<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Культура народів Європи by Сергій Зеленюк</title>
      <link>https://padlet.com/a301/001</link>
      <description>Зроблено з допитливістю для студентів 1 курсу</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2017-10-25 15:19:45 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-11-16 14:25:28 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Pictureland.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Італійська мова</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/213381776</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/232959598/366d7ab2b6f4d303a3ca3c1b7a855a62/audio_ita.mp3" />
         <pubDate>2017-12-05 16:39:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/213381776</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мова</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/213381817</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-05 16:39:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/213381817</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мова</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/213381839</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-05 16:39:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/213381839</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мова</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/213381865</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-05 16:39:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/213381865</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мова</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/213381916</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-05 16:39:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/213381916</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мова німецього народу</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215095943</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/232959598/eaa1a371862807bb65c8535baa5d8b23/audio_DEU.mp3" />
         <pubDate>2017-12-11 16:31:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215095943</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Завдання2. Додайте в mp3-форматі зразок мови народу, який досліджуєте</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215096057</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-11 16:31:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215096057</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Завдання1. Подайте коротку географічну характеристику країни, в якій проживає народ, що є предметом дослідження</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215097004</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-11 16:33:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215097004</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Завдання 3. Вкажіть свята, традиції, які характерні для того чи іншого народу.</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215097569</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-11 16:34:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215097569</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Географічна характеристика</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215098076</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/232959598/c1f841125019bba59046966728f27abf/01____.jpg" />
         <pubDate>2017-12-11 16:35:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215098076</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Презентація проекту</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215102712</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/232959598/839860bd970b421067781eed8542295d/___________________.ppsx" />
         <pubDate>2017-12-11 16:44:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215102712</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Національні свята та вихідні дні у Німеччині</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/215105338</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/232959598/1bf5d49b83c6ce458b98e5c896c24741/____________________________________________.txt" />
         <pubDate>2017-12-11 16:49:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/215105338</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свята британців </title>
         <author>sasha_banasko</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216914963</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248403021/f6c3cd55f3398287f90394934b0975c3/______________.txt" />
         <pubDate>2017-12-18 12:11:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216914963</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Традиції українців</title>
         <author>snizhana2001</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216915107</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><h1>Українські звичаї і традиції&nbsp;</h1><div>«Звичай» та «звичка» в українській мові спільнокореневі. Це – складова нашого повсякдення, яку ми вбираємо з молоком матері, зі співом коханої бабусі або з легендами, котрими так багата наша земля. І ми завжди раді поділитися з гостями країни веселими <strong>українськими звичаями</strong>, запросити їх до народних святкувань на Масляну чи то на Купалу, подарувати неймовірно красиві весільні пісні, оберег чи вишитий рушник, піднести чарочку з короваєм або пригостити смачною обрядовою їжею – млинцями, кутею, пасками. І розділити з вами радість єднання. Країн, часів, людей.&nbsp;</div><div>Наші гості відразу помічають головну закономірність: <strong>традиції в Україні</strong> тісно пов’язані з побутовим, календарним та релігійним життям. І це цілком природно. Адже безліч українських традицій і подій, як і у багатьох народів, були пов’язані із сільськогосподарським календарем. Обжинкові пісні, зимові колядки чи то радісні веснянки здавен супроводжували сезонні роботи. Неможливо було представити тяжку працю без господарських магічних ритуалів, а відпочинок без маскувань, розваг чи то ритуальних поздоровлень і обходів. Природна гостинність і життєрадісність передавалися з поколінь в покоління саме через ці повсякденні українські звичаї.&nbsp;</div><div><figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:168,&quot;url&quot;:&quot;http://ukraine-for-business.com/images/stories/articles/my_ukraine/interesting_ukraine/ukrainian-customs-and-traditions_03.jpg&quot;,&quot;width&quot;:112}" data-trix-content-type="image"><img src="http://ukraine-for-business.com/images/stories/articles/my_ukraine/interesting_ukraine/ukrainian-customs-and-traditions_03.jpg" height="168" width="112"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>&nbsp;</div><div>Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжується багатьма <strong>українськими ритуалами та обрядами</strong>, <strong>українськими звичаями і традиціями</strong>. Засилання сватів і заручення, умовини і покривання (перехід із дівочості в заміжнє життя), дивіч-вечір чи весільний поїзд, запросини та весільний поход з багатьма викупами нареченої – майже всіх цих веселих складових із задоволенням дотримуються наші сучасники. До речі, наші дівчата дуже, як то зараз кажуть, толерантні: якщо їм не подобається майбутній чоловік, то вони, згідно з українським звичаєм, винесуть сватам гарбуза. А молоді так вшановують батьків, що тричі кланяються їм після підношення калача із сіллю. Одним словом, недарма обряд вступу до шлюбу в нас називають весіллям: це ж дійсно весело! <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-18 12:12:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216915107</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Географічна характеристика</title>
