Мета: розвиток креативності, уяви та мислення.

Хід вправи: учням пропонується продовжити речення: - Що ти зробив, якби прокинувся чарівником….? 

 

¾     Уява й фантазія створюють у нашій свідомості нові незвідані світи.

¾     Діти, пригадайте, які квіти ви знаєте? (Відповіді дітей)

Хід вправи: учням пропонується придумати і намалюйте квітку, якої не існує в природі, дати їй фантастичну назву, описати її, придумати невеличку розповідь.

¾     А що б ваші квіти росли красивими і радували очі, ми їх поллємо чарівним дощиком...

Мета: активізація уяви, можливість висловити агресивні почуття в безпечній формі.

1.     Взяти кілька кольорових листочків А₄. За сигналом почати рвати листи на дрібні шматочки. За сигналом потрібно зупинитися. (грає весела, ритмічна музика)

2.     Стати всім в коло і на рахунок  влаштувати чарівний дощ.

3. Діти діляться на дві команди. За сигналом потрібно зібрати всі шматочки в спеціальний пакет. (грає весела, ритмічна музика).

4. З цих шматочків потрібно зробити аплікацію. 

5.  Дати фантастичну назву аплікації. 

6.  Презентація аплікацій. 

 

¾     Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом. Ти повинен розвивати в собі навички, завдяки яким зможеш самостійно мислити, ухвалювати неординарні рішення, генерувати оригінальні ідеї.

Мета: зняття психічного напруження, стабілізація психоемоційного стану.

Інструкція: (звучить тиха спокійна музика). 

¾     Діти, сядьте зручно, закрийте очі! Зробіть глибокий вдих, видих. Уявіть собі теплий літній вечір. Ви лежите на траві і дивитеся на хмари, що пропливають у небі, такі білі, великі, пухнасті хмари у блакитному небі. Навкруги усе тихо і спокійно, вам тепло і затишно. З кожним вдихом і видихом ви починаєте повільно і плавно підніматися в повітря, все вище і вище, до самих хмар. Ваші руки – легкі, ваші ноги – легкі, все ваше тіло стає легким, як хмарка. Ось ви підпливаєте до найбільшої і пухнастої, до найкрасивішої хмари на землі. Ближче і ближче. І ось ви вже лежите на цій хмарі, відчуваєте, як вона ніжно гладить вас. Вам добре і приємно. Ви розслаблені й спокійні. Але ось хмара опустила вас на полянку. Посміхніться своїй хмарі, і на рахунок «три» розплющте очі.  Потягніться!

Мета: рефлексія заняття.

Інструкція: дітям потрібно обвести свою долоньку на аркуші паперу. Кожен палець — це місце, де записують відповіді на запитання. Великий палець – «Мій настрій», вказівний – «Що тобі сподобалось найбільше?», середній – «Які завдання були важкими?», безіменний – «Мені не сподобалося сьогодні», мізинець – «Тепер я можу (знаю)…» 

Загадайте два протилежні та зовсім непов’язані між собою слова. Наприклад, «праска» і «кавун». А тепер починаймо «вичавлювати» з цих слів якомога більше цікавинок та поєднань – для початку їх можна провідміняти разом, а потім із отриманих пар скласти цілі історії або навіть вірші (і зовсім неважливо, якщо вони будуть трішки дивними та неправдоподібними).

А тепер дайте волю вашій фантазії – і на складання запитань, і на розгорнуті відповіді. Що було б, якби собаки вміли літати? Що було б, якби море пчихало? Що було б, якби до вас завітали слони на сніданок? Що було б, якби всі футболки перетворилися на книги? «Прищеплюючи смак до вигадки та примножуючи способи вигадування історій, ми допомагаємо дітям проникати в дійсність через вікно, минаючи двері. Раз це цікавіше, значить, – корисніше».

Ця гра дозволить нам повигадувати безліч нових слів із незвичними значеннями. Можна взяти префікс «між» і пододавати його до всіх слів без розбору. От ми й отримаємо «міжкрісло» – це, мабуть, такий пристрій, на якому завжди будеш сидіти у першому ряді, адже він просувається вперед між усіма кріслами. А ще можна створити «нешафу», яка випльовує всі речі, котрі хтось намагається в неї покласти, «нецукерку», що на смак гірка і зовсім не розсмоктується – з неї ліпше будувати будинки, ніж їсти. І ще багато-багато дивинок. Упевнена, ви вигадаєте багато надзвичайного.

Згадайте гру, в яку ви стовідсотково грали у дитинстві. Потрібно взяти лист паперу і по черзі написати на ньому відповіді на запитання: Хто це був? Де він знаходився? Що робив чи сказав? Що зробили чи сказали люди? Чим усе закінчилося? Але кожну відповідь потрібно загортати так, щоби той, хто відповідає на наступне запитання, не міг побачити її. Наприкінці гри розкриваємо листок і читаємо всі відповіді – може вийти повне безглуздя, а може і фантастична історія.

Ох, як багато можна з ними зробити! Перемістити дію казки в зовсім інший для неї час – у сучасність, або ж, навпаки, у давнину. Алладін на своєму килимі літав би швидше за всі літаки у 21 столітті? А якщо змінити ролі? Білосніжка натрапила на сімох гномів і тепер вони разом грабують будинки, а бідолаха-мачуха ніяк не може їх зупинити. Можна змінити навіть матеріал, з якого створений герой! Бо, якщо колобка зліпили з глини, то лисиця не зможе його з’їсти, не зламавши собі всі зуби!

Неправильно написане слово може мати дуже смішне значення (ви ж гарантовано його придумаєте?) і про нього можна скласти цікавезну історію. Так, діти точно запам’ятають, як писати правильно, а, крім того, неабияк розважаться. Але це зовсім не означає, що можна не звертати уваги на правила і робити море помилок заради фантастичних історій.