Виконати тестові завдання

                                                   

1. Закінчення – це…

        А) основа слова;

        Б) змінна частина слова;

        В) незмінна частина слова;

2. Частина слова без закінчення, називається…

        А) префіксом;

        Б) коренем;

        В) основою;

3. Обери групу слів, що є формами одного слова.

        А) гриб, грип, гриби;

        Б) гриб, грибом, гриба;

        В) гриб, грибниця, грибник;

4. Побудуй речення з даних слів, познач закінчення.

     За, школа, розкинувся, велика, сад.

5. Розбери слова за будовою, познач основу слова.

     Джерело, набережний, біленький, берег.

6. Закресли зайве слово.

     Вода, водяний, водій, водний.

     Сир, сирок, сирний, сирий.

     Хмара, хмарний, захмарений, хвалько.

 

Українська література 
Тема: Поученьє Володимира Мономаха", " Києво-Печерський Патерик"
переглянути відео

Дати відповіді на питання:

- Хто розділив землю після потопу? 

- Яку легенду використано тут? 

- Звідки вона взята? 

- Від чийого племені постав слов’янський народ, що звався норики ? 

- Які з’явилися землі від слов’ян, що осіли на Дунаї?

Як назвалися слов’яни, що осіли по Дніпру? 

-         А в лісах ? 

-         А між Прип’яттю і Двіною? 

1. Дайте  визначення поняттям: ВВП, ВНП, ІРЛ. Поясніть відмінності між ВВП та ВНП.

2. Що означає поняття «Секторальна модель економіки»? Які сектори існують та які галузі до них входять?

3. Типи економічних систем – перелічіть їх види та коротко опишіть їх особливості.

4. Розкрийте суть концепції «Центр - переферія». Що таке ТНК? 

Життя і діяльність

Федір Іванович Непоменко народився 11 січня 1927 року в селі Любо-Надеждівка Кіровоградського району, заселеного ще з вісімнадцятого століття біглими селянами з Рязанської губернії. Батько Федора, рятуючись від переслідувань, оскільки, працюючи головою колгоспу, безкоштовно роздавав односельцям хліб нового врожаю, змушений був виїхати на Донбас.

Під час війни з нацистськими окупантами сім’я була евакуйована на Кавказ.

Середню освіту Федір здобув у місті Черкеську (Росія). Після закінчення у 1951 році Одеського державного університету імені Іллі Мечникова Федір Іванович, здобувши вищу філологічну освіту, працював учителем музики та малювання в Уланівському районі Вінницької області та кіровоградських середніх школах № 27 та № 3. Молодий вчитель майстерно вводив своїх учнів у духовний світ музичного та образотворчого мистецтва, залучав до активних занять вокальним та хоровим співом, навчав нотної грамоти, вчив розуміти мистецтво. Тому не дивно, що за час його педагогічної діяльності учнівські хорові колективи і вокалісти завжди посідали призові місця у міських оглядах-конкурсах шкільної художньої самодіяльності.

Як майстер художнього слова Федір Непоменко сформувався саме у Кіровограді. Писав російською мовою. Федір Іванович Непоменко постійно відвідував засідання обласного літературного об’єднання «Степ».

Друкуватися почав з 1956 року, перші його оповідання увійшли до альманаху «Літературна молодь». У письменницькій спадщині Федора Івановича – співпраця з видавництвами «Радянський письменник», «Молода гвардія», «Промінь», «Молодь», «Український письменник». Він є автором шести книг прози: «В ожидании» (1961), «Прекрасное мгновение» (1963), «Дороже золота» (1977), «Во всей своей полынной горечи» (1980), «Без суеты» (1991), «За дверью – тишина» (2001).

У 1973 році Федір Іванович за оповідання «Фрося и председатель» отримав перемогу у Всесоюзному конкурсі на найкраще оповідання від журналу «Крестьянка».

У 1983 році Ф. Непоменка прийняли до Спілки письменників України.

Окрім письменницького хисту, Федір Іванович мав широке коло захоплень: мисливство, риболовля, малювання, фотосправа, гірський пішохідний туризм.

Основна тема психологічної прози Федора Непоменка на побутову й сільську тематику – це соціальні зрушення в українському селі, моральна відповідальність людей за свій вибір у житті. Наскрізною є думка про необхідність бачити красу природи, берегти її для людей. У його вагомому доробку є твори, присвячені драматичним і трагічним для української землі подіям часів громадянської та Другої світової воєн.

В останні роки свого життя через серйозну і тривалу хворобу Федір Іванович був змушений відкласти письменницьку працю.

Помер Федір Іванович Непоменко 10 червня 2012 року у Кіровограді.

 

а) одна граматична основа; б) дві і більше граматичних основ;  в) є другорядні члени речення.

а) Стара черемха заздро поглядала на першу вишню;

б) Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот;

в) Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало своїми іскорками.

а) Сонце підбилося вгору, і туман розвіявся;

б) Сонце вже звернуло з обіду, і хилиться на захід;

в) Сонце спускалося до обрію, і вся вулиця палахкотіла полум’ям.

а) діалогом;  б) прямою мовою;  в) цитатою.

а) Він правді дивився у вічі;

б) Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові;

в) На плакаті написано щоб учні дружили з книгою.

а) “Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою”, – підкреслював Володимир Сосюра;

б) Я запитав товариша: “Ти підеш на річку ловити рибу?”;

в) “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину” – слушно застерігає Василь Симоненко.

1. Установіть відповідність між поняттями й реченнями.

 | 1  Діалог 2  Пряма мова 3  Цитата 4  Непряма мова | А «Слова — полова, але вогонь в одежі слова!...» — писав Франко. Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?» (Л. Костенко). В Батько гукнув з подвір'я, щоб Василько йшов до нього. Г — Навіщо ти зібрала сміття? — запитала Оля. — Це ж у лісі... Ніхто не бачить... — Соромно перед соловейком, — тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський). Д Яке високе блакитне небо висне в нас над головою! (І. Цюпа)
| 2. Установіть відповідність між схемами й реченнями (розділові знаки при прямій мові пропущено).
| 1  «П, — а, — п» 2  «П», — а. 3  «П? —а, —П?» 4  «П, —а: —П». | А Вус Яворницького сердито ворухнувсь То не ідеал, до якого йдуть через руїни (О. Гончар). Б Оце, діти, планета рука вчительки лягає на глобус наша красуня-планета (О. Гончар). В Свій мед, першої взятки не втерпів боцман, щоб не похвалитись, і, звертаючись до Марії, додав Уже чотири вулики маємо (О. Гончар). Г В умовах власної держави Довженко виріс би на світового генія сказав у своєму виступі Євген Маланюк. Д Та ви смієтесь вигукнув лейтенант Не бачите, яка це в мене радість (П. Загребельний)

 

3.  Складіть діалог «Для чого потрібен інтернет?» (8-10 реплік) й запишіть його, правильно розставивши розділові знаки. Речення повинні мати різні конструкції: пряма мова уживатися і до, і після слі

Мета уроки: проконтролювати знання учнів по темі; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

 

Мета уроки: формувати знання учнів по темі; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

 

Мета уроки: формувати знання учнів по темі; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

 

Мета уроки: формувати знання учнів з теми; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення правознавства. 