         <author>bogachuk_yana</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216915144</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248404570/d839e5d1f25d7dab80de6ddc39fe3115/slide_4.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:13:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216915144</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Народні звичаї </title>
         <author>alinka555vojtko</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216915310</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div><strong>Релігія в традиціях Польщі</strong>&nbsp;</div><div>Практично всі польські традиції та звичаї тісно пов'язані з релігією. Жителі шанують і дотримуються встановлених костелом свят, радіють національним урочистостям і з повагою ставляться до історичних цінностей. Костел відвідують всі: дорослі люди, молодь і діти, причому не тільки по неділях, але і в будні дні. Туристам на замітку: не проводьте фотозйомку під час костельних обрядів і не відвідуйте костели в недозволеному одязі.&nbsp;</div><div>Головні релігійні події святкують з великим розмахом і пишними урочистостями. Хочете взяти участь у святкуванні? Тоді плануйте поїздки на Новий рік, Різдво чи Великдень, втім, не забувайте про те, що за законом торгівля заборонена під час офіційних святкових днів. Уточніть це перед поїздкою, особливо якщо прямуєте в Польщу з ділових питань. На офіційному рівні в Польщі встановлено 3 державних і 10 релігійних свят, всі ці дні є неробочими.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-18 12:13:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216915310</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Географічна характеристика</title>
         <author>zabolotnijb</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216915548</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-18 12:15:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216915548</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>bogachuk_yana</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216916309</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248404570/b4960c40770fa3d300401b02aaad8625/slide_3.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:19:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216916309</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>snizhana2001</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216916711</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248404648/02fda470289680127416c84c28bf72ab/45748532.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:21:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216916711</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Традиції і звичаї Іспанії</title>
         <author>zabolotnijb</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216917113</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div>Іспанія трепетно зберігає свої традиції і звичаї.У наші дні, коли інтеграційні процеси в Європі сильні, ця країна змогла зберегти свою чарівність і культурні особливості.<br><br></div><div>Вивчення іспанської мови для підлітків дасть їм можливість насолодитися колоритом цієї чудової країни.<br><br></div><div>Тут живуть представники кількох національностей, тому подорожуючи по країні, ви почуєте різні діалекти та говірки.Але всіх жителів цієї доброзичливою країни об’єднує одне — це веселий і темпераментний народ.Іспанця бувають серйозними і ввічливими, з хорошим почуттям гумору, люблять поговорити і, буває, спізнюються навіть на дуже важливі зустрічі.<br><br></div><div>Традиції<br><br></div><div>Іспанія подарувала світові кориду і фламенко, карнавали і фестивалі.Ще одна традиція — це фієста, щоденний відпочинок в післяобідній час.Люди можуть зустрітися і поспілкуватися в спокійній обстановці, відпочити від роботи.Іспанці люблять туристів, особливо з країн Латинської Америки, Росії та України, тому що вони завжди готові веселитися до упаду і можуть підтримати будь-яку компанію.<br><br></div><div>Приводів для веселощів в Іспанії завжди багато.Влаштувати свято на честь перемоги улюбленої футбольної команди — звичайна справа.Крім того, іспанці обожнюють влаштовувати карнавали, за статистикою, вони частіше усього у світі проводяться саме в цій країні.<br><br></div><div>Сімейні традиції<br><br></div><div>В Іспанії улюбленими членами сім’ї є діти.Їм в цій країні приділяють всю увагу.Іспанці відзначають не лише <a href="http://vitannya.com.ua/index.php/component/tags/tag/2-vitannia-z-dnem-narodzhennia">день народження</a>, а ще й іменини.Спілкування відбувається дуже емоційно.Родичі вітаються один з одним поцілунками і обіймами.Якщо ви запрошені в гості, будьте впевнені, що вам не просто потиснуть руку, а розцілую і обіймуть, як рідного.Просто в Іспанії так прийнято.За обідом ніхто не буде мовчати, гість теж повинен брати участь у розмові, висловлювати своє задоволення від зустрічі і спілкування.Це дуже важливо.<br><br></div><div>В будинку і за обідом вас можуть чекати деякі сюрпризи.Іспанці завжди ходять по будинку в взуття, тримають в кімнатах птахів, а з супу або іншої страви на вас може дивитися риба або м’ясо з головою, це є показником свіжості продукту.<br><br></div><div>Жінка після шлюбу не змінює прізвище, а бере собі подвійну.Якщо в родині першим з’явиться хлопчик — його називають в честь батька, а якщо дівчинка — їй дають ім’я матері.<br><br></div><div>Свята<br><br></div><div>Головне свято для всієї родини — це Різдво.Спочатку всі люди сім’ями йдуть на урочисту службу, а потім влаштовують грандіозний обід.На стіл ставлять компот, пудинг з рису, халву з мигдалю і багато іншого.<br><br></div><div>Ще один значимий свято — День Всіх Святих.Іспанці відвідують кладовища, щоб вшанувати пам’ять померлих близьких.<br><br></div><div>Важливе релігійне подія — Святий тиждень.Монастирі й численні церкви виносять свої ікони і несуть їх по традиційному маршруту.Часто на вулицях ставлять біблейські сценки.<br><br></div><div>Іспанія не залишить нікого байдужим.Скільки б не намагалися заборонити кориду або стерти кордони між державами, вона зберігає свою самобутність і неповторний колорит.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248402798/152ed868f8c75ef4d68aad4c39575a70/a181.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:23:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216917113</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свята у Франції</title>
