Маршрут родини Руснаків by Медіатека Балабинський НВК https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3 "Таємниця козацкої шаблі" Зірка Мензатюк en-us 2018-06-19 08:46:00 UTC 2026-02-20 18:16:23 UTC hello@padlet.com https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Optimplaces.png Київ – Дубно (Дубенський замок)- с.Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Підгірці (Підгорецький замок) – Олесько (Олеський замок) – Кам’янець-Подільський (Кам’янець – Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця). avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756122 2018-06-19 08:54:10 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756122 Дубенський замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України. avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756334 Розташований на одному з мисів  річки   Іква.   Звів його   князь     Костянтин Острозький   у  1492р.
Впродовж кількох століть  цей замок  жодного  разу не було захоплено.
На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.
Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.]]> 2018-06-19 08:55:27 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756334 Тараканівський форт (Дубенський форт) – оборонна споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.) avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756592 Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.
Форт  має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.
Сьогодні   від      фортеці залишилися одні руїни.]]> 2018-06-19 08:57:22 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756592 Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.) avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756828 Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості  та слави запорізького козацтва.
Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.
У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський   собор,   в підземеллях  якого покояться останки загиблих запорожців.
В Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

]]> 2018-06-19 08:58:50 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267756828 Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757085 Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.]]> 2018-06-19 09:00:35 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757085 Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція. avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757379 Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.
Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна  реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею–заповідника.]]> 2018-06-19 09:02:20 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757379 Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України». avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757661 Перші згадки про  фортецю датовані ХІІ ст.
До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.
Папська башта відома тим, що саме у  ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.
Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.]]> 2018-06-19 09:04:16 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757661 Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України. avramenkovita https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757874 Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.
Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії   проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:
«…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».

]]> 2018-06-19 09:05:44 UTC https://padlet.com/avramenkovita/al9c37q41xh3/wish/267757874