Опрацювати параграф 7 

 

Мета уроки: формувати знання учнів по темі; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

Мета уроки: формувати знання учнів про економічний та політичний розвиток Британії в першій половині ХІХ століття; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

Опрацювати параграф № 4 

Тема: Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель

Переглянути відео

Запитання для самоконтролю

 Покажіть взаємозв’язок становлення української державності й розвитку національної культури в другій половині XVII – XVIII ст.ст.

 У чому полягала своєрідність гайдамацького руху? 

Проаналізуйте тенденції розвиткуКоліївщини.

 Проаналізуйте значення  гайдамацького руху для розвитку   українського та інших слов’янських народів?

 Охарактеризуйте соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні.

 Що характерно для зміни у політичному становищі правобережних земель?

Переглянути відео

Виконати практичну роботу

Практична робота. Висаджування живців у ящики з мокрим піском на укорінення

Ø Які прилади найчастіше використовуємо ми вдома у повсякденному житті?

Важко уявити наше життя без використання різноманітних побутових газо – електроприладів. Це праска, пральні машини, електропаяльники, газові колонки і плитки та багато інших необхідних предметів.

Ø До якої групи можна їх віднести: до групи ворогів чи до групи друзів?

Без електрики та газу вдома не обійтися. Багато років ці речі служать людям. Навіть електричні прилади, які є  вдома. При порушенні елементарних правил техніки безпеки ці помічники можуть перетворитися у грізних ворогів, привести до виникнення пожеж та травмування людей. 

Ø Чому можна вважати, що ці прилади наші друзі?

       Кожен з цих приладів приносить нам користь від своєї роботи. Праска – охайний одяг, пральна машина – чистий одяг, електропаяльник – допомагає в ремонтних роботах батькам,  холодильник зберігає  продукти. А ось кухонна плита допомагає приготувати щось смачненьке.

 

Ø Чому ж тоді ці прилади можуть перетворитися у грізного ворога?

 Самі по собі вони небезпечні. А ось користування такими приладами може призвести до пожежі.

Ø Яке лихо може нам спричинити кухонна плита?  

        Небезпечним місцем для людини є кухня. Це – не місце для розваг. Кухня – це виробниче приміщення. Тому тут нема чого робити дітям з іграшками, м`ячами.

       І до газової  плити на кухні без потреби краще не підходити. Хай за вогнем стежать дорослі – вони краще знають, як з ним поводитися, щоб не сталося пожежі.

      Для плит використовується побутовий газ двох видів: метан (міський магістральний газ) і зріджений нафтовий газ ( у балонах). 

 

Ø Чому не можна залишати без нагляду діючі газові прилади?

Без нагляду небезпечно залишати діючі газові прилади. Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він умить займається й починає горіти.

 

Ø Що буде, якщо раптом трапиться витік газу кожного з цих видів?

По - перше, газ може отруїти людину, по – друге, газ може вибухнути, якщо його збереться багато. Тому без нагляду небезпечно залишати діючі газові  прилади.  Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він умить  займається й починає горіти. Газ – невидимий. Якщо він витікає, не можна визначити, скільки його є в приміщенні. Кухню слід періодично провітрювати, відчинивши вікна й двері. Газ – отруйний. Дихати ним навіть незначний час небезпечно для життя. Заповнивши приміщення, газ може вибухнути. 

Ø Чи можна обігрівати взимку квартиру, запалюючи газову плиту?

Такого робити не слід. У повітрі накопичуються шкідливі для здоров`я людини продукти неповного спалювання газу.

Ø Чи  можна перевіряти витік газу  за допомогою відкритого вогню  сірника або запальнички?

 Категорично забороняється у загазованому приміщенні користуватися відкритим вогнем і вмикати світло! Не можна користуватись жодним електроприладом, а також і  телефоном.Тому що, точно так же, як вимикач або лампочка, електричні проводи телефону можуть давати іскру під час вашого дзвінка.  Електрику треба вимикати на щитку, який розташований на сходовій клітинці, або знеструмити весь під`їзд, коли запах газу відчувається на сходах.

Ø Як правильно запалювати газову плиту?

1)    Перш, ніж запалити газ, слід відчинити кватирку.

2)    Повернути вентиль на трубі, якщо газ був перекритий.

3)    Предмети, що здатні горіти (папір, занавіска, рушник, ганчірка тощо), не повинні бути біля пальника, перед запалюванням газу їх слід прибрати.

4)    Запалити сірник, піднести його до пальника, а потім відкрити кран до відповідної конфорки;

5)    Оглянути, чи закриті всі інші крани;

 

6)    Не залишати газ без нагляду навіть на короткий час;

7)    Після використання газу виключити конфорки;

8)    На ніч або коли ви йдете з дому на довгий час, перекрити газ на трубі вентилем.

 

Ø Чим небезпечні  електричні побутові прилади?

В житлових будинках існує багато джерел виникнення пожеж. Це, передусім, електронагрівальні побутові прилади, порушення правил експлуатації яких часто призводить до короткого замикання, пошкодження електороприладів.

Коротке замикання може статися через пошкодження ізоляційного матеріалу, наприклад, на шнурі праски. Тому треба запам`ятатит, що перш ніж увімкнути електричний прилад, пильно огляньте його. Переконайтесь, що він справний. При користуванні цими приладами слід пам` ятати, що в жодному разі не повинні потрапляти до рук малечі, їх також не можна залишати ввімкненими в електричну мережу без догляду. Після закінчення роботи усі ці прилади  необхідно знеструмити, тобто, вимкнути з електромережі.

Не можна одночасно вмикати багато електроприладів в одну розетку. Проводи, підведені до розетки, швидко нагріваються і може виникнути небезпека загоряння ізоляційного матеріалу.

Ø Чи можна заливати водою електроприлади чи газові плити, якщо зайнявся вогонь?

Якщо від електроприладу чи газової плити зайнявся вогонь, ні в якому разі його не можна заливати водою. Головне – припинити доступ повітря до вогню. Якщо полум`я невелике, його гасять піском, землею. Коли в приміщенні диму все більше й більше, треба пробиратися до виходу поповзом. Діяти треба так само, як при пожежі.

Ø Назвіть правила безпеки під час користування електроприла­дами.

