За словами вірусного аналітика "Лабораторії Касперського" Євгенія Асєєва, 26 квітня 1999 року відбулася глобальна комп'ютерна катастрофа: за різними даними, постраждав близько напівмільйона комп'ютерів по всьому світу, ніколи ще наслідки вірусних епідемій не були такими масштабними і не супроводжувалися такими глобальними збитками.

"Це був перший вірус, який наніс шкоду не тільки даним, що знаходяться на зараженій машині, але і вивів з ладу деякі комп'ютери вцілому. Комп'ютери можна було викидати на смітник", - відзначає у свою чергу керівник відділу антивірусних розробок і досліджень компанії "Доктор Веб" Сергій Комаров.

Автор вірусу зробив так, що, проникаючи в машину, вірус не проводив ніяких шкідливих дій. Він вичікував 26 квітня кожного року (саме цього дня вибухнула АЕС в Чорнобилі, тому деякі називають цей вірус "Чорнобиль") і тоді спрацьовував.

Вважають, що поява заражених файлів на декількох американських web-серверах, що поширюють ігрові програми, і стала причиною глобальної вірусної епідемії.

Відсутність офіційних скарг з боку тайванських компаній дозволила Чену в квітні 1999 року уникнути покарання. Більш того, "Чорнобиль" зробив його знаменитим: завдяки написанню вірусу Чен Ін-хау отримав престижну роботу в крупній комп'ютерній компанії. Чен Ін-хау був арештований тільки 20 вересня 2000 року.

Сам Моріс добре законспірував код програми, і навряд чи хто міг довести його причетність. Проте його батько, комп'ютерний експерт Агентства Національної Безпеки, порахував, що синові краще у всьому зізнатися.

На суді Роберту Морісу загрожувало до п'яти років позбавлення волі та штраф у розмірі 250 тисяч доларів, проте, беручи до уваги пом'якшувальні обставини, його засудили до трьох років умовно, 10 тисячам доларів штрафу і 400 годин громадських робіт.

Вірус був розісланий на поштові скриньки з Філіппін в ніч з 4 травня на 5 травня 2000 року; в темі листа містилася рядок «ILoveYou», а до листа був прикладений скрипт «LOVE-LETTER-FOR-YOU.TXT.vbs». У більшості випадків користувач відкривав вкладення. При відкритті вірус розсилав копію самого себе всім контактам в адресній книзі Miсrosoft Outlook. Він також перезаписував файли певних типів і поширювався через IRC-канали, створюючи файл LOVE-LETTER-FOR-YOU.HTM в системному каталозі Windows. В цілому, вірус вразив понад 3 мільйони комп'ютерів по всьому світу. Передбачуваний збиток, який черв'як завдав світовій економіці, оцінюється в розмірі 10-15 мільярдів доларів [1], за що увійшов до Книги рекордів Гіннесса, як найбільш руйнівний комп'ютерний вірус в світі.Швидкому поширенню вірусу послужили такі його риси:

Користувачі, які відкривали файл, тим самим передавали програму далі, тобто механізм передачі був заснований на методах соціальної інженерії.

Розширення файлу в системах Windows за замовчуванням було приховано. Таким чином, файл з подвійним розширенням .txt.vbs користувачами сприймався як безпечний текстовий файл, а системою інтерпретувався як скрипт на мові VBScript.

Обробка скриптів також була включена за замовчуванням. На той час ще не існувало програм, які активно використовують скриптові мови, тому була допущена настільки серйозна уразливість.

Відкриття прикладеного до листа файлу викликало негайне виконання програми, і вірус отримував безпосередній доступ до системи і системного реєстру.

Він був дуже заразним: якщо вірус був активний в пам'яті відкриття чи навіть копіювання виконуваного файлу було достатньо, щоб заразити його. Окрім цього, вірус також знищував дані, переписуючи випадкові сектора диска при кожному шістнадцятому запуску інфікованої програми, поступово знищуючи файли та директорії на диску. Пошкоджені файли містили повідомлення «Eddie lives… somewhere in time!» — можливо це відсилка до альбому Iron Maiden'ів, «Somewhere in Time». Завдяки своїй заразній природі вірус поширився світом, досягши Східної Європи, СРСР, Сполучених Штатів та навіть Східної Азії.[1] Він навіть отримав помірні згадки у New York Times та Washington Post.[2]

Після цього вірусу були інші, кожен з яких використовував новий хитрий трюк. Dark Avenger'а вважають автором наступних вірусів: Dark Avenger, V2000 (дві версії), V2100 (дві версії), 651, Diamond (дві версії), Nomenklatura, 512 (шість версій), 800, 1226, Proud, Evil, Phoenix, Anthrax, Leech. Головним засобом розповсюдження джерельних кодівсвоїх вірусів, Dark Avenger використовував відомі BBS.[1] У своїх різновидах, віруси також містили нижченаведені рядки:

З технічної точки зору, найбільш характерною особливістю деяких вірусів Dark Avenger'а був поліморфний рушій, Mutation Engine (укр. Мутаційний Рушій) скор. до MtE; MtE здатний бути пов'язаним з простим вірусом з метою отримання поліморфних дескрипторів. Звісно, що Dark Avenger не самостійно винайшов поліморфізм, бо він вже був передбачений Фредом Коганом й пізніше реалізований на практиці Марком Вашбурном в його вірусі 1260 в 1990 році. Не пройшло й року або more later як віруси Dark Avenger почали використовувати поліморфний код.

Dark Avenger часто атакував болгарського антивірусного дослідника Весселіна Бонтчева. Such is the case with the viruses V2000 and V2100, which claim to be written by Vesselin Bontchev, in an attempt to cause defamation.[1] Цей «конфлікт» змусив багатьох повірити, що Бонтчев та Dark Avenger навмисне «просували» один одного, або вони навіть могли бути однією особою.

В той час дії Dark Avenger'а не розглядалися як злочин через те, що Болгарія не мала законів з захисту інформації.