в оці непрості дні, коли враг вирішивши руйнувати нашу енергетичну систему і занурити нас у темряву - ми твердо знаємо - усередині нас непогасиме Світло! Воно – з Правди й Любові. Воно – нездоланне. І коли навкруги густішає темрява - нам сповнюватися і сяяти цим Світлом ще ясніше! З ним ми зможемо здолати всі випробування. І нам так важливо зараз ділитися теж цим Світлом один з одним, огорнути ним один одного - бо то непрості години зараз, і непрості попереду...

А ділитися Світлом – нескладно. Це усмішка з серця. Це торкання руки і торкання погляду. Це пісня та сльоза. Історія. Добрі слова. Добре діло. Пісня. Глибока тиша...

І ми теж хочемо з вами цим листом поділитися чимось гарним. Маленькою казкою. Про маленьке сіре мішенятко. Воно мало особливий дар - знати, що впереді можуть бути холодні і темні дні зими, а отже в серці важливо запасати сонячні лучі, і кольори, і добрі слова... Бо колись, коли стане навкруги темно і холодно, буде так важливо ними поділитися з іншими... Це казка про те, як зберігати всередині Світло. Можливо ви вже її чули - бо це "Фредерік" - світова класика від Лео Ліонні - втім вперше переведена на українську. Звичайно, перш за все вона нашим дітям (а, до слова, всі діти - то наші, бо чужих не буває). Але вона теж і дорослим - бо і нам треба бути готовими до зими.

1. Встановіть чіткі правила для дитини щодо кількості часу, проведеного зі смартфоном чи планшетом.

2. Не перевищувати рекомендовану кількість часу для різного віку.

3. Організовуйте дітям дні без телевізорів та інших приладів. 

4. Не вмикайте телевізор як фон під час ігри з дитиною або вживання їжі. 

5. Постійно робіть перерви. Дітям до 10 років радять відкладати телефон чи планшет на годину після 40 хвилин використання.

6. Перетворіть пасивний перегляд на активну гру з іграшками. 

7. Задавайте дитині питання та спілкуйтеся з дитиною в процесі гри на планшеті.

8. Будьте прикладом.

Читати потрібно із задоволенням і не відволікатися, це принесе більше користі і позитивних емоцій. 

Казки розширюють пізнання дітей. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Діти, яким з раннього дитинства читалися казки, швидше починають говорити, правильно висловлюючись. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Дитячі казки розвивають фантазію і уяву дитини та її творчий потенціал.

Якщо ви вибрали позицію номер 1, 3, 6 або 7 , то це характеризує вас як цілеспрямовану людину, яка не боїться жодних перешкод.

Якщо ваш вибір припав на один із наступних номерів: 2, 11, 12, 18 або 19, то ви товариська людина, яка завжди надасть будь-яку підтримку друзям.

Вибір чоловічка під номером 4 визначає вас як людину зі стійкою життєвою позицією, яка бажає домогтися всіляких успіхів без подолання труднощів.

Номер 5 – ви часто буваєте стомлені, слабкі, у вас невеликий запас життєвих сил.

Вибір припав на чоловічка під номером 9 – весела людина, що любить розваги.

Номер 13 або 21 – ви замкнуті, часто схильні до внутрішніх тривог та уникаєте частого спілкування з людьми.

Номер 8 - ви любите поринути в собі, міркувати про щось своє і занурюватися у свій світ.

Якщо ви вибрали номер 10 чи 15 – у вас нормальна адаптація до життя, ви перебуваєте у комфортному стані.

Номер 14 – ви падаєте в емоційну прірву і швидше за все схильні до внутрішньої кризи.

Позицію номер 20 зазвичай вибирають люди з завищеною самооцінкою. Ви природжений лідер і хочете, щоб люди прислухалися саме до вас і ні до кого іншого.

Вибір припав на чоловічка номер 16 ? Ви відчуваєте себе втомленим від необхідності підтримувати когось, але, можливо, ви побачили на цій картинці, що номер 17 вас обіймає – у такому випадку ви схильні розцінювати себе як людину, оточену увагою.

✅ Будьте помірними у похвалі дитини, адже похвала має бути цінною та приємною для неї. Надмірна похвала може сприяти формуванню завищеної самооцінки.

 ✅ Хваліть за щось конкретне, а не загалом.  "Мені подобається, як акуратно ти поклала носки у шафу", а не "Хороша дівчинка!".

 ✅ Хваліть зусилля, а не те, як вийшло.  Діти, яких хвалять за конкретне зусилля зробити щось, швидше за все, повторюватимуть його. «Дякую, що ти так гарно прибрав іграшки».

 ✅ Уникайте використовувати у похвалах слова у чудовому ступені, як, наприклад: «кращий», «найрозумніший», «найсимпатичніший».   Дитина, якій постійно кажуть, що вона найкраща, часто вважає, що від неї постійно чекають, що вона така - найкраща - і буде... а це, погодьтеся, непосильна ноша!

 ✅ Хвалити словами, які ваш малюк розуміє: «кумедний», «музичний», «помічник», «добрий», «правдивий». Наприклад: "Мені подобається, що ти чесний і зізнався, як було розбите вікно".

Таким чином, батьки вчитимуть дитину тому, що таке добре і що таке погано, не критикуючи її.

А ось говорити дитині «Я тебе люблю» варто частіше, обіймаючи її. І ця фраза не має асоціюватися у дитини із похвалою, адже вона знає, що її люблять просто за те, що вона є.

Попросивши або сказавши дитині «зупинитися», ви також говорите їй, що її емоції недійсні і не важливі. Незалежно від того, наскільки банальною може здаватися вам причина, ваша нездатність зрозуміти, як малюк себе почуває в цей момент, позбавляє вас обох можливості навчитися обробляти ці емоції більш позитивно.

Краще:

Коли ви будете готові, спокійно і тихо спробуйте наступні варіанти:

Навіть якщо ваша дитина говорить, що їй не потрібна ваша допомога, їй хочеться відчувати, що ви підтримаєте її.

Ця проста фраза підтверджує, що ви чуєте і бачите дитину.

Аркуш паперу тріть в кулаках, роблячи рухи, ніби ви перете одяг. Коли папір стає геть м’яким, малюйте по ньому акварельними фарбами. Малюнки будуть дуже цікавими, фарба розтечеться по зім’ятому папері різними візерунками.

Показуючи кожну картинку, запитуйте:  Що ти бачиш на цій картинці?  Що роблять діти?  Як би ти повівся на місці цього хлопчика?  А якби ти був іншим хлопчиком, що б ти зробив?  Чому хлопчик так вчинив?  Як можна поводитись інакше?  Що б ти сказав тому хлопчикові, який б’ється?

За відповідями на запитання, які дасть дитина, ви зможете визначити дитячу позицію — агресивна вона чи ні. 
Крім того, ви можете використати тести та для того, щоб разом з дитиною знайти правильний вихід із ситуацій, які у неї траплятимуться в житті, і показати, що є інший вихід, крім бійки чи лайки.

