<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Форми держави by </title>
      <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye</link>
      <description>Назвіть яку форму державного правління має країна</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-04-06 00:27:51 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-10-22 15:36:59 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f310.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Україна</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945163382</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a7/Flag_of_Ukraine_(fair_blue).svg" />
         <pubDate>2024-04-06 11:01:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945163382</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Франція</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945164949</link>
         <description><![CDATA[<p>президентсько-парламентська республіка. За Конституцією 1958 главою д-ви є президент, який відповідно до конституційних змін 2008 обирається на 5 років. Законодавча влада належить двопалатному парламенту: Сенату і Нац. зборам. Ф. — впливовий учасник міжнар. відносин. Вона є членом <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Orhanizatsiia_Obiednanykh_1">Організації Об’єднаних Націй</a>, включно зі статусом постійного члена <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=rada_bezpeky_organizacij_obie">Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Mizhnarodny_valyutny_fond">Міжнародного валютного фонду</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Svitova_orhanizatsiia">Світової організації торгівлі</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Rada_Yevropy">Ради Європи</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Orhanizatsiia_bezpeky">Організації з безпеки і співробітництва в Європі</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Pivnichno_Atlantychnyj">Північноатлантичного альянсу</a>, Франкофонії (з 1986), "великої вісімки" та "великої двадцятки" провідних д-в світу.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c3/Emmanuel_Macron_(cropped).jpg" />
         <pubDate>2024-04-06 11:08:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945164949</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Німеччина</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945166131</link>
         <description><![CDATA[<p>Німеччина є <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">федеративною</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F">демократичною</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0">парламентською</a> республікою. Її політична система ґрунтується на принципах, закладених у конституційному документі, відомому як <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D0%A0%D0%9D">Grundgesetz</a> (Основний закон). Для внесення поправок до нього потрібно згоду двох третин депутатського складу <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B3">Бундестагу</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%80%D0%B0%D1%82_(%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0)">Бундесрату</a>, що робить його жорсткою конституцією. Фундаментальні принципи Основного закону гарантують основоположні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8">права людини</a>, зокрема повагу до <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C">людської гідності</a>, самостійність <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8">гілок влади</a>, федеральну структуру і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0">верховенство права</a>. Такі форми <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F">прямої демократії</a>, як референдум або народна ініціатива, Основний закон передбачає лише у винятковому випадку, коли мова йде про поділ території ФРН</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/20/Olaf_Scholz_2021_(cropped).JPG" />
         <pubDate>2024-04-06 11:13:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945166131</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Італія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945167809</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Унітарна парламентська республіка</strong> зі столицею у місті Рим, що займає територію загальною площею 301 340 км²</p>]]></description>
         <enclosure url="https://i.lb.ua/106/39/6601a9dae6f42_200_130.jpeg" />
         <pubDate>2024-04-06 11:18:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945167809</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Велика Британія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945169821</link>
         <description><![CDATA[<p>Сполучене Королівство&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0">унітарна держава</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F">конституційна монархія</a> з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82">парламентською</a> системою управління.