Традиційне мистецтво Японії в епоху Мейдзі також відчуло на собі віяння нових традицій та використовування нових технік. При цьому власні традиції японців не залишились без уваги - вони всього лишень доповнилися новими ідеями, мотивами та формами, повністю зберігши свою ідентичність. Більш того, багато художників з різних країн стали звертати увагу на особливості японської культури та привносити її елементи в свою творчість. Особливо яскраво проявилося використання елементів японського стилю в скульптурі, живописі та декоративно-прикладному мистецтві.

В епоху Мейдзі скульптура, як і раніше, не користувалася великою популярністю. Але тим не менш, в цій глузі також було багато новаторів. Бронзові скульптури епохи відображають властиве японцям почуття лінії та кольору, що проявляється в використанні м’якої зеленої або теплої коричневої патини.

Найбільш значущими видами декоративно-прикладного мистецтва вважались кераміка та фарфор. Процес виготовлення справжнього фарфору став відомий японцям в кінці 16 або початку 17 ст. - це були тарілки та чаші с гладкою глазур’ю та асиметричними малюнками. На відміну від форфору, в грубій посуді з глини каменної маси увага акцентувалася на матеріалі та унікальному розташуванні декоративних елементів. Такий посуд був  створений в традиціях дзен-буддизму та користувалася популярністю в інтелектуальних колах.

В підсумку, к середині XIX сторіччя в японському фарфоровому мистецтві сформувалось декілька основних стилів, кожний з яких залишив слід в розвитку прикладного мистецтва: Імари (Аріта), Какіемон, Набесіма, Кутані, Кьо (Кіото), Сацума.

Перлиною традиційного мистецтва були фарфорові вироби в стилі Сацума. До XVI століття в печах Сацума-які на острове Кюсю вироблялася традиційна японська кераміка. 

Епоха Мейдзі також стала розквітом мистецтва емалі. Саме в цей час техніки декорування посуду та інших предметів були доведені до ідеалу. Однією з найбільш розповсюджених була традиційна техніка Клуазоне – спосіб створення предметів з емалірованого металу, прикрашених складними візерунками. Серед художників, що творили в цій галузі, можна відмітити Намікаву Ясуюкі, Намикаву Сосуке, Андо Дзюбей, Хаясі Кодендзі.

2. Ім'я імператора, що прийшов до влади в процесі реставрації?

3. У якому році був підписаний Канагавський договір?

4. На живопис в епоху Мейдзі вплинули такі напрями:

5. Найбільш значущими видами декоративно-прикладного мистецтва є:

6. Найбільшої популярності серед стилів фарфорового мистецтва набув стиль:

8. Усі стани проголошувалися рівними:

9. У якому році запроваджено єдину грошову валюту- ієну?