Українські звичаї і традиції 

«Звичай» та «звичка» в українській мові спільнокореневі. Це – складова нашого повсякдення, яку ми вбираємо з молоком матері, зі співом коханої бабусі або з легендами, котрими так багата наша земля. І ми завжди раді поділитися з гостями країни веселими українськими звичаями, запросити їх до народних святкувань на Масляну чи то на Купалу, подарувати неймовірно красиві весільні пісні, оберег чи вишитий рушник, піднести чарочку з короваєм або пригостити смачною обрядовою їжею – млинцями, кутею, пасками. І розділити з вами радість єднання. Країн, часів, людей. 

Наші гості відразу помічають головну закономірність: традиції в Україні тісно пов’язані з побутовим, календарним та релігійним життям. І це цілком природно. Адже безліч українських традицій і подій, як і у багатьох народів, були пов’язані із сільськогосподарським календарем. Обжинкові пісні, зимові колядки чи то радісні веснянки здавен супроводжували сезонні роботи. Неможливо було представити тяжку працю без господарських магічних ритуалів, а відпочинок без маскувань, розваг чи то ритуальних поздоровлень і обходів. Природна гостинність і життєрадісність передавалися з поколінь в покоління саме через ці повсякденні українські звичаї. 

 

Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжується багатьма українськими ритуалами та обрядами, українськими звичаями і традиціями. Засилання сватів і заручення, умовини і покривання (перехід із дівочості в заміжнє життя), дивіч-вечір чи весільний поїзд, запросини та весільний поход з багатьма викупами нареченої – майже всіх цих веселих складових із задоволенням дотримуються наші сучасники. До речі, наші дівчата дуже, як то зараз кажуть, толерантні: якщо їм не подобається майбутній чоловік, то вони, згідно з українським звичаєм, винесуть сватам гарбуза. А молоді так вшановують батьків, що тричі кланяються їм після підношення калача із сіллю. Одним словом, недарма обряд вступу до шлюбу в нас називають весіллям: це ж дійсно весело!

Релігія в традиціях Польщі 

Практично всі польські традиції та звичаї тісно пов'язані з релігією. Жителі шанують і дотримуються встановлених костелом свят, радіють національним урочистостям і з повагою ставляться до історичних цінностей. Костел відвідують всі: дорослі люди, молодь і діти, причому не тільки по неділях, але і в будні дні. Туристам на замітку: не проводьте фотозйомку під час костельних обрядів і не відвідуйте костели в недозволеному одязі. 

Головні релігійні події святкують з великим розмахом і пишними урочистостями. Хочете взяти участь у святкуванні? Тоді плануйте поїздки на Новий рік, Різдво чи Великдень, втім, не забувайте про те, що за законом торгівля заборонена під час офіційних святкових днів. Уточніть це перед поїздкою, особливо якщо прямуєте в Польщу з ділових питань. На офіційному рівні в Польщі встановлено 3 державних і 10 релігійних свят, всі ці дні є неробочими. 

Іспанія трепетно зберігає свої традиції і звичаї.У наші дні, коли інтеграційні процеси в Європі сильні, ця країна змогла зберегти свою чарівність і культурні особливості.

Вивчення іспанської мови для підлітків дасть їм можливість насолодитися колоритом цієї чудової країни.

Тут живуть представники кількох національностей, тому подорожуючи по країні, ви почуєте різні діалекти та говірки.Але всіх жителів цієї доброзичливою країни об’єднує одне — це веселий і темпераментний народ.Іспанця бувають серйозними і ввічливими, з хорошим почуттям гумору, люблять поговорити і, буває, спізнюються навіть на дуже важливі зустрічі.

Традиції

Іспанія подарувала світові кориду і фламенко, карнавали і фестивалі.Ще одна традиція — це фієста, щоденний відпочинок в післяобідній час.Люди можуть зустрітися і поспілкуватися в спокійній обстановці, відпочити від роботи.Іспанці люблять туристів, особливо з країн Латинської Америки, Росії та України, тому що вони завжди готові веселитися до упаду і можуть підтримати будь-яку компанію.

Приводів для веселощів в Іспанії завжди багато.Влаштувати свято на честь перемоги улюбленої футбольної команди — звичайна справа.Крім того, іспанці обожнюють влаштовувати карнавали, за статистикою, вони частіше усього у світі проводяться саме в цій країні.

