<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Індустріалізація в УРСР + Україна в роки Другої світової війни by </title>
      <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru</link>
      <description>На мапі пропонується 6 промислових гігантів, побудованих в радянській Україні за часи перших п&#39;ятирічок: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні комбінати &quot;Азовсталь&quot;, &quot;Запоріжсталь&quot;, &quot;Криворіжсталь&quot; та додано матеріали, які допомжуть сформувати уявлення про них. </description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-04-02 14:40:59 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-05-25 13:50:16 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Дніпровська ГЕС, ДніпроГЕС, Запоріжжя, Запорізька область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541164450</link>
         <description><![CDATA[<div>Дніпровська ГЕС - це перша ГЕС, яка збудована на річці Дніпро, та п’ята (передостання) ступінь Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Знаходиться у Дніпровському районі Запоріжжя. Встановлена потужність станції на січень 2022 року складає 1578,6 МВт.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=5_UbkxA-4lg" />
         <pubDate>2023-04-02 14:55:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541164450</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Харківський тракторний завод, проспект Героїв Харкова, Харків, Харківська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541173122</link>
         <description><![CDATA[<div>«<strong>Харківський тракторний завод» (ХТЗ)</strong> — найбільше в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україні</a> підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних та колісних сільськогосподарських <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">тракторів</a>. З <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2016">2016</a> року входить до складу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/DCH">DCH</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=cih6Mf72r80" />
         <pubDate>2023-04-02 15:08:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541173122</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Приватне акціонерне товариство &quot;Новокраматорський машинобудівний завод&quot;, вулиця Олекси Тихого, Краматорськ, Донецька область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541175358</link>
         <description><![CDATA[<div>Новокраматорський машинобудівний завод - найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування. Завод 85 років успішно працює на ринку металургійної, гірничорудної, ковальсько-пресового, шахтно-прохідницького, підйомно-транспортного, спеціалізованого обладнання. У багатій історії підприємства чимало досягнень, відзначених як «створено вперше в світі», в тому числі для космічної галузі. Продукція НКМЗ працює в 79 країнах світу, в тому числі у Франції, Італії, Німеччини, Японії.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://hi.dn.ua/images/news131/1_082-1.png" />
         <pubDate>2023-04-02 15:12:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541175358</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Азовсталь, Маріуполь, Донецька область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541178125</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>ПрАТ «Металургійний комбінат „Азовста́ль“»</strong> — зруйнований <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4">металургійний комбінат</a> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C">Маріуполі</a>. Український монополіст з випуску деяких видів металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом. За рівнем валового доходу посідав третє місце серед металургійних підприємств України. Щорічно виробляв 6 млн т <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD">чавуну</a>, 7 млн т <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C">сталі</a>, 4,5 млн т прокату, 1,5 млн т <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_(%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F)">агломерату</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://thumbs.dreamstime.com/b/azovstal-mariupol-ukraine-war-steel-plant-night-azovstal-mariupol-ukraine-war-steel-plant-night-steel-247374756.jpg" />
         <pubDate>2023-04-02 15:16:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541178125</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Запоріжсталь Адміністративна Будівля # 1, Південне шосе, Запоріжжя, Запорізька область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541180959</link>
         <description><![CDATA[<div>ПАТ «Запоріжсталь» – підприємство з повним металургійним циклом, яке займає лідируючі місця по виробництву сталі в Україні, обсягам експорту, постачанням валюти, а також податковим відрахуванням.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.zaporizhstal.com/pidpriyemstvo/" />
