<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>ПІСЕННІ СКАРБИ УКРАЇНИ by Nina Babii</title>
      <link>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-12-02 09:42:47 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-12-01 21:00:08 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Ніна Бабій</title>
         <author>ninababiy35</author>
         <link>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242456846</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>«Ще́дрик»</strong>&nbsp;— всесвітньо відомий твір для хору <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">українського</a> композитора <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Миколи Леонтовича</a>, створений на початку XX століття. Після гастролей <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B0">хору Олександра Кошиця</a> в країнах Європи у 1919 році (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Чехословаччина</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">Австрія</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Швейцарія</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франція</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F">Бельгія</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8">Нідерланди</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Велика Британія</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччина</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0">Польща</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанія</a>) та в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">США</a> у 1922 році, «Ще́дрик» став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Петро Вільговський</a> написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як <strong>«Дзвінка колядка, Колядка дзвонів»</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Carol_of_the_Bells"><em>Carol of the Bells</em></a>) стала однією з найпопулярніших <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96">різдвяних пісень</a> у світі. В наші часи «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською тощо<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%BA_(%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)#cite_note-2"><sup>.]</sup></a></p><p> "Щедрик — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі" (композитор <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Пилип Козицький)</a></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/wN7vcy2kanU?feature=shared" />
         <pubDate>2024-12-02 10:00:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242456846</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андрій Бабій </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242457243</link>
         <description><![CDATA[<p>Українському народові, який чинить опір російським окупантам під час російського вторгнення в Україну. Композиція була випущена на загал 3 лютого 2023 року.</p><p><br/></p><p>«Фортеця Бахмут»</p><p><br/></p><p>Обкладинка пісні на стримінговому аудіо сервісі Spotify</p><p>Пісня Антитіла</p><p>Випущено: 3 лютого 2023</p><p>Записано: січень 2023</p><p>Жанр: Рок</p><p>Мова: українська</p><p>Тривалість - 3:19</p><p>Автор слів: Тарас Тополя</p><p>Композитор: Сергій Вусик, Тарас Тополя</p><p><br/></p><p>Музиканти мали на меті цією піснею посилити бойовий дух військових, які захищають Україну.</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/3127219701/8d36a96ac23869fe0a0442904506ccd3/Screenshot_2024_12_04_11_24_02_061.jpeg" />
         <pubDate>2024-12-02 10:00:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242457243</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анна Бабій </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242457662</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p>  &lt;&lt;Червона рута&gt;&gt;</p><p><br/></p><p>13 вересня 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» прозвучала прем'єра пісні, яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова.</p><p><br/></p><p>Червону руту не шукай вечорами..." вже 50 років ці слова знає кожен другий українець. Володимир Івасюк – автор і перший виконавець пісні, у ХХ столітті був одним із найвідоміших музичних митців України. Його "Червону руту", "Водограй" та "Я піду в далекі гори" на конкурсах представляли відомі радянські виконавці.</p><p><br/></p><p><br/></p><p>Пісня настільки припала до душі щьо її виконували різні виконавці </p><p>Софія Ротару</p><p>Богдан Косопуд</p><p>Назарій Яремчук</p><p>Костянтин Огнєвий</p><p>Ярослав Євдокимов</p><p>Василь Зінкевич</p><p>Олена Кузнецова</p><p><br/></p><p><br/></p><p>         Текст </p><p>Ти признайся мені</p><p>Звідки в тебе ці чари</p><p>Я без тебе всі дні</p><p>У полоні печалі</p><p>Може десь у лісах</p><p>Я чар-зілля шукала</p><p>Сонце-руту знайшла</p><p>І тебе зчарувала </p><p>Червону руту</p><p>Не шукай вечорами</p><p>Ти у мене єдиний</p><p>Тільки ти, повір</p><p>Бо твоя врода</p><p>То є чистая вода</p><p>То є бистрая вода</p><p>З синіх гір</p><p><br/></p><p><br/></p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-12-02 10:01:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242457662</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Богдан Гавриленков </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242477638</link>
         <description><![CDATA[<p>Несе Галя воду</p><p>Українська народна пісня</p><p><br/></p><p>Пісня "Несе Галя воду" є однією з найвідоміших українських народних пісень і часто виконується в різних інтерпретаціях. Виконавцями гурту "Воплі Відоплясова" у 1986 році була виконана у сучасному стилі з додаванням саунд у стилі рок та інтерпретації слів.</p><p><br/></p><p>"Несе Галя воду" залишається популярною серед українців та інших любителів української музики, як символ національної спадщини та сили духу.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=B8ROqNz79jU" />
         <pubDate>2024-12-02 10:18:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ninababiy35/7h840etyem9o9rap/wish/3242477638</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
