При формуванні ІОС треба пам’ятати, що його структура маєбагаторівневий ієрархічний характер. На нижчому рівні ієрархіїрозташовані середовища дисциплін або предметні середовища.

Функціональна структура особистісно-розвивального інформаційно-освітнього середовища визначається системою цілей і завданьнавчального процесу, функцій навчальної діяльності і може бутипредставлена наступними проблемно орієнтованими блоками:

- інформаційне обслуговування викладачів і учнів(забезпечення доступу до електронних каталогів, електроннихпідручників і глосаріїв за темами, електронних енциклопедій, запредметними галузями і напрямами діяльності вітчизняних і світовихінформаційних мереж, баз знань і банків даних);

- організація навчального діалогу в інформаційноосвітньому середовищі (суб’єктно-об’єктна комунікація, суб’єктносуб’єктне спілкування);

- телекомунікаційна взаємодія викладачів і учнів у процесіпізнавальної діяльності;

- автоматизоване навчання і контроль;

- моделювання явищ, що вивчаються, і процесів, які

опановуються (демонстраційне й інтерактивне подання процесів іявищ);

- адміністрування реального навчального процесу.

Предметні локації містять наступні навчальні й навчально-методичні матеріали: 

·         Державний стандарт ПТО професійної підготовки з певного фаху, робочі програми навчальних дисциплін;

·         робочі модульні підручники; 

·         підручники, навчальні посібники інавчально-методичні матеріали, подані як основна і додатковалітература з навчальної дисципліни (бібліотечні фонди Репозиторію);

·         відео-колекція виробничих процесів з фаху; базу питань та дидактичніматеріали для самоконтролю; методичні вказівки щодо організаціїнавчання; методичні рекомендації для організації самостійної роботистудентів тощо.

Важливим є чітке окреслення основних етапів проектуванняІОС для системи ПТО.

Відомою у світі є традиційна модель розробки навчальнихпрограм ADDIE (analysis, design, develop, implement, evaluate), якавключає наступні етапи: аналіз потреб, визначення цілей навчання,потреб аудиторії; проектування системи відповідно до мети,детальний опис змісту, дизайну; розробка системи з використаннямвихідних даних, фактичне створення готового продукту; виконанняпроцесів системи, введення в дію створених матеріалів; оцінкастворення і виконання, визначення необхідних змін.

Користуючись результатами досліджень Л. В. Калачової,можемо виділити наступні етапи проектування ІОС у системі ПТО:

1) аналіз та визначення цілей навчання – включає аналізаудиторії та оцінку її потреб, а також аналіз умов подальшогонавчання та оцінку ресурсів, які для цього необхідні, аналізможливостей та технічного забезпечення навчального закладу,необхідних для впровадження ІОС;

2) проектування продукту відповідно до цілей – розробкастратегії, добір змістової складової технології навчання, матеріальнотехнічного та програмного забезпечення для її реалізації, здійсненняорганізаційних заходів для створення та впровадження ІОС;

3) безпосереднє створення на основі проектування – реалізаціяпроекту на практиці з використанням необхідного програмногозабезпечення та обладнання, створення методичних рекомендацій повпровадженню ІОС;

4) застосування готового продукту в освітньому процесі –апробація ІОС для системи ПТО відповідно до методичнихрекомендацій, виявлення сильних та слабких сторін використанняІОС, встановлення доцільності її використання та виробленнякритеріїв оцінки ефективності впровадження даної технології восвітньому процесі;

5) оцінка результатів і коригування за необхідності – перевіркаступеня досягнення поставленої мети та внесення змін длявдосконалення ІОС, коригування та рекомендація до впровадженняостаточної моделі технології навчання та методичних рекомендаційщодо її використання.

 

 

Проектуванняінформаційно-освітньогосередовищаявляє собою взаємозалежнепроектування кожного з компонентів, в контекстіорганізаціїсистемиможливостей для задоволеннявсьогоієрархічного комплексу потреб та реалізаціїособистіснихцінностейусіхсуб’єктівосвітньогопроцесу. Вищевідзначенезасвідчує те, щопроектування ІОС як багаторівневогопроцесу, характеризуватиметься такими рівнями: 1. Концептуальністю того матеріалу, якийвміщується в комп’ютер як максимальнонасичений компонент. Концептуальнийрівеньзадає модель навчання, тобтонавчанняописується як система, щоскладається з двохпідсистем: діяльності педагога і діяльностіучня. Всікомпонентинавчання, включаючизміст і методинавчаннярозглядаються, в контекстіцихдій, описуютьсяпсихологічнімеханізми і принципинавчання, яківідображаютьавторськебаченняпроцесунавчання і є теоретичним фундаментом навчання. 

