<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період by Ольга Петрівна Гончар</title>
      <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw</link>
      <description>Робота 10 - Б класа</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2021-09-20 10:51:28 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-05-23 08:35:49 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>група гьорлз</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992157309</link>
         <description><![CDATA[<p>тимошенко</p><p>гарькава</p><p>усачова</p><p>константинова</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:34:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992157309</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лазаренко, Панченко, Петлюченко, Кушнір</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992157864</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:34:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992157864</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992158163</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Ломакіна Аліса Кузьменко Олександра Назарчук Дарина</strong></p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:34:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992158163</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992158837</link>
         <description><![CDATA[<p>Іванов</p><p>Ревенко</p><p>Костюк</p><p>Крупій</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:35:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992158837</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кукуруза Ніколь, Нещерет Ольга, Ковальчук Уляна, Кіблицька Дарʼя </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992159275</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:35:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992159275</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992161093</link>
         <description><![CDATA[<p>Краєвський Д</p><p>Попович Я</p><p>Крикунов С</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:37:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992161093</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобри </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992161951</link>
         <description><![CDATA[<p>Лісневьский </p><p>Гончарова </p><p>Бистров</p><p>Єрмаков</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 08:37:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992161951</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992210739</link>
         <description><![CDATA[<p>Найпопулярнішими видами спорту в ці  роки була легка атлетика, футбол, плавання, баскетбол та гімнастика. Переможцями перших Олімпійських ігор сучасності ставали, як правило, атлети США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції. З 1924 р. регулярно почали проводити й зимові Олімпійські ігри. Після приходу нацистів до влади відбулась Олімпіада 1936 р. у Берліні, яку</p><p>Гітлер оголосив «великим успіхом арійців» та використовував для нацистської пропаганди. У 1917 р. у Канаді виникла одна з перших професійних спортивних організацій - Національна хокейна ліга (HXJI), що поєднувала у своїх лавах хокейні команди США і Канади. Вони грали за Кубок Стенлі, заснований ще в 1893 р. генерал-губернатором Канади лордом Стенлі. Спортсмени тренувалися, змагалися у вільний час , без якоїсь нагороди , цим відбувався розвиток професійного спорту.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 09:17:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992210739</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992211177</link>
         <description><![CDATA[<p>Велика Вітчизняна війна стала чи не найбільш плідним для радянського кінематографа часом. У час Першої світової війни розвиток європейського кіно був перерваний, але в США кіноїндустрія почала швидко розвиватись разом з появою Голлівуду. </p><p>Під час Другої світової війни, кінематограф Великої Вітчизняної війни став часом героїв і генїв. За чотири роки зʼявилися сотні ігрових і документальних картин, короткометражок і, звичайно, унікальна хроніка, по якій сучасне покоління і памʼятає про страшний воєнний час</p>]]></description>
         <enclosure url="https://museum.dn.ua/qa/uk/velikij-kinematograf-velikoi-vitciznanoi-vijni-cas-geroiv-i-geniiv/" />
         <pubDate>2024-05-14 09:17:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992211177</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992220724</link>
         <description><![CDATA[<p>На зльоті було прийняте рішення про активізацію боротьба з фашизмом і</p><p>&nbsp;мілітаризмом у спорті. Зліт призвав бойкотувати підготовку і проведення Олімпійських ігор у Берліні в 1936 р.</p><p>В Антверпені (Бельгія) відбулася ІІІ Всесвітня робоча олімпіада, названа святом єдності робочих спортсменів усіх країн. На Олімпіаду їздила велика група радянських спортсменів. Це був тріумф радянського спорту, майже по усіх видах призові місця. Особливо слід зазначити абсолютну чемпіонку по спортивній акробатиці Марію Тишко, що почала займатися спортом у Краснодарському клубі "Комсомолець". Олімпіада в Антверпені була останнім великим спортивним змаганням робітників.У період між двома світовими війнами Червоний спортивний інтернаціонал був єдиною міжнародною спортивною спілкою, яка вела активну боротьбу за створення єдиного фронту перед загрозою посилення фашистських і реакційних тенденцій і підготовки нової імперіалістичної війни. У своїй діяльності ЧСІ керувався рішеннями Комінтерну і працював з усіма масовими організаціями трудящих.</p><p>З досягненням організаційної єдності і зміцнення об’єднаних національних робочих спортивних спілок у капіталістичних країнах відпала необхідність в існуванні ЧСІ та ЛСІ, які пізніше були ліквідовані. На базі цих організацій у 1946 році був створений Міжнародний робочий спортивний комітет (КСІТ).</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-14 09:26:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992220724</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992226977</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483326534/a399e6d181ffe342f508fcda3c51b5fb/IMG_6631.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-14 09:31:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992226977</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992227800</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483326534/f4e59c964c522b70b83c663123b90428/IMG_6634.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-14 09:32:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992227800</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992228448</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483326534/9e1a152b3f205c08dbd3cd46c2107454/IMG_6633.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-14 09:32:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992228448</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кіно в часи першої та другої світової війни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992238657</link>
         <description><![CDATA[<p>Кінематограф у роки Першої та Другої світових воєн (1914-1945) відігравав важливу роль у військових та післявоєнних роках.</p><p>  У час Першої світової війни розвиток європейського кіно був перерваний, але в США кіноіндустрія почала швидко розвиватись разом з появою Голлівуду. </p><p>  Під час Другої світової війни, кінематограф Великої Вітчизняної війни став часом героїв і геніїв. За чотири роки зʼявилися сотні ігрових і документальних картин, короткометражок і, звичайно, унікальна хроніка, по якій сучасне покоління і памʼятає про страшний воєнний час. </p><p>  Війна стимулювала розвиток нових кінотехнологій, таких як кольорова плівка та панорамні формати. Це розширило можливості кінематографістів та зробило фільми більш видовищними. А також стимулювала розвиток кінотехнологій, таких як зйомка з літаків та покращення звуку.</p><p>   Ідеологічна сила кіно прекрасно усвідомлювалася і радянською владою, і самими кінематографістами, які розуміли, що народ необхідно не тільки інформувати про те, що відбувається на фронті та надихати на</p><p>перемог.</p><p>Цей період подарував країні і світу такі шедеври, як "Веселка" Марка Донского, "Розгром</p><p>німецьких військ під Москвою" Леоніда Варламова та Іллі Копаліна, "О 6 годині вечора після війни" Івана Пирʼєва, "Жди мене" Олександра Столпера, "Два бійці" Леоіда Лукова,"ван Грозний" Сергія Ейзенштейна і</p><p>безліч інших фільмів, які увійшли в історію вітчизняного та зарубіжного кінематографу</p>]]></description>