         <author>bogachuk_yana</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216917667</link>
         <description><![CDATA[<div>У Франції відзначають безліч свят, частина з них національні, які святкує вся країна, частина – місцеві, які, можливо, ще Цікаві місцяше і святкуються з не меншим веселощами.<br>Проте будьте готові до того, що в святкові дні музеї, магазини і ресторани можуть виявитися закритими, а транспорт неймовірно завантажений.<br>Як і майже всюди в Європі, у Франції святкують Різдво (25 грудня) та Новий рік, а також Великдень. Різдво багато хто проводить з родиною за святковою вечерею, а ось в Новий рік, який також називають Днем святого Сильвестра, французи воліють веселитися в ресторанах чи кафе, так що майте на увазі, що, якщо і ви бажаєте піти в цей день кудись, столик варто замовити заздалегідь. А в перший неділю січня французи святкують Епіфанію – день, коли 3 волхва принесли подарунки новонародженому Ісусу. В цей день у багатьох сім’ях печуть пиріг, який розрізають на стільки частин, скільки людей сидить за столом. У пирозі запікається маленька фігурка або боб, і той, кому дістався шматочок з сюрпризом, оголошується «королем».<br><br>1 травня французи відзначають День Праці.<br>В цей день профспілки влаштовують демонстрації на вулицях, і всюди продаються букетики конвалій, які прийнято дарувати на щастя родичам і друзям.<br><br>8 травня Франція святкує День Перемоги у другій світовій війні, а 11 листопада – День Перемир’я в першій світовій війні. У ці дні по всій країні відбуваються урочисті офіційні церемонії, до підніжжя пам’ятників загиблим покладають квіти.<br>Одним з найулюбленіших свят французів є 14 липня – День взяття Бастилії. Офіційні святкування в цей день можуть і не особливо вразити мандрівника, але от веселощі, з яким народ святкує цей день, залишає враження надовго – всюди відбуваються вечірки (часто навіть просто на вулицях), бали, наприклад, бал пожежників або Великий Бал, який влаштовують вже 13 липня в саду Тюїльрі. За Єлисейськими Полями проходить урочистий парад, який приймає президент Франції, а приблизно в 10:00 вечора над містами Франції переливаються салюти і феєрверки.<br>Крім того, багато французів святкують Вознесіння Христове (12-20 травня), Духів день (23 травня), Трійцю (30-31 травня), а також Успіння Богородиці (15 серпня) і День Всіх Святих (1 листопада).<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248404570/8560f736a09305c581a7e9f9e89c20fe/________.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:26:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216917667</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Народні звичаї Росії</title>
         <author>zabolotnijb</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216917673</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Сімейні традиції та обряди <br>Серед російського старожільческім населення (особливо серед козацтва та селян, рано отримали землю у володіння, а потім і у <a href="http://ua-referat.com/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C">власність</a>) звичайним явищем в минулому були великі (нерозділені) сім'ї. Разом жили і спільно господарювали не тільки батьки, діти та онуки, а й кілька братів, тут же могли бути сестра з чоловіком-приймаком, осиротілі племінники та інші <a href="http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96">родичі</a>. Нерідко родина об'єднувала до 20 і більше осіб. На чолі сімейного <a href="http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2">колективу</a> стояв батько або старший брат (битий шлях, старший), розпорядницею серед жінок і авторитетом серед чоловіків була його дружина. Внутрісімейна <a href="http://ua-referat.com/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F">життя</a> визначалася патріархальними підвалинами. Сама церква наказувала жінкам беззаперечне підпорядкування чоловікові. Снох очікував в сімейному житті важкий повсякденну працю, від них чекали покірності і покори. У той же час всі члени сім'ї брали участь у виконанні господарських справ, на чоловіках лежали найбільш важкі польові, лісові, будівельні<a href="http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8">роботи</a>. У родинні справи залучалися і діти. <br>Після <a href="http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0">скасування кріпосного права</a> та отримання земельних наділів з'явилася тенденція до розпаду великих сімей. Переселенці останніх десятиліть XIX ст. рідко наважувалися на переїзд великим складом. Разом з тим проживання старшого сина з батьками всюди залишалося сімейною традицією. Сім'ї в 7-9 чоловік були поширеним явищем. У <a href="http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BD">столипінське</a> час поряд з ними з'являлися маленькі сім'ї - у 4-6 чоловік&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248402798/4691677d01dbbbfe3776274ec9e9fd42/_____.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:26:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216917673</guid>
      </item>
      <item>
         <title>як святкують Пасху в Англії</title>
         <author>sasha_banasko</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216918177</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;У Великобританії Пасха вважається «королевою фестивалів». У Страсну п'ятницю церковні дзвони замовкають і знову починають передзвін лише в пасхальну неділю. Діти грають в «Egg-shackling»: на сирих яйцях пишеться ім'я дитяти, а потім яйця підкидають в ситі. Виграє той дитина, чиє яйце, довше за всіх не розіб'ється. У цій країні свято дуже любимо модницями – адже на Великдень прийнято вбиратися, і при цьому неодмінно надіти хоча б одну нову річ.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-18 12:28:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216918177</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цікаві факти про Болгарію</title>