1)   перед включенням електроприладу необхідно оглянути, чи немає ніяких пошкоджень на ньому або на шнурі;

2)   забороняється працювати з електроприладами вологими руками; слід уважно стежити, щоб на прилади не потрапила вода;

3)   електроприлад не залишається без нагляду на тривалий час;

4)   після закінчення роботи вимкнути прилад;

5)   у випадку несправності електрочайника, електрокип'ятильника, елек­троплити, соковижималки, міксера, тостера, фена, пилососа, праски, те­левізора, магнітофона, комп'ютера тощо негайно повідомити дорослих;

6)   категорично забороняється виконувати будь-які ремонтні роботи само­стійно, користуватися несправними електроприладами;

7)   не можна торкатися обірваних проводів і кабелів.

 

·     Яке лихо може спричинити кухонна плита?  

·     Як правильно запалювати газову плиту? 

·     Чи можна обігрівати взимку квартиру, запалюючи газову плиту? 

·     Що треба робити, якщо у кухні чути запах газу?» 

·     Чим небезпечні  електричні побутові прилади?

·      Назвіть правила безпеки під час користування електроприла­дами.

 

Під електротравми розуміють пошкодження органів і систем внаслідок ураження електричним струмом. Основні причини смерті при ударі струмом — це зупинка дихання і зупинка серця. Після сильного удару струмом, якщо людина виживе, можливий розвиток ускладнень з боку серцево-судинної, центральної нервової системи, порушення зору, слуху та ін.

Найчастіше нещасні випадки відбуваються при:

Ступінь ураження організму людини залежить від способу проходження струму по тілу, від сили і напруги струму, часу впливу, стану здоров’я, віку, а також своєчасності надання потерпілому першої допомоги.

Це ділянки омертвіння зовнішніх тканин в точках входу і виходу електроструму внаслідок переходу енергії з електричної в теплову. Електроопіки рідко обмежуються лише мітками на шкірі, частіше пошкоджуються більш глибокі тканини: м’язи, сухожилля, кістки. Зустрічаються варіанти, коли поразка локалізовано під зовні неушкодженою шкірою.

При ураженні нервів змінюється чутливість і рухова активність в кінцівках, порушується трофіка, виникають патологічні рефлекси. Проходження струму через мозок призводить до судом та втрати свідомості, у ряді випадків ураження дихального центру веде до зупинки дихання.

Струм високої напруги призводить до глибоких порушень діяльності ЦНС, гальмуванню центру дихання і регуляції серцевої діяльності, що призводить до електричної летаргії, уявної смерті, коли здається, що дихання і серцебиття відсутні, а насправді діяльність життєво важливих систем знижена до мінімуму. Вчасно розпочаті реанімаційні заходи призводить до успішного відновлення роботи систем.

У більшості випадків спостерігаються збої серцевої діяльності функціонального характеру:

Поразка струмом серцевого м’яза може призвести до порушення скоротливої ​​функції, приводячи до фібриляції, коли волокна міокарда починають скорочуватися в розрізненому ритмі, а серце не може перекачувати кров, що по тяжкості рівносильно зупинці серця. Пошкодження судин призводить до кровотеч.

Гальмування або зупинка дихальної діяльності відбуваються внаслідок ураження дихального центру в головному мозку. Проходження струму через легеневу тканину призводить до удару і розриву легенів.

Всі дії повинні здійснюватися дуже швидко, без затримок, зайвих розмов і міркувань. Своєчасне надання допомоги дозволяє зберегти життя і зменшити тяжкість електротравми.

Яке б не було стан потерпілого, слід негайно викликати швидку або доставити людину до медичного закладу. Смерть від удару струмом може наступити і через кілька годин. Зовнішня картина не відображає внутрішніх пошкоджень після удару електричним струмом.

Легенько поплескати по щоці, задати елементарні запитання. При необхідності провести реанімаційні заходи:

Вражаючі фактори: електричний струм, звукова та світлова енергія, ударна хвиля. Вплив блискав

Спеціаліст сектору цивільного захисту,ки подібно ураження електричним струмом високої напруги.

Якщо гроза застала на вулиці, не можна ховатися під деревами, притулятися до металевих предметів і тим більше перебувати у воді.

Мета. Формувати поняття про небезпечні місця на кухні; розширити знання про електричні та газові прилади; розвивати вміння користуватися побутовими електроприладами та газовою плитою; виховувати дбайливе ставлення до використання побутових електричних і нагрівальних приладів.

 

Ø Які прилади найчастіше використовуємо ми вдома у повсякденному житті?

Важко уявити наше життя без використання різноманітних побутових газо – електроприладів. Це праска, пральні машини, електропаяльники, газові колонки і плитки та багато інших необхідних предметів.

Ø До якої групи можна їх віднести: до групи ворогів чи до групи друзів?

Без електрики та газу вдома не обійтися. Багато років ці речі служать людям. Навіть електричні прилади, які є  вдома. При порушенні елементарних правил техніки безпеки ці помічники можуть перетворитися у грізних ворогів, привести до виникнення пожеж та травмування людей. 

Ø Чому можна вважати, що ці прилади наші друзі?

       Кожен з цих приладів приносить нам користь від своєї роботи. Праска – охайний одяг, пральна машина – чистий одяг, електропаяльник – допомагає в ремонтних роботах батькам,  холодильник зберігає  продукти. А ось кухонна плита допомагає приготувати щось смачненьке.

 

Ø Чому ж тоді ці прилади можуть перетворитися у грізного ворога?

 Самі по собі вони небезпечні. А ось користування такими приладами може призвести до пожежі.

Ø Яке лихо може нам спричинити кухонна плита?  

        Небезпечним місцем для людини є кухня. Це – не місце для розваг. Кухня – це виробниче приміщення. Тому тут нема чого робити дітям з іграшками, м`ячами.

       І до газової  плити на кухні без потреби краще не підходити. Хай за вогнем стежать дорослі – вони краще знають, як з ним поводитися, щоб не сталося пожежі.

      Для плит використовується побутовий газ двох видів: метан (міський магістральний газ) і зріджений нафтовий газ ( у балонах). 

 

Ø Чому не можна залишати без нагляду діючі газові прилади?

Без нагляду небезпечно залишати діючі газові прилади. Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він умить займається й починає горіти.

 

Ø Що буде, якщо раптом трапиться витік газу кожного з цих видів?

По - перше, газ може отруїти людину, по – друге, газ може вибухнути, якщо його збереться багато. Тому без нагляду небезпечно залишати діючі газові  прилади.  Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він умить  займається й починає горіти. Газ – невидимий. Якщо він витікає, не можна визначити, скільки його є в приміщенні. Кухню слід періодично провітрювати, відчинивши вікна й двері. Газ – отруйний. Дихати ним навіть незначний час небезпечно для життя. Заповнивши приміщення, газ може вибухнути. 

