Поради учителям "як працювати з учнями переселенцями":

1. Знайомство з дитиною( ПІБ, звідки приїхав).

2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.

3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все.

4. Приділити більше уваги  саме в навчанні.

5. Організувати спілкування дітей з дитиною- переселенцем.

6. Дозвольте їм сумувати, але слідкуйте за їх емоційним станом. У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців.

7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.

8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма учнями  не проявляйте жалість до них. 

9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона 

закрита.

10.Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини.

11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку. Не вживати слів "бомба", "граната",  "не бійся", " викинь це з голови", "страшно". Вживайте "тривожно", "схвильовано*,  "напружена ситуація". 

Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.

12. Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість .

13.Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

Так само, як перед сном співають колискові немовлятам, музика допомагає нам, дорослим та дітям розслабитися і краще спати.

Допомагає знизити активність нашої нервової системи, частоту серцевих скорочень і дихання, а також артеріальний тиск.

Тож діставайте навушники або, якщо нікого поруч немає, вмикайте звук та заспокоюйте свої думки та думки своїх близьких.

Посилання на музику антистрес. 

 Тому у нинішніх умовах ми повинні перемістити фокус уваги з академічних успіхів на підтримку і нормалізацію психічного стану учнів. Зараз це нормально. Ми всі можемо і повинні долучитись до цього в рамках викладання свого предмету.

 Демонстрація власного спокою та врівноваженості – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись нашим дітям.

 Дайте учням можливість висловитись: розповісти про свій настрій, розказати про свої справи. Коли людина називає (проговорює) свої емоції, у неї змінюється активність у відділах головного мозку і таким чином знижується тривожність.

 Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість, але обов’язково спрямуйте їх увагу на маленькі перемоги, сильні сторони, гарні новини. У кожному дні можна знайти щось позитивне! Допоможіть учням побачити це, навчіть їх помічати це. У вашому арсеналі повинно бути багато тем для розмов, які зможуть переключити емоції дітей.

 Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, не розпитуйте про це детально. Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших слухачів. Якщо у дитини є потреба поділитись, за можливості, краще запропонувати їй поспілкуватись після уроку індивідуально, або спрямувати цю роботу на психолога.

Нинішня ситуація могла позначитись на поведінці учнів, на їх здатності засвоювати матеріал. Стрес міг вплинути на увагу, пам’ять, на здатність зосереджуватись. Дорослим треба взяти до уваги, що крім описаного, один з механізмів захисту психіки – це регрес. Тобто деякі діти можуть демонструвати поведінку, яка притаманна меншим за віком учням. До цього потрібно поставитись терпимо та з розумінням. Не можна докоряти дітям.

Намагайтесь зберігати спокій.