Рахується на рахунок "1-2-3"!  Виконується у дуже швидкому темпі. Хореографічно танець насичений підстрибування і підскоками. 

Виконання хоти супроджується грою на гітарі, мандоліні, кастаньєтах тощо. 

Хота, імовірно, походить з Арагону. Її виконання відрізняється в залежності від регіону, відтак виділяють хоту валенсійську, арагонську, кастильську, кантабрійську, наварську, астурійську, галісійську, мурсійську тощо. Щодо назви, то вона походить зі староіспанського слова xota, яке імовірно є арабізованим salto «стрибок» — šáwta. 

Деякі композитори-неіспанці написали музичні твори на основі хоти: 

1. Іспанія, народний танок...
2. Композитор Михайло Глінка...
3. Увертюра - як ВСТУП до СПЕКТАКЛЮ.... ( пам'ятаєте, ми з вами вже розмовляли на тему, наприклад, ВСТУПУ до опер та балетів, коли музика в ОРКЕСТРОВІЙ ЯМІ починає лунати ПЕРЕД початком ДІЇ на Сцені... "Лускунчик" - пам'ятаєте?!!!...)

Хто бажає глибше зануритись в історію "Арагонської хоти" М.Глінки -  надаю посилання в інтернеті на інформацію... на жаль - російською... а тому - за бажанням...

У 1816 році за обробку пісні «Їхав козак за Дунай» узявся німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. 
Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського». 

Син останнього гетьмана Кирила Розумовського, А.Розумовський мав сентимент до землі й культури своїх предків. Не без впливу Розумовського Бетховен зацікавився українським музичним фольклором.
В його обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.
Створена Бетховеном музика, відома в збірках Бетховена серед творів без номеру опусу.
До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус № 107 (десять варіацій народних пісень для фортепіано і флейти) під номером № 7 у 1820 році. 

...Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси в Московського університету, потім став студентом факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у Гнесинське музичне училище. 

Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт і був вражений музикою Л. Бетховена і Рахманінова. «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А. Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки. Композитор відчуває скрипку, як дійсний майстер — віртуоз», — сказав Давид Ойстрах про Хачатуряна. 

1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської консерваторії, яку блискуче закінчив 1934 і вступив до аспірантури. У 1939 Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб «народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової війни, узимку (3 грудня 1942)...

Фрагмент балету "Гаяне" композиора Арама Хачатуряна під назвою "Гопак".