Ø Чи можна обігрівати взимку квартиру, запалюючи газову плиту?

Такого робити не слід. У повітрі накопичуються шкідливі для здоров`я людини продукти неповного спалювання газу.

Ø Чи  можна перевіряти витік газу  за допомогою відкритого вогню  сірника або запальнички?

 Категорично забороняється у загазованому приміщенні користуватися відкритим вогнем і вмикати світло! Не можна користуватись жодним електроприладом, а також і  телефоном.Тому що, точно так же, як вимикач або лампочка, електричні проводи телефону можуть давати іскру під час вашого дзвінка.  Електрику треба вимикати на щитку, який розташований на сходовій клітинці, або знеструмити весь під`їзд, коли запах газу відчувається на сходах.

Ø Як правильно запалювати газову плиту?

1)    Перш, ніж запалити газ, слід відчинити кватирку.

2)    Повернути вентиль на трубі, якщо газ був перекритий.

3)    Предмети, що здатні горіти (папір, занавіска, рушник, ганчірка тощо), не повинні бути біля пальника, перед запалюванням газу їх слід прибрати.

4)    Запалити сірник, піднести його до пальника, а потім відкрити кран до відповідної конфорки;

5)    Оглянути, чи закриті всі інші крани;

 

6)    Не залишати газ без нагляду навіть на короткий час;

7)    Після використання газу виключити конфорки;

8)    На ніч або коли ви йдете з дому на довгий час, перекрити газ на трубі вентилем.

 

Ø Чим небезпечні  електричні побутові прилади?

В житлових будинках існує багато джерел виникнення пожеж. Це, передусім, електронагрівальні побутові прилади, порушення правил експлуатації яких часто призводить до короткого замикання, пошкодження електороприладів.

Коротке замикання може статися через пошкодження ізоляційного матеріалу, наприклад, на шнурі праски. Тому треба запам`ятатит, що перш ніж увімкнути електричний прилад, пильно огляньте його. Переконайтесь, що він справний. При користуванні цими приладами слід пам` ятати, що в жодному разі не повинні потрапляти до рук малечі, їх також не можна залишати ввімкненими в електричну мережу без догляду. Після закінчення роботи усі ці прилади  необхідно знеструмити, тобто, вимкнути з електромережі.

Не можна одночасно вмикати багато електроприладів в одну розетку. Проводи, підведені до розетки, швидко нагріваються і може виникнути небезпека загоряння ізоляційного матеріалу.

Ø Чи можна заливати водою електроприлади чи газові плити, якщо зайнявся вогонь?

Якщо від електроприладу чи газової плити зайнявся вогонь, ні в якому разі його не можна заливати водою. Головне – припинити доступ повітря до вогню. Якщо полум`я невелике, його гасять піском, землею. Коли в приміщенні диму все більше й більше, треба пробиратися до виходу поповзом. Діяти треба так само, як при пожежі.

Ø Назвіть правила безпеки під час користування електроприла­дами.

1)   перед включенням електроприладу необхідно оглянути, чи немає ніяких пошкоджень на ньому або на шнурі;

2)   забороняється працювати з електроприладами вологими руками; слід уважно стежити, щоб на прилади не потрапила вода;

3)   електроприлад не залишається без нагляду на тривалий час;

4)   після закінчення роботи вимкнути прилад;

5)   у випадку несправності електрочайника, електрокип'ятильника, елек­троплити, соковижималки, міксера, тостера, фена, пилососа, праски, те­левізора, магнітофона, комп'ютера тощо негайно повідомити дорослих;

6)   категорично забороняється виконувати будь-які ремонтні роботи само­стійно, користуватися несправними електроприладами;

7)   не можна торкатися обірваних проводів і кабелів.

 

·     Яке лихо може спричинити кухонна плита?  

·     Як правильно запалювати газову плиту? 

·     Чи можна обігрівати взимку квартиру, запалюючи газову плиту? 

·     Що треба робити, якщо у кухні чути запах газу?» 

·     Чим небезпечні  електричні побутові прилади?

·      Назвіть правила безпеки під час користування електроприла­дами.

 

Тема: Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель

А на раді під Германівкою на Київщині 1659р.

Б на Чорній раді в Ніжині 1663р.

В на раді в Глухові 1669р.

Г на раді в Козацькій Діброві під Конотопом 1672р.

А Іван Виговський

Б Юрій Хмельницький

В Іван Брюховецький

Г Дем’ян Многогрішний

1 Козацька Україна в межах трьох воєводств ставала незалежною від влади короля державою під назвою  Велике князівство Руське

2 Найвища законодавча влада у Великому князівстві Руському мала належати депутатам  від усіх земель князівства.

3 Гетьману, в руках якого зосереджувалася виконавча влада, дозволено самостійні воєнні дії проти зовнішнього ворога.

4 Православна церква мусила мати такі самі права, як і греко-католицька

5 Створення двох університетів, причому один з них отримував статус академії (Києво-Могилянська академія)

А 1,3

Б 2,4

В 2,5

Г 3,4

А 1954р.

Б 1991р.

В 2009р.

Г 2010р.

А анти гетьманський виступ Мартина Пушкаря та Якова Барабаша

Б обрання гетьманом Івана Виговського

В об’єднання козацької України під єдиною булавою і зверхністю польського короля

Г зречення Юрієм Хмельницьким гетьманської булави

А у 1654р. після підписання українсько-російського договору

Б у 1663р. після відмови Юрія Хмельницького від влади

В у 1667р. після підписання Андрусівської угоди

Г у 1672р. після походу турецького султана на Поділля та Галичину

1 брав участь в укладенні першого українсько-російського договору

2 боровся за гетьманську булаву з Я. Сомком  та В. Золотаренком 

3 був першим правобережним гетьманом після поділу Гетьманщини

4 брав участь у підготовці тексту Андрусівського договору

5 постригся в ченці, став ігуменом монастиря в Корсуні

А 1,3

Б 1,5

В 2,4

Г 3,5

А Лівобережна Україна з Києвом

Б Правобережна Україна

В Запорожжя та Лівобережжя

Г Західна Україна та Запорожжя

А Юрія Хмельницького

Б Івана Брюховецького

В Петра Дорошенка

Г Дем’яна Многогрішного

А 1663р.

Б 1672р.

В 1678р.

Г 1681р.

Тема: Декоративно- листяні і гарноквітучі кімнатні рослини.

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=ANQ4ElgkX-Q 

 

Виконати практичну роботу.

Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами: поливання рослин, видалення пилу з листя, рихлення грунту в горщиках

Тема: Вивчення назв кімнатних рослин і їх коротка характеристика

Переглянути відео

Виконати практичну роботу.

Практична робота. Перевалювання рослин, що їх потребують

Тема: Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини 

1. Відновлення гетьманства 1750 р.

