• Що дало змогу римлянам підкорити Італію?

Об’єднавши під своєю владою Італію, Рим прагнув панувати в Західному Середземномор’ї. Противником цього був Карфаген.

Приводом до війни римлян із Карфагеном стало звільнення ними в 264 р. до н. е. захопленого карфагенянами міста Мессана на острові Сицилія. Так розпочалася перша з трьох Пунічних війн, яка тривала 23 роки. Однак для перемоги над Карфагеном потрібен був флот. Римляни за короткий час побудували 120 кораблів. У 260 р. до н. е. в битві біля мису Міла римський флот здобув першу вагому морську перемогу. Найбільша битва першої Пунічної війни відбулася в 256 р. до н. е. біля мису Екном на острові Сицилія. Римський флот знову здобув перемогу. У 241 р. до н. е. Рим і Карфаген підписали мирну угоду, за якою Карфаген мав сплатити Риму контрибуцію в розмірі 84 тонни срібла, повністю звільнити Сицилію та повернути полонених римських громадян. У 238 р. до н. е. на островах Корсика та Сардинія були створені перші римські провінції (підвладні території). А в 227 р. до н. е. провінцією Риму стала й Сицилія.

Римляни називали карфагенян пунами, тому війни між Римом і Карфагеном називають Пунічними.

Армія Карфагена була найманою. Основну його силу становив флот. На суходолі римляни діяли успішно. Вони взяли в облогу місто Сіракузи, і воно було змушене укласти мирну угоду. Чимало грецьких міст також перейшли на бік Риму.

Провінція — тут: підкорена Римом територія за межами Апеннінського півострова.

Карфаген не змирився із втратою територій і готувався до війни з Римом. Карфагеняни заснували нові колонії в Іспанії. Армію Карфагену в цей час очолював Ганнібал — талановитий полководець і затятий ворог Риму. У 218 р. до н. е. Ганнібал зі своїм військом розпочав складний перехід з Іспанії до Італії через Альпи. Не маючи підкріплення, він із боями просувався Апеннінами до Риму. Здобувши перемогу біля Тразіменського озера, Ганнібал ще раз розгромив римлян поблизу Канн, але рушити на сам Рим не наважився.Війна Ганнібала в Італії тривала 16 років. Він розгромив не одну римську армію, але остаточної перемоги так і не здобув. Вирішальна битва другої Пунічної війни відбулась у 202 р. до н. е. біля міста Зама, неподалік Карфагена. Ганнібалу протистояв римський полководець Сципіон Африканський. Карфаген зазнав поразки та втратив увесь флот і всі свої колоніальні володіння.

Перемога поблизу Канн вважається взірцевою у воєнному мистецтві. У цій битві карфагеняни не тільки завдали поразки противнику, а оточили та повністю його розгромили. Так, Ганнібал мав значно менше піхоти, ніж римляни, але дещо більше кінноти. Він зумів усунути переваги римлян і скористатися своєю перевагою.

Маючи на меті захопити всі землі на узбережжі Середземного моря, Рим одночасно вів війни з іншими претендентами на ці території. Найсильнішими серед них були елліністичні держави Македонія і Сирія.

У 197 р. до н. е. після успішних бойових дій Рим уклав мирну угоду з македонським царем Філіппом V, змусивши його віддати флот і виплатити велику контрибуцію. Поблизу гори Сипіл у 190 р. до н. е. римляни здолали союзника Македонії — сирійського царя Антіоха III. У 168 р. до н. е. біля міста Підни римляни здобули перемогу над македонським царем Персеєм, сином Філіппа V. Македонію було поділено на чотири провінції, які увійшли до складу Риму.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Під час захоплення Македонії римляни вивезли до своєї держави багатств на 120 млн сестерцій (за 1 сестерцію можна було купити два буханця хліба).

Після поразки Карфаген завдяки торгівлі відновив свої сили. Римські сенатори на чолі з Марком Катоном вимагали розпочати війну, щоб остаточно зламати супротивника. Кожна промова Марка Катона закінчувалася словами: «Карфаген мас бути зруйнований».

У 149 р. до н. е. римські війська висадилися поблизу Карфагена й підійшли до міста. Після тривалої облоги римляни взяли його штурмом і зруйнували вщент. Колишній наймогутніший супротивник Риму став римською провінцією під назвою Африка.

У 146 р. до н. е. римляни придушили повстання в грецькому місті Коринф, остаточно підкоривши Грецію. Вона увійшла до складу Римської держави як дві її провінції — Ахая та Етолія. Завоювавши також Іспанію, Італію, Понтійське царство, Вірменію, Сирію та Палестину, Рим перетворився на могутню державу.