         <enclosure url="https://uaserial.club/selections/filmi-pro-pershu-svitovu-viinu" />
         <pubDate>2024-05-14 09:40:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2992238657</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995462800</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/XiC5zZba84E?feature=shared" />
         <pubDate>2024-05-16 06:00:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995462800</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995486929</link>
         <description><![CDATA[<p>Нещерет</p>]]></description>
         <enclosure url="http://lysachenko.blogspot.com/2015/11/20-30_94.html" />
         <pubDate>2024-05-16 06:14:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995486929</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Марлен Дітріх</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995490789</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p>Вона була не тільки талановитою акторкою, але й талановитою співачкою. Вона відкривалася кожен раз заново для глчдачів, виступаючи в Берліні 1920-х  у німому кіно.У 1953 році у Лас-Вегасі Марлен Дітріх розпочала нову кар'єру як співачка та конферансьє. На екрані Марлен Дітріх з'являлася дедалі рідше. Марлен Дітріх часто змінювала свій зовнішній вигляд, вона полюбляла епатажно вдягатися й задавати тон у моді. Те, що вона наважувалась з'являтись на сцені в чоловічому одязі, було спочатку дуже незвичним.1979 року стався нещасний випадок: акторка впала зі сцени й отримала складний перелом стегна. Це був кінець її кар'єри. В останні роки вона вела відлюдницьке життя в своїй паризькій квартирі неподалік від набережної Сени. Вона перестала запрошувати до себе навіть найближчих людей. В історію кінематографу Дітріх увійшла як зірка серії фільмів фон Штернберга, знятих на Paramount між 1930 та 1935: «Марокко», «Збезчещена», «Шанхайський експрес», «Білява Венера» (англ. Blonde Venus).</p><p>Кузьменко Олександра </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483321994/bb0a1c9802b6b1760591a4fc7722b77a/2643504_jpg.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-16 06:16:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995490789</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чарлі Чаплін</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995496543</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p>Його називали коміком із сумним обличчям, і це лише частково було його екранним амплуа – насправді в його біографії вистачає похмурих сторінок, які й позначилися на тому, якою він був особистістю. Але фільми з його участю вважаються визнаною класикою, і у них будуть шанувальники, напевно, завжди.</p><p>Він зміг здобути популярність у США, створивши незабутнього персонажа "Маленького бродяги" в таких фільмах, як "The Tramp" (1915) та "Shoulder Arms" (1918). Його сатиричні погляди на війну змусили глядачів сміятися і замислитися.</p><p>З початком Другої Світової війни його стали вважати комуністом через те, що актор виступав активістом організації «Допомога СРСР у війні» та агітував швидше відкрити другий фронт. актор писав антифашистські статті, виступав перед йдуть на фронт солдатами.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483387278/6b556a66d52dfc08da454f6f4c99ae24/B3EA673B_6CBE_4B37_BD75_F7EEE380E8C8.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-16 06:20:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995496543</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Олександр Довженко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995512124</link>
         <description><![CDATA[<p>Олександра Довженка називають українським Леонардо да Вінчі. Довженко був першовідкривачем жанру кіноповісті.</p><p><br/></p><p>Коли почалася Друга світова війна, Довженка евакуювали спочатку в Уфу, а потім в Ашгабад. У лютому 1942 року він домігся відправки на Південно-Західний фронт. Спочатку Олександр Петрович перебував в резерві політуправління фронту в якості інструктора-літератора армійської газети «Червона Армія», а потім – спеціальним кореспондентом газети «Известия» у визволених від окупантів районах України. Нарисами, оповіданнями та дописами письменника про побачене зачитувалися бійці на передовій та люди в тилу.</p><p>Улітку 1943 року Довженко написав кіноповість «Україна у вогні», розповівши в ній правду про радянський бюрократизм і недбалість, які у воєнний час призвели до загибелі в Україні тисяч людей. Сталіну повість не сподобалася, вона була заборонена для друку і постановки з формулюванням, що «це вилазка проти нашої партії, проти Радянської влади, проти колгоспного селянства, проти нашої національної політики, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну із-за цієї повісті. Протягом 1941—г 1945 pp. О. Довженко створив низку новел: "Ніч перед боєм", "Мати", "Стій, смерть, зупинись", "Хата", "Тризна" та інші. Епосом війни називають кіноповість "Україна в огні" (1943).</p><p><br/></p><p>За "ідеологічно правильний" фільм "Мічурін" митець у 1949 р. одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після "України в огні".</p><p>Протягом 1949—1956 pp. Довженко викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), ставши професором цього навчального закладу.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483387278/88e9e2828879d166ca0d3f8160a7a25b/55D90E19_F7A6_4042_92EA_0A4872532606.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-16 06:30:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2995512124</guid>
      </item>
      <item>
         <title>гарькава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2998657865</link>
         <description><![CDATA[<p>У Першій та Другій світових війнах нітрати використовували для виготовлення бомб та ракет. Після завершення воєн промисловості країн-учасниць швидко переобладналися з виготовлення боєприпасів на добрива, що спричинило зростання внутрішнього споживчого ринку для цього продукту.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://kunsht.com.ua/articles/dorogoyu-vijnoyu" />
         <pubDate>2024-05-19 07:31:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2998657865</guid>
      </item>
      <item>
         <title>гарькава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2998658141</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://bituk.media/2022/01/17/7-vynakhodiv-dlia-viyska-iaki-staly-budennymy-dlia-vsikh/" />
