Людвіг ван Бетховен - один із найвпливовіших композиторів в історії музики. Навіть після втрати слуху він продовжував писати прекрасну музику, включаючи знамениту Дев'яту симфонію.

Рей Чарльз - легендарний музикант, який був сліпим з дитинства. Він став піонером у жанрах соул та блюз і є натхненням для багатьох поколінь музикантів.

Темпл Грандин - вчена у галузі зоотехнії та популяризаторка знань про аутизм. Вона має аутизм і розробила революційні методи поводження з тваринами. Також вона є прикладом того, як люди з аутизмом можуть досягти великих успіхів.

Американська письменниця, лектор і політична активістка. У віці 19 місяців Келлер через захворювання повністю втратила слух і зір. Але це не завадило ії отримати освіту. Досвід її навчання став першим достовірно задокументованим. На ньому було засновано багато методик викладання людям з подібним відхиленням.

У 2009 Пабло році отримав головну нагороду на фестивалі у Сан-Себастьяні та премію «Гойя» за роль викладача із синдромом Дауна у фільмі «Я теж».

Крім того, Пінеда – перший європеєць із синдромом Дауна, який здобув університетську освіту.

Він має дипломи вчителя, бакалавра мистецтв та психолога і зараз віддав перевагу викладанню – зовсім як його герой у фільмі.

Вона всесвітньо відомий адвокат та консультує фонди Down's Syndrome Scotland, Ann Craft Trust та Mencap, які допомагають людям із синдромом Дауна.

Самій Полі цей діагноз не завадив знятися на телебаченні та в кіно, здобути премію BAFTA за роль Роберти у фільмі «Після життя» та срібну медаль Спецолімпіади у складі команди з нетболу.

https://suspilne.media/663868-v-ispanskij-parlament-uperse-obrali-deputatku-iz-sindromom-dauna/

Канадський актор, комік і сценарист, відомий за ролями у фільмах "Полювання на привида" і "Брати Блюз". Він має синдром Аспергера і використовує свій досвід для підтримки людей з аутизмом.

16 травня 2022 р. сім'я Олександри приїхала в Затоку Одеської області та потрапила під ворожий обстріл. Юна українка пробула в комі близько 15 діб. Уламки ворожої ракети понівечили руку дівчинки, а ніжку довелось ампутувати.

Попри тяжкий стан Сашу тоді найбільше турбувало, чи зможе вона повернутися до справи свого життя - художньої гімнастики. Виявилось, що наполегливість і жага до спорту були сильнішими за травму.

День "сонячних" дітей, або Міжнародний день людини з синдромом Дауна, відзначають в усьому світі 21 березня з 2006 року. Цей день покликаний підвищити обізнаність про синдром Дауна та розвіяти міфи про цю генетичну особливість.

Оскар Пісторіус - південноафриканський спринтер, який втратив обидві ноги у віці 11 місяців. Він став першим паралімпійцем, який змагався на Олімпійських іграх.

Нік Вуйчич народився без рук та ніг, але це не завадило йому стати мотиваційним спікером та спортсменом. Він навчає людей, як долати труднощі та жити повноцінно у довірі Богу.

Томас Едісон, відомий винахідник, мав проблеми зі слухом, але це не завадило йому створити такі винаходи, як лампочка та фонограф.

Франклін Рузвельт був 32-м президентом США. Хоча він хворів на поліомієліт і пересувався на інвалідному візку, це не завадило йому вести країну через Велику депресію та Другу світову війну.

Синдром Дауна — це генетична аномалія, спричинена наявністю додаткової копії 21-ї хромосоми. Зазвичай людина має 46 хромосом (23 пари), але у випадку синдрому Дауна їх 47 через трисомію. Ця додаткова хромосома може уповільнити розвиток дитини та спричинити деякі фізичні особливості, такі як очі, що стоять трохи далі один від одного, або уповільнене зростання.