Сімейні традиції

В Іспанії улюбленими членами сім’ї є діти.Їм в цій країні приділяють всю увагу.Іспанці відзначають не лише день народження, а ще й іменини.Спілкування відбувається дуже емоційно.Родичі вітаються один з одним поцілунками і обіймами.Якщо ви запрошені в гості, будьте впевнені, що вам не просто потиснуть руку, а розцілую і обіймуть, як рідного.Просто в Іспанії так прийнято.За обідом ніхто не буде мовчати, гість теж повинен брати участь у розмові, висловлювати своє задоволення від зустрічі і спілкування.Це дуже важливо.

В будинку і за обідом вас можуть чекати деякі сюрпризи.Іспанці завжди ходять по будинку в взуття, тримають в кімнатах птахів, а з супу або іншої страви на вас може дивитися риба або м’ясо з головою, це є показником свіжості продукту.

Жінка після шлюбу не змінює прізвище, а бере собі подвійну.Якщо в родині першим з’явиться хлопчик — його називають в честь батька, а якщо дівчинка — їй дають ім’я матері.

Свята

Головне свято для всієї родини — це Різдво.Спочатку всі люди сім’ями йдуть на урочисту службу, а потім влаштовують грандіозний обід.На стіл ставлять компот, пудинг з рису, халву з мигдалю і багато іншого.

Ще один значимий свято — День Всіх Святих.Іспанці відвідують кладовища, щоб вшанувати пам’ять померлих близьких.

Важливе релігійне подія — Святий тиждень.Монастирі й численні церкви виносять свої ікони і несуть їх по традиційному маршруту.Часто на вулицях ставлять біблейські сценки.

Іспанія не залишить нікого байдужим.Скільки б не намагалися заборонити кориду або стерти кордони між державами, вона зберігає свою самобутність і неповторний колорит. 

1. Офіційна назва “Республіка Болгарія”. 

2. Болгарія – одна з найстаріших країн Європи. Її історія починається в кінці VII століття

Комплекс обрядів ще дохристиянського походження (вони пов'язані з часом зимового сонцестояння. Пізніше був приурочений до часу від Різдва Христового до Водохреща. Існувала заборона на більшість робіт у цей час (плетіння, шиття, виття мотузок, не можна було рубати дров та молотити). Особливо строго цих заборон дотримувалися до Нового року (Василя). Готували кутю. На стіл стелили чисту скатертину, під яку клали сіно. Після свята це сіно віддавали коровам чи вівцям. Але етнографом Т. І. Кухарьонок у с. Дакудава Лідського району зафіксувала інше ставлення до цього сіна — воно вважалося нечистим, худобі його не давали, «щоб зуби не повипадали», а кидали на підстилку свиням. Як і в Україні, сідали за вечерю з першою зорею, закликавши перед тим предків (для них пекли млинці або дві спеціальні булки — «близнюк»). Після вечері страви залишали «дідам» (предкам), а у с. Нязбодзичі Світлоцького р-ну Коляді, що мала вночі пройти. Особливістю білоруського колядування є те, що католики вітають православних і навпаки, не зважаючи на різницю у закінченні посту. У перший день колядували чоловіки, іноді — змішані гуртки. Ходили з зіркою, рідше — з козою, часом — переодягалися вовком чи ведмедем (вивертали кожух навиворіт), робили «лелеку». 

Складається з 9 федеральних земель. Офіційна мова — німецька, регіональні мови: словенська, хорватська та угорська. Грошова одиниця — євро, до впровадження євро — австрійський шилінг. Член ООН та ЄС.

Австрія - країна в центрі Європи. Назва цієї держави походить від старонімецького слова «Ostarrichi» - що в перекладі означає «східна країна». Назва «Австрія» вперше згадується 1 листопада 996 року н.е. 

Офіційна 

мова Австрії - німецька 

Населення Австрії складає - 8.5 млн. осіб 

Столиця і найбільше місто Австрії - Відень. 

Найстаріший прапор держави в світі - це прапор Австрії. Його поява припала на 1191 рік. 

Однією з найбільших східноєвропейських країн є Білорусь. Розглянемо цікаві факти про Білорусь. У складі цієї країни — 6 областей. Сама столиця Білорусі, Мінськ, як самостійна адміністративна одиниця не включена ні в одну з областей. У ньому проживає близько 2,5 мільйона чоловік з 9,5-мільйонного населення Білорусі. Самі білоруси вважають, що правильно слід писати Білорусь, а не Білорусія. Населення цієї країни достатньо однорідне, в основному — слов’янське. Немає в ньому представників африканського і азіатського континентів — афроамериканців, в’єтнамців або китайців. Знайомлячись з цікавими фактами про Білорусь, не можна не відзначити — білоруська мова вельми схожа на українську, але можна відзначити і схожість з російською. Не здається вона незнайомою українцям — позначаються загальні слов’янські корені. Тому для громадян Білорусі не складає великої проблеми спілкування з українцями. Звичайно, якщо мова білорусів не буде надмірно швидкої. Ймовірно, і з цієї причини білоруси з симпатією ставляться до українців....