         <pubDate>2024-05-19 07:32:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/2998658141</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кушнір - Авіація як частина Технічного прогресу в міжвоєнний період</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000061677</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>1939, 14 вересня – у США авіаконструктор українського походження Ігор Сікорський підняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300.</strong></p><p><br/></p><p>З юних років захоплений у літакобудування, Ігор Сікорський ще 1910-го збудував перший гелікоптер (ідею підказали малюнки славетного Леонардо да Вінчі), здатний відриватися від землі. Однак на той час несучим гвинтам не вистачало тяги, вони могли підняти лише порожню машину, без пілота. Відтак роботи були припинені.<br>До юнацької пристрасті повернувся наприкінці 1930-х. &nbsp;14 вересня 1939-го власноруч підняв у повітря модель гелікоптеру VS-300 (S-46). Німецький авіаконструктор Генріх Фокке і його послідовники використовували поперечну схему. Тоді як Ігор Сікорський продовжував доопрацьовувати одногвинтову схему із хвостовим рульовим гвинтом. Зрештою вона і стала панівною.&nbsp;<br>Вже за три роки у США розпочнеться серійне виробництво двомісного S-47, який був прийнятий на озброєння американської армії. Використовували його також у Великобританії. При цьому сам конструктор вважав головним завданням таких машин рятування людей, а не бойові дії. І щиро радів, коли особливу ефективність гелікоптери проявляли в пошуково-рятувальних та санітарних роботах. За підрахунками його сина Сергія Сікорського, машини батька врятували понад півтора мільйона людських життів.</p><p><br>1952-го гелікоптер S-55 першим у світі здійснив трансатлантичний переліт. S-67 у 1970-му встановив абсолютний рекорд швидкості для гелікоптерів. А найкращою машиною Ігоря Сікорського вважається S-58, випробуваний в 1954-му. Всього ж він створив 18 моделей гелікоптерів. Навіть президенти США з 1947-го постійно використовували гелікоптери Ігоря Сікорського. &nbsp;</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2467980921/49bca153e79bd732b4a7750b370ffcf1/Sikorskiy_i_ego_Gelikopter.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 12:56:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000061677</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Усачова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000141472</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Джо́зеф Джон То́мсон</strong>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">англійський</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA">фізик</a>, лауреат <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8">Нобелівської премії</a> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1906">1906</a>) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша&nbsp;— відкриття <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD">електрона</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF">ізотопів</a> і винаходу <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81-%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80">мас-спектрометра</a>.</p><p><br/></p><p>Детальніше про біографію за посиланням: <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://dovidka.biz.ua/dzhozef-dzhon-tomson-biografiya/"><strong>https://dovidka.biz.ua/dzhozef-dzhon-tomson-biografiya/</strong></a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2495080441/923163e267d34cd048786ea7417b0f5e/1.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 14:01:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000141472</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Усачова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000164894</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Про відкриття:</strong></p><p>Досліди Томсона <strong>дали можливість встановити</strong>, що катодні промені відхиляються в магнітному полі під час відсутності електричного поля, відхиляються в електричному полі за відсутності магнітного поля і при одночасній дії електричного і магнітного полів збалансованої інтенсивності, орієнтованих в напрямках, що викликають окремо відхилення в протилежні сторони, катодні промені поширюються прямолінійно, тобто дія двох полів взаємно врівноважується. Крім того,<strong> було з'ясовано</strong>, що співвідношення між електричним і магнітним полями, при якому їх дії врівноважується, залежить від швидкості, з якою рухаються частинки. Провівши ряд вимірювань, Томсон <strong>зміг визначити </strong>швидкість руху катодних променів, яка виявилась значно меншою за швидкість світла, з чого був зроблений висновок, що за своєю природою вони є потоком субатомних частинок, названих «корпускулами». <strong>Доповідь за результатами своїх еспериментів </strong>Джозеф Томсон зробив 30 квітня 1897 року в Лондонському королівському товаристві, на якому повідомив також і про проведену ним оцінку маси досі невідомих частинок, яка виявивилась в тисячу разів меншою за масу атома водню.</p><p>Згодом <strong>Томсон показав</strong>, що негативно заряджені частинки, вироблені радіоактивними, нагрітими та освітленими матеріалами, мають однакову природу. У <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1904">1904 році</a> він <strong>запропонував</strong> модель атома, що «складається з декількох негативно заряджених корпускул, поміщених у сферу, що має однорідно розподілений позитивний електричний заряд», яка дозволила пояснити ряд фундаментальних фізичних явищ.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2495080441/b2ffe4359d0673920c9fb9c86e2420c1/2.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 14:20:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000164894</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Технологічні інновації в кіно</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000308523</link>
         <description><![CDATA[<p>Початок 20 ст. став періодом бурхливого розвитку кіномистецтва. З вдосконаленням кінотехніки різко зросла кількість кінотеатрів, і цей вид мистецтва став найпопулярнішим і доступним в усіх розвинутих країнах світу. </p><p><br/></p><p>Поступово німе кіно було повністю витіснене звуковим. Видатний американський кінорежисер Дейвід У. Гріффіт розробив нову систему акторської гри в кіно. Кінофільми цього митця «Нетерпимість»,«Шлях на Схід» та інші стали справжніми шедеврами кіномистецтва цього часу. Великою популярністю користувалися кінострічки комічного жанру, де головні&nbsp;ролі виконував французький актор-комік Макс Ліндер. В США у міжвоєнні роки були зняті перші «ковбойські» фільми під керівництвом кінорежисера Інса. Величезну аудиторію збирали кінотеатри, демонструвалися фільми за участю знаменитого кінорежисера і комічного актора Чарлі Чапліна.</p><p><br/></p><p>Центром американського кіно став Голлівуд, розташований у передмісті Лос-Анджелеса. У роки другої світової війни, коли у Європі робота над створенням нових кінострічок практично була припинена через нестачу плівки, американські кіностудії, і перш за все Голлівуд, заповнили своїми фільмами країни Європи та Азії. Видатними кінорежисерами в Німеччині були Ф. Мурнау, режисер фільму «Остання людина». У Франції з'явилися фільми Ж. Фейдера, Ж. Ренуара, Р. Клєра.</p><p><br/></p><p>Широко розвивався в передвоєнний період і документальний кінематограф. У Радянському Союзі працювали видатні кінорежисери Є. Ейзенштейн (фільм «Броненосець Потьомкін») і В. Пудовкін, котрий екранізував роман М. Горького «Мати». В Україні працював видатний кінорежисер О. Довженко, що створив всесвітньо відомий фільм «Земля».</p><p><br/></p><p>Кіномистецтво у 30-х роках стало масовим. Поряд з високохудожніми фільмами йшла демонстрація низькопробних кінокартин, розрахованих на пробудження у глядача зневаги до людини, пропагувався культ сили і т. д. Кіно перетворилося не тільки в популярний засіб мистецтва, а стало елементом «масової культури» та отримало особливих рис із розвитком споживацької культури в другій половині 20 ст.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2495296044/c89e6e73ff06979cb1ff06f65ac56165/LDD5GMVQURBL7HUOIL237D3CJI.avif" />
         <pubDate>2024-05-20 16:22:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000308523</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панченко - Розвиток електроенергії у міжвоєнний період</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000344020</link>