         <author>snizhana2001</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216918464</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Про Болгарію, як і про будь-яку іншу країну, можна багато й красиво писати, вихваляти природні красоти та пам’ятки, однак так Ви ніколи не запам’ятайте найяскравіші і дійсно важливі особливості цієї країни. Щоб розкласти все поличках, пропоную Вам ознайомитися з нашим списком цікавих фактів.&nbsp;<br>&nbsp;</div><div>1. Офіційна назва “Республіка Болгарія”.&nbsp;</div><div>2. Болгарія – одна з найстаріших країн Європи. Її історія починається в кінці VII століття <a href="http://amuse.com.ua/wp-content/uploads/2015/02/013.jpg"><figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:600,&quot;url&quot;:&quot;http://amuse.com.ua/wp-content/uploads/2015/02/013-600x600.jpg&quot;,&quot;width&quot;:600}" data-trix-content-type="image" data-trix-attributes="{&quot;caption&quot;:&quot;Болгарія – одна з перших країн, де офіційно почалося використання кирилиці. Нагадаємо, кирилиця була придумана Кирилом і Мефодієм у IX столітті, – цікавий факт. Винахідник першого в світі електронного комп’ютера – вчений болгарського походження Джон Вінсент Атанасов. Кумедний факт: коли болгарин хитає головою вгору і вниз, то це означає, що він з чимось не згоден або “Ні”. Якщо ж він хитає головою в сторони, то це означає згоду або “Так”. Величезну плутанину це викликає під час спілкування з туристами. Часто внаслідок цього бувають курйозні та смішні ситуації. Болгарія може похвалитися тисячолітньою виноробною історією. Болгарські вина користуються величезною популярністю серед гурманів і любителів якісного вина вищого класу. Однією з причин такого приголомшливого успіху у виноробстві є відповідний клімат і вікові традиції, – цікавий факт.&quot;}"><img src="http://amuse.com.ua/wp-content/uploads/2015/02/013-600x600.jpg" height="600" width="600"><figcaption class="attachment__caption attachment__caption--edited">Болгарія – одна з перших країн, де офіційно почалося використання кирилиці. Нагадаємо, кирилиця була придумана Кирилом і Мефодієм у IX столітті, – цікавий факт. Винахідник першого в світі електронного комп’ютера – вчений болгарського походження Джон Вінсент Атанасов. Кумедний факт: коли болгарин хитає головою вгору і вниз, то це означає, що він з чимось не згоден або “Ні”. Якщо ж він хитає головою в сторони, то це означає згоду або “Так”. Величезну плутанину це викликає під час спілкування з туристами. Часто внаслідок цього бувають курйозні та смішні ситуації. Болгарія може похвалитися тисячолітньою виноробною історією. Болгарські вина користуються величезною популярністю серед гурманів і любителів якісного вина вищого класу. Однією з причин такого приголомшливого успіху у виноробстві є відповідний клімат і вікові традиції, – цікавий факт.</figcaption></figure></a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-18 12:30:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216918464</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Народні звичаї</title>
         <author>zabolotnijb</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/216918622</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div><strong><br>Коляда</strong></div><div><br>Комплекс обрядів ще дохристиянського походження (вони пов'язані з часом зимового сонцестояння. Пізніше був приурочений до часу від Різдва Христового до Водохреща. Існувала заборона на більшість робіт у цей час (плетіння, шиття, виття мотузок, не можна було рубати дров та молотити). Особливо строго цих заборон дотримувалися до Нового року (Василя). Готували кутю. На стіл стелили чисту скатертину, під яку клали сіно. Після свята це сіно віддавали коровам чи вівцям. Але етнографом Т. І. Кухарьонок у с. Дакудава Лідського району зафіксувала інше ставлення до цього сіна — воно вважалося нечистим, худобі його не давали, «щоб зуби не повипадали», а кидали на підстилку свиням. Як і в Україні, сідали за вечерю з першою зорею, закликавши перед тим предків (для них пекли млинці або дві спеціальні булки — «близнюк»). Після вечері страви залишали «дідам» (предкам), а у с. Нязбодзичі Світлоцького р-ну Коляді, що мала вночі пройти. Особливістю білоруського колядування є те, що католики вітають православних і навпаки, не зважаючи на різницю у закінченні посту. У перший день колядували чоловіки, іноді — змішані гуртки. Ходили з зіркою, рідше — з козою, часом — переодягалися вовком чи ведмедем (вивертали кожух навиворіт), робили «лелеку».&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248402798/5e933d574b0153f6fcf54c7d25c77efd/_______________.jpg" />
         <pubDate>2017-12-18 12:30:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/216918622</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цікаві факти</title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217175404</link>
         <description><![CDATA[<div><em>Ютна країна в центрі Європи, яка подарувала світу великих композиторів, акторів, вчених та інженерів. Представляємо цікаві факти про Австрію. Найбільші композитори світу — Моцарт і Штраус уродженці саме даної держави. Крім того, Фердинанд Порше — відомий створенням одних з найдорожчих автомобілів «Porshe», знаменитий кіноактор Арнольд Шварцнегер, а також психоаналітик Фрейд — всі вони вихідці Австрії. Державний прапор Австрії вважається одним з найдавніших на планеті. Історія появи починається у 1191 році. Цікаво, що вік, з якого люди можуть починати приймати участь у виборах в Австрії — 19 років. Всупереч тому, як у всіх державах цей вік дорівнює 18 рокам.... </em><em><mark><br></mark></em><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/872a08fe5b433f7dbfe381d6f9faed21/depositphotos_38006773_stock_photo_beautiful_lakes_of_austria_st.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:33:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217175404</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>andriy_maksimchuk</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217175872</link>
         <description><![CDATA[<div>Австрія знаоходиця в&nbsp;<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0">Центральній Європі</a>. Австрія — це переважно гірська країна, що не має виходу до моря, межує з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччиною</a> та<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F">Чехією</a> на півночі, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Словаччиною</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Угорщиною</a> на сході, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F">Словенією</a>та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італією</a> на півдні та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Швейцарією</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD">Ліхтенштейном</a> на заході. Площа — 83 871 км², населення — 8 414 638 осіб (2011 рік). Столиця і найбільше місто — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C">Відень</a>.<br><br></div><div><br>Складається з 9 федеральних земель. Офіційна мова — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">німецька</a>, регіональні мови: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">словенська</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">хорватська</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">угорська</a>. Грошова одиниця — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE">євро</a>, до впровадження євро — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3">австрійський шилінг</a>. Член <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9">ООН</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7">ЄС</a>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667357/1995d2e08a1b0101064c2fc1d1c51d6a/detail_cbd123a4fd6a3409ae71096b3f236404.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:35:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217175872</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Отже, найцікавіші факти про Австрію:</title>