По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори
нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана «Правлінню
гетьманського уряду», який всіляко обмежував і утискав права козаків. Серед
населення Гетьманщини зріло невдоволення.

Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням
на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни у листопаді 1741 р.
в результаті палацового перевороту. Такі сподівання базувалися на тому, що
серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій Розумовський був її
фаворитом.

Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися
Гетьманщини, Слобідської України були зумовлені не лише особливими відносинами
імператриці зі своїми наближеними. До цього штовхали як зовнішні обставини
(загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були значним
джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціальної
напруги.

Уже 1742 р. було відновлено київську метрополію. Наступного року
скасовуються нововведення в Слобідській Україні.

Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина
звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не
заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. У травні 1747 р. з’явилось
відповідне розпорядження, згідно з яким у березні 1750 р. в Глухові розширена
Старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія Розумовського Кирила
(1728—1803).

Постать в історії

Олексій Розумовський походив із родини козака Григорія Розума з
Чернігівщини. Дитинство і юність його минали на хуторі Лемеші. Він займався
звичними для сільського юнака справами. Маючи чудовий голос і музичний слух,
час від часу співав у церковому хорі сусіднього села. Улітку 1731 р. до цих
міст завітав полковник Федір Вишневський, який мав набрати хлопчиків для
придворного хору імператриці Анни. Зачарований співом Олексія, полковник забрав
22-річного козака до Петербурга. Там сталося несподіване: у вродливого юнака
закохалась донька Петра І Єлизавета. Звичайно, про офіційний шлюб між ними не
могло бути й мови. Є свідчення, що імператриця й Олексій, який вже став
Розумовським, восени 1742 р. взяли таємний шлюб, повінчавшись в одній із
церков.

Олексій прийняв найактивнішу участь в організації перевороту, у
результаті якого на престол зійшла Єлизавета. Здобувши владу, імператриця не
забула про О. Розумовського. Своїм указом вона надала йому чин генерал -
поручика, обер-єгермейстером імператорського двору, нагородила орденом Андрія
Первозванного, призначила управителем усіх своїх маетностей. Через деякий час
було присвоєно титул графа Римського, а згодом — Російської імперії.

За часів Олексія Розумовського при імператорському дворі було
все модне українське: при дворі грали бандуристи, на бенкетах подавались
українські страви. Дедалі більше українців стали призначати на різні
адміністративні посади. Не забув Олексій про свого брата. Кирила узяв до себе,
допоміг здобути освіту — спочатку в Петербурзі, а згодом у Німеччині, Італії,
Франції. У 17 років Кирило став графом Російської імперії. У 1746 р. він
повернувся із-за кордону і був призначеним президентом Петербурської академії
наук. Цього ж року він одружився з родичкою Єлизавети графинею Катериною
Наришкіною. Далі молодому хлопцеві судилося стати останнім гетьманом України.

2. Гетьманство К. Розумовського.

Випишіть основні заходи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі
Запорожжя, а згодом Києва. Отримав право самостійно призначати полковників та
роздавати землі. Відновив традицію скликання Старшинських рад (з’їздів), які
набрали значення станово-представницького органу. Почалося відновлення
Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.

Незважаючи на те, що гетьман та його брат мали значний вплив при
петербурзькому дворі, такі дії викликали занепокоєння. У 1754 р. з’явилась ціла
низка указів, що обмежували владу гетьмана. До К. Розумовського було
приставлено радника, заборонено самостійно призначати полковників. Відтепер
гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Гетьман був зобов’язаний постійно
звітувати про прибутки й видатки Скарбу, скасувати кордони між Україною та
Росією, мито на ввезення російських товарів, державні митниці, що давали
гетьманському уряду 50 тис. крб щороку. У відповідь на клопотання відновити
самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав
категоричну відмову.

Ці обмеження не зупинили реформаторської діяльності гетьмана.
Протягом 1760—1763 pp. була здійснена судова реформа, що започаткувала
розмежування влади на виконавчу і судову. Вищою судовою інстанцією став
Генеральний суд, у складі якого, окрім двох генеральних суддів, перебували
виборні особи (по одній від полку). У свою чергу, полки (їх налічувалося 10)
поділялися на два судові повіти, у яких створювалися земський (для розгляду
цивільних справ) і підкоморський (для розгляду межових справ) суди; у кожному
полку створювався також городський (для розгляду кримінальних справ) суд, на
чолі якого стояв полковник. Судді обиралися старшиною. Скасовувалися судові
функції Генеральної військової канцелярії. Таким чином Гетьманщина мала
перетворитися з військової на світську державу. Поряд зі змінами в судочинстві
продовжувалася робота із систематизації законів Гетьманщини, що розпочалась ще
за Апостола. Але завершити цю справу останній гетьман не встиг.

К. Розумовський здійснив перетворення в армії та освіті. Так,
усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу
— синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки.
Запроваджувалася муштра. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія. В усіх
полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір
відкрити університети в Києві та Батурині. Першим університетом стала оновлена
Києво-Могилянська академія.

Тим часом у Петербурзі відбулись кардинальні зміни, які мали
безпосередній вплив на подальшу долю України.

Чи могла Україна вибороти незалежність за правління К.
Розумовського? Відповідь обґрунтуйте.

3. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум’янцева на
Лівобережній Україні.У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На
престол зійшов Петро III. Пробувши імператором усього декілька місяців, він
устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у
результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імператрицею була
проголошена його дружина Катерина II. К. Розумовський прийняв найактивнішу
участь у заколоті, та це не вплинуло на прагнення нової імператриці ліквідувати
автономію Гетьманщини. Формальним приводом для скасування Гетьманщини стали дві
чолобитні до імператриці, надіслані 1763 р. гетьманом К. Розумовським і
представниками козацької старшини. У них ішлося про відновлення давніх прав
України (самостійні судову і фінансову системи, землі, втрачені з 60-х pp. XVII
ст. тощо) та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками
роду Розумовських.

У Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина II була готова віддати гетьмана під суд. Урешті-решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства. Кирило Розумовський змушений був це зробити. Як компенсацію він отримав високий чин генерал-фельдмаршала й цілу низку нових маетностей. 10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. У наступні роки К. Розумовський жив у російській столиці або за кордоном. Тільки в 1794 р. він повернувся до Батурина, де й помер у 1803 р. (похований у Воскресенській церкві).

Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга
Малоросійська колегія, яку очолив її президент, генерал-губернатор, видатний
полководець П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і
чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації
українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом
1765—1768 pp. Колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини.
У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської імперії.
Козацька Україна втратила свої центральні органи управління. У той же час для
охорони народних прав П. Румянцев запровадив посади присяжних адвокатів при
Колегії і Генеральному Суді.