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F#cite_note-5"><sup>[5]</sup></a> Нинішній монарх&nbsp;— король <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_III_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)">Чарльз III</a>. Королева <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II">Єлизавета II</a>, яка панувала з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1952">1952</a> до 2022,була <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_50_%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD,_%D1%89%D0%BE_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%88%D0%B5">главою держави, що правила найдовше</a>. Столиця Королівства, і його найбільше місто&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондон</a></p><p>Королівство об'єднує чотири історичні провінції : <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">Англію</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Північну Ірландію</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Шотландію</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F#cite_note-9"><sup> </sup></a>та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81">Уельс</a>, столицями яких є <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондон</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%84%D0%B0%D1%81%D1%82">Белфаст</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3">Единбург</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%84%D1%84">Кардіфф</a>, відповідно. Три з цих країн мають національні уряди з різним ступенем повноважень,щоправда, їхня влада делегована <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0">парламентом Великої Британії</a>, який може ухвалювати закони в односторонньому порядку, однобічно змінюючи або скасовуючи <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">деволюцію</a> (Англія не має жодної делегованої влади). <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D0%BD">Острів Мен</a>, розташований поблизу, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%96">Гернсі</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96">Джерсі</a> не входять до складу Великої Британії, оскільки є <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F">коронними володіннями</a> з британським урядом, відповідальним за їхню оборону та міжнародне представництво Сполучене Королівство володіє <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97">14 заморськими територіями</a>. Британський вплив можна спостерігати в мові, культурі та політичних системах багатьох її колишніх колоній</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unsplash.com/photo-1526129318478-62ed807ebdf9?crop=entropy&amp;cs=srgb&amp;fm=jpg&amp;ixid=M3w3ODI2fDB8MXxzZWFyY2h8Mnx8JUQwJTkyJUQwJUI1JUQwJUJCJUQwJUI4JUQwJUJBJUQwJUIwJTIwJUQwJTkxJUQxJTgwJUQwJUI4JUQxJTgyJUQwJUIwJUQwJUJEJUQxJTk2JUQxJThGfHVrfDF8fHx8MTcxMjQwMjQxMHww&amp;ixlib=rb-4.0.3&amp;q=85" />
         <pubDate>2024-04-06 11:25:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945169821</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іспанія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945170672</link>
         <description><![CDATA[<p>Іспанія&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0">світська</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F">представницька демократія</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F">конституційна монархія</a>, з королем <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_VI_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)">Філіпом VI</a> у статусі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8">голови держави</a>. Іспанія&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">розвинена країна</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F#cite_note-6"><sup> </sup></a>з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83">високим рівнем доходу</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)">четвертим за розміром номінальним ВВП</a>. Країна є членом <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9">Організації Об'єднаних Націй</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7">Європейського Союзу</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0">Єврозони</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8">Ради Європи</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7">Середземноморського союзу</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E">Північноатлантичного альянсу</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83">Організації економічного співробітництва та розвитку</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0">Шенгенської Зони</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96">Світової Організації Торгівлі</a> та багатьох інших міжнародних організацій.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://i0.wp.com/mandry.club/wp-content/uploads/2019/02/spain16.jpg?resize=730,487&amp;ssl=1" />
         <pubDate>2024-04-06 11:28:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945170672</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бельґія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945171619</link>
         <description><![CDATA[<p>Бельгія&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F">конституційна монархія</a>. Глава держави&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97">король</a>, який затверджує закони, має право розпускати <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97">парламент</a>, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82">сенату</a>. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Бельгії віком від 18 років. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97">сенату</a>&nbsp;— 40 років. У Бельгії діє пропорційна виборча система. Згідно з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%97">конституцією</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1831">1831</a>, виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Бельгії відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80">губернатори</a>, комісари та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80">бургомістри</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unsplash.com/photo-1545070474-f2bf93c13ffb?crop=entropy&amp;cs=srgb&amp;fm=jpg&amp;ixid=M3w3ODI2fDB8MXxzZWFyY2h8NHx8JUQwJTkxJUQwJUI1JUQwJUJCJUQxJThDJUQyJTkxJUQxJTk2JUQxJThGfHVrfDF8fHx8MTcxMjQwMzA2NXww&amp;ixlib=rb-4.0.3&amp;q=85" />