         <author>kate_avramenko56</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217176597</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Австрія - країна в центрі Європи. Назва цієї держави походить від старонімецького слова «Ostarrichi» - що в перекладі означає «східна країна». Назва «Австрія» вперше згадується 1 листопада 996 року н.е. </div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img src="http://tut-cikavo.com/images/pidsobka/green-point-with-space.jpg" height="10" width="15"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Офіційна </div><div><a href="http://tut-cikavo.com/frazi/169-tsikavi-fakti-pro-movi-ta-dialekti">мова</a> Австрії - німецька </div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img src="http://tut-cikavo.com/images/pidsobka/green-point-with-space.jpg" height="10" width="15"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Населення Австрії складає - 8.5 млн. осіб </div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img src="http://tut-cikavo.com/images/pidsobka/green-point-with-space.jpg" height="10" width="15"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Столиця і найбільше місто Австрії - Відень. </div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img src="http://tut-cikavo.com/images/pidsobka/green-point-with-space.jpg" height="10" width="15"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Найстаріший прапор держави в світі - це прапор Австрії. Його поява припала на 1191 рік. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248670839/85a1a478014ee95343df873522025eec/a1.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:39:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217176597</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217177268</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div><em>Бо́снія і Герцегови́на (</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>босн.</em></a><em> та </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>хорв.</em></a><em> Bosna i Hercegovina, BiH, </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>серб.</em></a><em> Босна и Херцеговина, БиХ або Bosna i Hercegovina, BiH) — </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0"><em>держава</em></a><em> у північно-західній частині </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2"><em>Балканського півострова</em></a><em>, що межує на півночі і заході з </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F"><em>Хорватією</em></a><em>, на сході з </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F"><em>Сербією</em></a><em>, на півдні і сході з </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F"><em>Чорногорією</em></a><em>; площа 51 197 км²; столиця </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%BE"><em>Сараєво</em></a><em>; рельєф: гірська </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0"><em>країна</em></a><em>, частина </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8"><em>Дінарських Альп</em></a><em>, вапнякові ущелини. Населення становить 3 879 296 чол. (2012 р.), включаючи 48 % мусульман-боснійців (суніти), 37 % сербів, 14 % хорватів. Більшість населення сповідує </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC"><em>іслам</em></a><em>.&nbsp;</em></div><div><em>Голова держави — президент, посада переходить до одного з членів Президії за принципом ротації на строк 8 місяців (Президія має повноваження терміном 4 роки). Виробництво: </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96"><em>цитрусові</em></a><em>, </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B2%D0%BE%D1%87%D1%96"><em>овочі</em></a><em>; </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE"><em>залізо</em></a><em>, вироби зі </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B0"><em>шкіри</em></a><em>, текстиль; 3 державні мови.&nbsp;</em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/325e027ce7c97b5983ca1d044b52996b/bosnia_11.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:42:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217177268</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Як святкують Новий рік у Естонії</title>
         <author>andriy_maksimchuk</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217177475</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Новий рік в Естонії<br>Різдвяний період плавно переходить в Естонії в підготовку і святкування Нового року. Чи варто говорити, що за масштабом і важливості це свято нітрохи не поступається Різдву, адже багато хто відзначає його тут 3-4 рази. В ніч на перше січня свято тут зустрічають так само шумно і весело, як в Україні, з феєрверками, хлопавками, народними гуляннями. Кожен ресторан чи готель, зрозуміло, пропонує, новорічну розважальну програму. Однак, набагато веселіше, влитися в натовп з бенгальським вогником в руці і побродити по засніжених вуличках. В Естонії є місця, де просто відчуваєш себе, як вдома. Новим роком торжества в країні не закінчуються. Ще в Естонії є офіційне свято, яке відзначають 6 січня, воно називається День Трьох Королів і носить релігійний характер. За традицією, це свято знаменує собою завершення різдвяних торжеств. Що ж вражень від цієї поїздки вистачить тепер на багато років вперед. Адже крім чудового настрою та пам'ятних сувенірів, найголовніше, що ми відвеземо із собою з Естонії, це здатність знову по-дитячому радіти святам і отримувати задоволення від життя!&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667357/04f37e8719bd512a2e3138a0333a2ed4/polar_express_tallinn.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:44:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217177475</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Болгарія</title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217177799</link>