Підготовка предметних картинок: 

Інструкція дитині: «Я показуватиму тобі іграшки, предмети, а ти будеш їх називати». 

Оцінювання результатів: 

Оцінки виставляються у балах (1 бал за правильно названу іграшку чи предмет). Результати додаються, визначається загальна кількість балів. Максимальний результат: 10 балів 

Висновки про рівень розвитку активного словника дитини. 

10 балів – дуже високий рівень. 

4-7 балів – високий. 

4-7 балів – середній. 

1-3 бали – низький. 

 

Що робити, якщо бабуся по-своєму виховує онука.

Бабуся — помічниця в питаннях виховання дітей. Саме так її сприймають мама і тато спочатку, коли малюк ще тільки народився.

З плином часу вони можуть утвердитися в правильності своєї думки, якщо все буде добре, якщо з бабусею у них буде гармонія. Але таке спостерігати доводиться не завжди. Часом старша родичка починає застосовувати свої методи виховання хлопців, які не відгукуються в душі у того, хто останніх народив.

Якщо бабуся по-своєму виховує дитину, то ситуацію без уваги не можна залишати. Заходи необхідно вжити, враховуючи, як саме складаються обставини.

Бабуся може скасовувати заборони батьків, може проявляти разом з тим надмірну м'якість стосовно чада. Їй здається, що вона робить його щасливим, але насправді вона робить йому ведмежу послугу, не залишає йому шансу повноцінно розвиватися.

Батькам в такій ситуації почати потрібно з розмови з бабусею, зі спроб домовитися. Якщо такий прийом не спрацьовує, можна дати їй чіткі інструкції, як діяти. Якщо дотримуватися не будуть і вони, то час з онуками доцільно буде обмежити.

В такому випадку йдеться про те, що бабуся починає брати на себе забагато. Вона вважає себе батьками, виконує їхні обов'язки. Останнім вона теж не забуває давати поради, вказуючи на те, що вони молоді, що вони багато чого не розуміють.

Така ситуація здається безвихідною, але такою її не варто вважати. Батькам потрібно стати максимально незалежними від бабусі. Для початку потрібно з'їхати в окреме житло, а також подбати про стабільний заробіток. В такому випадку старша жінка не зможе ніяк маніпулювати мамою і татом, засовувати їх на друге місце.

Бабуся в цьому випадку буде говорити, що все було зроблено її стараннями, що без неї молоді не змогли б нічого добитися. Це може і бути правдою в якомусь сенсі, але маніпуляції все одно не допустимі ні при якому розкладі.

Онукам бабуся теж може говорити про свої заслуги, може посвячувати їх в подробиці, підривати тим самим авторитет мами й тата. З такою старшою родичкою можна тільки обмежити контакт.

Такі ситуації з бабусею мають вихід. Важливо тільки правильно визначити проблему і зробити те, що рекомендовано фахівцями.

Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромінюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини неоціненний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.

Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.

Частіше використовуйте “Я-повідомлення”, таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише зараз, і на те є певні причини. Наприклад: “Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає дітям гратися”.

Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.

При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.

Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.

Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.

Намагайтеся створювати та підтримувати позитивну атмосферу, дбайте про “збереження обличчя” кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві конфлікту, підтримати його.

Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:

Якщо я правильно Вас зрозуміла, Ви хочете, щоб…

– я розумію Вашу точку зору, проте…

– мені було б легше спілкуватися з Вашою дитиною, якби…

– у вашої дитини чудово виходить робити… та треба попрацювати над…

Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання, щодо хвилюючих Вас нюансів, використовуючи фрази на кшалт:

– я помітила, що дитина почала…

– я цікавлюся, як вихователь, який працює з Вашою дитиною, а не як стороння особа…

– на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з Вашою дитиною.

З колегами:
Під час спілкування з колегами з робочих питань не потрібно боятися ставити запитання, оскільки Ваш досвід роботи може бути менший за досвід інших вихователів, і те, що зрозуміло їм, може бути не зрозуміло Вам.

Вислухавши старшого колегу, відстоюйте свою думку, якщо Ви впевнені у своїй правоті.

Використовуючи досвід старших колег, не забувайте про власні отримані новітні знання.

Але потрібно пам'ятати, що сон – це базова потреба людини, тому ним не можна нехтувати! Рекомендована тривалість сну в середньому становить 6-7 годин на добу. 

В умовах війни важко дотримуватися графіку сну, адже для цього може не бути безпечних умов у приміщенні. Однак,  як тільки маєте можливість поспати – спіть!

Ось кілька порад, як знизити тривожність та заснути.

Розслабте все обличчя, включаючи м’язи усередині рота. Розслабте плечі, щоб зняти напругу, і опустіть руки вздовж тіла. Видихніть, розслабте груди. Розслабте ноги, стегна та ікри. Очистіть свій розум та протягом 10 секунд думайте про щось спокійне та комфортне (якщо це допомагає, повторюйте подумки слова «не думайте»).

Дві наступні техніки мають у своїй основі вправи, які допомагають контролювати рівень стресу в організмі. 

Дихальна практика 4-7-8. Видихніть через рот залишки повітря. Закрийте губи й вдихайте через ніс протягом 4 секунд. Затримайте дихання на 7 секунд. Видихайте повітря протягом 8 секунд. Робіть цю вправу акуратно та контролюйте свій стан, оскільки можливе запаморочення. 

Прогресивна м'язова релаксація. Напружте усі м’язи та протримайте цей стан якомога довше, а потім різко розслабте усе тіло. За інерцією м’язи розслабляються ще більше. Можете спробувати напружувати та розслабляти усі частини тіла по черзі із паузою в 10 секунд між кожним підходом: брови, очі, губи, шию, руки тощо.

Якщо говорити до себе та переконувати себе у тому, що ви не хочете спати та вам важливо залишатися у свідомості, ваш організм неодмінно вкладе вас до сну. Цей феномен називають ще парадоксальними намірами. 

В мережі можна знайти безліч різних способів, які допомагають заснути за короткий проміжок часу. Ви можете спробувати будь-який із них – важливо, щоб вам підійшла ця вправа. У будь-якому разі усі техніки базуються на розслабленні тіла, тож потурбуйтеся про максимально можливий спокійний стан перед сном.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Наводимо ідеї ігор від Світлани Ройз (психолог зазначає, що ігри підходять дітям 3-8 років, але нам здається, що вони будуть цікаві та старшим дітям, і навіть дорослим):

розмальовок (роздруківки та книжки)
мандал (геометричних символів складної структури, що інтерпретуються як модель Всесвіту – прим. ред.);

3) Виготовлення іграшок з втулок від туалетного паперу.

4) Обривна аплікація

Для такої аплікації спочатку необхідно на дрібні шматочки руками порвати або кольоровий папір, або листки з журналів, а потім з обривків зробити колаж.