         <description><![CDATA[<p>Науково-технічний прогрес 1920-х років ознаменувався масовим виробництвом і використанням електроенергії. Електрика стала ключовим фактором розвитку нових енергоємних галузей промисловості та механізації технологічних процесів. Створення енергетичних систем із спільними електротехнічними мережами дозволило регулювати розподіл енергії. В США з 1920-х років, а потім і в інших країнах, почався швидкий розвиток автоматизації управління електростанціями.</p><p>Двигунобудування також значно вплинуло на науково-технічний прогрес. На початку 1920-х років двигуни внутрішнього згорання складали 75% загальної потужності первинних двигунів у світі.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2495393175/64989d654b789246506c1f6e6744721e/______________.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-20 16:57:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000344020</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток кіно у часи першої світової війни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000344706</link>
         <description><![CDATA[<p>Перша світова війна (1914-1918) мала значний вплив на розвиток світового та українського кінематографу. Війна стимулювала інтерес до кіно серед населення. Люди прагнули побачити на екрані події, які відбувалися на фронті, дізнатися про долю своїх близьких, які воювали, та пережити емоції того часу.З'явилися нові кінотеатри, як у містах, так і в селах. Кількість кіноглядачів значно зросла.</p><p>Нові жанри:</p><ul><li><p><em>Пропаганда</em> </p></li></ul><p>Одним із напрямків розвитку було пропагандистське кіно. Воно активно використовувалося для пропаганди з обох сторін,країн, конфлікту. Знімалися фільми, які зображували ворога в негативному світлі та героїзували власних солдатів.</p><p>Одні з пропагандистських фільмів того часу:"Нація у зброї" (1916) , "Шляхи слави" (1917, Франція),"Великий ілюзіоніст" (1927), "Цивілізація" (1916).</p><ul><li><p><em>Документалістика</em></p></li></ul><p>Кінооператори фіксували події на фронті, знімаючи бої, життя в окопах та наслідки війни. Ці документальні кадри дають нам цінне уявлення про те, якою була війна для солдатів та мирних жителів. Приклади: "У липні 1916: Битва на Соммі</p><p>і" ;"Кінець шляху". </p><ul><li><p><em>Розважальне кіно</em></p></li></ul><p>Хоча війна була головною темою багатьох фільмів того часу, знімалися й інші картини, такі як мелодрами, комедії та історичні фільми. Приклади: "Нетерпимість" (1916), тощо.</p><p><br/></p><p><strong><em>Україна</em></strong>                                                           У центрі уваги українського кінематографа опинилися теми війни, патріотизму, героїзму та трагедії.</p><p>Знімалися фільми про життя на фронті, про долю українських солдатів, про боротьбу за незалежність.Фільми того періоду сприяли зростанню національної самосвідомості українців та прагненню до незалежності.</p><p>Крім розважальних фільмів, в роки I світової війни в Україні знімалося багато хронікально-документальних стрічок, які фіксували події на фронті та в тилу.</p><p>Деякі українські кіноактори та режисери брали участь у бойових діях.</p><p>Після закінчення війни українське кіно продовжувало розвиватися, і 1920-ті роки стали періодом його розквіту.</p><p>  <strong><em>Кузьменко Олександра</em></strong></p><p><strong>  </strong></p>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/Qhsf6guZ6AA?si=JV5z-sT-XLqTBvqC" />
         <pubDate>2024-05-20 16:57:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000344706</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Відомі діячі в часи Першої світової війни

</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000348041</link>
         <description><![CDATA[<p>Д.В. Гриффит (США)</p><p>Відомий своїми епічними фільмами, такими як "Народження нації" (1915) та "Нетерпимість" (1916), які, хоча й не стосувалися безпосередньо I світової війни, відображали тогочасні настрої та цінності.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486441238/fc488ac9016fcd271a4e006b166dced4/imag.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 17:01:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000348041</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Відомі діячи Першої світової війни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000349378</link>
         <description><![CDATA[<p>Відомий своїми фантастичними фільмами, такими як "Подорож на Місяць" (1902) та "Подорож до центру Землі" (1907). Мельєс також зняв кілька короткометражних фільмів про I світову війну, таких як "На руїнах Парижа" (1914).</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486441238/c090aec8000c2a048792061943370d11/463766.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 17:02:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000349378</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000366193</link>
         <description><![CDATA[<p>У міжвоєнний період технічні процеси охоплювали різноманітні сфери, включаючи промисловість, сільське господарство, транспорт та інші. Основні види технічних процесів у цей час включали виробництво машин та обладнання, розвиток автомобілів та авіації, модернізацію сільського господарства та інше.</p><p><br/></p><p>У цей період технічні процеси відображали значний прогрес у виробництві та інфраструктурі. Види технічних процесів включали виробництво військової техніки, розвиток електротехніки та електроники, а також впровадження нових технологій у промисловості.</p><p><br/></p><p>Технічні процеси відображали значний прогрес у різних галузях економіки та суспільства,розвиток автомобілів та авіації, впровадження нових технологій у промисловості та сільському господарстві.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-20 17:19:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000366193</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Константинова </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000414985</link>
         <description><![CDATA[<p>Досягнення в галузі астрономії:</p><p>1. Відкриття 9-ї планети Плутона;</p><p>2. Доведення існування «поза- галактичних» зоряних систем астрономом. Лунінморкомь</p>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unsplash.com/photo-1614314107768-6018061b5b72?crop=entropy&amp;cs=srgb&amp;fm=jpg&amp;ixid=M3w3ODI2fDB8MXxzZWFyY2h8MXx8JUQwJUJGJUQwJUJCJUQwJUIyJUQwJUIwJUQwJUJEJUQwJUI1JUQxJTgyJUQwJUIwJTIwJUQwJTlGJUQwJUJCJUQxJTgzJUQxJTgyJUQwJUJFJUQwJUJEfHJ1fDF8fHx8MTcxNjIyODI5Nnww&amp;ixlib=rb-4.0.3&amp;q=85" />
         <pubDate>2024-05-20 18:05:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000414985</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Транспорт</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000419863</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Автомобілі</strong></p><p>Фордівська модель у 1908 р. поклала початок масовому виробництву автомобілів. У 1929 р. на 100 жителів США припадало 21,7 автомобілів; у Великій Британії і Франції — 3,2; а в Німеччині — 1.</p><p>Центром автомобільної промисловості США був Детройт.</p><p>Видатна роль у розвитку світового автомобілебудування належить відомим інженерам і організаторам виробництва К. Бенцу, В. Майбаху, Г. Даймлеру, Ф. Порше (Німеччина), П. д’Левассору (Франція), Д. Дуранту, Г. Форду (США). З'явились такі моделі як: </p></li><li><p><strong>Bugatti Type 57</strong></p></li><li><p><strong>Ford Model B, Model 18 &amp; Model 40</strong></p></li><li><p><strong>Cadillac V16</strong></p><p><br/></p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486638826/5c042e074183cc3a1029d60f8ac3324e/image.png" />
         <pubDate>2024-05-20 18:10:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000419863</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тимошенко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000430000</link>
