регулярні медичні обстеження для контролю рівня нітратів у крові та уникати вживання продуктів, які містять велику кількість нітратів. Всі ці заходи допоможуть запобігти негативному впливові нітратів на організм людини.

Мацюк Олександр

Кислотність ґрунту, що обумовлена менш рухливими іонами водню, які витісняються при обробітку ґрунту гідролітично лужною сіллю, є гідролітичною кислотністю. Вона зустрічається навіть частіше, ніж обмінна, оскільки властива більшості ґрунтів, в тому числі і чорноземам. Ця кислотність включає менш рухливу частину поглинених іонів Н⁺, які важче обмінюються на катіони. При цьому її визначення є необхідним для рішення ряду практичних завдань з застосування добрив, які включають розрахунок норм внесення вапна і можливості ефективного використання сполук фосфору.

За рівнем гґрунти поділяють на різні класи кислотності (види кислотності):

Сильнокислі <4,5

Середньокислі 4,5 - 5

Слабокислі 5 - 6,5

Нейтральні 6,5 - 7,5

Слаболужні 7,5 - 8

Лужні >8

acidic

(Кисла)

neutral (Нейтральна)

alkaline (Лужна)

Кислі - торф'яні, глинисті, болотисті. Нейтральні - чорноземні, дернові, суглинні. Лужні - піщані, солончакові, карбонатні.

Лужні ґрунти є найменш сприятливими для садівництва. Луг перешкоджає засвоєнню фосфору і більшості мікроелементів, робить їх недоступними для рослин.

Зайва кислотність також негативно позначається на зростанні культур - коренева система наростає слабо.

Кислотність та лужність ґрунтів - це властивість ґрунту, що зумовлена наявністю водневих іонів (). Вона впливає на активність елементів живлення та їх засвоєння рослинами. Визначення кислотності та лужності ґрунту подається через.

Показник кислотності є одним із найважливіших для садових культур, оскільки навіть при оптимальній освітленості, зволоженні і родючості ґрунту рослини можуть поступово загинути.

Кислотність та лужність ґрунтів - це властивість ґрунту, що зумовлена наявністю водневих іонів (). Вона впливає на активність елементів живлення та їх засвоєння рослинами. Визначення кислотності та лужності ґрунту подається через.

Показник кислотності є одним із найважливіших для садових культур, оскільки навіть при оптимальній освітленості, зволоженні і родючості ґрунту рослини можуть поступово загинути.

Кислотність буває двох

видів:

Актуальна

Актуальна кислотність – це концентрація водневих іонів у розчині ґрунту або водна. Вона впливає на всі процеси росту рослини і на мікроорганізми в ґрунті. Визначають актуальну кислотність для того, щоб вибрати культуру і добрива для неї.

Потенційн

a Потенційна кислотність - це концентрація обмінних катіонів водню та алюмінію. Її треба знати для правильної організації вапнування.

Вплив кислотності на рослини.

Кислі ґрунти мають негативний, а часом і згубний вплив на стан рослини. Такі елементи, як алюміній, марганець чи залізо в кислому ґрунті стають токсичними. Негативний вплив мають і на роботу мікроорганізмів, що потрібні для гною чи торфу. Рослина не може сповна поглинати мінеральне живлення з кислого ґрунту, тому стає слабкою проти шкідників та хвороб, знижується стресостійкість. Адже призупиняється процес переробки органіки в гумус.

У кислому середовищі також накопичуються речовини, що псують корисну мікрофлору, загальмовується ріст кореневої системи через високий рН.

Водночас дуже лужні ґрунти теж мають суттєві мінуси: бор, залізо, мідь, фосфор, магній та інші корисні мікроелементи стають важкодоступними для рослини і погано засвоюються рослиною. З лужного середовища випаровується сечовина, яка псує кореневу систему. Як наслідок, культури стають слабкі в протистоянні з хворобами.

Отже, надмірно високий чи низький рівень кислотності однаково небезпечний для ґрунту. Рослини можуть "голодувати" навіть без видимих зовні ознак.

Одні рослини краще ростуть у кислих ґрунтах, інші у лужних. Однак більшість культур добре відчуває себе у нейтральних ґрунтах. Якщо кислотність ґрунту підібрана невірно, то рослини поступово слабшають, марніють, гниють.