         <description><![CDATA[<div><em>Болгарія - яскрава країна з чудовою природою, стародавніми пам'ятниками, відмінними пляжними і гірськолижними курортами, а також смачною і різноманітною кухнею.<br><br>До Болгарії можна приїжджати і взимку, і влітку, на відпочинок і для оздоровлення - кожен знайде щось своє, близьке в цій красивій країні.&nbsp;</em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/76d4500a4f1c65c15e3173d21abcf375/78372861.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:45:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217177799</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>zevsgg1974</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217178854</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248669280/c1134a06e4c8d5631a447cd68070d6db/index.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:51:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217178854</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217179852</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div><em>Однією з найбільших східноєвропейських країн є Білорусь. Розглянемо цікаві факти про Білорусь. У складі цієї країни — 6 областей. Сама столиця Білорусі, Мінськ, як самостійна адміністративна одиниця не включена ні в одну з областей. У ньому проживає близько 2,5 мільйона чоловік з 9,5-мільйонного населення Білорусі. Самі білоруси вважають, що правильно слід писати Білорусь, а не Білорусія. Населення цієї країни достатньо однорідне, в основному — слов’янське. Немає в ньому представників африканського і азіатського континентів — афроамериканців, в’єтнамців або китайців. Знайомлячись з цікавими фактами про Білорусь, не можна не відзначити — білоруська мова вельми схожа на українську, але можна відзначити і схожість з російською. Не здається вона незнайомою українцям — позначаються загальні слов’янські корені. Тому для громадян Білорусі не складає великої проблеми спілкування з українцями. Звичайно, якщо мова білорусів не буде надмірно швидкої. Ймовірно, і з цієї причини білоруси з симпатією ставляться до українців.... </em><br><br>&nbsp;<a href="http://cikavo.net/">Цікаві факти</a>&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/bd4f74e8ade21246e96fa08f7d76c2c5/belarus_short.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 09:56:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217179852</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217181382</link>
         <description><![CDATA[<div><em>Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії (</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>англ.</em></a><em> the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), відоме також під такими короткими назвами, як Вели́ка Брита́нія (</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>англ.</em></a><em> Great Britain), Сполу́чене Королі́вство (</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>англ.</em></a><em> the United Kingdom), Брита́нія (</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><em>англ.</em></a><em> Britain) — </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0"><em>суверенна держава</em></a><em>, розташована біля північно-західного узбережжя континентальної Європи. Територія Сполученого Королівства включає </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_%28%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%29"><em>острів Велика Британія</em></a><em>, частину </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F_%28%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%29"><em>острова Ірландія</em></a><em> та численні невеликі острови. </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"><em>Північна Ірландія</em></a><em> — єдина частина Сполученого Королівства, що має суходільний кордон з іншою суверенною країною — </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"><em>Республікою Ірландією</em></a><em>. Всі інші кордони є водними: Сполучене Королівство оточене </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD"><em>Атлантичним Океаном</em></a><em>, </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5"><em>Північним морем</em></a><em>, </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB"><em>Англійським каналом</em></a><em> та </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5"><em>Ірландським морем</em></a><em>. </em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/0fb9761d8f4b0629b809b05dfec520f6/500xNx30372_jpg_pagespeed_ic_0XRx2Cwzy0.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 10:04:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217181382</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Австрія</title>
         <author>i_hryhorash_net</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217181938</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div>Австрія (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">нім.</a> <em>Österreich</em>) — «східна імперія». У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/IX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">IX столітті</a> Австрія була крайньою східною територією в складі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Франкської імперії</a>, а також прикордонною зоною німецьких поселень зі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8">слов'янськими</a> землями. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Карл I Великий</a> назвав країну <em>Ostmark</em> («східна прикордонна територія»). У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XI столітті</a> вперше з'явився термін <em>Ostarrichi</em>.&nbsp;</div><div>Географія&nbsp;</div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Austria_mapa_UK.png"><figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:236,&quot;url&quot;:&quot;https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Austria_mapa_UK.png/220px-Austria_mapa_UK.png&quot;,&quot;width&quot;:220}" data-trix-content-type="image"><img src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Austria_mapa_UK.png/220px-Austria_mapa_UK.png" height="236" width="220"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></a></div><div>&nbsp;Мапа Австрії.