5) «Кольорові дні тижня»

Кожен день тижня називайте «своїм кольором» – наприклад, понеділок – червоний, вівторок – помаранчевий, середа – жовтий, і далі за кольорами веселки.
Світлана пропонує щодня одягати одяг або якусь деталь одягу певного кольору, шукати продукти такого кольору, або час від часу вигукувати – наприклад, «червоний» – і швидко торкатися до предмета цього кольору.

З цього ж слова, написаного багато разів – можна зробити малюнок.

Наприклад, з букв слова «Трансформатор» можна скласти «Торт», «Трон», «Березень», «Рот», «Форма», «Форт» та ін.).

3) Гра «Телеграма» – на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, СЛОН – серйозний лікар оглядає ніс).

4) Співати

5) Говорити скоромовки

Учасники намагаються відгадати слово, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».

Кілька порад для батьків

1. Розмовляйте з нею. Починайте розмовляти якомога раніше. Навіть найменші малюки, з цікавістю прислухаються до маминого голосу, і це їм надалі допомагає краще розуміти мову.

2. Коментуйте те, що ви робите з дитиною і називайте ті предмети, які вас оточують. Це можна робити вже з періоду новонародження. У такий спосіб, накопичується пасивний словник (слова, які дитина знає, але поки що не може вимовити).

3. Знаходьте альтернативні варіанти спілкування, просіть щось показати. Намагайтеся питати так, щоб дитина могла відповісти «так» або «ні».

4. Вчіть розмовляти телефоном. Нехай це стане щоденним ритуалом. Це стимулює розвиток мови, тому що потрібно порозумітися зі співрозмовником, який вас не бачить. Однаково, всі мами часто спілкуються по-мобільному (хтось більше, а хтось менше). Тому залучіть до цього дитину. Попросіть свого співрозмовника поставити запитання, на які ваша дитина зможе відповісти «так-ні». Спочатку нехай слухає, далі похвалить та запитає: «Їв сьогодні кашу?», «Чи ходив гуляти?» Поки дитина мовчить і слухає, попросіть, щоб вона не мовчала, поясніть, що тітка (тато, брат) її не бачить, а може тільки чути.

Попросіть свого співрозмовника поставити питання, на які ваша дитина зможе відповісти «так-ні». Спочатку нехай слухає – нехай його похвалять, запитають, їв сьогодні кашу, чи ходив гуляти? Поки дитина мовчить і слухає, попросіть, щоб він не мовчав, поясніть, що тітка (тато, брат) його не бачить, а може тільки чути.

5. Використовуйте зрозумілі книжки та картинки. Малюнки в книгах повинні бути якомога схожими на реальні або фотографії. Ці книги допоможуть вам ознайомити дитину з навколишнім світом, з предметами. Водночас предмети на картинках також можуть бути підписані великим шрифтом. Коментуйте те, що зображено на них.

Ось для прикладу 2 варіанти взаємодії:

6. Не намагайтеся навчити відразу великій кількості слів. Дитина сама вибере свій темп вивчення слів. Ба більше, певні слова їй можуть сподобатися, а інші – ні.

7. Спочатку навчайте легким словам, де є звуки, що часто використовуються у мовленні дитини.

8. Робіть масаж рук дитині та освоюйте пальчикові ігри. Навіть, в період новонародження, ви вже можете почати робити своїй дитині масаж долоньок, що також стимулюватиме її мовленнєвий розвиток.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни та не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес - малювання?

 

Мета: Виявлення рівня розвитку цілісного сприйняття, здатності до  зорового синтезу.

 

Категорія: діти 4-6 років

 

Обладнання: банк  картинок, розрізаних на частини

 

Процедура проведення: Дитині пропонують чотири частини картинки. 

Частини розкладають так, щоб їх треба було не просто з'єднати  разом, а додати їм потрібне просторове положення. 

 

Інструкція: Психолог каже: "Перед тобою картинка, розрізана на частини.  Як ти думаєш, що намальовано на цій картинці?

Що вийде, коли ти складеш частини разом? " Дитина повинна сказати, що зображено на розрізній картинці. Якщо він не може зрозуміти, що вийде в результаті складання частин, дорослий пропонує: 
"Склади частини, і подивимося, що намальовано на картинці ". 

 

·                    Дитина називає, що намальовано на картинці, і виконує завдання на основі зорового співвіднесення - 2 бал.

·                    Дитина не називає, що намальовано на розрізній картинці, виконує завдання шляхом проб - 1 бал. 

·                    Дитина не справляється із завданням - 0 балів. 

Джерело:Павлова Н.Н. «Експрес-діагностика в дитячому садку»

 

 

Наприклад, якщо ви з партнером можете “чергувати”, моніторити новини чи спати, це важливо робити.

Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

·  Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, – повернути безпеку своєму тілу. Якщо поруч із вами дитина, обійміть її й скажіть: “Я з тобою”. Якщо її рухи пришвидшені, треба говорити повільно, тихо й бути на рівні очей дитини.

·  Безпека для людей – це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо. Наприклад, піти в душ, поприбирати, поїсти, приготувати їжу.

·  Пам’ятайте, що треба пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.

·  Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки. Носіть із собою жуйки, цукерки. Ідеально, щоби було щось із вираженим смаком, аби повернути себе в стан мінімального спокою.

·  Слідкуйте за тим, аби ви та діти ходили в туалет. Історично склалося так: аби ссавці були в безпеці, у них мають бути позиви до сечовипускання й дефекації. Це треба, щоби стати легшим перед втечею. Якщо в стресовій ситуації ви відчуваєте, що з кишківником щось відбувається, це абсолютно нормально.

·  Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи – це зокрема робота правої півкулі.

Наприклад, коли дитина тривожиться, а вам треба зібрати речі, призначте її відповідальною за якийсь процес і дайте якийсь предмет у ліву руку. Це допоможе заспокоїтися.

·  Аби ми були в безпеці, маємо ввести нові правила нашого часу. Наприклад, не підходьте до вікон, натомість наближайтеся до так званої опорної стіни. Зараз саме час пограти з дитиною в “супергероїв безпеки”, оглянути квартиру й подумати, що може впасти з полиці.

·  Сконтактуйте із сусідами, щоби відчувати, що поряд є підтримка. Якщо є можливість зібратися кількома сім’ями чи класом десь у безпечному просторі, це буде чудово. Так ви зможете влаштувати “колективну безпеку”.

·  Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть. Наприклад, коли людина матюкається, виділяється гормон ендорфін. А це допомагає знеболити процес.

·  Коли вранці я почула сирени, то зрозуміла, що не можу говорити. Це для мене не властиво. Це пояснюється так: коли страшно, у нас вимикаються зони Брока, що відповідають за говоріння. Якщо ви відчуваєте те саме чи чуєте, що в дітей сиплий, нетиповий голос, співайте, кричіть, говоріть голосно.

