Сегментація ринку в туризмі широко використовується на різних етапах туристичного бізнесу:

1. Розробка продукту:

Туроператори та готелі можуть створювати продукти, спрямовані на конкретні сегменти ринку, враховуючи їхні унікальні потреби та очікування.

2. Маркетингові стратегії:

Компанії використовують сегментацію для налаштування рекламних кампаній та маркетингових зусиль, звертаючись до конкретних груп споживачів з відповідними повідомленнями та пропозиціями.

3. Ціноутворення:

Формування цін на туристичні послуги може залежати від сегменту ринку. Наприклад, може бути різна цінова політика для розкішних подорожей та бюджетних варіантів.

4. Постачальницькі відносини: Сегментація дозволяє підприємствам ефективно співпрацювати з постачальниками, адаптуючи свої вимоги до конкретних сегментів ринку.

5. Персоналізація обслуговування:

Готелі та інші туристичні підприємства можуть надавати персоналізовані послуги, враховуючи уподобання та потреби своїх гостей.

В цілому, сегментація ринку в туризмі допомагає підприємствам більш ефективно адаптуватися до різноманітності споживачів і забезпечувати їм більш індивідуалізовані та задовільні подорожі.

Психографічний метод розподіляє на різні групи людей за їхнім стилем життям

Географічний -розподіл ринку на різні географічні об'єкти: країни, штати, регіони, округи, міста, мікрорайони.

Поведінковий метод досліджує поведінку та дії клієнтів, потенційних клієнтів та аудиторій

До системи “Євростиль” входять 16 стилів життя, отриманих в результаті багатьох досліджень, зокрема, з використанням кластерного, факторного та інших аналізів. На рис. наведена карта системи “Євростиль”, складена французькою фірмою “Сентр де Комунікассіон Аванс” (рис. 6.1.).

Система Євростиль

Рис. 6.1. Система "Євростиль"

Напрямок “рух” характеризується такими факторами, як домінування особистості, скептичне ставлення до законів, соціальних норм та авторитетів, свобода критики, динамізм.

Напрямок “звички” передбачає захист соціального статусу, підкорення загальним правилам, прихильність до звичаїв та традицій.

Напрямок “моральні цінності” визначається такими характеристиками, як задоволення від життя, чуттєвість.

Напрямок “матеріальні блага” пов’язаний з такими речами, як гроші, товари, послуги, витрачання грошей та марнотратство.

Найпопулярнішим стилем життя в Європі є “Роккі”, на долю якого припадає 13,5% європейців. Роккі - це працююча молодь, яка не признає сентиментів.

Дефенс (8,5%) - перелякані провінціали, які шукають захисту та справедливості.

Романтик (7,8%) - сентиментальна працююча молодь, добивається прогресу та поважає устрої і традиції.

Денді - це молоді люди зі скромним доходом і високим прагненням до багатства.

Вігіланте - економні міщани, які хочуть зберегти свою самобутність.

Піонер - молоді, багаті інтелектуали, які шукають соціальної справедливості.

Мораліст - покірні релігійні міщани.

Сквадра - сільська молодь, яка надає перевагу безпечному відпочинку і заняттям спортом.

Бізнес - багаті марнотратні хижаки, які завжди прагнуть до лідерства.

Олвідадос - побожні домогосподарки, пригнічені життєвими труднощами, які шукають захисту та настанов.

Прудент - покірні, скромні, відлюдькуваті особи, які прагнуть до безпеки та захисту.

Скаут - консерватори середнього віку.

Гентрі - ультраконсервативні особи, які добиваються законності та порядку.

Сітізен - громадські діячі, які прагнуть до лідерства.

Протест - інтелектуальна свавільна молодь, яка прагне до незалежності.

Стрикт - подавлені пуритани (люди, які обмежують себе у світських розвагах, віддані Богу та живуть за заповідями).

Учасники груп відрізняються між собою за такими ознаками:

частота подорожей;

спосіб використання туристичних послуг;

мотиви подорожі;

розмір та структура витрат;

задоволення від подорожі.

Класифікація Гана

Німецький дослідник Г. Ган виділяє 6 типів туристів:

S-тип - типовий "відпускник", любить пасивний відпочинок на морських курортах, спокій та комфорт;

F-тип - люди, які надають перевагу далеким подорожам із враженнями;

W1-тип - люди, які люблять активний відпочинок, піші походи, фізичну активність на природі незалежно від погоди;

W2-тип - люди, які надають перевагу спорту та максимальним нагрузкам.

