Факти, які нас об’єднують: увічнення пам'яті Героїв України by Дар'я Аверіна

daxa011185 — 2026-06-09 10:27:49 UTC

Дмитро Коцюбайло

Доброволець, який став наймолодшим Героєм України за життя.
Командир батальйону «Вовки Да Вінчі».
Загинув у бою під Бахмутом у 2023 році.

gr117student26 — 2026-06-09 10:47:30 UTC

Ігор Брановицький
- Один із легендарних «кіборгів».
- Під час оборони Донецького аеропорту рятував поранених побратимів.
- Загинув у полоні в січні 2015 року. -

- Посмертно удостоєний звання Героя України.

Сергій Хаванських

2026-06-09 16:43:02 UTC

Cтарший солдат полку «Азов».
Відважно боронив Маріуполь від російських окупантів.
Пройшов бої на правому березі міста та вийшов із подвійного оточення.
Загинув під час теракту в Оленівці у ніч на 29 липня 2022 року.

vera15121969zuravel — 2026-06-09 17:16:44 UTC

Рижик Олексій Миколайович

Виконував бойові завдання в Серебрянському лісі. У липні 2023 року перевели до танкового взводу однойменних роти та батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа. Там став навідником танка Т-72Б3М.

Загинув 11 серпня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу в районі населеного пункту Кучерівка, Купʼянського району, Харківської області.

“За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку” нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

vera15121969zuravel — 2026-06-09 17:25:22 UTC

Будевич Юрій Ігорович

У 2014–2015 роках проходив службу в зоні АТО у складі 44 окремої артилерійської бригади ім. гетьмана Данила Апостола. Отримав статус учасника бойових дій.

За зразкове виконання службових обов’язків, героїзм та мужність був нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції» та Орденом «За мужність».

З 22 червня 2022 року Юрій захищав територіальну цілісність та незалежність України стрільцем у складі 10 окремої гірсько‑штурмової бригади.

Загинув 24 січня 2023 року під час артилерійського обстрілу на Бахмутському напрямку.

2026-06-09 18:46:17 UTC

Сергій Десна

- 77-ма окрема аеромобільна бригада.

- Боєць боронив позиції від ворога та допомагав евакуювати поранених побратимів. Його автомобіль потрапив під ворожий артилерійський обстріл.

- 41-річний сержант Сергій Десна на псевдо Скіф загинув 14 травня 2024 року поблизу селища Новоселівське на Луганщині.

- Захисника нагородили медаллю за участь в боях «Бахмутський рубіж» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

- До повномасштабного вторгнення і перші місяці великої війни Сергій із сім'єю мешкав в Мелітополі.

2026-06-09 18:49:58 UTC

Борис Горошко

Льотчик, майор Повітряних сил Збройних сил України.
Загинув 5 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання із перельотів на "Азовсталь" як командир екіпажу вертольоту МІ-8.
Посмертно удостоєний звання Героя України.

Солдат Сергій Будій

annazhhir — 2026-06-10 21:30:15 UTC

Під час повномасштабного вторгнення Сергій став до лав українського війська. Служив старшим стрільцем-оператором, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу на східному напрямку.

Гущин Ігор Валерійович

annazhhir — 2026-06-10 21:44:47 UTC

На момент початку війни у званні старшого лейтенанта артилерії перебував у складі однієї з херсонських військових частин у селищі Боброве Сєвєродонецького району Луганської області. Був командиром взводу, мав позивний «Балу». Його бригада під час війни постійно перебувала в найгарячіших точках ведення бойових дій: Лисичанську, Сєвєродонецьку, Херсонській області, Бахмуті. Часто з побратимами ходив у розвідку. Побратими називали свого командира турботливою і надзвичайно доброю людиною, яка завжди була готова простягнути руку допомоги, намагалася підтримувати високий моральний дух кожного бійця. 6 грудня 2022 року загинув зі зброєю в руках під Бахмутом під час виконання бойового завдання. Як розповів його командир, українські військові потрапили під шквальний ворожий обстріл.

Назар Гринцевич із позивним "Грінка".

annazhhir — 2026-06-10 22:02:11 UTC

Доброволець у 18 років: Назарій народився у Вінниці, був ультрас місцевого футбольного клубу «Нива». Одразу по досягненню повноліття долучився до лав «Азову».
Наймолодший захисник: Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі. Своє 19-річчя він відзначив у підвалах заблокованого заводу «Азовсталь», тримаючи оборону разом із побратимами понад три місяці.
Полон та звільнення: Після наказу про вихід із заводу провів понад 4 місяці в російському полоні, де перебував у колонії на окупованій території. Був звільнений під час масштабного обміну 21 вересня 2022 року.

Повернення у стрій та загибель

Створення «Контакт 12»: Після реабілітації Назарій не залишив службу. Разом із побратимами він заснував підрозділ артилерійської розвідки «Контакт 12», де став командиром взводу оптичних спостерігачів.
Останній бій: Назарій Гринцевич загинув 6 травня 2024 року в Серебрянськомулісі на Луганщині (Кремінський напрямок) під час виконання бойового завдання. Йому був лише 21 рік.

Військовий залишив після себе крилатий вислів, який став відомим на всю країну: «Що б там не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну!». Його історію та згадки про інших захисників Маріуполя можна знайти на ресурсах Асоціації родин захисників «Азовсталі».

annazhhir — 2026-06-10 22:21:27 UTC

Олександр Мацієвський народився в Молдові. Із родиною переїхав в Україну у 2008 році. Працював на Чернігівщині електромонтажником.

🇺🇦 У день початку повномасштабного вторгнення хотів стати до лав добровольців, проте тоді зробити це не вдалося. Тож він допомагав споруджувати укріплення, вартував на блокпосту, готував пляшки із запалювальною сумішшю.

На початку березня став військовим. Виконував завдання поблизу Бахмута, потім – біля Соледара Донецької області. Олександр Мацієвський був снайпером, але останній бій зустрів з автоматом. Він загинув в останні дні 2022 року і обставини його загибелі певний час були невідомі.

Пізніше відео вбивства українського воїна облетіло всю Україну. Він потрапив у полон, де його розстріляли російські військові. Остання сигарета і «Слава Україні». Його стратили. Сьогодні Герою мало б виповнитися 46 років, але назавжди залишилося 42.

Вічна памʼять.

Книга пам'яті Запорізького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник»

osina_zp — 2026-06-11 12:08:30 UTC

http://www.zahisnik.zp.ua/knyga-pamyati/

Випускники Запорізького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник», які загинули, захищаючи нашу державу.