·  Повторюйте слово “пау” кілька разів. Уявіть, що ви наче кидаєте це слово в стелю, як у мішень.

·  Слідкуйте за диханням. Робіть вдих на 2 такти, а видих – на 4 чи 6. Тобто затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.

·  Дозвольте собі “потупити”. Коли ми перебуваємо в стані травматизації, терапевти рекомендують грати на тетрисі, з кульками. Можете пограти в комп’ютерну гру.

·  Коли ми не можемо нічого проконтролювати, треба виконати дії, які мають хоч трохи контролю. Тобто те, за що ви можете взятися й що даватиме швидкий результат. Наприклад, щось швидко спекти чи прибрати на полиці.

·  Якщо ви ходите квартирою, краще йти перехресно: ліва рука, права нога. Коли ми перебуваємо в стресовому стані, то переважно ходимо паралельно: права рука, права нога. Це означає, що порушені зв’язки між кулями мозку.

·  Для того, щоби повернути в дію префронтальну кору (частину, якою ми думаємо), важливо поставити собі запитання: “Я розглядаю всю доступну інформацію чи звертаю увагу тільки на погані новини?”. Не зважаючи на всю інформацію, що є в інформаційному просторі, є хороші новини. Наприклад, ми знаємо, скільки атак відбито. Важливо поділяти думки та факти. Факти – те, що повідомляють в офіційних джерелах інформації, думки – наша інтерпретація.

·  Запитайте себе: “Моя дівчинко (мій хлопчику), що я можу зараз для тебе зробити?”. І зробіть це для себе. Турбота про себе згодом повернеться сторицею.

·  Випишіть практики, які допомагають повернути стан спокою. Коли ми в стані стресу, то можемо чогось не згадати. Якщо це буде записано, ви зможете повторити це.

Яким же чином колір (світло) впливає на організм людини? В основі хромотерапії лежать два механізми впливу колірної гами на людину: через очі та через шкіру.

Це основний вид впливу на організм. Колір сприймається рецепторами очі, провокуючи ланцюгову хімічну реакцію, яка своєю чергою викликає електричні імпульси, що стимулюють нашу нервову систему; нервове стимулювання досягає мозку, який звільняє цілющі для організму гормони.

Ця дія базується на тому, що світло, є електромагнітним випромінюванням, яке проникає через тканини людського тіла і несе органам необхідну енергію, відновлюючи певний біоенергетичний рівень і активізуючи внутрішні процеси організму.

В результаті активного використання хромотерапії стимулюється ендокринна система людини, яка стимулює наші життєві процеси.

Це колір сили і фізичної активності. Він традиційно вважається кольором лідера, вожака зграї. Однак варто пам’ятати про те, що червоний колір сильно збуджує нервову систему, що при надмірному його кількості в інтер’єрі можливі спалахи агресії. У деяких людей надлишок червоного може викликати гіпертонічний криз. Червоний колір розумно використовувати на кухні та в їдальні, він підвищує апетит.

Колір оптимізму і радості, колір сонця і тепла. Найкращі ліки проти депресій і нервових зривів, песимізму, деяких страхів і неврозів. Цей колір позитивно впливає на систему кровообігу, м’язову систему, підвищує апетит. Він допомагає відновленню процесів в організмі людини. 

Цей колір допомагає нам концентруватися. Жовтий колір дуже ефективний проти похмурості, песимізму та різних депресій. Він допомагає створити гарний настрій, додає велику ясність думкам. Жовтий сприятливо діє на травлення і нервову систему, допомагає роботі пам’яті.

Якщо в житті дитини починається новий етап, (вступ до дитячого садочку або до першого класу, оточіть його жовтими предметами, це допоможе йому подолати невпевненість у собі. Діти найчастіше тягнуться до жовтого кольору, він радує їх в одязі, іграшках, предметах інтер’єру.

Це колір спокою, колір внутрішньої гармонії. Зелений заспокоює і сприятливо впливає на сон, контролює стан дратівливості при нервових розладах. Він досить ефективний у боротьбі з головними болями й невралгією, нормалізує кров’яний та очний тиск і, за дослідженнями офтальмологів, дещо підвищує гостроту зору.

Це кольори впевненості й спокою, вони позитивно впливають на стосунки в сім’ї або колективі. Однак, синій колір протипоказаний людям з низьким тиском, що слід враховувати на практиці застосування цього кольору в хромотерапії.

Цей колір має здатність частково знімати психофізичні стреси у людини. Він стабілізує психіку, відновлює душевну рівновагу. У людей мистецтва фіолетовий колір служить сильним стимулятором творчого мислення.

Вони, в строгому сенсі, кольорами не є. Це так звані ахроматичні кольори, тобто кольори, позбавлені колірного тону. Білий і чорний (особливо) майже не використовуються в кольоротерапії.

Метод кольоротерапії практично не має протипоказань. Цілюще впливає на душевний стан, яке, зрештою, і визначає здоров’я і добробут людини.

 

Джерело: https://vidpoviday.com/koloroterapiya-v-dnz

Ваша дитина може не відразу зрозуміти різницю між живим і неживим. Ви можете підказати їй деякі характеристики живих предметів – зріст, рух, необхідність повітря, води та їжі, розмноження. А як щодо мови й дихання? Може здатися, що вони необхідні для життя, але чи так це? Поміркуйте над цим разом.

Ігри з водою – одна з улюблених дитячих забав. І не дивно, адже гри з водою корисні не тільки для розвитку тактильних відчуттів, а й для дрібної моторики. Вода розвиває різні рецептори, заспокоює, дарує позитивні емоції. А що може бути краще, ніж щаслива дитина?

Візьміть пластикову пляшку і зробіть в ній отвори знизу. Наливайте туди воду, а потім поливайте такою лієчкою квіти та травичку. Можна поекспериментувати й зробити дірочки в бічній частині пляшки, спостерігати, як звідти литиметься вода. Діти дуже люблять такі поливалки. Головне, забезпечити доступ до води, звідки можна знову і знову наливати воду в пляшку-лійку.

Наливаємо в будь-яку місткість (таз) воду, додаємо туди всілякі предмети, які вам попадуться на очі (шишки, формочки, кришечки, трубочки, прищіпки), а також ємність без води. Даємо ложку дитині та показуємо, як виловлювати всі предмети. Завдання дитини: виловити всі предмети з води й перекласти їх в суху ємність. Малюкам молодшого віку можна кидати предмети, які трохи більше, а також дозволяти спочатку виловлювати їх руками.

Для цієї гри вам знадобляться будь-які іграшки, за допомогою яких можна переливати воду: лійка, маленька мисочка, невеликий глечик або простий пластиковий стакан. Малюк набирає воду в ємність і, виливаючи її, створює галасливий водоспад з бризками. Зверніть увагу малюка, що чим вищий водоспад, тим голосніше він «шумить».

