Гоме́р — легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.

Для еллінів (греків) їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово "поет" у них асоціювалось зі словом "Гомер"

Платон так оцінив значення Гомера для Греції: "... Цьому поету Греція зобов'язана своїм духовним розвитком".

Разом з «Іліадою» є номером 8 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

Цей цикл, з якого Гомер почерпнув матеріали для обох великих поем, «Іліади» та «Одіссеї»- «Троянський цикл»

Гомер — це легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.

В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів. Вважається національним героєм Греції. В античній літературі існує аж дев'ять біографій Гомера, які складаються з міфів та казкових оповідок. Загальна ж думка античності малювала його сліпим і старим співцем, натхненним музою, який мандрував Грецією, сам складав і виконував свої поеми, тобто був аедом.

Цитати:

• Гнучкий людський язик; промов у ньому непочатий край.

• Час на все є: є свій час для бесіди, свій час для спокою.

• Дурень пізнає тільки те, що вже сталося.

• Зроблене й дурень зрозуміє.

«Одіссе́я» — давньогрецька епічна поема про пригоди Одіссея, царя Ітаки. Описує 40-днів життя героя: поневіряння після Троянської війни, повернення додому і помсту залицяльникам до його дружини Пенелопи. Шедевр світової літератури. Авторство приписується легендарному Гомеру.

Для еллінів (греків) їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово "поет" у них асоціювалось зі словом "Гомер", а поеми "Іліада" і "Одіссея" вважались священними. Відомо, що в першій половині VI століття до н.е. афінський законотворець Солон звелів виконувати поеми Гомера на державних святах Панафіней. Відтоді освіта в античності починалася з поем Гомера й ними ж закінчувалась. Видатний грецький філософ Платон так оцінив значення Гомера для Греції: "... Цьому поету Греція зобов'язана своїм духовним розвитком".

Одіссей – син аргонавта Лаерта і супутниці Артеміди Антіклеі. За переказами, дідом Одіссея був Зевс, верховний бог-олімпієць.

Дружина Одіссея – Пенелопа, її ім’я стало символом подружньої вірності. Довгі двадцять років чекала вона свого чоловіка з військового походу, обманюючи численних женихів. Завдяки своїй хитрості й спритності Одіссей подолав численні небезпеки

Сьогодні одіссеєю називають тривалий, небезпечне, наповнене пригодами подорож.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rozpovid-pro-odisseya

Для еллінів (греків) їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово "поет" у них асоціювалось зі словом "Гомер", а поеми "Іліада" і "Одіссея" вважались священними. Відомо, що в першій половині VI століття до н.е. афінський законотворець Солон звелів виконувати поеми Гомера на державних святах Панафіней, а в другій половині цього ж століття за розпорядженням тирана Пісістрата спеціальна комісія із чотирьох чоловік зробила перший запис гомерівських поем. Відтоді освіта в античності починалася з поем Гомера й ними ж закінчувалась. Видатний грецький філософ Платон так оцінив значення Гомера для Греції: " Цьому поету Греція зобов'язана своїм духовним розвитком".

Одисей славився розумом, рішучістю, кмітливістю, хитрістю і красномовством, тому брав участь у численних посольствах. Але й мав недоліки, такі як глузливість і нерозсудливість. Дружиною Одисея була Пенелопа, котру він одержав від Тіндарея як нагороду за мудру пораду (варіант: за перемогу у марафоні). У Мессені Одисей зустрівся з Іфітом, який подарував йому лук Евріта. У майбутньому під час відсутності Одисея ніхто з женихів Пенелопи не міг натягнути тятиви цього лука.

Ще більше прославили Одисея численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом. Про все це йдеться в «Одисеї». У цьому епосі розповідається і про життя родини героя на острові Ітака — дружини Пенелопи та сина Телемаха. В «Одисеї» багато фантастики. Під час своїх мандрів Одисей побував у кіконів (Фракія), де втратив 72 супутників; у країні лотофагів, у кіклопів, де разом із 12 супутниками насилу вирвався з печери велетня Поліфема. На прохання осліпленого Поліфема Посейдон постійно переслідував Одисея, надсилаючи страшні вітри й морські шторми. Герой побував у бога вітрів Еола, у чарівниці Кірки, в німфи Каліпсо. Нарешті, втративши кораблі й товаришів, Одіссей за допомогою царя феаків Алкіноя та його доньки Навсікаї повернувся на Ітаку.

Образ Одисея, знаходимо в численних літературних творах (трагедії Софокла«Філоктет», «Аякс», Евріпіда «Іфігенія в Авліді» й ін.). Його зображено на фресках (у Помпеях) та давньогрецьких вазах. До міфу про Одисея зверталися також П. П. Рубенс, П. Тібальді, А. Карраччі, Дж. Ромні та інші художники.

https://youtu.be/iwo6yTk41xU?si=vZ3yoaUEPRXUN02o