         <description><![CDATA[<p><strong><em>Гуґо Штейнгауз</em></strong> – відомий польський математик, один із засновників сучасної теорії функцій та теорії ймовірностей. Він народився 14 січня 1887 року в Ясло (тепер Польща) і помер 25 лютого 1972 року у Вроцлаві.</p><p>Штейнгауз був автором першої польської праці з функціонального аналізу <strong>«Additive und stetige Funktionaloperationen»</strong> (1919) і співавтором основної теореми про послідовність лінійних операцій, яка увійшла в математику під назвою теореми Банаха — Штейнгауза.</p><p>Одна з найвагоміших праць Штайнгауза – це <strong>“Математичний калейдоскоп”</strong>, який був перекладений багатьма мовами. Сам оригінал написаний у 1938 році, перед самісіньким початком війни. Це була книга з картинками, яку автор описав як свого роду “математичний зоопарк”. Малося на увазі, що точна наука подається там таким чином, щоб викликати до неї зацікавлення. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323390/b894fe1a30070683531742cfc3fdd00c/Hugo_Steinhaus.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 18:20:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000430000</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Транспорт</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000434767</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Авіація</strong></p></li></ul><p>Надзвичайно швидко зростали темпи розвитку авіації. У 1903 р. брати</p><p>Райт здійснили перший керований політ на своєму «Флайєр-1», виготовленому з дерева, дроту і тканини. Вивчення та раціональний вибір аеродинамічних</p><p>форм літаючих машин з поступовим переходом до багатопланових, суцільно-</p><p>металевих конструкцій (Г. Юнкерс у Німеччині, А. Туполєв у СРСР), підвищення потужності двигунів визначило наростання швидкості польотів — від 300 км/год у 1922 р. до 750 км/год у 1939 р. У міжвоєнний період розпочали широко застосувати авіацію як один з <strong>основних засобів транспорту</strong>. У червні 1919 р. британські авіатори Д. Елкок і А. Браун вперше перетнули Атлантичний океан. Політ загалом тривав 16 год і 27 хв. У 1926 р. англійський пілот А. Кобем здійснив авіапереліт з Південної Англії в м. Кейптаун (Південна Африка) і назад з метою перевірити можливості відкриття далеких авіамаршрутів. У 1927 р. американець Ч. Ліндберг за 33 год і 30 хв зробив безпересадний переліт з Нью-Йорка до Парижа. Величезний внесок у розвиток світової авіації зробили льотчики СРСР, які здійснили рекордні польоти в 1930-і роки.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486638826/f01f88478339f1ee6d096cf1f6110534/image.png" />
         <pubDate>2024-05-20 18:25:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000434767</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Константинова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000438531</link>
         <description><![CDATA[<p>У США у 1915 р. у Маунт-Вільсоновській обсерваторії було встановлено телескоп з великим діаметром дзеркала, що дало змогу розширити коло астрономічних досліджень. Завдяки використанню нових технічних досягнень були відкриті нові зоряні системи. За допомогою фотографування у 1930 р. виявлено дев'яту планету нашої Сонячної системи – Плутон. Вчені-астрономи встановили скупчення галактик, які творять Метагалактику.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/100inchHooker.jpg/330px-100inchHooker.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 18:29:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000438531</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Константинова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000449981</link>
         <description><![CDATA[<p>Було відкрито безліч інших Галактик, що до цього здавалися скупченням первинної матерії. Те, що ці «скупчення» є саме «позагалактичними» (тобто, розташо- ваними за межами нашої Галактики) зоряними системами, вперше довів К. Лундмарк у 1920 р.</p><p><strong>Кнут Еміль Лундмарк</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">швед.</a> <em>Knut Emil Lundmark</em>; <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F">14 червня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1889">1889</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F">23 квітня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1958">1958</a>)&nbsp;— шведський <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC">астроном</a>.</p><p>Наукові роботи присвячені галактичній і позагалактичній астрономії. Деякі результати, отримані Лундмарком в цій галузі, визначили пізніші відкриття, які революціонізували наші уявлення про Галактику та природу спіральних туманностей. У дискусії про спіральні туманності він разом з <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%94%D1%83%D1%81%D1%82_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81">Г. Кертісом</a> був переконаним прихильником погляду про їх позагалактичну природу. 1919 року, вивчаючи нові зірки, що спалахнули в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8">галактиці Андромеди</a>, Лундмарк визначив відстань до цієї туманності і отримав значення, близьке до знайденого <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%B1%D0%BB">Е.&nbsp;П.&nbsp;Габблом</a> кілька років потому. У тому ж році запропонував метод визначення відстаней до спіральних туманностей за їх кутовими розмірами. Провів (1926—1928) статистичне дослідження подвійних і кратних галактик; на підставі вивчення справжнього розподілу галактик у просторі першим дійшов висновку про існування <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0">Місцевої групи галактик</a> і визначив розташування «екватора» цієї групи. 1946 року з аналізу відстані до <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/M31">M31</a>, отриманого за великою кількістью <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0">нових зір</a>, блакитних <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%82">надгігантів</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%81%D1%82%D0%B5_%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F">кулястих скупчень</a>, зробив висновок про необхідність перегляду шкали позагалактичних відстаней (це питання остаточно вирішено <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%91%D0%B0%D0%B0%D0%B4%D0%B5">В. Г.&nbsp;В.&nbsp;Бааде</a> 1952 року). Лундмарк одним з перших отримав наочні свідчення обертання Галактики. 1919 року він довів, що відносно кулястих скупчень та позагалактичних туманностей <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5">Сонце</a> рухається в площині <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85">Чумацького Шляху</a>; 1924 року визначив, що цей рух відбувається під прямим кутом до напряму на галактичний центр, і висловив припущення про обертання Сонця і найближчих до нього зір навколо цього центру галактики.</p><p>На його честь названо астероїд <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1334_%D0%9B%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0">1334 Лундмарка</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/12/Portrait_of_swedish_professor_Knut_Lundmark_as_student_1908.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 18:38:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000449981</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Комунікація</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000466207</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Радіо </strong></p><p>Радіо стало масовим засобом комунікації й розваг. Це дозволило людям отримувати новини, музику та іншу інформацію в режимі реального часу, що сприяло зростанню поінформованості та єдності суспільства.</p></li><li><p><strong>Телефон</strong></p><p>Телефонний зв'язок поширився і став доступнішим, що полегшило особисте та бізнес-спілкування. </p><p><strong>Цікаві факти:</strong></p></li><li><p>1927 США. Передача відео</p><p>Bell System передає телевізійне зображення президента США Герберта Гувера по телефонних лініях з Вашингтона до Манхеттена. Це перша публічна демонстрація телевізійної передачі на велику відстань в США.</p></li><li><p>1934 Будапешт. SS1</p><p>На X пленарній асамблеї Міжнародного телефонного консультативного комітету (CCIF 1924) прийнятий перший стандарт для <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">сигналізації</a> на міжнародних каналах з ручним способом встановлення з'єднань. Єдиним сигналом був тон частотою 500 Гц, передавався імпульсами з частотою переривання 20 Гц, який використовувався для заняття або звільнення каналу. Сигнал супроводжувався візуальною індикацією.</p></li><li><p>1936 США. Синтез мови</p><p>Г.&nbsp;В.&nbsp;Дадлі (HW Dudley), дослідник з Bell Laboratories, створив перший у світі електричний синтезатор мови&nbsp;— «voice coder» («голосовий кодер»). Синтезатор управлявся оператором за допомогою клавіатури й ножних педалей. Пристрій було продемонстровано на Всесвітній виставці в Нью-Йорку і Сан-Франциско в 1939&nbsp;р.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486638826/8b7984f9e7483ceef927b8c06fe0bd5b/crystal_radio_receiver.png" />