У звичайні повітряні кульки наливаємо трохи води й міцно зав’язуємо. Даємо дитині в руки. Їх можна: м'яти/стискати в руках (такий антистрес) — підкидати-кидати на землю — топтатися ногами.

Візьміть предмети з різних матеріалів: метал, дерево, пластик, гума, тканина, папір, мочалка. Опускаючи по черзі різні предмети, спостерігайте разом з дитиною, занурюються вони в воду і що з ними відбувається. Що тоне, а що ні? Поясніть дитині, чому.

Дайте дитині невелику ємність з водою та пластмасові іграшки. Покажіть, як можна їх помити. На вулиці здорово мити формочки для пісочниці, іграшковий посуд, машинки або маленьких пупсів.

Коли дитина навчилась сидіти, покажіть їй, як ручками шльопати по водичці, примовляють: плюх-плюх. Можна для початку налити трохи водички на пласку поверхню – так малюк зможе її розмазувати. А можна налити таз і посадити дитину туди, нехай влаштує справжній салют з бризок.

Роззуйте малюка, запропонуйте йому пройтися босоніж по різним поверхням: по травичці, піску, землі або бетонній доріжці. Поставте ємність з водою, побризкайте йому на ніжки, запропонуйте встати в ємність. Обговоріть, які відчуття він відчуває. Яка вода: холодна або тепла, мокра, чи можна її «розчавити», прозора вона?

Дайте дитині будь-яку ємність з водою і звичайну ложку. Запропонуйте дитині зварити борщик. Додавайте в воду пісок, дивіться, як він розчиняється, що відбувається з водою. Можна додати травичку, пелюстки квітів, листя – вийде відмінний зелений борщик.

Дрібні предмети киньте в басейн або тазик. Це будуть рибки. Дайте малюкові «вудку» – ополоник з довгою ручкою, якою він буде виловлювати рибок. Можна також половити рибок «сачком» – для цього підійде друшляк або сито.

Для цієї забави потрібна воронка, пластиковий стакан і різні пластикові місткості з вузьким горлечком. Покажіть, як за допомогою склянки наливати воду в пляшки через воронку. Можна просто лити воду через лійку, високо піднявши її.  Нехай дитина спробує все зробити сама.

Дайте дитині губку і попросіть наповнити водою миску, яку вона тримає в руках. Але зробити це треба тільки за допомогою губки, набираючи воду і віджимаючи потім в миску. Покажіть, як за допомогою губки перенести всю воду в іншу ємність.

Дайте дитині на прогулянку звичайну губку для миття посуду або ж пензлик, а також відерце з водою. Нехай вона «прикрашає» паркан, пісочницю або хвіртку губкою, змоченою в воді.

В тазик з водою покладіть різні стаканчики або маленькі пляшечки, покажіть дитині, як переливати з однієї місткості в іншу. Така гра надовго затягне вашого малюка. Вона цікава і пізнавальна.

В пробці пластикової пляшки зробіть кілька дірочок, заповніть пляшку водою і дайте вийшла Пирскавка малюкові. Можна бризкати на дальність – тоді головною метою буде випустити найдовший струмінь. А можна стріляти з пирскавки в ціль, розвиваючи тим самим влучність.

Поставте перед дитиною тазик з водою, нехай малюк ллє воду зі склянки в сито. Поясніть йому, чому вода витікає. В грі дитина пізнає призначення предметів і властивості речовини.

Візьміть велику пляшку і пластиковий стаканчик. Спробуйте порахувати, скільки маленьких стаканчиків «Поміститься» у велику пляшку (для заповнення пляшки використовуйте воронку). А якщо вилити потім назад в стаканчики? Чи будуть вони всі заповнені? Або вода в пляшці залишиться?

Налийте воду в чашку, дайте дитині трубочку і покажіть як видувати бульбашки. Спочатку дайте відчути йому вітерець на долоньці від видування повітря, а потім вже в воду. Як тільки ви 100% переконайтеся, що дитина видуває повітря, а не всмоктує ВОДУ, можна додати будь-який мильний засіб – тоді будуть великі бульбашки в чашці. Це логопедична вправа. Правильне видування дуже важливе для виголошення та постановки багатьох звуків.

В жаркий день візьміть простирадло, пелюшку або великий рушник, намочіть і відіжміть його. Нехай дитина закутається у вологий рушник або розтягнеться на простирадлі, щоб відчути прохолоду.

Налийте таз з водою і дайте дитині. Також візьміть шматок пінопласту. Великий шматок пінопласту перетвориться на острів в океані-тазику, нехай малюк «заселить» острів жителями, прикрасить квітами та травами. А потім відправить туди корабель з туристами.

Намалюйте на паркані або стіні будинку мішень крейдою, потім видайте малюкові кілька поролонових губок. Нехай він гарненько змочить їх у воді, а потім кидає по мішені. Губки будуть смішно битися об стіну, бризкатися і залишати в місці попадання мокрий слід.

Дайте дитині стаканчик або тарілку, будь-яку ємність. ЇЇ завдання – зачерпнути воду в тазику і донести її, не проливши до відра, яке стоїть на іншому краю майданчика. Чим більше вода розплескується – тим акуратніше повинен бути малюк. Говоріть йому, що важливо йти так, щоб вода не виливалася. Якщо дітей багато, можна влаштувати естафету – хто вперед перенесе всю воду.

Налийте таз або басейн з водою. Опустіть туди іграшковий корабель або будь-яку дощечку. Тепер по черзі разом з дитиною навантажуйте корабель «Золотом» і іншими коштовностями – звичайними каменями або іграшками. Чий останній камінь потопить корабель – той і програв.

В басейн з собою візьміть м’яч. Опустіть його під воду і відпустіть. М’яч різко вистрибне назовні, з веселощами та бризками. Спробуйте навчити дитину робити це самостійно, або повеселіть її, роблячи самі.

Візьміть з морозилки звичайні кубики з льодом. Налийте в ємність теплу воду. Нехай малюк кидає по одному кубику і дивиться, як вони розчиняються у воді. Дайте паличку – нехай по них постукає, поводить по воді. Поясніть, що відбувається, чому кубики розтанули,

Джерело: mini.rivne@gmail.com

Дитині пропонується розкласти картинки: що ми їмо, надягаємо тощо

2. Викласти ряд картинок, в якому 3-4 картинки відносяться до однієї теми, а одна - зайва. Наприклад: цибуля, картопля, капуста, машина. Дитина повинна вибрати й відкласти зайву картинку, а також пояснити, чому вона зайва.

3. Попереднє завдання ускладнюється: даються картинки з близьких груп. Наприклад: шапка, плаття, кофта, шуба; ведмідь, вовк, лисиця, кішка.

4. Робота з розрізаними картинками. Спочатку дається картинка, розрізана на 2, 3 (потім більше частин).

5. Для складання пропонується розрізана двостороння картинка (на одній стороні - кішка, на іншій - собака; корова - кінь; качка - курка).