Проект ІОС маєміститиопис не тількинавчальноїчастинидіяльності, але йдіяльностіучнів. 2. Технологічнийрівень. На цьомурівні проект ІОС описується у вигляді способу управління на макрорівні. Опис проекту дається у форміприписів, але вони суттєвовідрізняютьсявідприписів, якімістяться на концептуальному рівні проекту. Тож, якщо на концептуальному рівніприписимістятьвказівки, щостосуютьсяреалізаціїпсихологічнихпринципів, покладених в основу проекту, то тут приписизадаютьвимоги до всіхкомпонентівзмістової та процесуальноїсторін методу навчання; містятьвказівки про систему розумовихдій і знань, яківиступають в якостіпрямих та побічнихпродуктів; передбачаютьдетальнийописдій, якінеобхідновиконати тому, хтонавчається у конкретнійнавчальнійситуації. 3. Операційний – на цьомурівнінавчанняописується як процесвирішення дидактичного завдання, вказується, якіфункціїнавчальноїдіяльностіперекладаються на комп’ютер та визначаютьсяосновніспособиуправліннянавчально-пізнавальноюдіяльністюстудентів

Управлінськадіяльністькерівниканавчального закладу містить у собіобробку великих обсягівінформації. Для того щобцяінформаціядійснодопомагалаприйматиправильніуправлінськірішення, вона повинна бути об’єктивною, надходитивчасно, відображатидинамікузмін в об’єктіуправління. Крім того, потрібнітехнології за допомогоюякихкерівникзможездійснитиобробкуінформаціїшвидко і точно, з мінімальнимивитратами часу і сил. Новийякіснийетап у розвиткуосвітиможливийлише за умовиінтенсивногозапровадженняінформаційно-комунікаційнихтехнологій в управлінську та навчально-виховнудіяльністьзагальноосвітнього закладу. Можнавизначити два напрямицієїроботи: - впровадженняінформаційнихтехнологій в управлінськудіяльністьосвітнього закладу; - комп’ютеризаціянавчальногопроцесу та виховноїроботи закладу. Перший іззазначенихнапрямівпередбачаєвивченняоптимальних умов автоматизаціїробочихмісцьучасниківосвітньогопроцесу та використання ними програмногозабезпечення, щодопоможесистематизувати роботу керівниківзакладів, їхзаступників, секретарів, психологів, соціальнихпедагогів, бібліотекарівтощо. Другийнапрям – цеапробація та впровадження в навчальнийпроцеселектроннихзасобівнавчання, розробка та застосуванняелектронногосупроводунавчальних занять, робота з текстовимипрограмнимизасобами та тими, якіможнавикористовувати в позакласній та виховнійроботі. Необхідноюумовоюуправліннянавчальним закладом є їїінформаційнезабезпечення. Інформаційнезабезпеченняуправління закладом полягає у виборі і відповіднійобробціданих, щохарактеризує стан їїосвітньоїсистеми. Основніфункціїінформаційногозабезпечення в управліннінавчальним закладом полягають у наступному: − задовольняти потреби учнів, учителів, адміністраціюшколи і іншихструктурнихпідрозділів у інформації, необхідної для забезпеченнявзаємодіїміжвсімаучасникаминавчально-виховногопроцесу; − інформувати про стан освітньогопроцесу в навчальномузакладі, про забезпеченістьзасобаминавчання, про рівеньнавчальнихдосягненьучнів, про професійнукваліфікаціювчителів; − передаватиучням, учителям, адміністраціїнавчального закладу дані і документи, якістосуютьсяїхдіяльності; − систематично виявлятирівнірозвиткуінтелекту, емоційно-психічного і фізичногоздоров’я, освітні потреби учнів; − інформуватипедагогічнихпрацівників про залученнябатьків у процесвиховання і навчаннясвоїхдітей, інформувати про труднощі, з якимистикаються батьки. Вся інформація, щонакопичується в закладі, розділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня – цедирективи і нормативнідокументисистемиміськогоуправління (накази, розпорядження та ін.), навчальніплани і програми, суспільно-політична і науково-педагогічнаінформація. Внутрішняінформаціядопомагаєпредставити стан і результатинавчання, виховання і розвиткуучнів; інформацію про керівниківшколи і вчителів, результатиїхньоїдіяльності;дані про матеріально-технічну базу; інформацію про зовнішнізв’язкинавчального закладу з іншимиустановами. Вся інформаціятакожподіляється за часом на оперативну і стратегічну (тематичну і шкільну). Оперативна інформаціямаєнаметімиттєвовиявлятивідхилення в управлінні. Цетідані, якіпотрібнікерівникушколи, для того, щобоцінити роботу школи за день, тиждень, місяць, семестр. Стратегічнаінформація – цедані про підсумкианалізунавчального року. Крім того, цекомплексніпрограмирозвиткушколи, директивнідокументиМіністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України, постанови уряду та інше. Оперативна і стратегічнаінформація як у керуючої, так і в керованихпідсистемах за своїмзмістом є складовоючастиноюпідсумковоїінформації [3]. Отже, використанняінформаційногозабезпечення та інформаційнихтехнологійнеобхідно на всіхрівняхосвіти. Цюнеобхідністьдиктують, перш за все, високівимоги, щопред'являються до рівнякваліфікаціїпрацівників на всіхщабляхуправління. Присутністьсучаснихтехнологій в освітньомупроцесінадаєможливість не тількиотриманняінформації та їїзастосування у своїйпрофесійнійсфері, а й в усіх сферах життясучасногосуспільства. У кінцевомупідсумкуцесприяєрозширеннюможливостейщодопідвищеннякваліфікації, кар'єрногозростання і зростаннязагальногодобробуту людей [4]. Інформаційнезабезпеченняуправлінськихрішень повинно сприятипідвищеннюякостіосвітньогопроцесу, так як розвитокнавчальногопроцесу в сучаснихумовахрозглядається як процесзмін, підвищенняякостіосвіти