У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина II наполегливо
рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян,
здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір
податків. Для успішного виконання цих завдань Рум’янцеву було рекомендовано
діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло
вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Зокрема, він мав
переконувати українських селян, що погіршення іхнього становища є наслідком
відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву було
рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника — жорстоко
карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати
українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання
«старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ,
цілком відмінний від москалів».

Рум’янцев завзято взявся до виконання цих інструкцій. Першим
практичним кроком нового генерал-губернатора було проведення в 1765—1767 pp.
загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум’янцевський опис).
Було переглянуто й упорядковано податки. Замінено натуральні повинності
грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб на рік (у 1780 р. вона
складала вже 2 млн крб).

Антиукраїнську діяльність Рум’янцева припинила чергова
російсько-турецька війна 1768—1774 pp.

Певна річ, українці не могли не усвідомлювати того, що
відбувається ліквідація автономії. Тому під час виборів у 1767 р. депутатів до
Комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії (попередній
був укладений у 1649 р.) та її роботи депутати від козацької старшини, шляхти,
духівництва, козаків і міщан зажадали поновити чинність україно-російського
договору 1654 р., відновити гетьманську владу тощо. Серед тих, хто відстоював
права України, виділявся лубенський депутат Григорій Полетика. Але комісія, не
зумівши виробити якогось реального документа, у 1774р. була розпущена, а
імператриця остаточно перебрала на себе видання законів імперії.

4. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація
решток автономного устрою Гетьманщини.

Самостійна робота за підручником

Скласти хронологічну таблицю заходів російської влади з
ліквідації решток козацького устрою в Україні.

Скасування гетьманської влади на Лівобережжі дало поштовх до
змін устрою Слобожанщини. У серпні 1765 р. Катерина II видала указ про скасування
полкового устрою й створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти
козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були
позбавлені прав і привілеїв і перетворювалися на «військових обивателів». У
1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворюється Харківське
намісництво.

У вересні 1781 р. був скасований полковий
адміністративно-територіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється на
Малоросійське генерал-губернаторство в складі трьох губерній (намісництв) —
Київської, Чернігівської й Новгород-Сіверської. У губернських центрах і
повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи.

Поряд з адміністративно-територіальними змінами царський уряд
переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято
указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим
було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

9 липня 1783 р. дійшла черга й до українських Збройних сил:
замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних
карабінерських полків російської армії. Термін служби складав шість років.

Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а
козаки перетворювалися на державних селян.

У 1783—1785 pp. українське населення було зрівняно у правах із
російським. За указом Катерини II козацька старшина зрівнювалася у правах із
російським дворянством.

Таким чином на початок 80-х pp. XVIII ст. було остаточно
ліквідовано Українську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки
вивозилися до Петербурга. Її адміністративно-територіальний устрій, судова
система, соціальний склад в основному був уніфікований із рештою регіонів
Російської імперії. В історії України починається новий період — період
становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення
Української держави.

1) Коли востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був
останнім гетьманом?

2) Що спричинило відновлення гетьманства в 1750 p.?

3) Перелічіть реформи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

4) Чим було зумовлено стримування реформаторської активності
останнього гетьмана?

5) Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були
здійснені цією установою?

6) Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?

7) Як відбувалася ліквідація решток української автономії в 60—
80-ті pp. XVIII ст.?

8) Чим обернулося українському народу ліквідація автономії
Гетьманщини і Слобожанщини?

9) Яке історичне значення Української козацької держави —
Гетьманщини?

 

ПЧ № 1. І. Величковський. Фігурні вірші  
    Прочитайте статтю підручника на стор. 54 - 58. 
Також прочитайте про фігурні вірші нижче та за посиланням. За бажанням можна самостійно скласти фігурний вірш
       Фігурні вірші. або графічні вірші. також стіхографіка і Калліграмми. - вірші, в яких графічний малюнок рядків або виділених в рядках букв складається в зображення будь-якої фігури або предмета (монограма, ромб і ін.), Простіше кажучи, слова вірша утворюють малюнок. 
    https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4761

Для узамбарської фіалки підходить температура близько 24 градусів. Потрібно стежити, щоб показники термометра не сильно відрізнялися вдень або вночі.

Для рослини потрібно вибрати місце, де є достатня кількість сонячного світла. Влітку фіалка добре росте на східному або західному вікні.Важливо! На південне вікно рослина виставляють тільки взимку, коли сонця недостатньо. Влітку фіалка може отримати опік від яскравого сонця.Якщо в квартирі немає східного вікна, то на південному потрібно затінювати рослину в полуденний час. Хороший варіант – застосування приставного столика.

Узамбарскую фіалку saintpaulia можна поливати відстояною водопровідною водою. Підійде і тала. Дощову воду можна використовувати тільки в екологічно благополучних районах. Під час поливу стежать, щоб вода не потрапляла на листя і на розетку квітів. Це можна досягти, поливаючи рослина під корінь.При підвищенні температури повітря кількість поливів збільшують. Навпаки, якщо погода стала трохи прохолодніше, то поливати рослину потрібно рідше.Рослина сама сигналізує про необхідність поливу станом листя. Якщо вони пружні, то фіалка нормально забезпечується водою. Якщо вони мляві на дотик, то кількість поливів треба терміново збільшити.

пересушена, то у рослини відмирають корінці, вбирають вологу. Коли грунт перезволожуються, коренева система рослини загниває.

Обприскувати сенполію фіалкоцветная не рекомендується.Якщо в кімнаті дуже сухе повітря, то можна направити струмінь пульверизатора з відстані близько 2 метрів.

Потрібно стежити за тим, щоб в приміщенні була висока відносна вологість повітря. При сухому повітрі не рекомендується обприскувати рослину. Підвищити вологість можна, поставивши біля нього ємності з водою або застосовуючи зволожувачі. Особливо це актуально взимку.

Існують певні вимоги для грунту, в яку пересідають узамбарські фіалки. Всі вони полягають в забезпеченні доступу кисню до кореневої системи.Грунт постійно повинна бути пухкої. Це допомагає утримувати достатні кількості вологи. В її складі обов'язково повинні бути:

В якості наповнювача в невеликих кількостях додаються субстрат кокосовий, перліт. Можна набрати трохи землі з хвойного лісу.

Використовують комплексні добрива, що містять не тільки азот, фосфор або калій, але і мікроелементи. Вони сприяють нормальному цвітіння рослини, розвитку листя.Удобрювати фіалку узамбарскую заборонено в таких випадках:

Періодичність внесення добрив – 1 раз на 2 тижні. Необхідно чітко дотримуватися концентрації речовини, зазначеної на етикетці.Важливо! Фахівці рекомендують удобрювати квітка 1 раз в тиждень, але в концентрації в 2 рази меншою, ніж зазначено на етикетці.Для молодих фіалок потрібно давати добриво, збагачене азотом. Від цього у рослини будуть яскраві, міцні і зелене листя.