6. Показати першу частину з розрізаної картинки й запропонувати відгадати весь предмет (різати на 2-4 частини).

 

1. Ходити по прямій, по колу під заданий ритм.

2. Стояти поперемінно то на правій, то на лівій нозі.

3. Підстрибувати на двох ногах, потім поперемінно на одній нозі.

4. Присідати й вставати під рахунок.

5. Ловити м'яч спочатку двома руками, потім поперемінно однією рукою.

6. Катати м'яч по підлозі з попаданням в задану ціль (ворота).

7. Перекидати м'яч з однієї руки на іншу.

1. Застібати й розстібати ґудзики (спочатку великі, потім дрібні).

2. Використовуючи стрічки, шнурки навчити дитину зав'язувати й розв'язувати бант, вузол.

3. Навчити дитину стискати та розтискати кулаки.

4. Навчити робити руками кільця з великого та інших пальців одночасно.

5. Робити руху «долоню» - «кулак» кілька разів поспіль.

6. Збирати з дитиною пірамідки, матрьошки.

7. Викладати з кубиків доріжку, парканчик, лавочку, столик, ворота.

8. Катати олівець між долонями.

9. Обертати олівець великим і вказівним пальцем.

10. Грати з мозаїкою і пазла.

11. Працювати з розмальовками, малювати.

12. Ліпити з глини, тіста, пластиліну.

13. Нанизувати намистинки, ґудзики на нитку.

14. Зробити гороховий басейн. В коробку з-під взуття насипати горох і квасолю. На дно покласти кілька дрібних іграшок. Дитина шукає ці іграшки, «купаючи руки в басейні».

15. Розкладати перемішані горох і квасоля на 2 коробки.

16. Щоденний масаж кистей, включаючи кожний палець.

17. Пальчикова гімнастика.

Що це: темперамент і його вже не виправити? Чи все ж таки можна навчити дитину керувати гнівом?

Як зрозуміти, чи потрібно допомогти дитині, чи вона згодом сама навчиться контролювати свій гнів? Дайте відповіді на запитання з картинок до допису. (Актуально для віку від 5-6 років).

0 - Моя дитина так ніколи не робить.

1 - Моя дитина іноді так робить (рідше 1 разу на місяць).

2 - Моя дитина часто (1 або більше разів на тиждень) так робить.

3 - Моя дитина тільки так і робить (щодня або кілька разів на тиждень).

0–5 балів: ваша дитина вільна від гніву і не схильна до розчарування. Такі діти здаються трохи пасивними, але втручатися та коригувати нічого не потрібно.

6–10 балів: Ваша дитина демонструє нормальний рівень гніву. Вищий бал (близько до 10) зазвичай буває у дітей молодшого віку (до 6 років), а нижчий бал (близько 6) – у дітей старшого віку.

11-15 балів: у вашої дитини трохи підвищений рівень гніву. Знову ж таки, найвищий бал може бути у дітей молодшого віку. Може знадобитися деяка увага до реакцій вашої дитини.
16–20 балів: ваша дитина має проблеми з гнівом, зверніть на це увагу.

Більше ніж 20 балів: у вашої дитини серйозна проблема з гнівом, особливо якщо вона вже школяр. Необхідно вжити заходів, щоб допомогти їй навчитися керувати гнівом. За потреби зверніться по професійну допомогу до дитячого психолога.
 (https://t.me/+Ag3A3kWDpoEyZWQy)Мамо, не псіхуй!  (https://t.me/+Ag3A3kWDpoEyZWQy)

Приготуйте аркуші чистого білого паперу без ліній і клітинок. Радимо звернути увагу на те, як дитина виконує завдання: якою рукою вона працює, чи може всидіти на місці, чи часто відволікається, чи старанно виконує завдання. Це дасть можливість зрозуміти, які труднощі вас і її чекають з початком навчання.

Тест складається з 3-х частин:

Попросіть дитину намалювати чоловіка (чоловічу фігуру) так, як вона зможе. Дуже важливо не давати ніяких роз’яснень, не допомагати дитині та не звертати уваги на недоліки й помилки малюнка. Вчені довели зв’язок малюнків дітей і загального рівня їх психічного розвитку. Ви, мабуть, теж помітили, що з віком малюнки дитини стають більш деталізованими.

1 бал. Намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голова не більша за тулуб і з’єднана з ним шиєю. На голові є волосся (можливо, під головним убором). Є вуха, очі, ніс, рот. На руках – п’ять пальців, на голові – волосся. Ноги закінчуються ступнями. Фігура намальована як єдине ціле, а не складена з окремих елементів, одягнена у відповідний (чоловічий) одяг. На малюнку видно, що ноги й руки ростуть із тулуба, а не кріпляться до нього.

2 бали. Виконані усі вимоги, як при оцінці в 1 бал. Але відсутні не більше трьох деталей – шия, волосся, палець однієї руки. Зверніть увагу, що не має бути відсутньою яка-небудь частина обличчя.

3 бали. Фігура має голову, тулуб, кінцівки. Руки й ноги намальовані двома лініями (об’ємні). Допускається відсутність шиї, волосся, вух, одягу, пальців, ступень.

4 бали. Примітивний малюнок з головою і тулубом. Кінцівки (достатньо однієї пари) намальовані тільки однією лінією.

5 балів. Відсутнє чітке зображення тіла («головоніжка») чи обох пар кінцівок. Каракулі.

Інструкція. Дайте відповідь, будь ласка, як часто у Вас виникають почуття, перелічені нижче в опитувальнику. Для цього на бланку для питань відмітьте з кожного пункту варіант відповіді: “ніколи”; “дуже рідко”; “деколи”; “часто”; “дуже часто”; “кожний день”.

18. Під час роботи я відчуваю приємне задоволення.

21. На роботі спокійно справляюсь з емоційними проблемами.

22. Останнім часом я бачу, що друзі та підлеглі все частіше перекладають на мене тягар своїх проблем та обов’язків.

Опитувальник має три шкали: “емоційне виснаження” (9 тверджень), “деперсоналізація” (5 тверджень) і “редукція особистих досягнень” (8 тверджень).

Варіанти відповідей оцінюються так:

“Ніколи” – 0 балів;

“Дуже рідко” – 1 бал;

“Інколи” – 3 бали;

“Часто” – 4 бали;

“Дуже часто” – 5 балів;

“Кожний день” – 6 балів.

Нижче перераховуються шкали й відповідні їм пункти опиту­вальника.

“Емоційне виснаження” – відповіді “так” на запитання 1, 2, 3, 6, 8, 13, 14, 16, 20 (максимальна сума балів – 54).

“Деперсоналізація” – відповіді “так” на запитання 5, 10, 11, 15, 22 (максимальна сума балів – 30).

“Редукція особистих досягнень” – відповіді “так” на запитання 4, 7, 9, 12, 17, 20, 19, 21 (максимальна сума балів – 48).