Рослини поділяють на групи:

Ацидофіли - культури, що ростуть на кислих субстратах із 5, 3 - 6 . До них відносяться рослини боліт та лісів: хвойники, лохина, рододендрони, щавель. Якщо на ділянці активно зростає мох, кислиця, чи хвощ польовий, то це говорить про підвищену кислотність ґрунту.

Нейтрофіли - це рослини, що віддають перевагу ґрунтам із нейтральним 6 - 7,2.

Основні садові культури томати, полуниця, огірки, капуста. Зростаючі на ділянці бур'яни вказують на нейтральний ґрунт: конюшина, пирій, цикорій, грицики, осот тощо.

Базофіли - рослини лужних ґрунтів, що мають 7,3 8,1.

До них відносяться: сосни, ялівці, жимолость, горох, клематис тощо. Любителями лужних ґрунтів є польова берізка, звіробій, кропива,.

Для визначення кислотності ґрунту використовують:

Прилади для визначення Являє собою індикаторну частину, де визначається показник, і металевий щуп, який вставляється у вологий ґрунт.

Набори для визначення кислотності ґрунту. До складу входять індикаторні лакмусові папірці, а також шкала для звірки показників.

Рослини-індикатори. Вони не дають точного значення, проте можуть показати загальну тенденцію по ділянці. Для визначення кислотності можна використовувати як бур'яни, так і культурні рослини.

За допомогою підручних засобів. Можна залити пробу ґрунту 9% оцтом та оцінити піноутворення. Якщо воно слабке, то ґрунт нейтральний, якщо сильне - то лужний. Відсутність піни вкаже на кислий ґрунт.

Дякую за увагу!

наукова діяльність була присвячена вивченню перекисних сполук, дослідженню ролі розчинників в хімічних процесах та створенню основ електронної хімії.Вчений створив основи електронної теорії окислювально- відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами в металі.

2.Бродський олександр ілліч (1895- 1969)-Основні наукові роботи відносяться до хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів. О. І. Бродський є автором підручника для вищої школи «Фізична хімія.Він також зміг встановити кількісну залежність електродно гопотенціалу від діелектричної проникності розчину. Під його керівництвом була створена установка з одержання важкої води, концентратів важкого кисню та важкого азоту. Вперше він застосував стабільні ізотопи для дослідження механізмів хімічних реакцій, дослідив ізотопний обмін водню, кисню, сірки та азоту.

3.МІНАЄВ БОРИС ПИЛИПОвич (1943)Автор теорії спін-каталізу та її використання для гомогенного, гетерогенного та ферментативного спін-каталізу.Мінаєв —  це український хімік, фізико-хімік, доктор хімічних наук  професор. Одним із напрямків наукової діяльності є розробка сенсибілізуючих барвників для сонячних батарей третього покоління і світловипромінюючих діодів. Мінаєв Б. П. входить до сотні найкращих науковців України.Автор близько 580 статей у фахових світових журналах у сфері квантової хімії та з монографії:«Теория электронного строения молекул» (1988),«Квантовая химия алкалоидов» (1986),«Оптические и магнитные свойства триплетного состояния» (1983). Мінаєв Б. П. щорічно запрошується за кордон для читання лекцій студентам, магістрантам та аспірантам вищих навчальних закладів.

Хімічні явища мають величезний вплив на художню творчість та народні ремесла. Вони використовуються для створення фарб, фарбування тканин, створення скляних прикрас та багатьох інших видів художньої творчості. Ось лише кілька прикладів використання хімічних явищ у цих галузях:

1. Фарби: Художники використовують різноманітні хімічні сполуки для створення фарб, включаючи пігменти, фарбуючі речовини та фіксатори. Наприклад, синій колір фарб може бути створений за допомогою кобальтових сполук, червоний — за допомогою оксиду заліза, а зелений — за допомогою хромату свинцю.

2. Скло: Виробництво та розпис скла включає в себе використання різних хімічних речовин для створення різних кольорів та ефектів. Наприклад, додавання солі заліза може надати склу зелену оздоблену поверхню, а сірчані сполуки можуть створювати ефект дрібних бульбашок у склі.

3. Тканини: У фарбуванні тканин використовуються хімічні засоби для фарбування та фіксації кольору. Процеси, які базуються на хімічних взаємодіях, дозволяють створювати різноманітні за кольором та малюнками тканини.

4. Фотографія: У процесі створення фотографій використовуються хімічні реакції для зафіксування зображення на фоточутливому папері або плівці.

5.Гончарство. Щоб замішати глину треба правильно змішати суху глину з водою, потім треба правильноїї запекти в пічці.