         <pubDate>2024-05-20 18:50:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000466207</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тимошенко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000482735</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Давид Гільберт</strong> (1862-1943) був видатним німецьким математиком, який зробив значний внесок у багато галузей математик</p><p>У 1888 році Гільберт зумів вирішити <strong>«проблему Гордана»</strong>, часто звану «основною теоремою теорії інваріантів», і довів існування базису для будь-якої системи інваріантів (сам Гордан зміг довести лише окремий випадок теореми для бінарних форм)</p><p>У 1897 році виходить капітальна монографія <strong>«Zahlbericht»</strong> ( «Звіт про числа») по теорію чисел алгебри.</p><p>У 1900 році на Другому Міжнародному математичному конгресі Гільберт формулює знаменитий список 23 невирішених проблем математики, що послужив напрямних покажчиком докладання зусиль математиків протягом усього XX століття. На даний момент вирішено 16 проблем із 23. Ще дві не є коректними математичними проблемами (одна сформульована надто розпливчасто, щоб зрозуміти, чи вирішена вона чи ні, інша, далека від рішення, — фізична, а не математична).</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323390/8a3004d51a16c6b3df46b79666d23a10/98026674_16504917497.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 19:06:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000482735</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тимошенко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000505787</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Адамар Жак Соломон</strong> (8 грудня 1865 — 17 жовтня 1963) — французький математик. Член Паризької Академії наук (з 1912). <em>Основні праці присвячені</em> теорії диференційних рівнянь з частинними похідними, теорії чисел, теорії функцій комплексної змінної і механіки (проблема стійкості рівноваги).</p><p>Довів асимптотичний закон розподілу простих чисел. <strong>Йому належать</strong> фундаментальні роботи з теорії функцій, аналітичної механіки, алгебри, геометрії, теорії ймовірностей, топології, а також психології творчості. З іменем Адамара <strong>пов’язані рішення багатьох математичних та технічних проблем</strong>: теорема Коші — Адамара для радіуса збіжності степеневого ряду, гіпотеза Адамара в теорії пластин, оптичне перетворення Адамара, спектрометр Адамара, матриці Адамара для гіперболічних рівнянь, умова Лежандра — Адамара позитивності акустичного тензора твердого тіла, рівняння Адамара для хвиль на воді, теорема Френеля — Адамара, нерівність Адамара для визначників тощо. Працями Адамара закладено основи багатьох напрямків у математиці.</p><p><strong>Під час Другої світової війни</strong> допомагав вченим, які змушені були залишити нацистську Німеччину. Багато уваги надавав шкільному викладанню. Автор підручників з елементарної геометрії, які були видані в українському перекладі 1953–1955.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323390/83c2213bb8a02d7f35a3e753dec2c517/280px_Hadamard_retouched.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 19:33:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000505787</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Індустріалізація й охорона здоров&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000508899</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Масове виробництво</strong></p><p>Застосування нових технологій у промисловості призвело до збільшення виробництва товарів широкого вжитку. Це сприяло зростанню споживання і підвищенню життєвого рівня.</p></li><li><p><strong>Медичні досягнення</strong></p><p>Винахід пеніциліну та інших антибіотиків значно знизив смертність від інфекційних хвороб. Також розвивалися методи хірургії, діагностики й лікування, що поліпшило загальний стан здоров'я населення.</p></li><li><p>Пеніцилін - антибіотик, який отримують з цвілевих грибків. Це перший протимікробний препарат, виділений з мікроорганізмів. Невідомо, хто саме відкрив бактерицидні властивості цвілі, але пеніцилін у чистому вигляді (бензилпеніцилін) був виділений Олександром Флемінгом у 1928 році.</p></li><li><p>В медицині почали використовувати електрокардіографи і електроенцефалографи — апарати для дослідження діяльності серцевого м’яза і головного мозку.</p><p>Величезне значення як для фізіології, так і для медицини мало вивчення вищої нервової діяльності академіком І. Павловим та його школою. Австрійський вчений З. Фрейд розробив теорію психосексуального розвитку індивіда. Фрейд був ініціатором практичного застосування методу психоаналізу при лікуванні певних захворювань.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486638826/c699b6825a4c1f1855f39d02494108b0/800px_Sample_of_penicillin_mould_presented_by_Alexander_Fleming_to_Douglas_Macleod__1935__9672239344_.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 19:37:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000508899</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Електрифікація</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000523201</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p>Характерною рисою науково-технічного прогресу з 1920-х роках стало масове виробництво і використання електроенергії. Електрика перетворилася у вирішальний чинник становлення нових енергомістких галузей промисловості та здійснення різних систем механізації й автоматизації технологічних процесів. Інтенсивно створювали енергетичні системи зі спільними електротехнічними мережами, що дозволили регулювати розподіл енергії між споживачами. З 1920-х років у США, а потім і в інших країнах розпочався пришвидшений розвиток засобів автоматизації в управлінні електростанціями. Електрика стала доступною у містах і навіть у сільських районах. Це призвело до впровадження електричного освітлення, електропобутових приладів (холодильники, пральні машини, пилососи), що значно підвищило рівень комфорту і полегшило побут.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486638826/8746096bf2f225ac43c7a3d2bf323438/0_798c6_1f11268a_XXL.jpg" />
         <pubDate>2024-05-20 19:56:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3000523201</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бистров Тимофій</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001198023</link>
         <description><![CDATA[<p>Рейнгардт завжди прагнув реформувати німецьке театральне мистецтво, виступаючи проти театральної рутини і натуралізму, поверхневої побутової правдоподібності. Його спектаклі відрізнялися винахідливістю і фантазією, віртуозним використанням декорацій, світлових і шумових ефектів, музики. Серед улюблених прийомів — сцена, що обертається, перенесення авансцени в зал для глядачів, відмова від рампи, що розділяє акторів і публіку.</p><p>Приділяв увагу психологічній розробці характерів, культурі сценічного мовлення і пластичної виразності гри актора, використав пантоміму, танець, акробатику.</p><p>У 1920 році організував перший Зальцбурзький фестиваль.</p><p>У 1932 р. Рейнгардта було висунуто кандидатом на Нобелівську премію, але через антисемітську кампанію протесту на чолі з Кнутом Гамсуном його кандидатуру було знято. У тому ж році Рейнгардт добровільно залишив пост директора Німецького театру у Берліні і поїхав до Австрії. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323949/6d9e26609d229372859da8c1d5293b40/Max_Reinhardt.jpg" />