А-тип - любителі пригод, ризику, екстріму, небезпеки;

B-тип - допитливі туристи, які вивчають визначні місця, пам’ятки природи та культури, спеціалісти, які поглиблюють свої знання в галузях культури, мистецтва та історії.

Таким чином, здійснюючи сегментацію, туристичні фірми виявляють ті групи споживачів, які можуть стати клієнтами фірми, і на яких має орієнтуватись процес розробки туристичних продуктів.

3. Позиціювання туристичного продукту

На основі зібраних соціодемографічних і психографічних даних розробляються критерії для оцінювання специфічного туристичного ринку та порівняння цільових ринків. Далі слід вибрати порівнювані атрибути туристичного продукту (стиль, імідж, рівень якості, ціни та ін.). Оцінювання турпродукту проводиться у трьохвимірному просторі, координатами для якого є сегмент ринку, ціль і позиціювання.

Позиціювання - це дії по розміщенню туристичного продукту (послуги) на визначеному ринку, який називають цільовим туристичним ринком, з метою забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту (послуги).

Вибір цільового ринку проходить в декілька етапів:

визначення потенціалу сегменту ринку. Потенціал туристичного ринку характеризується його кількісними параметрами, головним з яких є ємність ринку. Сегмент має бути достатньо ємним, щоб фірма могла окупити витрати.

оцінка доступності сегменту ринку. Тут необхідно отримати інформацію про те, які перешкоди лдя діяльності існують на ринку, чи досяжними є споживачі туристичних послуг.

оцінка суттєвості сегменту ринку. Передбачає визначення того, наскільки реальним є віднесення споживачів ринку до сегменту, з яким має намір працювати фірма. Слід також виявити, чи стійкі потреби туристів, щоб знати, який турпродукт їм пропонувати - консервативний чи з мінливими характеристиками.

аналіз можливостей освоєння сегменту ринку. Аналіз можливостей освоєння передбачає:

оцінювання ризиків;

виявлення позицій основних конкурентів;

визначення можливої реакції конкурентів на появу нової фірми;

прогнозування можливого обсягу продаж та прибутку.

При пошуку оптимальної кількості сегментів фірма може використовувати 2 методи:

концентрований (метод мурахи). Полягає у поступовому залученні сегментів, поки не буде визначена їх оптимальна кількість. Цей метод тривалий у часі, але не потребує значних затрат (рис. 6.2.).

дисперсний (метод бабки). Реалізується шляхом проб та помилок. Він передбачає вихід на максимальну кількість сегментів, щоб згодом зменшувати їх кількість, шукаючи оптимальний набір сегментів (рис. 6.3.).

Метод мурахи Метод бабки

Рис. 6.2. Метод мурахи Рис. 6.3. Метод бабки

На основі проведеного дослідження туристична компанія може використовувати певні стратегії позиціювання, наприклад, стратегію диференціації продукту, стратегію знаходження своєї ніші на ринку. Компанія може пристосовуватись до ринку за допомогою модифікації продукту, зміни стратегії ціноутворення чи способів просування і каналів розподілу, тобто шляхом формування конкурентної позиції продукту.

В даний час багато фірм туристичної галузі, приділяючи значну увагу позиціюванню свого продукту, активно використовують рекламу, яка забезпечує створення бажаного іміджу туристичного продукту. Для проведення рекламної кампанії фірми повинні володіти інформацією про потреби споживача та мотиви придбання ними тих чи інших послуг.

Отже, сегментація ринку та позиціювання турпродукту є потужними засобами завоювання визнання на туристичному ринку, підвищення конкурентноздатності фірми та розуміння споживачів.

Література

1. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учебное пособие. Минск: Новое знание, 2003. 496 с. С.65-210.

2. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. М.: Финансы и статистика, 2000. 160 с. С.11-24.