         <pubDate>2023-04-02 15:21:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541180959</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Криворіжсталь, вулиця Криворіжсталі, Кривий Ріг, Дніпропетровська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541183147</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>«КРИВОРІ́ЖСТАЛЬ»</strong>— металургійний комбінат; <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">публічне акціонерне товариство</a>; найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">України</a> (частка на ринку металопродукції — 20 %). Працює у складі міжнародної корпорації АрселорМіттал — найбільшого іноземного інвестора в Україні. <br>Діяльність підприємства охоплює весь виробничий ланцюжок від видобутку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0">залізної руди</a> та виробництва <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BA%D1%81">коксу</a> до виготовлення готової металопродукції. «АрселорМіттал Кривий Ріг» спеціалізується на виробництві довгомірного <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82">прокату</a>, зокрема, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_(%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD)">арматури</a> й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0">катанки</a>, сортового прокату, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BA">кутиків</a>, смуги та заготовки.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=uzwnfQ6krV8" />
         <pubDate>2023-04-02 15:25:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2541183147</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рівне, Рівненська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604698871</link>
         <description><![CDATA[<ul><li>Центр рейхскомісаріату "Україна"</li></ul><div><strong>Райхскомісаріа́т Украї́на</strong> (нім. <em>Reichskommissariat Ukraine</em>) — адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління, яка існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України і південних областей Білорусі. Існувала за часів нацистської окупації (Третій Рейх) УРСР у період з 1941 по 1944 рр. Райхскомісаріат Україна утворено за наказом А. Гітлера 20 серпня 1941 року. Райхскомісаром України в тому ж наказі фюрер призначив гауляйтера і верховного президента Східної Пруссії Е. Коха, а центром райхскомісаріату визначив місто Рівне. Підпорядковувався Міністерству окупованих східних територій у Берліні (Німеччина) на чолі з райхсміністром А. Розенбергом. В адміністративному статусі існував з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/20_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">2</a>0 серпня 1941 року по 15 листопада 1944 року, як територіальна одиниця — із 1 вересня 1941 року до кінця квітня 1944 року.</div><div><br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/sU5PIuC1KPI" />
         <pubDate>2023-05-25 10:49:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604698871</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бабин яр, Київ</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604758047</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em>Бабин Яр</em></strong><strong> –</strong> місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – <em>євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти пс</em>ихіатричної лікарні імені Павлова.</div><div>Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.<br><br></div><div><br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-tragediyi-babynogo-yaru-2022" />
         <pubDate>2023-05-25 11:51:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604758047</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Півнівка, Луганська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604771667</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em>18 грудня 1942 р.</em></strong> було звільнено перший населений пункт української території — с. Півнівка Мілівського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0" />
         <pubDate>2023-05-25 12:05:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604771667</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лавочне, Львівська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604778015</link>
         <description><![CDATA[<div>1944 став роком визволення українських земель від нацистських окупантів - 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село <strong>Лавочне Дрого­бицької області</strong>.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)" />
         <pubDate>2023-05-25 12:11:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604778015</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Умань, Черкаська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604819628</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Битва під Уманню</strong> — битва, що тривала з 1 по 7 серпня 1941 року між військами Третього Рейху та СРСР. Відбулася в ході наступу групи армій «Південь» та призвела до оточення і подальшої загибелі військ 6-ї та 12-ї армій Південного фронту Червоної Армії.<br><br>Результатом поразки 6-ї та 12-ї армій стало практично повне знищення оточених частин. Було втрачено майже всю техніку та озброєння. З числа особового складу оточених армій лише близько 11 тис. червоноармійців, в основному з тилових частин, вдалося вийти з оточення. Решта потрапила у полон разом з командувачами генерал-лейтенантом І. М. Музиченко та генерал-майором П. Г. Понеделіним. <br><br>Радянських військовополонених помістили в створений на території кар'єру біля міста Умань концтабір, неофіційно названий «Уманська Яма». У ньому через погані умови утримання багато хто загинув. У місцях боїв і в таборі німці і посібники розстрілювали військовополонених євреїв, комісарів, «політруків», поранених і ослаблених.</div><div><br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E" />