6. Гутництво — обробка скла. Тут хімія проявляється як поєднання піску та  вапна при нагріванні.

Уже в 1859 році вчені запропонували використовувати світло палаючого магнію. Його змішували з різними компонентами, намагаючись домогтися ідеалу. Один з таких варіантів являла собою суміш магнію і пороху. Її як спалах випробували на пейзажній зйомці в Єгипті. Результати були не зовсім ті, які очікували вчені і фотографи, але зате стало зрозуміло, що саме в цьому напрямку потрібно рухатися.

Хімічні явища використовуються у художній творчості та народних ремеслах для створення різноманітних матеріалів, які використовуються в мистецтві та ремеслах. Наприклад, фарби та пігменти, які використовуються для малювання, створюються за допомогою хімічних реакцій. Також, виготовлення скла, кераміки та інших матеріалів також базується на хімічних процесах.

У художній творчості хімічні реакції можуть бути використані для створення спеціальних ефектів, наприклад, при використанні патини для надання металевим виробам старовинного вигляду. Також, хімічні реакції можуть бути використані для створення спеціальних фарб та покриттів, які надають об'єктам особливий вигляд.

У народних ремеслах також використовуються хімічні процеси для виготовлення матеріалів, наприклад, обробка шкіри за допомогою хімічних реагентів для отримання м'якого та довговічного матеріалу. Також, виготовлення тканин та фарбування текстилю також базується на хімічних процесах.

Отже, хімічні явища грають важливу роль у художній творчості та народних ремеслах, допомагаючи створювати нові матеріали та ефекти, які використовуються у мистецтві та ремеслах.

Вода - це справжнє джерело життя на землі, вона приймає участь у безлічі біологічних процесів і є невід'ємним їх компонентов. Це можливо завдяки тому, що наявні фізико-хімічні властивості води.

У блозі ми часто посилаємося на певні властивості води, але рідко розкриваємо їх суть. Сьогодні спробуємо побути Вікіпедією і зануритися в курс фізики та хімії води, простою мовою розповісти про те, чому ж вона не тільки "джерело життя на землі", а й воістину особлива хімічна речовина. А також розглянути хімічні та фізичні властивості води.

Фізичні властивості води

Чиста вода не має смаку і запаху, за нормальної температури (20 оС) знаходиться в рідкому вигляді.

Щоб визначити формули води, то дізнаємось хімічний склад питної води та характеристики води. "Вода" - це тривіальна назва, вода в хімії називається оксидом водню.Хімічна назва води дає зрозуміти, що в склад молекули води містить іони водню і кисню, які пов'язані між собою так званим ковалентним зв'язком.

Атом водню має валентність (здатність утворювати зв'язки) 1, а атом кисню - 2. Завдяки цьому формула питної води саме H2O.

Також кожна молекула води здатна утворювати до чотирьох водневих зв'язків (2 з них водень, 2 кисень). Всі аномалії фізичних властивостей води пов'язані саме з ними — у води досить висока температура кипіння (100°C). Якби не існувало водневих зв'язків, то вода кипіла б при температурі -80°C, а замерзала б при -100°C. Така будова води дозволяє нам бачити її в трьох агрегатних станах (лід, рідина, газ) в навколишньому природному середовищі. Детальніше про те, як кипить і замерзає вода, як та чим відрізняється важка вода, а також про парадокс Мпемби, ми писали раніше.

Хімічні властивості води

Тут ми детальніше поговоримо про те, які хімічні властивості може проявляти вода, і як вони пов'язані з показниками води на Землі.

Якщо розглядати воду, як компонент реакцій, то основні властивості води, які потрібно знати, щоб розуміти процеси в навколишньому середовищі, треба розуміти з чим реагує вода.

ФОРМУЛА ВОДИ

Формула води являє собою з'єднання з двох атомів водню (H) і одного атома кисню (O). Ця проста, але потужна структура зумовлює безліч властивостей, які зробили воду унікальним речовим середовищем.

Полярність молекул води зумовлена різницею в електронегативності між атомами водню і кисню. Це призводить до створення диполя, що робить воду чудовим розчинником. Завдяки цій здатності розчиняти безліч речовин, вода відіграє ключову роль у багатьох біологічних і хімічних процесах.

ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ПРОСТИМИ РЕЧОВИНАМИ

З лужними та лужноземельними металами взаємодія відбувається досить бурхливо з виділенням тепла, а іноді навіть світла, наприклад, натрій, калій, кальцій здатні рухатися і навіть "стрибати" по воді.