 Цікаві факти 

Австрія (нім. Österreich) — «східна імперія». У IX столітті Австрія була крайньою східною територією в складі Франкської імперії, а також прикордонною зоною німецьких поселень зі слов'янськими землями. Карл I Великий назвав країну Ostmark («східна прикордонна територія»). У XI столітті вперше з'явився термін Ostarrichi. 

Географія 

 Мапа Австрії.

 Топографічна мапа Австрії

Географічне положення

Країна знаходиться у Центральній Європі. Межує з Чехією (спільний кордон — 362 км), Німеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), Італією (430 км), Ліхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), Словенією (330 км), Швейцарією (164 км). 

Геологія

Австрія має різноманітні мінеральні ресурси: 

Є невеликі родовища міді, марганцевих та свинцевих руд, бокситів, стибію, молібдену, солі. 

Див. також: Гідрогеологія Австрії. 

Рельєф

Переважно гірська країна. Південна частина зайнята Східними Альпами (найвища точка — гора Ґросглокнер, в масиві Високий Тауерн, 3 797 м) і їх передгір'ями. Менша, північна частина — хвиляста рівнина, що на крайньому північном сході переходить у Середньо-Дунайську низовину. 

КліматКлімат помірний континентальний, на заході вологий. Середня температура січня від —1 °C до —5 °C, липня від +17 °C до +19 °C. Опадів у долині Дунаю 500—600 мм, в Альпах 1 500—2 500 мм.  

Музична народна творчість і музична класика Австрії вбирали в себе пісенні інтонації угорців, хорватів, сербів, чехів, поляків, українців та інших народів. Багаті традиції народно-побутового мистецтва Австрії стали тим ґрунтом, на якому в кінці XVIII століття зародився національний народно-побутовий театр — вистави з піснями й танцями (зингшпіль), камерна вокальна лірика й симфонія, а в другій половині XVIII століття — так звана віденська класична школа на чолі з композиторами Й. Гайдном (1732–1809), В. А. Моцартом (1756–1791), X. Глюком (1714–1787) та Людвігом ван Бетховеном (1770–1827). У своїй творчості, ідейно зв'язаній з буржуазно-демократичними течіями епохи Просвітництва і насиченій багатонаціональним фольклором Австрії, вони розвинули жанри класичної симфонії, опери та інші. 

З початку XIX століття розквітає музичний романтизм, найвизначнішим представником якого був Ф. Шуберт (1797–1828). Життєрадісний дух австрійського народу виявився в творчості ряду композиторів, особливо Й. Штрауса-сина (1825–1899). 

У другій половині XIX століття Відень знову стає центром розвитку музики глибокого змісту. Монументальні симфонії пишуть Йоганнес Брамс (1833–1897), Брукнер Антон (1824–1896). В музиці Брамса відчувається глибокий зв'язок з народним мистецтвом. Творчість Густава Малера (1860–1911), хоч і спирається на народ, пісенність, вже має ознаки ідейно-художньої кризи мистецтва доби імперіалізму, яка повністю виявилася в творчості А. Шенберга, глави «школи» атоналізму і додекафонії, та його учнів Альбана Берга і Антона Веберна. Крім того, цей період знаменується також і активністю творчості церковних композиторів, зокрема з'являться різдвяні меси. Яскравим представником цього жанру вважають Алоїза Бауера, автора знаменитої «Різдвяної пасторальної меси». 

Роки фашизму ще більше поглибили цю ідейну кризу. Музична культура сучасної Австрії йде складним і суперечливим шляхом. Прогресивні музиканти, наслідуючи національні традиції, борються за демократичну музику, за масові форми музичного мистецтва, організовують конкурси, фестивалі, пропагують народну музику. З'явилися формалістичні «школи» («конкретна музика», «пуантелісти» та інші). Серед видатних австрійських виконавців: диригент К. Бем, піаніст Ф. Гульд, співачки М. Єриця, Л. Велич, співак Е. Кунц та інші. 

Площа держави — 78864 км². Населення — 10,32 млн. (1982), 10,25 млн. (2003). Столиця — Прага. Рельєф — частково гористий. Основні річки: Морава, Лаба (Ельба), Влтава, Сазава.