<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Історія навколо тебе by Наталя Желізняк</title>
      <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57</link>
      <description>Давайте зробимо це!!!!</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2019-01-30 18:27:47 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-01-21 15:14:04 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Watchclock.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Історія навколо мене</title>
         <author>zeliznaknatala2016</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/325977085</link>
         <description><![CDATA[<blockquote>"<strong>Андріївські вечорниці" </strong>Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на <strong><em>Андріївські вечорниці</em></strong> — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.</blockquote>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/252107819/3e6df78a82300158fcf82908af5035cf/_____soni_954.jpg" />
         <pubDate>2019-01-30 18:30:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/325977085</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мій відпочинок</title>
         <author>urovv77</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327640701</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Спочатку родина <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96">Тобілевичів</a> вела тут скромне власне господарство. Після повернення з 3-річного політичного заслання навесні <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1887">1887</a> року і перебуваючи ще два роки під наглядом поліції, Іван Карпович оселяється на хуторі й намагається здійснити власну давню мрію — перетворити куточок рідної природи на, за його власним висловом, «оазу в степу». Саме цей період можна вважати початком зародження парку.<br><br></div><div><br>Парк сплановано так, щоб, гуляючи по ньому, людина постійно перебувала в просторі, який утворювали калинова алея, алея з порічок, алея з дубів. Функціональні зони, сформовані групами рослин, змінювали одна одну.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/353279340/4304f30f23318fd10133674e1645d60e/288px_Khutir_nadiya.jpg" />
         <pubDate>2019-02-05 07:36:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327640701</guid>
      </item>
      <item>
         <title>     Подорож Історією</title>
         <author>skrypnykliza76</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327974138</link>
         <description><![CDATA[<div><br><strong>Хреща́тик</strong> — головна вулиця Києва, розташована в та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)">Шевченківському</a> Печерському районах, місцевість <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)">Бессарабка</a>. Довжина — 1,3 км, напрямок — з північного сходу на південний захід. Починається від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)">Європейської площі</a>, проходить через <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)">Майдан Незалежності</a> і закінчується <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0">Бессарабською площею</a>. На Хрещатику розміщені: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0">Київська міська рада</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">Київська міська державна адміністрація</a>, головний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%82">поштамт</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Міністерство аграрної політики</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Державний комітет телебачення і радіомовлення</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%A3%D0%9C_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)">Центральний універмаг</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA">Бессарабський ринок</a>. </div><div>До вулиці Хрещатик прилучаються <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A1%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96">алея Героїв Небесної Сотні</a>, вулиці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE">Архітектора Городецького</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2,_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Прорізна</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2,_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Богдана Хмельницького</a>. </div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://ukrfoto.net/photos/PhotoDoom/1291127859.jpg" />
         <pubDate>2019-02-05 19:12:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327974138</guid>
      </item>
      <item>
         <title>           Пам&#39;ятки</title>
         <author>skrypnykliza76</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327984823</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Коза́к Мама́й</strong> — ідеалізований образ <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B8">козака</a> та своєрідний духовний символ в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україні</a>. </div><div>В дослідженнях істориків розглядається чимало реальних осіб, які могли би бути прототипами Мамая. Найбільш обґрунтованою вважається гіпотеза, що це Мансур-Кият Мамай, син того самого темника Мамая, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0">який у 1380-ому році отримав поразку на Куликовому полі</a>. Його рід перейшов на службу до литовців, відомий як князі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96">Глинські</a>.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/352225481/a1338108549ad5eec56685ef47bcc8ed/IMG_1438.jpg" />
         <pubDate>2019-02-05 19:30:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/327984823</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іллінська церква(Суботів)</title>