2Na + 2H2O = H2 + 2NaOH.

Менш активні метали реагують або при нагріванні, або не реагують зовсім, наприклад залізо:

3Fe + 4H2O = 4H2+ Fe3O4 (лише при нагріванні)

Ці реакції в природному середовищі не відбуваються, а ось реакція корозії, коли до води приєднується повітря, дуже навіть поширена:

4Fe + 3O2 + 6H2O ➝ 4Fe(OH)3.

Це рівняння описує формування іржі на залізних поверхнях. Подібні процеси можуть відбуватися також з міддю, цинком і їх сплавами.

Реакції з неметалами відбуваються виключно при нагріванні або інших типах впливу. Вони також не принципові для вивчення властивостей води.

ФОТОСИНТЕЗ

Ця унікальна реакція дозволяє рослинам під впливом сонячного випромінювання з вуглекислого газу і води синтезувати поживні речовини: крохмаль і глюкозу.

6nCO2 + 5nH2O = (C6H10O5)n + 6nO2

Це, мабуть, все реакції, які можуть бути цікаві щодо води, як окремого елемента.

Вода є ідеальним розчинником, тому багато процесів відбувається невидимо для нашого ока. Ось вони — якраз, і найцікавіші. У природі не існує води, яка не містить домішок. У воді завжди розчинені неорганічні солі, гази, а при антропогенному впливі ще й величезний асортимент органічних речовин.

Наприклад, природна твердість води обумовлена тим, що під час її руху через породи, вона насичується мінералами. Залежно від складу порід, їх розчинності, температури навколишнього середовища певні їх концентрації здатні розчинятися у воді. Переважно такі породи представлені карбонатами, сульфатами, нітратами кальцію, магнію, натрію, калію та ін. катіонів. Мабуть, основними мінералами, які становлять базис жорсткості, є гіпс (CaSO4), доломіт (CaCO3 • MgCO3), вапняки (CaCO3).

Що стосується розчиненого заліза і марганцю, то вони характерні переважно для природних свердловинних вод, оскільки розчинні солі заліза зазвичай "мешкають" в просторі з недостачею повітря. Джерелами їх є переважно магнітний, бурий, червоний залізняки, магнезит та ін.

Сірководень також зберігається глибше ґрунтових вод, як продукт хімічних процесів серед органічних речовин. На повітрі теж схильний окиснюватися до елементарної сірки й випадати в осад (зазвичай невидимий людському оку).

У природних поверхневих водах завжди міститься розчинений кисень і азотовмісні компоненти, які виходять як наслідок життєдіяльності мікроорганізмів — це амоній, нітрити, нітрати, які з легкістю перетворюються один в одного. Також у водоймах завжди є білки й амінокислоти.

Отже, вода має унікальну здатність розчиняти безліч речовин, що робить її життєво важливим компонентом для підтримання хімічних процесів в організмах, а також для формування і підтримки екосистем на Землі.

Півтора мільйона років тому людина приборкала вогонь. Це була, мабуть, найбільш видатна подія в історії людства: вогонь давав світло і тепло, відганяв диких звірів і робив м'ясо смачнішим. Він був великим чарівником: вів від дикості до цивілізації, від природи до культури.Довгий час люди боялися вогню, вони бачили, які руйнування несли за собою лісові пожежі, коли люди і звірі в паніці тікали, щоб врятуватися, адже вони нічого не могли вдіяти з цією руйнівною силою. Вони нічого не могли зробити.Але прийшов час, коли первісні люди почали розуміти що трохи вогню створює тепло в печері а їжа приготовлена на вогні — набагато смачніше. Тоді вони почали приручати вогонь постійно підтримуючи його хмизом і дровами. Стародавні люди ретельно стежили за вогнем навіть призначалися чергові відповідальні за те, щоб вогонь не згас.Завдяки вогню люди еволюціонували та згодом стали робить зброю з меді та посуд із приборами стали цивілізованішими та розумнішими.Та стали схожими на нас.Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція,відкрита німецьким хіміком Й.Деберайнера. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало» (кресало Деберайна). Водневе кресало являло собою банку, в якій цинкова пластина взаємодіяла з сірчаною кислотою – і починав виділятися водень. Коли відкривався клапан, водень виходив назовні і його струмінь, що потрапляла на губчасту пластину, яка грала роль каталізатора, запалала в повітрі. По суті, кресало Деберей було першою запальничкою.