Чим більша сума балів з кожної шкали окремо, тим більше в опитуваного виражені різні сторони “вигорання”. Про важкість “вигорання” свідчить сума балів усіх шкал 

Для гри потрібно гумовий м’ячик невеликого розміру.

У цій грі можуть брати участь, як мінімум, двоє гравців, але оптимальне їх число - три-чотири людини.

По суті своїй це одна з численних ігор з м'ячем. Гравці стають або сідають в коло (якщо гравців двоє, то вони сідають один проти одного). Гра починається. Перший гравець передає м'яч тому, хто сидить поруч, той - наступному і т.д. "Родзинка" гри полягає в тому, що, передаючи м'яч, гравець повинен назвати якусь емоцію, наприклад, "злість", "радість", "захоплення". Називати можна як позитивну, так і негативну емоцію. Передавати м'яч треба швидко, довго тримати його в руках небажано. Грати можна до тих пір, поки весь запас назв емоцій не вичерпається (зрозуміло, повторюватися гравцям не можна: якщо хто-небудь з них помилково скаже те ж саме слово, то інші гравці помічають це).

Суть цієї гри не в тому, хто переможе, а хто програє, а в самому процесі. Не важливо, на кому саме закінчиться запас відповідних слів, адже словниковий запас не нескінченний. Важливо, щоб діти назвали їх якомога більше. І все-таки щоб обійтися без образ, дорослий може повторити гру через деякий час: діти будуть вже краще орієнтуватися і цілком можливо, що той, хто сьогодні програв в наступному турі здобуде блискучу перемогу.

                       

Дитині пояснюють, що їй будуть показані кілька контурних малюнків, в яких як би «заховані» багато відомих її предмети. Далі дитині представляють малюнок і просять послідовно назвати обриси всіх предметів, «захованих» в трьох його частинах: 1, 2 і 3. 
Час виконання завдання обмежується однією хвилиною. Якщо за цей час дитина не зуміла повністю виконати завдання, то його переривають. 

Оцінка результатів

10 балів – дитина назвала всі 14 предметів, обриси  яких є на всіх трьох малюнках, витративши на це менше ніж 20 сек.

8-9 балів – дитина назвала всі 14 предметів, витративши на їх пошук від 21 до 30 сек.

6-7 балів – дитина знайшла і назвала всі предмети за час від 31 до 40 сек.

4-5 балів – дитина розв'язала задачу пошуку всіх предметів за час від 41 до 50 сек. 
2-3 бали – дитина впоралась із завданням знаходження всіх предметів за час від 51 до 60 сек.

0-1 бал – за час, більший ніж 60 сек, дитина не змогла вирішити завдання з пошуку і назви всіх 14 предметів, «захованих» у трьох частинах малюнка.

Висновки про рівень розвитку

10 балів – дуже високий.

8-9 балів – високий.

4-7 балів – середній.

2-3 бали – низький.

0-1 бал – дуже низький. 

1. Ви правильний.
У ваші присутності люди можуть розслабитись.
Від природи ви “легкі на підйом”. Ви справжні та цінуєте унікальність кожної людини. Ви любите життя і всім задоволенні. Коли ви усміхаєтесь або смієтесь – вам справді весело і смішно. Друзі цінують ваше добре серце, і для вас це найкращий комплімент.
2. Ви дуже енергійні.
Оточуючим може здатись, що ви хаотична людина, та це лише спосіб висловити своє безумство. Мабуть, ви вмієте жонглювати кількома м’ячами та, безумовно, ви вмієте працювати в багатозадачному режимі. Ви цілеспрямовані та повні мотивації. Прагнете успіху і завжди слідуєте за своїми мріями.

Ви відповідально приймаєте свої рішення. У вас завжди ясна голова на плечах.
3. Ви – стабільні.
Ззовні ви щасливчик і щасливчик. Проте всередині все набагато складніше.
Вас важко прочитати та, швидше за все, ви це робите спеціально. Не бажаєте виставляти свої почуття на показ. Ви достатньо зрілі, щоб не лише брати, а й віддавати людям. Вам подобається простягати руку допомоги тим, кому вона потрібна.
4. Ви добрі.
У вас широкий погляд на життя. Ви тямущий і вмієте прощати. Ви обираєте розмірене та спокійне життя. Вам не подобається шум у вашій голові та в навколишньому вас світі. Ви не знаєте, що таке “занадто багато спокою”. Мати вільний час, щоби просто подумати про світ, про життя – це для вас розкіш, і ви нею дорожите.
5. Ви нестримані, непередбачувані, клопітливі.
Ви – найяскравіша лампочка у кімнаті. Ви, як дика їзда. В житті ви моторчик, який ніколи не зупиняється. Ви людина-ідея. У вас завжди змагаються звичайне положення речей та зміни. Ви не приймаєте що-небудь як даність.
6. Ви позитивна і дуже приємно людина.
Важко не зацікавитись такою сонячною, позитивною особистістю. Активно цікавитесь світом навколо. Намагаєтесь кожну хвилинку наповнити радістю і позитивом. Різко засмучуєтесь. Всі сміються над вашими жартами. Ви приваблюєте людей, які насолоджуються життям. Ви любите оточувати себе радістю.
7. Ви скромна, добра, вдумлива, схильна до співпереживання людина.
Для вас важливі перспективи. Намагаєтесь принести якомога більше добра у цей світ. Ви вірите, що кожного дня потрібно старатись на повну.
Можливо, вам не вдасться змінити свят, кардинально перевернути його, проте ви, безсумнівно, змінюєте життя людей.
Вам нерідко щастить.
8. Ви пристрасні. Вам потрібна справжня любов і ви хвилюєтесь, що ніколи її не знайдете.
9. Ви мудрий.
Ви одержуєте задоволення від хорошої книги. Вам подобається блукати у чужих світах. Ви глибокий мислитель і людина з гнучким характером. Відкриті для нових ідей та змін. Ви чесні. Найважливіше для вас – залишатися вірним самому собі. Ви розумні, незалежні, з широким кругозором. Ви багато чим у собі гордитесь, проте не виставляєте це напоказ.

Мета: розвиток тактильно-кінетичної чутливості, зняття емоційної напруги.

Інструкція: “Перед тобою пісок. Хочеш занурити в нього руки? (Відповідь дитини). Опусти руки в пісок і розкажи про свої відчуття (теплий, сухий, розсипається, тече крізь пальчики). Пропусти між пальчиками. Відчувається тепло власних рук? Які спогади (почуття) охоплюють тебе? Щось можеш пригадати?