         <author>kravchukdaria</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328022962</link>
         <description><![CDATA[<div>Іллінська церка - церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653(за іншими даними у 1656)році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква - усинальниця.Церква збудована в стилі раннього<br>українського бароко, має оборонні<br>риси (товщина стін — до 2 м, бійниці).<br>Складена з каміння і цегли,<br>однонавова, з гранчастою<br>шестистінною апсидою. Накрита<br>двосхилим дахом із заломом. Фасади<br>пам'ятки вирішені лаконічно: їх кути<br>закріплені пілястрами, в стінах —<br>невеликі вікна в глибоких амбразурах<br>і уступчасті ніші. Фасад увінчує<br>розкрепований карниз, фриз і<br>підфризовий валик. Західний фасад<br>завершений двоярусним фігурним</div><ul><li>фронтоном виразного малюнку з</li></ul><blockquote><ul><li>волютами, розчленований карнизами</li></ul></blockquote><div>і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон<br>розділений пілястрою, в першому<br>ярусі розміщені декоративні ніші, у</div><var>другому — ключевидні бійниці в</var><div>амбразурах. Об'єм нави перекритий<br>напівциркульним склепінням з<br>розпалубками. Хори підтримуються<br>аркадою на двох опорних квадратних<br>у перетині стовпах, і розкриваються в<br>наву другим ярусом аркади. Хід на<br>хори влаштований в товщі західної<br>стіни[1]<br>.<br>Основні розміри церкви: довжина 23<br>м, ширина 14,08 м, висота стін 7,35 м.<br>Церква збудована із каменю і цегли,</div><ul><li>товщина стін 1,8 м.[2]</li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/354157070/ddb9f07117e7db30111ce31d1e94309a/IMG_20190205_210051_784.jpg" />
         <pubDate>2019-02-05 20:51:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328022962</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Екскурсія в музей</title>
         <author>kravchukdaria</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328046459</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музе́й раке́тних ві́йськ стратегі́чного призна́чення</strong> — унікальний військовий <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> для створення якого була використана бойова позиція ракетного полку 46 ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. Експозиція музею відображає історію <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">ракетних військ</a>стратегічного призначення <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0">СРСР</a>, а також полку, особовий склад якого ніс тут бойове чергування. Творці музею залишили в первісному вигляді підземний командний пункт і одну з ракетних шахт. Також у музеї представлено техніку та засоби, які використовували при обслуговуванні ракетних комплексів, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD">ракетні двигуни</a>, системи космічного зв'язку. У приміщеннях казарм і штабу розміщені експозиційні зали.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/354157070/926fc123399f6b5e1d45053ea9c7fd5f/IMG_20190206_001327_115.jpg" />
         <pubDate>2019-02-05 22:16:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328046459</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дуб Максима ЗалізнякаЦей унікальний старовинний дуб, що названий на честь легендарного ватажка гайдамацьких загонів періоду Коліївщини – М. Залізняка, зростає на в урочищі Холодний яр на схилі Кириківського яру поблизу с. Буда Чигиринського району Черкаської області. Вік дерева – 1100 років, обхват –8,9 м, висота –24 м. Дуб Залізняка вважають «патріархом» українських лісів, а також називають молодшим братом дуба Робіна Гуда із Шервудського лісу, хоча наше дерево є старшим за англійське. Дуб-патріарх із-за свого поважного віку вже не має жолудів, він також пережив вже 6 ударів блискавки.Дуб Залізняка входить до 100 природних чудес України. Він є відомим туристичним маршрутом. Розповідають, що туристи раніше часто обдирали та гризли кору дуба, яка, згідно з легендами, є цілющою. Внаслідок цього прийшлося виставити огорожу навколо дуба, щоб відвідувачі ближче не підходили.З 1972 р. дуб як ботанічний релікт  має статус державної пам’ятки місцевого значення. Дуб є найбільшим деревом в Україні та входить до десяти найбільших в Європі. З 2010 р. він – одне з 17 Національних дерев України. Старий дуб вже давно не в ідеальному стані, він поступово всихай. Вже більш ніж 30 років це дерево підживлюють прадавніми методами – закопують мертвих корів чи коней. Так було і в 1997-1998 рр., коли дерево знову почало висихати. З метою врятування дерева ученими було зроблено кілька отворів, через які закачали спеціальні добрива, а також було закопано кілька мертвих корів. Цим способом оздоровилась корінцева система дуба, а сам процес «омертвіння» призупинився. Опікуються ж деревом працівники Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».</title>
         <author>nastyamihailova2004</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328120273</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/309319285/e277bacd0df6286533021bfc5871276c/1466867356757_1_.jpg" />
         <pubDate>2019-02-06 06:46:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328120273</guid>
      </item>
      <item>