         <pubDate>2024-04-06 11:32:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945171619</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ліхтенштейн</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945172967</link>
         <description><![CDATA[<p>конституц. монархія. Глава держави – князь (від 1989 – Ганс-Адам ІІ; 2004 відповідальність за країну покладено на спадк. князя Алоїза), який скли­кає й розпускає ландтаґ (парла­мент), затверджує закони, має право помилування та представляє країну на міжнар. рівні (від 1919 значну роль у реалізації дипломат. функцій відіграє Швейцарія). Ландтаґ обирається прямим таєм. голосуванням на 4 р. за пропорційно-представниц. моделлю (прохід. бар’єр – 8&nbsp;%): 15 чл. – від Оберланду, 10 – від Унтерланду. Л. був остан. країною в Європі, де надали право голосу жінкам (1984). Кандидатури до уряду (складається з прем’єр-міністра – нині А. Хас­лер, та 4-х міністрів) пропонує парламент і затверджує князь. За конституцією у коаліц. уряді має бути 3 представники від парламент. більшості, 2 – від опозиції (та, одночасно, як мінімум по 2 представники від Унтерланду та Оберланду). Л. – країна прямої демократії, де громадяни можуть висувати та приймати зміни до конституції (затв. 5 жовт­ня 1921 та доповнено 1939, 1965, 1990, 2003) без законодавця. Посольства Князівства функціонують у США, Німеччині, Бельгії (одночасно представляє Л. у Ватикані й є місією при ЄС), Швейцарії та Австрії. В ін. державах інтереси Л. представляють посольства Швейцарії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://business-swiss.ch/wp-content/uploads/2013/11/li2.png" />
         <pubDate>2024-04-06 11:38:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945172967</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ватикан</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945173101</link>
         <description><![CDATA[<p>Ватикан — абсолютна теократична <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F">монархія</a> (див. <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F">Теократія</a>). Конституційні акти Ватикану прийнято 1929.</p><p>Глава держави — Папа Римський, носій верховної законодавчої, виконавчої та судової влади, представник Ватикану у сфері міжнародних відносин. Повний титул: єпископ Риму, намісник Ісуса Христа, спадкоємець князя апостолів, верховний понтифік Вселенської церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архієпископ і митрополит Римської провінції, монарх держави-міста Ватикан, раб рабів Божих. Папа обирається пожиттєво <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2">конклавом</a> — колегією кардиналів: 2/3 голосів плюс 1 голос.</p><p>Адміністративне управління справами Ватикану здійснюють <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB">кардинал</a>, комісія і губернатор. Церковними й політичними справами відає <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D1%8F">Римська курія</a> (уряд). До неї входять: статс-секретаріат (очолює кардинал, він же виконує функції <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80">прем’єр-міністра</a> і міністра закордонних справ), 9 конгрегацій (департаментів, міністерств), 3 трибунали, 3 секретаріати (утворені після <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80">II Ватиканського собору</a> 1962–1965: у справі єдності християн; зв’язків з нехристиянськими релігіями; у справах невіруючих); рада у справах мирян, комісії, фінансові служби — префектура з економічних справ Святого Престолу, управління власності Апостольського престолу, управління містом-державою Ватикан та низка інших служб. До складу курії входять також колегія кардиналів і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B4">синод</a> Католицької церкви.</p><p>При Папі діє періодично скликуваний церковний синод з дорадчим голосом (створений за рішенням II Ватиканського собору).</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.portalmladi.com/wp-content/uploads/2016/01/Vatikan.jpg" />
         <pubDate>2024-04-06 11:39:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945173101</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Швейцарія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945173994</link>
         <description><![CDATA[<p>Швейцарія&nbsp;— федеративна парламентська республіка.Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97">Федеральної ради</a> (уряду) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung&nbsp;— Assemblee Federale&nbsp;— Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої&nbsp;— Національної ради (Nationalrat&nbsp;— Conseil National&nbsp;— Consiglio Nazionale) і верхньої&nbsp;— Ради кантонів (Standerat&nbsp;— Conseil des Etats&nbsp;— Consiglio degli Stati). Національна рада, що складається з 200 депутатів, обирається населенням шляхом прямих і рівних виборів при таємному голосуванні за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Рада кантонів складається з 46 депутатів, кожен кантон обирає по 2 депутати, а напівкантон&nbsp;— одного. Термін повноважень депутатів становить 3 чи 4 роки, залежно від конституції кантону.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unian.net/photos/2022_03/1647744113-3081.jpg?r=635898" />
         <pubDate>2024-04-06 11:42:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945173994</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Польща</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945174950</link>
