У той день діти так і не пішли до школи, усі повернулися додому. Діти були в безпеці, а ми, вчителі, залишилися в порожніх класах. Стіни мовчали, але кожна цеглина пам’ятала наш сміх, наші уроки, наші мрії.

Хто б тоді міг подумати, що ця війна триватиме так довго? Спочатку здавалося, що все це скоро скінчиться, що ми незабаром повернемося до звичного життя. Але дні перетворювалися на тижні, тижні – на місяці, місяці – на роки. Замість дітей по школі ходили солдати, плелися маскувальні сітки, волонтерили, готували їжу, допомагали...

1000 днів війни… Тисяча днів болю, втрат, розлук. Тисяча днів, які назавжди змінили наше життя. Ми навчилися жити в умовах війни, ми стали сильнішими, згуртованішими.

І все ж, незважаючи ні на що, ми віримо в перемогу. Ми віримо, що настане день, коли наші діти зможуть навчатися в мирній школі, коли наші серця більше не будуть стискатися від кожного вибуху.

Ця війна зробила нас іншими. Але вона не зламала нас. Ми – українці, і ми не здамося.

24 000 годин - мужності…

1 440 000 хвилин - єдності…

86 400 000 секунд - витримки…

1000 днів - кожен українець, незважаючи на вік, професію, становище, став великою частиною боротьби.

1000 днів - ми захищаємо наш синьо - жовтий прапор🇺🇦

1000 днів - ми міцні, сильні, НЕПЕРЕМОЖНІ 💙💛

Мій тато був здоровим а тепер в окулярах я сумую за татом як можна так мучать Українців я не хочу війни я хочу і всі хочуть миру, волі,не залежності, а ті хто буде не вірний своїї батьківщині той буде покараний

Українська жінка воює на полі, чекає на сина та чоловіка,тихо плачучи вночі. Українська жінка збирає розбите серце після смерті найрідніших і продовжує працювати заради ПЕРЕМОГИ 🇺🇦

Слава Україні.

Все це сторицею, велетні, вам повернеться,

Й не допоможуть ні гроші, ані каяття!

Ви – не боги. І над вами є сили Всевишні,

Вас розіграють так само безжально у грі!

Й будуть судити за ваші провини колишні,

І не подивляться, ким ви були на Землі…

Автор: Вікторія Чорній

Велика подяка тим, хто віддав життя за Україну та зараз захищає нашу землю та наших людей.

Слава Україні! Героям слава!

Велике дякую нашим воїнам які захищають нашу країну, жертвують собою заради нас, заради нашої свободи!Я думала, що це не надовго, але.. шли дні, неділі, місяці, і навіть роки. Віра є, хочеться, щоб це жахіття вже закінчилося.

Війна- це дуже боляче, багато людей ночами не сплять, чекають повідомлення від сина чи від чоловіка «зі мною все добре».

Ми віримо в ЗСУ і знаємо, що буде мирне небо над головою.

Ти прийдеш з війни обов’язково!                                        Скажеш рідним всім добре слово,                                        Усміхнешся всім ніжно й щиро,                                    Привітаєш їх з миром. З Миром!!!                                   

Ти руками грубими, з мозолями,                                Обіймеш злегка плечі мами. 

І колючим своїм підборіддям                           

Припадеш ти до рук рідних. 

Ти заглянеш в їїх очі:               

В них – недоспані страшні ночі,                                         

В них –молитви і сподівання,                           

Довгі ранки і дні чекання.

І відчуєш всією душею,         

Що єдиний ти серцем з нею.                                            І узнаєш: з цієї хвилини         

Мама встала на захист сина!                                     

Це вона своєю любов’ю         

Заспокоїть усі твої болі,       

Захистить твої мирні сни,     

Не допустить у них жах війни.  

Як в дитинстві, вкладе тебе спати,                                        Колисковою колихати,         

Як в дитинстві, розкаже казку,                                        Подарує любов і ласку.         

Прочитає вдячну молитву, 

Що Господь врятував тебе в битві.                                          Скаже тихе, душевне слово…                                     

Ти прийдеш з війни  ОБОВ’ЯЗКОВО !!!     

10.05. 2022 рік. 76 день війни.