         <title>В основу композиційного рішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів. Праворуч від павільйону Флори знаходиться виконаний з гранітних клиноподібних каменів аркового склепіння так званий Венеційський міст. Міст прикрашають гранітні пілони, між якими звисають важкі ковані ланцюги. Трохи нижче мосту влаштовано дерев&#39;яний шлюз для пропуску води в русло річки Кам&#39;янки. Посеред Нижнього ставу з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, б&#39;ється стовп води — фонтан «Змія». Вода надходить до фонтану по самопливному підземному водогону, викладеному з гранітного тесаного каменю вздовж дороги, яка веде від академії та оранжереї до павільйону Флори. Напроти Громового гроту (гроту Каліпсо), знаходиться відстійник та відгалуження водоводу, щоб подавати воду в інтер&#39;єр гроту. Відстояна і таким чином очищена вода по чавунних трубах, укладених під невеликим нахилом, самопливом, що зводить до мінімуму втрату сили тиску при терті води об стінки трубопроводу, подається до фонтану.  Фонтан «Змія»Діаметр фонтанної голівки «Змія» в порівнянні з трубою водопроводу зменшено в 10 разів. Точно розрахована подача води і просте інженерне рішення виверження її з фонтану забезпечує невелику різницю у висоті між стовпом фонтану і рівнем Верхнього ставу всього лише 1,5—2,5 метри і, таким чином, висота фонтану досягає 12—16 метрів. Спочатку вода фонтану линула в висоту просто з отвору в камені і фонтан називався «Самсон», як і відомий фонтан в Петергофі. Пізніше, в часи військових поселень, на камені була встановлена скульптура змії. Змія була вилита з бронзи невідомим майстром. Якщо її вузол розтягнути в довжину, вона буде розміром в 10,65 м.</title>
         <author>nastyamihailova2004</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328122272</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/309319285/d4ed8dbcc4cee16662821d386fd656fa/new_3_min.jpg" />
         <pubDate>2019-02-06 07:02:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328122272</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Я була коло річки Інгул,Річка Інгул – найбільший притока Південного Бугу, що протікає через Кіровоградську та Миколаївську області. Назва річки в перекладі з татарської мови означає «Нове озеро», з турецького – «тихий», «ледачий», «озеро». У довжину Інгул досягає 354 кілометра, ухил його течії становить 0,4 м / км, а басейн харчування має площу 9890 кв.км</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328276467</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/252107819/38922e81a8d369e3eca233e8bc97661c/51454240_322184085068614_5807279827006259200_n.jpg" />
         <pubDate>2019-02-06 14:52:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328276467</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Умань це -(заст. Гумань, пол. Humań) — місто обласного значення, адміністративний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над річкою Уманкою (басейн Південного Бугу). Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум&#39;яки. Поруч із містом проходять автошляхи М05 (Київ — Одеса), який в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса), та E50 (Ужгород—Довжанський). Населення — 83 977 (01.01.2018).</title>
         <author>zeliznaknatala2016</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328483389</link>
         <description><![CDATA[<div>ІВАННА ПОПОВИЧ</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/354079766/464c50e38dcfa6ca44f82b2a95508217/PA130395.jpg" />
         <pubDate>2019-02-06 20:22:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328483389</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщук Лілія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328654214</link>
         <description><![CDATA[<div>.<br>Радонове озеро біля села Мигія, також відоме як "Чорне море", виникло на місці старого гранітного кар'єру на території регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" поруч з порогами Південного Бугу. Озеро глибиною більше 40 м зі стрімкими берегами харчується підземними радоновими джерелами. Вода в ньому дуже чиста, має незвичайно яскравий блакитний колір. За легендою, на дні можна побачити затоплений екскаватор. Над озером обладнана зручна оглядовий майданчик.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/354325089/fb4e3c341f4f2a095570f12d73896fb1/IMG_20180613_154949.jpg" />
         <pubDate>2019-02-07 10:22:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328654214</guid>
      </item>
      <item>
         <title>       Таня Раду  я була в умані ,Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка» — шедевр світового садово-паркового мистецтва кінця XVII — початку XIX століть, що ,на думку експертів,входить до списку десяти найкрасивіших парків Європи. Щорічно його відвідують близько 150 тисяч людей (граничнодопустима, науково-обґрунтована норма відвідування — 500 тисяч на рік). Площа — 160 га.Національний дендрологічний парк «Софіївка»</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328781324</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-07 15:19:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328781324</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дентропарк</title>
         <author>urovv77</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328811798</link>
         <description><![CDATA[<div>Я була цим літом в дентропарк і хочу трохи вам про нього написати.<br>2001 року почалось відродження паркової зони. За мету було взято створення <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82">ландшафту</a> зеленої зони, реєстрація наявних атракціонів і придбання нових, побудува <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA">дитячих майданчиків</a> і місця відпочинку. Дендропарк створено для забезпечення повноцінного відпочинку всіх вікових груп населення.<br><br></div><div><br>Сьогодні в дендропарку діє 20 атракціонів, 5 з яких придбано 2007 року. Усі атракціони відповідають технічним стандартам і проходять державну сертифікацію. Атракціони поділяються на три умовні групи: дитячі, сімейні й екстремальні.<br><br></div><div><br>2007 року побудовано стаціонарну криту сцену. До кожного свята дендропарк готує для гостей програми. Улітку тут регулярно проходять концерти та різноманітні виступи, культурно-розважальні та спортивно-оздоровчі заходи, акції «Молодь проти наркотиків», «День миру», акції безкоштовного відвідування атракціонів дітьми-інвалідами та сиротами.<br><br></div><div><br>Узимку парк також працює. Для всіх відвідувачів парку з обох боків розважальної зони організовано два майданчики для паркування, що охороняються.<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)#cite_note-5"><sup>[5]<br></sup></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/353279340/64539b9f3d51d3275ac7dfec680eb87a/35_101_5005_Dendropark_Kropyvnytsky_DSC_4478.jpg" />