</div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Oesterreich_topo.png"><figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:155,&quot;url&quot;:&quot;https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Oesterreich_topo.png/220px-Oesterreich_topo.png&quot;,&quot;width&quot;:220}" data-trix-content-type="image"><img src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Oesterreich_topo.png/220px-Oesterreich_topo.png" height="155" width="220"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></a></div><div>&nbsp;Топографічна мапа Австрії</div><div><em>Докладніше: </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97"><em>Географія Австрії</em></a></div><div>Географічне положення</div><div>Країна знаходиться у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0">Центральній Європі</a>. Межує з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F">Чехією</a> (спільний кордон — 362 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччиною</a> (784 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Угорщиною</a> (366 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італією</a> (430 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%85%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD">Ліхтенштейном</a> (35 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Словаччиною</a> (91 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F">Словенією</a> (330 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Швейцарією</a> (164 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BC">км</a>).&nbsp;</div><div>Геологія</div><div><em>Докладніше: </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97"><em>Геологія Австрії</em></a></div><div>Австрія має різноманітні мінеральні ресурси:&nbsp;</div><ul><li>поклади <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0">нафти</a> (52 млн тонн, головні родовища в районі <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%86%D0%B5%D0%BD&amp;action=edit&amp;redlink=1">Матцена</a>),</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B5_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F">бурого вугілля</a> (понад 290 млн тонн у Штирії та у Верхній Австрії),</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8">залізної руди</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86&amp;action=edit&amp;redlink=1">Ейзенерц</a>),</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%82">магнезиту</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F">Штирія</a>).</li></ul><div>Є невеликі родовища <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D1%8C">міді</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BD">марганцевих</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C">свинцевих</a> руд, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8">бокситів</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D0%B1%D1%96%D0%B9">стибію</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B4%D0%B5%D0%BD">молібдену</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C">солі</a>.&nbsp;</div><div><em>Див. також: </em><a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97&amp;action=edit&amp;redlink=1"><em>Гідрогеологія Австрії</em></a><em>.</em>&nbsp;</div><div>Рельєф</div><div>Переважно гірська країна. Південна частина зайнята <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B8">Східними Альпами</a> (найвища точка — гора <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D1%80">Ґросглокнер</a>, в масиві <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80%D0%BD">Високий Тауерн</a>, 3 797 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C">м</a>) і їх передгір'ями. Менша, північна частина — хвиляста рівнина, що на крайньому північном сході переходить у <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Середньо-Дунайську низовину</a>.&nbsp;</div><div>КліматКлімат помірний континентальний, на заході вологий. Середня температура січня від —1 °C до —5 °C, липня від +17 °C до +19 °C. Опадів у долині Дунаю 500—600 мм, в Альпах 1 500—2 500 мм. &nbsp;</div><div>Музична народна творчість і музична класика Австрії вбирали в себе пісенні інтонації угорців, хорватів, сербів, чехів, поляків, українців та інших народів. Багаті традиції народно-побутового мистецтва Австрії стали тим ґрунтом, на якому в кінці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XVIII</a> століття зародився національний народно-побутовий театр — вистави з піснями й танцями (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%88%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C">зингшпіль</a>), камерна вокальна лірика й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">симфонія</a>, а в другій половині <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XVIII</a> століття — так звана <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0">віденська класична школа</a> на чолі з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80">композиторами</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%99%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84">Й. Гайдном</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1732">1732</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1809">1809</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D2%91%D0%B0%D0%BD%D2%91_%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%82">В. А. Моцартом</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1756">1756</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1791">1791</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%93%D0%BB%D1%8E%D0%BA">X. Глюком</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1714">1714</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1787">1787</a>) та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3_%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%82%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD">Людвігом ван Бетховеном</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1770">1770</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1827">1827</a>). У своїй творчості, ідейно зв'язаній з буржуазно-демократичними течіями епохи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">Просвітництва</a> і насиченій багатонаціональним фольклором Австрії, вони розвинули жанри класичної симфонії, опери та інші.&nbsp;</div><div>З початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століття розквітає музичний романтизм, найвизначнішим представником якого був <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82">Ф. Шуберт</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1797">1797</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1828">1828</a>). Життєрадісний дух австрійського народу виявився в творчості ряду композиторів, особливо <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%83%D1%81_%28%D1%81%D0%B8%D0%BD%29">Й. Штрауса-сина</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1825">1825</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1899">1899</a>).