         <pubDate>2024-05-21 05:19:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001198023</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лісневський Лук&#39;ян </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001200847</link>
         <description><![CDATA[<p>Театральне мистецтво в СРСР. На фотографії ми бачимо МХТ, це був перший загальнодоступний театр СРСР. Пізніше виникають театри для дітей: у 1918 – Дитячий театр Мосради, у 1921 – Московський театр для дітей, у 1922 – Театр юних глядачів у Петрограді. В перші роки Радянської влади на Україні, У Грузії, Вірменії, Азербайджану, Татарії були об'єднані й укріплені професійні трупи, що знаходилися раніше у вкрай важкому положенні; театри були прийняті на держбюджет і їм зроблена діюча допомога. У 1919 створений Київський драматичний театр, у 1920 – театр у Казані, Перший білоруський драматичний театр у Мінську, український театр імені Франко у Вінниці, Азербайджанський драматичний театр у Баку і Грузинський театр імені Руставелі в Тбілісі, у 1922 – театр «Березіль» у Києві.</p><p>У спектаклях масово стверджувалася героїчна тема народу, який робить революцію і робить нове життя який з'явився у  1898 році. У спектаклях масово стверджувалася героїчна тема народу, який робить революцію і робить нове життя.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323949/2a299b9a08cd0d4bc1e8c63cf9b5ceb6/Moscow_TverskoyBvd_MGorky_Art_Theatre_08_2016.jpg" />
         <pubDate>2024-05-21 05:21:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001200847</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гончарова Софія </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001236827</link>
         <description><![CDATA[<p>У Франції відомим театром, де були зосереджені кращі художні сили, став «Комеді Франсез», а також так званий «Театр бульварів». Цим театром протиставлялося нове об'єднання театральних митців під назвою «Картель». До нього входили такі видатні режисери як Луї Жіве, Шарль Цюллен, Гастон Батті, Жорж Пітоєв. Найбільш талановитим режисером з цієї плеяди митців був Шарль Дюллен, який у 1936 р. з великим успіхом здійснив постановку «Скупого» Мольєра.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323949/9cb3a22bb43277d89a423a0897d29958/121.jpg" />
         <pubDate>2024-05-21 05:46:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001236827</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Єрмаков Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001249205</link>
         <description><![CDATA[<p>італійський письменник і драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1934 року «за творчу сміливість та винахідливість у відродженні драматургічного й сценічного мистецтва». На творчість Піранделло вплинула так звана веристська драматургія. У драмі «Шість персонажів у пошуках автора» (італ. "Sei personaggi in cerca d'autore"), 1921) втілено протиріччя між мистецтвом і життям та представлена соціальна трагедія людей, безсилих проти нав'язаної їм «маски». В іншому аспекті та ж проблема поставлена в драмі «Оголені одягаються» (1923), в якій описана святенницька мораль «порядних» людей. Заслуга Піранделло як драматурга полягає у вивільненні італійського театру від потужного впливу з Франції. П'єса «Шість персонажів у пошуках автора» заклала підвалини модерного психологічного театру в Італії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483323949/0c23ff74892104392bc73bd73eaecb91/Luigi_Pirandello_1934.jpg" />
         <pubDate>2024-05-21 05:55:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001249205</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лазаренко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001454942</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p>Значні технічні досягнення були у <strong>водного транспорту.</strong> На межі ХІХ – ХХ ст. ст. тоннаж світового парового флоту вперше перевищив тоннаж вітряного. Побудовані були також перші судна з паровою турбіною (турбоходи). У ці роки прокладено нові важливі штучні водяні шляхи. Найбільш протяжним з них був <strong>Панамський канал (1915),</strong> що мав для правлячих кіл США велике господарське та військове значення. </p></li><li><p>Видатне технічне завоювання кінця ХІХ – початку ХХ ст. – створення керованих повітряних суден легше повітря (дирижаблів) та тяжче повітря (аеропланів). Моторами повітряних апаратів обох видів слугували двигуни внутрішнього згоряння. Проте, ні повітроплавання, ні авіація не стали тоді ще засобом регулярного пасажирського повітряного транспорту. Дирижаблі та літаки систематично використовувались лише для військових цілей в роки першої світової війни.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2045950935/1d86604291c5c298b1feaba6c8668fef/____________.jfif" />
         <pubDate>2024-05-21 08:10:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001454942</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Німе кіно </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001473248</link>
         <description><![CDATA[<p>Німе кіно під час Першої та Другої світових воєн було важливим етапом в розвитку кінематографа.</p><p><br/></p><p><strong>Перша світова війна </strong>мала руйнівний вплив на більшість національних кінематографів в Європі, прискорюючи спад, який вже був очевидним для деяких (Англія, Франція), тоді як призупиняла рух, який відчували інші (Данія, Італія). Лише дві країни, Швеція та Німеччина, вийшли з війни зі своїми національними кінематографами в сильнішій позиції, ніж коли вона почалася.</p><p><br/></p><p><strong>Міжвоєнний період </strong>був часом розквіту німого кіно. Високий період німого кіно, між 1926 та 1930 роками, досяг вершини поетичного вираження та тонкості перед приходом звуку.</p><p><br/></p><p><strong>Друга світова війна </strong>також вплинула на кінематограф. У Великобританії, всі кінотеатри були закриті з початком війни у вересні 1939 року, але потім їм дозволили відкритися протягом місяця.</p><p><br/></p><p>Ці події відіграли важливу роль у формуванні кінематографа, як ми його знаємо сьогодні.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2483387278/9c45ff12d05988493b04818614f366ea/841D1BE7_E17B_460E_BAA9_D149F9488E4E.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-21 08:25:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001473248</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001521633</link>
         <description><![CDATA[<p>У Любомлі, склад населення якого у міжвоєнний період визначало три національності (євреї, поляки, українці), існувало три футбольні команди:</p><p>1. <em>«Православний клуб спортовий»</em>. Українська футбольна команда.<br><br>Форма гравців – футболка з комірцем, шорти та гетри темно-коричневих кольорів; футболка білого кольору з поперечними темними лініями («моряк»), шорти та гетри темного кольору.; біла футболка із поперечною горизонтальною лінією, білі шорти, смугасті гетри.; біла футболка з вертикальними темними лініями, темні шорти та гетри.</p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1909181656/c6007ec5380bea01e6e420219d762749/IMG_3367.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-21 09:05:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001521633</guid>
      </item>
      <item>
         <title>2. «Польський клуб спортовий». Польська футбольна команда.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001523143</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1909181656/01e4b9759712ef7bdedcd37f7c4b7fa2/IMG_3368.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-21 09:06:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001523143</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Жидовський клуб спортовий». Єврейська футбольна команда.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001523764</link>
         <description><![CDATA[<p>Форма гравців – біла футболка-безрукавка, сірі шорти, темні гетри; світла футболка, темні шорти і гетри.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1909181656/316ec21e5d1adba017e742dfa372ae96/IMG_3369.jpeg" />