         <description><![CDATA[<p>Президенська республіка.Президент Республіки підписує закон протягом 21 дня з дати подання і віддає наказ про його офіційну публікацію. До підписання закону Президент має право звернутися до Конституційного трибуналу. Президент не може відмовити у підписанні закону, якщо Трибунал визнав його відповідним Конституції. Замість звернення до Конституційного трибуналу він має право передати закон Сейму на новий розгляд. Після повторної постанови Сейму про закон більшістю 3 / 5 голосів Президент Республіки зобов'язаний підписати його протягом 7 днів. Главою держави є Президент Республіки, який вважається її верховним представником і гарантом безперервності державної влади. Президент обирається безпосередньо громадянами на +5-річний строк і може бути обраний повторно тільки один раз. Президент Республіки представник як держави в зовнішніх відносинах ратифікує і денонсує міжнародні договори, про що повідомляє Сейм і Сенат, призначає і відкликає повноважних представників Республіки, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників. При здійсненні своїх повноважень зовнішньополітичних Президент взаємодіє з Головою Ради міністрів і компетентним міністром. Президент є верховним головнокомандуючим збройними силами Польщі. Він призначає на вищі військові посади, присвоює військові звання, віддає наказ про мобілізацію, нагороджує орденами і медалями, надає польське громадянство, застосовує право помилування.Президент віддає розпорядження щодо проведення виборів до Сейму та Сенату, а в окремих випадках має право скоротити термін їх повноважень. Президент може розпорядитися провести всенародний референдум з важливих для держави питань, що вимагають участі всіх громадян у прийнятті рішення (таким референдумом, наприклад, було голосування з питання вступу Польщі до Європейського Союзу). Президент має право вільного вибору в призначенні голови Ради міністрів, проте ще не було випадку, щоб президент довірив завдання формування нового уряду політику, який не користується підтримкою більшості депутатів Сейму. Президент також очолює Збройні Сили, призначає Командувача Генеральним штабом і командуючих всіх родів військ, а під час війни призначає Головнокомандувача Збройними Силами та може видати наказ про загальну мобілізацію. Президент виконує свої завдання за допомогою таких установ, як: Канцелярія президента РП, Бюро національної безпеки та Група радників президента РП.Рада міністрів складається із Голови Ради міністрів і міністрів. У його складі можуть бути також віце-голови Ради міністрів, голови певних в законах комітетів.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://univerpl.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/polshha.jpg" />
         <pubDate>2024-04-06 11:46:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945174950</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Болгарія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945175398</link>
         <description><![CDATA[<p>Після ухвалення демократичної конституції у 1991 році, суверенна держава стала <strong>унітарною парламентською республікою з високим ступенем політичної, адміністративної та економічної централізації</strong>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://i0.wp.com/mandry.club/wp-content/uploads/2019/07/prapor-bolgarii.jpg?resize=669,445&amp;ssl=1" />
         <pubDate>2024-04-06 11:47:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945175398</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чехія</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945176385</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Чехія є парламентською республікою. ЇЇ верховним законом є Конституція Чеської Республіки разом із Декларацією основних прав та свобод. Конституція у своєму сучасному вигляді діє від 1 січня 1993 року, тобто від виникнення самостійної чеської держави, яка утворилася в результаті розділення Чехословаччини. Влада поділяється на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республіки) та судову.</strong></p>]]></description>
         <enclosure url="https://i0.wp.com/mandry.club/wp-content/uploads/2019/02/Czech22.jpg?resize=730,411&amp;ssl=1" />
         <pubDate>2024-04-06 11:51:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945176385</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Угорщина</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945177101</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>парламентська республіка з багатопартійною системою та чітким розподілом повноважень між гілками влади</strong>. Конституція: прийнята у 1949 році, внесено значну кількість змін та доповнень, особливо протягом 1989 та 1990 років.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unian.net/photos/2024_03/1711012588-7004.jpg?r=771326" />
         <pubDate>2024-04-06 11:54:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945177101</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Білорусь</title>
         <author>grub180604</author>
         <link>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945177682</link>
         <description><![CDATA[<p>Республіка Білорусь — відповідно до конституції, <strong>унітарна, демократична, соціальна, правова держава.</strong> <strong>Форма державного правління характеризується як змішана президентська республіка</strong>. Державна влада в країні здійснюється на засадах поділу її на законодавчу, виконавчу і судову.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unian.net/photos/2022_08/1660830092-1853.jpg?r=200240" />
         <pubDate>2024-04-06 11:56:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/grub180604/9by2atc9tlwov9ye/wish/2945177682</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