3. Altkorn J. Marketing w turystyce. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2001. 204 s.

4. Winkler A.R. Euro Styles in Panel Analyses // Europanel Marketing Bulletin. 1991. pp.8-11.

<<< назад | зміст | вперед >>>

Теорія туризму

Туризм і COVID-19

Історія туризму

Філософія туризму

Право і формальності в туризмі

Рекреація і курортологія

Види туризму

Спортивний туризм і альпінізм

Медичний туризм

Релігійний і паломницький туризм

Агро- й екотуризм

Гастрономічний туризм

Промисловий туризм

Воєнний туризм

Космічний туризм

Азартний і сексуальний туризм

Екскурсійна справа

Економіка туризму

Менеджмент в туризмі

Маркетинг в туризмі

Управління якістю в туризмі

Інновації в туризмі

Транспортне забезпечення в туризмі

Державне регулювання в туризмі

Туристичні кластери

IT в туризмі

Туризм в Україні

Карпати, Західна Україна

Туризм в Криму

Туризм в Росії

Туризм в Білорусі

Міжнародний туризм

Туризм в Європі

Туризм в Азії

Туризм в Африці

Туризм в Америці

Туризм в Австралії

Краєзнавство, країнознавство і географія туризму

Музеєзнавство

Замки, фортеці, палаци

Курортна нерухомість

Готельний сервіс

Ресторанний бізнес

Анімація й організація дозвілля

Поради туристам

Туристична освіта

Інше

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН РЕКЛАМА НА САЙТІ

© 2002-2024 Все про туризм - освітній туристичний портал

На сайті публікуються наукові статті з туризму, методичні посібники, навчальні програми. Усі матеріали розміщуються з науковою та освітньою метою. Права на публікації належать їхнім авторам.

2. F-тип – люди, які надають перевагу далеким подорожам із враженнями;

3. W1-тип – люди, які люблять активний відпочинок, піші походи, фізичну активність на природі незалежно від погоди;

4. W2-тип – люди, які надають перевагу спорту та максимальним нагрузкам.

5. А-тип – любителі пригод, ризику, екстриму, небезпеки;

6. B-тип – допитливі туристи, які вивчають визначні місця, пам’ятки природи та культури, спеціалісти, які поглиблюють свої знання в галузях культури, мистецтва та історії.

дисперсний (метод бабки). Реалізується шляхом проб та помилок. Він передбачає вихід на максимальну кількість сегментів, щоб згодом зменшувати їх кількість, шукаючи оптимальний набір сегментів (рис. 6.3.)

.В даний час багато фірм туристичної галузі, приділяючи значну увагу позиціюванню свого продукту, активно використовують рекламу, яка забезпечує створення бажаного іміджу туристичного продукту. Для проведення рекламної кампанії фірми повинні володіти інформацією про потреби споживача та мотиви придбання ними тих чи інших послуг.

2. Базовими критеріями для сегментації туризму є: мета поїздки, кількість і вік її учасників, тривалість подорожі, спосіб і відстань пересування, джерела фінансування, спосіб організації відпочинку, вид використовуваних ресурсів. Говорячи про сегментацію туризму за програмними цілями поїздок В.Г. Гуляєв, Ю.Д. Дмитрієвський, Н.В. Кабая, Н.І. Кабушкін виділяють рекреаційний, діловий, пізнавальний, науковий, спортивний, фестивальний, релігійний, ностальгічний, сільський. Сформована на ринку туристичних послуг картина свідчить про появу сучасних різновидів туризму, які заслуговують на окрему увагу.

3. Процес сегментації ринку - це перший крок до розробки стратегії позиціонування товару на ринку. Можна виділити три великих етапи сегментації ринку: починається процес з вибору критеріїв (або принципів) сегментування і закінчується затвердженням позиціонування продукту і розробкою плану маркетингу для кожного цільового сегмента.

4. 5.Фахівці з маркетингу повинні звернути увагу на такі недоліки, що зустрічаються при сегментації ринку:

- перед тим, як прийняти рішення про сегментування ринку, необхідно перевірити, виправдають або не виправдають себе витрати, пов'язані з дослідженням ринку і проведенням сегментування;

- іноді фірми розбивають ринок на дрібні неефективні по частині витрат сегменти;

- в деяких випадках недоліки і переваги споживачів оцінюються неправильно;

- іноді фірми намагаються конкурувати в багатьох сегментах зі значною різницею або ж замикаються на скорочується сегменті ринку.

В цілому сегментування ринку для туристичної фірми є інструментом з метою підвищення попиту на ринку туристичних послуг. Крім того, результати сегментування ринку будуть поштовхом для створення нової маркетингової програми і розробки нових тур продуктів, оскільки в сучасній економіці кожен товар може бути успішно проданий лише визначеному покупцеві, але не всьому ринку.