Тому замість медичного вишу відмінник Івасюк іде працювати на місцевий завод "Легмаш" штампувальником у фурнітурний цех. Але там йому знайшлося заняття до душі — серед заводських робітників Івасюк створює свій перший ансамбль "Буковинка".

Івасюк здобуває популярність у Сполучених Штатах, де вийшла його платівка. Артист отримав нечуваний гонорар і заразом — розмову із органами КДБ. Івасюку наполегливо рекомендували віддати гроші у такий собі "Фонд миру", що займався "поширенням соціалізму".

Промовчав він тільки про те, що американського гонорару він і сам не бачив, бо його просто неможливо було отримати в умовах "залізної завіси".
Згодом він казав рідним і друзям, що КДБ стежить за ним.

Про те, що Івасюк "попав у немилість" партії, свідчило й те, що він раз за разом за дивних обставин не отримував композиторських премій. Його не внесли в список Шевченківської премії, яку отримала театральна вистава "Прапороносці", для якої Івасюк написав музику. Не отримав він і премії Миколи Островського, хоч його кандидатуру рекомендували 12 членів правління Ради клубу творчої молоді.

"Влада сподівалася, що й він, як і всі інші, дасть данину Москві. Він же улюблений композитор України, він же міг як ніхто інший вплинути "ідеологічно" на молодь. Але Володимир був безкомпромісним. Він хотів служити тільки українському народові. Час минав. Івасюк не створив нічого для прославлення горезвісного "воз’єднання". Він натомість взявся писати оперу з козацької доби", — пише вона.

Уже за день його відсутності рідні забили на сполох — але, за їхніми словами, Івасюка не поспішали шукати й відмовили в розміщенні оголошення на телебаченні про його зникнення.
18 травня, майже місяць потому, тіло Володимира знайшли на території військової частини в Брюховицькому лісі: Івасюк був повішеним на паску від свого плаща. Знайшов композитора солдат, який займався "полюванням на лисиць" — військове тренування на пошук об’єкта за радіосигналами.Ще до того, як офіційно завершилося розслідування, у газетах написали, що Івасюк скоїв самогубство й додали, що чутки про інші обставини смерті — вигадка.

Львівські таксисти не брали грошей за проїзд, а музиканти ввечері відмовилися грати у ресторанах міста. Дорога від помешкання Володимира до Личаківського цвинтаря була встелена живими квітами. Комуністи боялися, що похорон Володимира Івасюка може перерости в бунт.Після похорону багатьох звільнили, чимало людей потрапили за ґрати. Біля могили Івасюка цілодобово чергували працівники КДБ, вони записували всіх, хто приходив, і спалювали записки, які люди залишали.