“Знайомство з шевченковою творчістю за посередництва сучасної музики може багатьох байдужих спонукати по-новому глянути на Тараса Шевченка, його творчість та й поезію взагалі”, казав Кузьма Скрябін. Гурт записав пісню “Мені однаково” на слова однойменного вірша Кобзаря.

У новий альбом “Ввічність”, який гурт презентував у грудні минулого року, ввійшло 15 треків, які просякнуті соціальною тематикою та є певним творчим відображенням подій в Україні останніх років. Приємний подив у шанувальників викликала пісня “Косар”. Це єдина пісня в альбомі, автором тексту якої є не Олександр Положинський. “Косар” – це вірш Т.Г. Шевченка, який завдяки гурту “Тартак”, отримав рок-звучання.

Kozak System – український гурт, що виник у лютому 2012 року. Тоді в музикантів відкрилося нове дихання та з гурту “Гайдамаки2 вони перетворилися на “Kozak System”. У своєму дебютному альбомі “Шабля” музиканти ставлять поряд вірші культових сучасників з народними текстами і творчістю Тараса Шевченка. До альбому ввійшла пісня під назвою “Гайдамацька” на слова Кобзаря.

На три портрети пішло дві доби і 25 літрів фарби. Малювали пензликами і валиками, гроші на матеріали жертвували небайдужі кияни. В планах – зобразити на стіні всіх відомих українських письменників.

Здавалось би, що нового можна сказати про Великого Тараса? Як по-новому поглянути на його особистість і творчість? Усе досліджено, описано, обговорено.

Під час Революції Гідності учасники не раз зверталися до творчості Тараса Шевченка для натхнення і уроків революційної боротьби. Шевченкове «Борітеся і поборете» стало одним із головних девізів Революції.

На акаунті можна знайти публікації копій картин митця, а також відео, на яких цифрове втілення Тараса Шевченка читає власні вірші й вітає українців зі святами.

1. Пошук локації: У рядку пошуку вгорі введіть адресу або назву місця (наприклад, КНУ ім. Тараса Шевченка).

2. Додавання на карту: Коли з’явиться маркер на карті, натисніть у віконці кнопку “+ Додати до карти”.

3. Редагування (іконка “Олівець”): * У полі для тексту напишіть короткий факт (тези, які ми підготували).

   • Додайте власні хештеги (наприклад, #мистецтво, #арешт).

4. Додавання фото (іконка “Фотоапарат”): * Вставте посилання на репродукцію картини Шевченка або завантажте зображення цієї локації. Так ваша мітка стане візуальною.

5. Стиль (іконка “Відро з фарбою”): * Змініть колір маркера. Наприклад: синій — для творчості, червоний — для драматичних подій (арешту), зелений — для подорожей.

На той час він називався Імператорський університет Святого Володимира (нині КНУ ім. Тараса Шевченка).

Це була головна інтелектуальна локація міста. Шевченко не був студентом цього університету (він закінчив Академію мистецтв у Петербурзі), але він претендував тут на посаду вчителя малювання та працював при університеті в Археографічній комісії.

• Що показати на карті: Червоний корпус (вул. Володимирська, 60).

  
  

Це дуже драматичний момент. На той час стаціонарних мостів у Києві (у сучасному розумінні) не було, діяла паромна переправа. Правий берег Дніпра, район сучасної Поштової площі або ланцюгового мосту (який почали будувати трохи пізніше). Саме тут Шевченка чекала поліція, коли він повертався з Чернігівщини до Києва.

• Що писати на карті: “Місце арешту (Дніпровська переправа)”.

• Короткий текст: “5 квітня 1847 року. Тараса заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та “недозволені” вірші. Під час обшуку в нього знайшли рукопис збірки “Три літа”, що стала головним доказом проти нього”.

• Що показати: Можна додати зображення Дніпра середини XIX століття або репродукцію картини Шевченка “Видубицький монастир”, яку він писав неподалік.

Останній прихисток у Києві та любов до дітей.

• Текст на мапі: “Тут Тарас жив під час свого останнього приїзду до Києва у 1859 році. Він дуже любив це місце за сад і затишок. Місцеві діти обожнювали “дядька Тараса”, бо він розповідав їм казки, пригощав солодощами та малював для них”.

• Що додати: Фото сучасної дерев’яної хатини-музею (вона виглядає дуже автентично на фоні багатоповерхівок).

• Текст на мапі: “Шевченко часто приходив сюди з мольбертом. Саме з київських пагорбів він спостерігав за Дніпром, який потім описував у своїх творах. Для нього ці краєвиди були головним джерелом сили та натхнення”.

• Що додати: Репродукцію акварелі Шевченка “Видубицький монастир” або “Костьол у Києві”.