         <pubDate>2023-05-25 12:49:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604819628</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Харків, Харківська область</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604825410</link>
         <description><![CDATA[<div>Трагічної поразки радянські війська зазнали під <strong>Харковом</strong>. 12 травня 1942 р. розпочався наступ радянських військ із Барвінківського виступу на Харків, але він мав катастрофічні наслідки. Радянський удар припав на район, де були зосереджені основні сили німецьких військ, що готувалися до наступу на південь. Після кривавих боїв дивізії трьох армій потрапили в оточення й були розгромлені. Радянські втрати складали: 227 тис. солдатів, 652 танки, 1,6 тис. гармат, 3,2 тис. мінометів. З оточення вдалося вирватися лише 22 тис. осіб.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(1942)" />
         <pubDate>2023-05-25 12:54:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604825410</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Київ</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604878207</link>
         <description><![CDATA[<div>У середині липня 1941 р. відбулася битва за Київ, Смоленськ, у районі Новгорода (Лузький оборонний рубіж). Ціною героїчних зусиль наступ німецьких військ за всіма напрямками було призупинено.<br><br>Радянські війська Південно-Західного фронту (командувач генерал-полковник М. Кирпонос), що захищали Київ, опинилися перед загрозою флангових ударів. Розуміючи небезпеку становища, командувач фронту запросив дозвіл залишити Київ, але Й. Сталін категорично відмовив. Це дорого коштувало радянським військам. Німецькі війська, форсувавши Дніпро в районі Кременчука, вийшли на Лівобережжя. Тим часом танкові частини групи армій «Центр» повернули на південь, форсували Десну й теж вийшли на Лівобережжя. 15 вересня 1941 р. вони з’єдналися. У результаті 665 тис. радянських солдатів потрапило в полон. М. Кирпонос під час спроби прориву з оточення загинув. 19 вересня 1941 р. німецькі війська вступили до Києва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/8jxBRgdyY3k" />
         <pubDate>2023-05-25 13:36:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604878207</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Крим</title>
         <author>malevskazlatamaria</author>
         <link>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604896219</link>
         <description><![CDATA[<div><em>У жовтні 1941 р. було захоплено Крим і взято в облогу Севастополь, який чинив опір 250 днів (30 жовтня 1941 — 4 липня 1942 р.).<br></em>Кримська оборонна операція 1941 велася 18 жовтня — 16 листопада військами П'ятдесят першої армії і Приморської армії у взаємодії з Чорноморським флотом. У середині жовтня німецьке командування зосередило для наступу на Крим 7 піхотних дивізій 11-ї армії, румунський гірський корпус і значні сили авіації. Крим обороняли 4 кавалерійські і 12 стрілецьких дивізій 51-ї армії (генерал-полковник Ф.Кузнєцов) і Приморської армії (ген.-майор І.Петров). На найбільш уразливому півн. напрямку займали оборону 5 д-зій — 4 на Ішунських позиціях і 1 на Чонгарському перешийку. Ворог перейшов у наступ 18 жовтня, гол. удару завдали війська нім. 11-ї армії через Перекопський перешийок, допоміжного — частини румунів. гірського корпусу через Чонгарський міст. Використовуючи кількісну перевагу сил, ворог до 20 жовт. прорвав Ішунські позиції (поблизу с. Ішунь; нині село Красноперекопського р-ну АР Крим). Війська Червоної армії (див. Радянська армія) опинилися в загрозливому становищі. Для поліпшення управління військами в Криму Ставка Верховного Головнокомандування об'єднала діючі там сухопутні й мор. сили, створивши 22 жовт. командування військ Криму на чолі з віце-адміралом Г.Левченком, підпорядкувавши йому 51-шу і Приморську армії та Чорноморський флот. Ведучи безперервні важкі бої, Примор. армія змушена була відійти до м. Севастополь, 51-ша армія, ослаблена в боях, не змогла зупинити ворога на Керченському п-ові й відійшла до м. Керч, а 16 листоп. була евакуйована через Керченську протоку на Таманський півострів.</div><div>Оборонні бої майже на місяць скували в Криму велике угруповання ворожих сил, таким чином давши можливість організувати оборону Таманського півострова.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC_(1941%E2%80%9444)" />
         <pubDate>2023-05-25 13:50:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/malevskazlatamaria/bhw4bt6ob16hecru/wish/2604896219</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
