Бальзам на ду́ші (не для тіла!),

Що так втішає багатьох:

Новини — люкс! Москва згоріла!

І, кажуть, навіть Putin здох!

Чи преса трохи перегнула

І все за бажане здало́сь?

Хай не згоріла, а втонула,

Й не та москва — та все хоч щось!

Отож — була на морі качка,

Не ураган, і не тайфун,

Але… «Случілась нєзадачка»,

Бо звідкись прилетів «Нептун»!

Та й відвернулася фортуна,

І далі, наче у кіно,

«Славетний» флагман до Нептуна

Пішов на чорноморське дно!

Ну так і треба тій заразі —

Пішов, куди послали… вдаль…

Та й Putin ще не той наразі —

Амурський тигр… Направду жаль.

Та справжнє все у нас ще буде —

А що не нині, то шкода́…

Нічо! Ми терпеливі люди,

Ми почекаєм — не біда!

В грудях не душі — гарячі жарини,

В кожного воїна серце левине,

Б’єм ворогів ще з часів катерини —

Доброго вечора, ми з України!

Нам в боротьбі помагають і стіни,

Треба, то й кров віддамо до краплини

За Маріуполь і острів Зміїний —

Доброго вечора, ми з України!

Вперто воюєм, не просим заміни,

І, як ординець останній загине,

Сповниться наше бажання єдине —

Доброго вечора, ми з України!

Рідної мови лелієм перлини —

Віра і сила в бою не покине,

Дух наш міцніє щодня, щохвилини —

Доброго вечора, ми з України!

Наші навколо і сонце, й хмарини,

І відчування міцної родини,

Ми повернéмся — Стрічай, господине!

Доброго вечора, ми з України!

У слові цім звитяга, біль і кров,

Готовність вмерти України ради,

І слово це — нескорений «Азов»,

Славетний полк геройської бригади.

Надійний щит від орківських нашесть

І зла, що нам несе орда кривава,

Несхитна міць, обов’язок і честь,

Вкраїни гордість й невмируща слава!

Над героїзмом непідвладний час —

І дай вам Боже, хлопці, дай вам Боже…

Вкраїна вся молилася за вас

І плакала, що помогти не може.

І хоч в димах ще нині небосхил,

Але над нами синьо-жовті стяги —

А нам би, хлопці, трохи ваших сил,

І доблесті, і віри, і відваги.

Від ворогів нескорений заслін,

Що стримав зло страшне й несамовите —

І вам низький від Матері уклін!

А ми, як ви — ми знаєм, що робити…