• ковзай долонями по поверхні піску, виконуючи зигзагоподібні та кругові рухи (як машинки, змійки);

• виконай ті ж рухи, поставивши долоню на ребро;

• зроби відбитки кулачків; ребрами долонь зроби химерні візерунки на поверхні піску; знайди схожість з іншими предметами (ромашка, сонечко, травинка, дерево, їжачок);

• пройдися по поверхні піску кожним пальцем по черзі правою і лівою рукою (можна групувати пальці по два, три, чотири тощо)

• пограй на поверхні піску, як на клавіатурі піаніно або комп’ютера

• занур в сухий пісок кисті та починай ними ворушити, спостерігаючи за тим, як змінюється піщаний рельєф

• звільни руки від піску, не здійснюючи різких рухів, тільки ворушачи пальцями й здуваючи піщинки

Запитання після вправи: що ти відчував при роботі з піском? Тобі було приємно чи ні?

Гра «Занурення рук в пісок»

Занурення під керівництвом дорослого всієї кисті в пісок, а потім обережне розкопування кожного пальця дорослим. Дана гра спрямована на підвищення тактильних відчуттів і на подолання страхів.

Дорослий: “В нашій пісочниці може йти незвичайний пісочний дощик і дути пісочний вітер. Це дуже приємно. Ви самі можете влаштувати такий дощик і вітер.”

Інструкція: дитина повільно, а потім швидко сипле пісок зі свого кулачка в пісочницю, на долоню дорослого, на свою долоню.

Потім із закритими очима дитина кладе долоню на пісок, а дорослий сипле пісок на один з пальчиків. Дитина повинна вгадати, на який саме. Гра сприяє регуляції м'язової напруги.

Н. А. Сакович

https://www.facebook.com/search/top?q=%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8

На чистому аркуші паперу напишіть "Я прощаю себе за...". Перерахуйте все, що у Вас викликає прикрість, за що Ви злитесь на себе.

Щоб не трапилося, яких би помилок Ви не зробили, Ви заслуговуєте на те, щоб прийняти себе разом з ними.

Цей етап слід проводити через тиждень після першого. Тепер замість "Я" на листку напишіть тих людей, які вас дратують, бісять, кривдять. Це важливо, тому що в іншому ми реагуємо на те, що засуджуємо і відкидаємо в собі («не можна бути таким…»).

Тепер необхідно написати не менше 10 речень, що починаються зі слів: «Мені подобається в собі…». Аналогічно, у неприємних Вам людях шукайте переваги. Крім розвитку об'єктивності сприйняття того, що відбувається, ви таким чином, і в собі будете легше знаходити позитивні речі. Не обов'язково тут писати якісь грандіозні переваги. Звертайте увагу на будь-які дрібниці.

Цю вправу рекомендують робити протягом 1-2 місяців, дотримуючись регулярності.

З повагою, лікар-психіатр вищої категорії, медичний психолог, психотерапевт, гіпнолог, кандидат медичних наук, Тетяна Редько.

Кожна емоція викликає складний набір хімічних реакцій в тілі, які призводять до фізіологічних і ендокринних змін. Тому не дивно, що хронічне занепокоєння і тривога можуть викликати постійні фізичні (соматичні) симптоми й дискомфорт, не маючи органічної або фізіологічної причини. Це повною мірою проявляється та у дітей будь-якого віку.

Приблизно чверть всіх дітей від 2 до 17 років відчувають соматичні симптоми тривоги один або два рази на тиждень.

У більшості дітей такі прояви зазвичай короткострокові та не доставляють серйозних незручностей. Але деякі діти страждають від них набагато частіше, і це заважає їм жити повсякденним життям (через постійний дискомфорт, відвідування лікарів, пропусків садка і школи, страхів нового болю тощо). Це називають соматоформні розлади.

Як батьки можуть допомогти дитині справлятися з такими станами:

1. Консультуватися з компетентним лікарем про рекомендації щодо усунення соматичних симптомів (від настою м'яти або ромашки, або відповідного харчування при, наприклад, болю в шлунку до препаратів, рекомендованих лікарем).

2. Справлятися не тільки з фізичними симптомами тривоги, але і самою причиною, яка є психологічною.

До соматоморфних розладів найчастіше схильні діти з чутливою (сензитивною) психікою. Вони дуже уважні до власних відчуттів в тілі - пульсу, дихання, травлення і т. Д., А також легко уразливі перед стресами.

- Розвивати у дитини здатність контролювати свої думки й емоції, викликані відчуттями від тіла - розпізнавати, розуміти та регулювати тривожні думки й почуття. Цьому можуть допомогти техніки розвитку усвідомленості, дихальні вправи, різні види рухової активності та інші психологічні методики.

- Навчити дитину висловлювати негативні (і позитивні) емоції - таким дітям часто складно це робити - словами, а не за допомогою мови тіла (симптомів хвороби).

- Навчитися самим проявляти емпатію до емоцій і станів своєї дитини, відкрито і продуктивно обговорювати з дитиною її почуття і думки, а також регулювати свій емоційний стан (батькам, діти яких страждають від соматоформних розладів, доводиться непросто - вони часто знаходяться в постійній напрузі і страху за дитину).

2. Відвідати заклад і дізнатись у директора про наявність вільних місць, а також про порядок зарахування дітей.

3. Для прийому до закладу дошкільної освіти загального розвитку надати в дитячий садок:

Для  прийому дітей до спеціального закладу дошкільної освіти (групи), а також для прийому дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні групи, необхідно додатково надати:

Для  прийому дітей до санаторного закладу дошкільної освіти (групи) необхідно додатково  надати:

4. Для прийому дітей, батьки яких відмовляються від щеплень, необхідно надати медичну довідку встановленого зразка з висновком лікарсько-консультативної комісії, у якому зазначено, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. За наявності довідки керівник зобов’язаний прийняти дитину до садочка. 

Питання про відвідування закладу дошкільної освіти дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2002  № 434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу».

5. Прийом до дитячого садочка здійснюється керівником  протягом  календарного  року на підставі наданих документів.

6. Під час прийому дитини до закладу дошкільної освіти керівник зобов'язаний   ознайомити   батьків  або  осіб,  що  їх замінюють, зі статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.

Метою створення електронного реєстру є зниження корупції в дошкільних закладах. Питанням щодо розроблення та  впровадження  програми електронної  реєстрації  дітей  займаються місцеві органи управління освітою.

Щоб записатись в електронну чергу до дитячого садка батька, необхідно:

Це не обов’язково, адже законом таке не передбачено. З іншого боку, так збільшується можливість отримати місце в дитячому садку та зекономити час батьків. Якщо ви впевнені, що не зміните місце проживання найближчим часом, то стати в електронну чергу варто якомога раніше.

Благодійний внесок сплачується виключно за бажанням батьків. Якщо благодійний внесок називають обов’язковим, це є порушенням. У такому разі можна подати скаргу до районного управління освіти або звертатися до правоохоронних органів, адже за такі дії передбачена кримінальна відповідальність.

Ознайомитись із повним переліком пільг варто в місцевому управлінні освіти, адже місцева влада може встановлювати додаткові пільги. Якщо дитина потрапляє під якусь пільгу, але в закладі відсутні місця, то дитину направляють в інший садок зі збереженням цієї пільги.

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/zapis-do-dityachogo-sadochka