         <pubDate>2019-02-07 16:04:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328811798</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Площа Героїв Майдану</title>
         <author>urovv77</author>
         <link>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328820832</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Сучасна площа Героїв Майдану — найстаріша площа Кропивницького, яка <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/14_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F">14 вересня</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/2009">2009</a> року відзначила своє 170-ліття. Розбито її було на місці, подарованому Єлисаветграду <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Іваном Івановичем Фундуклеєм</a>, сином колишнього <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE">міського голови</a> комерції радника Івана Юрійовича Фундуклея, за його <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82">заповітом</a> у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1839">1839</a> році.<br><br></div><div><br>До того часу тут були розташовані цегляні споруди з глибокими підвалами, знищеними, проте, великою <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%B0">пожежою</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1834">1834</a> року.<br><br></div><div><br>Спершу територію обладнали під плац на зразок Ковалівського у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)">військовому містечку</a> (тепер <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%C2%AB%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%C2%BB">ПКтВ «Ковалівський»</a>) — висадили алеї дерев.<br><br></div><div><br>Згодом відбулася реконструкція майдану, його обнесли залізною огорожею з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82">гранітними</a> колонами, спорудили 2 <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD">павільйони</a> — в одному розмістився громадський розважальний клуб, в іншому — буфети. Після появи <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BD">міського водогону</a> на майдані було обладнано <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD">фонтан</a>, розведено квітники.<br><br></div><div><br>У такому стані площа лишалась до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1920-%D1%82%D1%96">1920-х років</a>. Однак, уже за <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0">СРСР</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1924">1924</a> року в клубі-павільйоні відкрили музей ім. <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD">Леніна</a>, буфет закрили.<br><br></div><div><br>У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1930-%D1%82%D1%96">1930-ті</a> площу нарекли на честь першого секретаря <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4">Ленінградського</a> обкому <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%D0%A0%D0%A1">Компартії</a>, члена <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B1%D1%8E%D1%80%D0%BE_%D0%A6%D0%9A_%D0%9A%D0%9F%D0%A0%D0%A1">Політбюро ЦК КПРС</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Сергія Кірова</a>, і в листопаді <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1936">1936</a> року в її центрі встановили йому великий <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0">бронзовий</a> пам'ятник.<br><br></div><div><br>Площа Героїв Майдану традиційно є міським центром, місцем проведення всенародних гулянь у свята, на ньому встановлюється головна міська <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D1%96%D0%BA">новорічна</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%8F%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0">ялинка</a>, тут проводяться мітинги, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%82_(%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4)">концерти</a>, спортивні та інші культурно-масові заходи тощо.<br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/24_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F"><br>24 серпня</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1991">1991</a> року тисячі жителів Кіровограда під звуки <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">національного Гімну України</a> гучними оплесками вітали встановлення на головному приміщенні обласної державної адміністрації <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Державного прапора України</a>, у такий спосіб схвалюючи утвердження незалежності <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">української держави</a>.<br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE"><br>24 лютого</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/2014">2014</a> року Кіровоградська міська рада прийняла рішення про перейменування площі Кірова на Героїв Майдану.<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)#cite_note-2"><sup>[2]<br></sup></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/353279340/9642d14c7af4ae976572578d804d8b20/296px________________________________.jpg" />
         <pubDate>2019-02-07 16:18:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/zeliznaknatala2016/86msxis7ru57/wish/328820832</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