&nbsp;</div><div>У другій половині <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століття Відень знову стає центром розвитку музики глибокого змісту. Монументальні симфонії пишуть <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%81">Йоганнес Брамс</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1833">1833</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1897">1897</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D1%80_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD">Брукнер Антон</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1824">1824</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1896">1896</a>). В музиці Брамса відчувається глибокий зв'язок з народним мистецтвом. Творчість <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80">Густава Малера</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1860">1860</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1911">1911</a>), хоч і спирається на народ, пісенність, вже має ознаки ідейно-художньої кризи мистецтва доби імперіалізму, яка повністю виявилася в творчості <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D2%91_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4">А. Шенберга</a>, глави «школи» <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;redlink=1">атоналізму</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">додекафонії</a>, та його учнів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D0%BD">Альбана Берга</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD">Антона Веберна</a>. Крім того, цей період знаменується також і активністю творчості церковних композиторів, зокрема з'являться різдвяні меси. Яскравим представником цього жанру вважають <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BE%D1%97%D0%B7_%D0%91%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80">Алоїза Бауера</a>, автора знаменитої «Різдвяної пасторальної меси».&nbsp;</div><div>Роки фашизму ще більше поглибили цю ідейну кризу. Музична культура сучасної Австрії йде складним і суперечливим шляхом. Прогресивні музиканти, наслідуючи національні традиції, борються за демократичну музику, за масові форми музичного мистецтва, організовують конкурси, фестивалі, пропагують народну музику. З'явилися формалістичні «школи» («конкретна музика», <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;redlink=1">«пуантелісти»</a> та інші). Серед видатних австрійських виконавців: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82">диригент</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BC">К. Бем</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82">піаніст</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B4">Ф. Гульд</a>, співачки <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F&amp;action=edit&amp;redlink=1">М. Єриця</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87&amp;action=edit&amp;redlink=1">Л. Велич</a>, співак <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BD%D1%86">Е. Кунц</a> та інші.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-19 10:06:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217181938</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kupchik_m</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217183038</link>
         <description><![CDATA[<div>1. Назва столиці Естонії Таллінна перекладається як «Датське місто» або «зимовий град». Старе місто Таллінна занесене в список культурних пам’яток ЮНЕСКО. 2. Основна релігія Естонії — лютеранство. 3. Національна квітка Естонії — волошка, птиця — ластівка, камінь — вапняк. 4. Мелодія гімну Естонії має абсолютно ідентичну гімну Фінляндії мелодію. 5. Офіційна мова Естонії — естонська мова.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padletuploads.blob.core.windows.net/prod/248667697/009851b242e73888e127e43b205b69b9/p20_photo1.jpg" />
         <pubDate>2017-12-19 10:11:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217183038</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Завдання 4. Приєднайте зразки народних пісень.</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217422371</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-20 07:45:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217422371</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Географічна характеристика</title>
         <author>a301</author>
         <link>https://padlet.com/a301/001/wish/217882975</link>
         <description><![CDATA[<div>Че́хія (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">чеськ.</a> <em>Česko</em>), повна назва — Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">чеськ.</a> <em>Česká republika</em>, абревіатура <em>ČR</em>), з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» (англ. Czechia)<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F#cite_note-5"><sup>[5]</sup></a> — держава на території <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0">Європи</a>, що межує на півночі і заході з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччиною</a>, на північному сході — з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0">Польщею</a>, на південному сході — зі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Словаччиною</a>, на півдні — з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">Австрією</a>. До складу сучасної Чехії входять історичні області <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F">Богемія</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">чеськ.</a> <em>Čechy</em>; історична провінція в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0">Європі</a> між <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F">Сілезією</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F">Моравією</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">Австрією</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Баварією</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">Саксонією</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F">Моравія</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">чеськ.</a> <em>Morava</em>) та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F">Чеська Сілезія</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">чеськ.</a> <em>české Slezsko</em>). У минулому <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F">Королівство Богемія</a> було ядром <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8">Земель Богемської Корони</a>.</div><div>Площа держави — 78864 км². Населення — 10,32 млн. (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1982">1982</a>), 10,25 млн. (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2003">2003</a>). Столиця — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0">Прага</a>. Рельєф — частково гористий. Основні річки: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Морава</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0">Лаба (Ельба)</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Влтава</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Сазава</a>.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2017-12-22 18:03:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/a301/001/wish/217882975</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