Для узамбарської фіалки підходить температура близько 24 градусів. Потрібно стежити, щоб показники термометра не сильно відрізнялися вдень або вночі.

Для рослини потрібно вибрати місце, де є достатня кількість сонячного світла. Влітку фіалка добре росте на східному або західному вікні.Важливо! На південне вікно рослина виставляють тільки взимку, коли сонця недостатньо. Влітку фіалка може отримати опік від яскравого сонця.Якщо в квартирі немає східного вікна, то на південному потрібно затінювати рослину в полуденний час. Хороший варіант – застосування приставного столика.

Узамбарскую фіалку saintpaulia можна поливати відстояною водопровідною водою. Підійде і тала. Дощову воду можна використовувати тільки в екологічно благополучних районах. Під час поливу стежать, щоб вода не потрапляла на листя і на розетку квітів. Це можна досягти, поливаючи рослина під корінь.При підвищенні температури повітря кількість поливів збільшують. Навпаки, якщо погода стала трохи прохолодніше, то поливати рослину потрібно рідше.Рослина сама сигналізує про необхідність поливу станом листя. Якщо вони пружні, то фіалка нормально забезпечується водою. Якщо вони мляві на дотик, то кількість поливів треба терміново збільшити.

пересушена, то у рослини відмирають корінці, вбирають вологу. Коли грунт перезволожуються, коренева система рослини загниває.

Обприскувати сенполію фіалкоцветная не рекомендується.Якщо в кімнаті дуже сухе повітря, то можна направити струмінь пульверизатора з відстані близько 2 метрів.

Потрібно стежити за тим, щоб в приміщенні була висока відносна вологість повітря. При сухому повітрі не рекомендується обприскувати рослину. Підвищити вологість можна, поставивши біля нього ємності з водою або застосовуючи зволожувачі. Особливо це актуально взимку.

Існують певні вимоги для грунту, в яку пересідають узамбарські фіалки. Всі вони полягають в забезпеченні доступу кисню до кореневої системи.Грунт постійно повинна бути пухкої. Це допомагає утримувати достатні кількості вологи. В її складі обов'язково повинні бути:

В якості наповнювача в невеликих кількостях додаються субстрат кокосовий, перліт. Можна набрати трохи землі з хвойного лісу.

Використовують комплексні добрива, що містять не тільки азот, фосфор або калій, але і мікроелементи. Вони сприяють нормальному цвітіння рослини, розвитку листя.Удобрювати фіалку узамбарскую заборонено в таких випадках:

Періодичність внесення добрив – 1 раз на 2 тижні. Необхідно чітко дотримуватися концентрації речовини, зазначеної на етикетці.Важливо! Фахівці рекомендують удобрювати квітка 1 раз в тиждень, але в концентрації в 2 рази меншою, ніж зазначено на етикетці.Для молодих фіалок потрібно давати добриво, збагачене азотом. Від цього у рослини будуть яскраві, міцні і зелене листя.

Тема: Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини 

1. Відновлення гетьманства 1750 р.

По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори
нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана «Правлінню
гетьманського уряду», який всіляко обмежував і утискав права козаків. Серед
населення Гетьманщини зріло невдоволення.

Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням
на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни у листопаді 1741 р.
в результаті палацового перевороту. Такі сподівання базувалися на тому, що
серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій Розумовський був її
фаворитом.

Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися
Гетьманщини, Слобідської України були зумовлені не лише особливими відносинами
імператриці зі своїми наближеними. До цього штовхали як зовнішні обставини
(загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були значним
джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціальної
напруги.

Уже 1742 р. було відновлено київську метрополію. Наступного року
скасовуються нововведення в Слобідській Україні.

Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина
звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не
заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. У травні 1747 р. з’явилось
відповідне розпорядження, згідно з яким у березні 1750 р. в Глухові розширена
Старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія Розумовського Кирила
(1728—1803).

Постать в історії

Олексій Розумовський походив із родини козака Григорія Розума з
Чернігівщини. Дитинство і юність його минали на хуторі Лемеші. Він займався
звичними для сільського юнака справами. Маючи чудовий голос і музичний слух,
час від часу співав у церковому хорі сусіднього села. Улітку 1731 р. до цих
міст завітав полковник Федір Вишневський, який мав набрати хлопчиків для
придворного хору імператриці Анни. Зачарований співом Олексія, полковник забрав
22-річного козака до Петербурга. Там сталося несподіване: у вродливого юнака
закохалась донька Петра І Єлизавета. Звичайно, про офіційний шлюб між ними не
могло бути й мови. Є свідчення, що імператриця й Олексій, який вже став
Розумовським, восени 1742 р. взяли таємний шлюб, повінчавшись в одній із
церков.

Олексій прийняв найактивнішу участь в організації перевороту, у
результаті якого на престол зійшла Єлизавета. Здобувши владу, імператриця не
забула про О. Розумовського. Своїм указом вона надала йому чин генерал -
поручика, обер-єгермейстером імператорського двору, нагородила орденом Андрія
Первозванного, призначила управителем усіх своїх маетностей. Через деякий час
було присвоєно титул графа Римського, а згодом — Російської імперії.

За часів Олексія Розумовського при імператорському дворі було
все модне українське: при дворі грали бандуристи, на бенкетах подавались
українські страви. Дедалі більше українців стали призначати на різні
адміністративні посади. Не забув Олексій про свого брата. Кирила узяв до себе,
допоміг здобути освіту — спочатку в Петербурзі, а згодом у Німеччині, Італії,
Франції. У 17 років Кирило став графом Російської імперії. У 1746 р. він
повернувся із-за кордону і був призначеним президентом Петербурської академії
наук. Цього ж року він одружився з родичкою Єлизавети графинею Катериною
Наришкіною. Далі молодому хлопцеві судилося стати останнім гетьманом України.

2. Гетьманство К. Розумовського.

Випишіть основні заходи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі
Запорожжя, а згодом Києва. Отримав право самостійно призначати полковників та
роздавати землі. Відновив традицію скликання Старшинських рад (з’їздів), які
набрали значення станово-представницького органу. Почалося відновлення
Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.

Незважаючи на те, що гетьман та його брат мали значний вплив при
петербурзькому дворі, такі дії викликали занепокоєння. У 1754 р. з’явилась ціла
низка указів, що обмежували владу гетьмана. До К. Розумовського було
приставлено радника, заборонено самостійно призначати полковників. Відтепер
гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Гетьман був зобов’язаний постійно
звітувати про прибутки й видатки Скарбу, скасувати кордони між Україною та
Росією, мито на ввезення російських товарів, державні митниці, що давали
гетьманському уряду 50 тис. крб щороку. У відповідь на клопотання відновити
самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав
категоричну відмову.

