<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Пам&#39;ятки оригінальної літератури княжої Руси-України&#39; by Алла Милько</title>
      <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn</link>
      <description>Проект &quot;Літопис &quot;Повість временних літ&quot; </description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-10-01 16:12:10 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Композиція та зміст &quot;Повісті...&quot;</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031567</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Єдиної композиції в «Повісті…» немає, до того ж їй властива жанрова неоднорідність. У літописі зібрано богословські трактати, житія святих, фольклорні й топонімічні легенди, історичні сказання, ділову документацію за роками, воїнські повісті, обрядову поезію, повчання й славослов’я, діалоги й монологи персонажів, свідчення очевидців. Тому початок повісті біблійними легендами про «світовий потоп» та синів Ноя продовжується ретельною історично реалістичною розповіддю про східнослов’янські племена, про визначні події з історії Руської землі, зафіксовані приблизно до 1113 року. Починаючи від запису перемоги князя Святослава над хозарами, де зазначена перша дата (852 рік), літописець намагається дотримуватись певної хронологічності подій.&nbsp;<br>Літопис розповідає про початок української держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибереж­них пагорбах постане місто:«Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах воз-сіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Докладно автор розповідає про походи київських князів, про Оле­га та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перемоги. Одним із найвідо-міших фрагментів «Повісті минулих літ», який пізніше ліг в основу сю­жетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Свя­тослава, який не знав страху й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів «Іду на Ви!» став афоризмом, ці слова князь відкрито промовляв, коли мав намір боротися з ворогом. Відомим також став вислів Свято­слава, який він виголосив перед нерівним боєм зі стотисячним грець­ким військом: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мерт­ві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про се­бе». З-поміж найвідоміших сюжетів літопису такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їх­нім братом Святополком.</div><div>Джерело: <a href="https://dovidka.biz.ua/povist-minulih-lit-analiz/">https://dovidka.biz.ua/povist-minulih-lit-analiz/</a> Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua<br><br></div><div>&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031567</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Оповідання та перекази на  сторінках &quot;Повісті ...&quot;</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031568</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://mala.storinka.org/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96-%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%85-%D0%BB%D1%96%D1%82-%D1%83-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96-%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8F.html" />
         <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031568</guid>
      </item>
      <item>
         <title>&quot;Повість минулих літ&quot; -історична книга і збірка епічних творів</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031572</link>
         <description><![CDATA[<div>Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках ХІV–ХV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (ХV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача чернеця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі. Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку ХІІ ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах — чернець Нестор. <a href="https://dovidka.biz.ua/povist-minulih-lit-analiz/">https://dovidka.biz.ua/povist-minulih-lit-analiz/</a> Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031572</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Життя та діяльність автора &quot;Повісті минулих літ&quot; Нестора Літописця</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031573</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp; Нестор Літописець (* близько 1056, Київ — † близько 1114, Київ) — преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. Автор Повісті врем’яних літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.   Біографія   Нестора Літописця майже не відома, відомостей дуже мало. Його життя вперше з’являється у виданні патерика 1661 р. Народився не раніше, ніж 1056. Після смерті Феодосія у 1073 прийшов до Печерського монастиря, ігуменом якого був Стефан, що прийняв Нестора, постриг його й вивів на диякона. Він належав до молодшого покоління монастирської братії. При урочистому відкритті мощей Феодосія 1091 був однією з головних дієвих осіб. Нестор — один із найавторитетніших печерських старців свого часу. В «Іконописному подлиннику» його зовнішність описано так: «Сивий, борода на зразок Богослова — не роздвоїлась. На плечах — клобук, у правій руці — перо, а в лівій — книга і чотки…». За антропологічними ознаками святий мав зріст 163–164 см, належав до жителів Подніпров’я. Присвятив своє життя релігійній справі: до кінця своїх днів був ченцем Києво-Печерської лаври. Помер святий літописець, як уважають дослідники його творів, у 1113–1115 рр., коли мав, на думку антропологів, близько 60–65 рр. Час канонізації прп. Нестора невідомий, проте є підстави вва жати, що його ім’я вписане в зірку, як і імена інших святих, було в центральному нефі Великої церкви Києво-Печерської  лаври з ХV ст.</div><div>Джерело: <a href="https://dovidka.biz.ua/nestor-litopisets-biografiya/">https://dovidka.biz.ua/nestor-litopisets-biografiya/</a> Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://narodna-osvita.com.ua/uploads/ist-5-pometun/ist-5-pometun-3.jpg" />
         <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031573</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Заснування Києво-Печерського монастиря</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031574</link>
         <description><![CDATA[<div> Обитель засновано 1051 року за князя Ярослава Володимировича, ченцем Антонієм, як печерний <strong>монастир</strong>. Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником <strong>монастиря</strong> вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.<figure class="attachment attachment--preview"><img src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0_1911.jpg/200px-%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0_1911.jpg" width="200" height="152"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-10-07 14:28:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290031574</guid>
      </item>
      <item>
         <title>&quot;Повість временних літ&quot;</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290036488</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://sites.google.com/site/virtmuzukrkn/_/rsrc/1444124363719/foto-materiali/1416794944_1397555815_225001_original.jpg" />
         <pubDate>2018-10-07 15:06:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290036488</guid>
      </item>
      <item>
         <title>&quot;Повість минулих літ&quot;</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290036633</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://pravdaua.at.ua/images/povist_minulih_let.jpg" />
         <pubDate>2018-10-07 15:07:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290036633</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Засновники Києво-Печерського монастиря</title>
         <author>allamilko</author>
         <link>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290038618</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://svitppt.com.ua/images/18/17895/960/img16.jpg" />
         <pubDate>2018-10-07 15:21:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/allamilko/d4v2kkpr1hmn/wish/290038618</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