         <pubDate>2024-05-21 09:06:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001523764</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001529836</link>
         <description><![CDATA[<p>Другу світову війну показано на екрані в сотнях фільмів — несамовиті драми військовополонених і трагедій у концентраційних таборах.  Фільм розповідає історію капітана Джона Міллера, який під час Нормандської операції із загоном з восьми осіб мав вирушити в тил ворога на пошуки рядового. За деякими даними, картина заснована на реальних подіях, що трапилися з братами Ніланд після впровадження в армії США політики останнього вцілілого, яка передбачала службу членів однієї сім’ї в різних військових підрозділах .</p><p>Фільм: Врятувати рядового Раяна (1998)</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2486441238/4c46f066dc9b320ae778a305259a4f5b/photo_2024_05_21_12_11_00.jpg" />
         <pubDate>2024-05-21 09:12:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3001529836</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кіно під час другої світової війни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004546173</link>
         <description><![CDATA[<p>Під час окупації України <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85">Німеччиною</a> у часи <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">Другої світової війни</a> тут продовжувалося кінематографічне життя. Його центром був <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a>, де товариство «Україне-фільм» на базі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Київської кіностудії</a> почало створювати <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0">пропагандистські</a> документальні та хронікальні стрічки. На студії в той час працювало кілька відомих кінематографістів, зокрема оператори <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D1%87%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Микола Топчій</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A5%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%87">Юрій Тамарський</a>. Також у Києві діяло вісім кінотеатрів.Наприкінці 1941 року німецькі окупанти створили товариство «Україне-фільм», основним завданням якого було висвітлювати події з того боку, який вигідний німецьким загарбникам. Товариство знімало документальні фільми про рейхкомісаріат,  а також контролювало діяльність українських кінотеатрів, кіностудій.</p><p>До роботи на рейхкомісаріат була залучена лише Київська кіностудія. До війни вона нараховувала понад тисячі працівників. Втім, більшість з них змогли евакуюватися, тож в окупованому Києві працювало декілька десятків кінематографістів. Вони ж і займалися зйомками пропагандистських фільмів.</p><p>На жаль, українська історія кіно мало розповідає про кінематограф нашої країни за часів німецької окупації. Втім, про декілька фільмів все ж відомо.</p><p>наприклад, у 1943 році був знятий документальний фільм «Знову Пасха на Україні». До інших відомих фільмів, знятих саме на замовлення німців, можна також віднести «Робочий день українського селянина», «Ми творимо в Німеччині», «Дорога до Рейху» та інші.Крім того, в репертуарі українських кінотеатрів можна було знайти й фільми легких жанрів. Так, наприклад, глядачі могли побачити картини «Ліс шумить», «Ой не ходи, Грицю», «Віденські історії» та «Зоря над Ріо».</p><p>Втім, навіть не дивлячись на німецьку окупацію, більшості українських кіномитців вдалося успішно евакуюватися з міста. І вони навіть продовжили роботу на новому місці.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-23 06:02:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004546173</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Основні напрямки розвитку мистецтва у першій половині 20 століття.                                       Попович.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004722633</link>
         <description><![CDATA[<p>Першу половину 20 століття характеризують значні зміни в мистецтві, обумовлені соціальними, політичними та технологічними змінами. У цей період виникло багато нових художніх течій та стилів, що відображали складність часу. Серед найважливіших напрямків розвитку мистецтва можна виділити кілька ключових рухів. Ось основні напрямки:</p><p><strong>Експресіонізм</strong></p><p>Виник на початку століття, митці, як-от Едвард Мунк та Василь Кандинський, виражали свої емоції через яскраві кольори та спотворені форми.</p><p><strong>Кубізм</strong></p><p>Заснований Пабло Пікассо та Жоржем Браком, представляв об'єкти з різних точок зору одночасно, використовуючи геометричні форми.</p><p><strong>Футуризм</strong></p><p>Прославляв технологічний прогрес і динаміку життя. Італійські митці, як-от Філіппо Томмазо Марінетті, зображали машини та індустріальне середовище.</p><p><strong>Дадаїзм</strong></p><p>Виник під час Першої світової війни як протест проти буржуазних цінностей. Марсель Дюшан та Ханс Арп створювали антироботи, використовуючи абсурдність.</p><p><strong>Сюрреалізм</strong></p><p>Досліджував підсвідоме і сновидіння. Сальвадор Далі та Рене Магрітт створювали дивовижні, нелогічні образи.</p><p><strong>Абстрактний експресіонізм</strong></p><p>Зосереджувався на емоціях через абстрактні форми. Джексон Поллок та Марк Ротко експериментували з техніками крапання фарби та великими кольоровими площинами.                                                                                                                                                                                              Ці напрямки відобразили глибокі суспільні та культурні зміни свого часу, сформувавши основу для подальших художніх експериментів.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2501377589/8f3ebd65bd26eaa65df7400988f8e890/010.jpg" />
         <pubDate>2024-05-23 08:16:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004722633</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Театр першої половини 20 століття: СРСР, Німеччина, Франція, Італія.                       Попович</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004742640</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p>Перша половина 20 століття була періодом значних змін у театральному мистецтві. Театральні новації та політичні події вплинули на розвиток театру в різних країнах.</p><p><strong>СРСР</strong></p><p>У СРСР театр став інструментом пропаганди. Костянтин Станіславський розробив систему акторської гри, що акцентувала на психологічній правді. Водночас, Володимир Мейєрхольд експериментував з формами та рухом, створюючи революційний "біомеханічний" театр.</p><p><strong>Німеччина</strong></p><p>У Німеччині Бертольт Брехт розробив епічний театр, що змушував глядача критично осмислювати події на сцені. Використовувались техніки відчуження, щоб глядач не втрачав критичності та не занурювався емоційно в події.</p><p><strong>Франція</strong></p><p>Французький театр зазнав впливу сюрреалізму та експресіонізму. Антонен Арто запропонував "театр жорстокості", де глядач мав переживати сильні емоційні та фізичні відчуття. Цей підхід викликав суперечливі реакції та вплинув на подальші експерименти в театрі.</p><p><strong>Італія</strong></p><p>В Італії театр також зазнав змін під впливом футуризму. Філіппо Томмазо Марінетті та інші футуристи прагнули зламати традиційні форми театру, вводячи швидкість, динаміку та нові технології в постановки.                                                                                              Театр першої половини 20 століття відзначався експериментами та інноваціями. Митці цих країн активно шукали нові форми вираження, що відображали складність та динамізм свого часу.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2501377589/20259ab9178fb3f87a3914cfdeed0132/630_360_1584042930_261.png" />
         <pubDate>2024-05-23 08:34:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/honchar2/979vdgnavrplxfaw/wish/3004742640</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