Ці обмеження не зупинили реформаторської діяльності гетьмана.
Протягом 1760—1763 pp. була здійснена судова реформа, що започаткувала
розмежування влади на виконавчу і судову. Вищою судовою інстанцією став
Генеральний суд, у складі якого, окрім двох генеральних суддів, перебували
виборні особи (по одній від полку). У свою чергу, полки (їх налічувалося 10)
поділялися на два судові повіти, у яких створювалися земський (для розгляду
цивільних справ) і підкоморський (для розгляду межових справ) суди; у кожному
полку створювався також городський (для розгляду кримінальних справ) суд, на
чолі якого стояв полковник. Судді обиралися старшиною. Скасовувалися судові
функції Генеральної військової канцелярії. Таким чином Гетьманщина мала
перетворитися з військової на світську державу. Поряд зі змінами в судочинстві
продовжувалася робота із систематизації законів Гетьманщини, що розпочалась ще
за Апостола. Але завершити цю справу останній гетьман не встиг.

К. Розумовський здійснив перетворення в армії та освіті. Так,
усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу
— синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки.
Запроваджувалася муштра. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія. В усіх
полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір
відкрити університети в Києві та Батурині. Першим університетом стала оновлена
Києво-Могилянська академія.

Тим часом у Петербурзі відбулись кардинальні зміни, які мали
безпосередній вплив на подальшу долю України.

Чи могла Україна вибороти незалежність за правління К.
Розумовського? Відповідь обґрунтуйте.

3. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум’янцева на
Лівобережній Україні.У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На
престол зійшов Петро III. Пробувши імператором усього декілька місяців, він
устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у
результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імператрицею була
проголошена його дружина Катерина II. К. Розумовський прийняв найактивнішу
участь у заколоті, та це не вплинуло на прагнення нової імператриці ліквідувати
автономію Гетьманщини. Формальним приводом для скасування Гетьманщини стали дві
чолобитні до імператриці, надіслані 1763 р. гетьманом К. Розумовським і
представниками козацької старшини. У них ішлося про відновлення давніх прав
України (самостійні судову і фінансову системи, землі, втрачені з 60-х pp. XVII
ст. тощо) та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками
роду Розумовських.

У Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина II була готова віддати гетьмана під суд. Урешті-решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства. Кирило Розумовський змушений був це зробити. Як компенсацію він отримав високий чин генерал-фельдмаршала й цілу низку нових маетностей. 10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. У наступні роки К. Розумовський жив у російській столиці або за кордоном. Тільки в 1794 р. він повернувся до Батурина, де й помер у 1803 р. (похований у Воскресенській церкві).

Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга
Малоросійська колегія, яку очолив її президент, генерал-губернатор, видатний
полководець П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і
чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації
українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом
1765—1768 pp. Колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини.
У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської імперії.
Козацька Україна втратила свої центральні органи управління. У той же час для
охорони народних прав П. Румянцев запровадив посади присяжних адвокатів при
Колегії і Генеральному Суді.

У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина II наполегливо
рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян,
здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір
податків. Для успішного виконання цих завдань Рум’янцеву було рекомендовано
діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло
вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Зокрема, він мав
переконувати українських селян, що погіршення іхнього становища є наслідком
відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву було
рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника — жорстоко
карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати
українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання
«старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ,
цілком відмінний від москалів».

Рум’янцев завзято взявся до виконання цих інструкцій. Першим
практичним кроком нового генерал-губернатора було проведення в 1765—1767 pp.
загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум’янцевський опис).
Було переглянуто й упорядковано податки. Замінено натуральні повинності
грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб на рік (у 1780 р. вона
складала вже 2 млн крб).

Антиукраїнську діяльність Рум’янцева припинила чергова
російсько-турецька війна 1768—1774 pp.

Певна річ, українці не могли не усвідомлювати того, що
відбувається ліквідація автономії. Тому під час виборів у 1767 р. депутатів до
Комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії (попередній
був укладений у 1649 р.) та її роботи депутати від козацької старшини, шляхти,
духівництва, козаків і міщан зажадали поновити чинність україно-російського
договору 1654 р., відновити гетьманську владу тощо. Серед тих, хто відстоював
права України, виділявся лубенський депутат Григорій Полетика. Але комісія, не
зумівши виробити якогось реального документа, у 1774р. була розпущена, а
імператриця остаточно перебрала на себе видання законів імперії.

4. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація
решток автономного устрою Гетьманщини.

Самостійна робота за підручником

Скласти хронологічну таблицю заходів російської влади з
ліквідації решток козацького устрою в Україні.

Скасування гетьманської влади на Лівобережжі дало поштовх до
змін устрою Слобожанщини. У серпні 1765 р. Катерина II видала указ про скасування
полкового устрою й створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти
козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були
позбавлені прав і привілеїв і перетворювалися на «військових обивателів». У
1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворюється Харківське
намісництво.

У вересні 1781 р. був скасований полковий
адміністративно-територіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється на
Малоросійське генерал-губернаторство в складі трьох губерній (намісництв) —
Київської, Чернігівської й Новгород-Сіверської. У губернських центрах і
повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи.

Поряд з адміністративно-територіальними змінами царський уряд
переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято
указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим
було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

9 липня 1783 р. дійшла черга й до українських Збройних сил:
замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних
карабінерських полків російської армії. Термін служби складав шість років.

Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а
козаки перетворювалися на державних селян.

У 1783—1785 pp. українське населення було зрівняно у правах із
російським. За указом Катерини II козацька старшина зрівнювалася у правах із
російським дворянством.

Таким чином на початок 80-х pp. XVIII ст. було остаточно
ліквідовано Українську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки
вивозилися до Петербурга. Її адміністративно-територіальний устрій, судова
система, соціальний склад в основному був уніфікований із рештою регіонів
Російської імперії. В історії України починається новий період — період
становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення
Української держави.

1) Коли востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був
останнім гетьманом?

2) Що спричинило відновлення гетьманства в 1750 p.?

3) Перелічіть реформи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

4) Чим було зумовлено стримування реформаторської активності
останнього гетьмана?

5) Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були
здійснені цією установою?

6) Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?

7) Як відбувалася ліквідація решток української автономії в 60—
80-ті pp. XVIII ст.?

8) Чим обернулося українському народу ліквідація автономії
Гетьманщини і Слобожанщини?

9) Яке історичне значення Української козацької держави —
Гетьманщини?