• Щоб показати, що люди з синдромом Дауна - це такі ж люди, як і всі інші. Вони мають такі ж права, можливості та мрії.

• Щоб підтримати цих людей та їхні сім'ї. Цей день дає їм можливість відчути себе частиною суспільства.

• Щоб розвіяти міфи. Багато людей все ще вірять, що люди з синдромом Дауна не можуть бути розумними, успішними або щасливими. Цей день дає нам можливість показати, що це не так.

• Щоб заохотити інклюзивність. Ми хочемо жити в світі, де люди з синдромом Дауна мають такі ж можливості, як і всі інші.

Їхні історії доводять, що можливості кожної людини безмежні, незважаючи на будь-які діагнози. Дізнайтеся про деяких з них...

Рональд не знає нот, але його треки – це блискучі імпровізації.

https://www.instagram.com/timsbigheart/

Якщо є хтось, хто знає, як це мріяти і досягати великих висот, то це Челсі Вернер (Chelsea Werner). Вона приклад того, що не варто судити людину за зовнішністю і що мрія неодмінно винагороджується.

Спростовуючи упереджені уявлення про синдром Дауна, дівчина стала не лише всесвітньо відомою моделлю, а й чотириразовою олімпійською чемпіонкою з гімнастики.

https://youtu.be/hFpLWftHhz0?si=hE032ZHTWkoRhb_8

Головною особливістю епілепсії є те, що напади практично завжди несподівані для самого хворого і часто шокують інших присутніх. Напади проявляються рядом симптомів, до яких можуть входити сильні судоми, унаслідок яких тіло людини ніби "смикається", а також знепритомнення та навіть зупинка дихання.

У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок черепно-мозкової травми, інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем тощо.

Цей щорічний день обізнаності та інформації про епілепсію заснувала в 2008 році в Канаді Кессіді Меган, маленька дівчинка у віці 9 років, яка сама страждала на епілепсію. Його мета полягала в тому, щоб змусити людей говорити про епілепсію, щоб боротися з упередженими думками та змусити хворих почуватися менш самотніми!

Чому Purple Day «фіолетовий»? 

Оскільки фіолетова лаванда є офіційною квіткою епілепсії, у Пурпурний день, 26 березня, прийнято одягати фіолетовий колір, щоб висловити підтримку людям з епілепсією.

Правильні дії можуть врятувати життя! 🙌🏼

🔍Перша згадка про «аутизм» була зроблена в 1910 р. швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером (1857-1939 р.р.), який використав цей термін для опису певного набору симптомів, що вважалися симптомами шизофренії як форми крайньої соціальної ізоляції. В основу цього поняття, що означає «ненормальне самозамилування», він поклав грецьке слово «ауто» («сам»), підкреслюючи «занурення пацієнта у світ власних фантазій і коли будь-який зовнішній вплив сприймається, як нестерпна реальність».

📊За даними World Health Organization (WHO), 1 дитина зі 160 страждає РАС.

📍Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування та соціальної взаємодії, специфічним колом інтересів, а також часто повторюваними діями.

Але, нажаль, в суспільстві існують певні хибні думки та міфи щодо аутизму.

Що таке аутизм: хвороба чи крок людства до успіху?

Ісаак Ньютон, Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн, Вольфганг Амадей Моцарт, Франц Кафка, Стівен Спілберг, Білл Гейтс — ці відомі світу особистості викликають захоплення, але чи багато хто знає, що їм теж діагностували аутичні порушення? За неофіційними даними, у компанії Білла Гейтса — від 5 до 20% "особливих працівників".

Перший медичний опис савантизму зробив англійський доктор Дж. Ленгдон Даун у 1887 році (той самий, що описав синдрод Дауна, але про це буде нижче...) Пропрацювавши 30 років практикуючим лікарем у лікарні, він описав кілька своїх пацієнтів, вперше використавши термін «саванти-ідіоти» (idiot savants). У той час «ідіот» був загальноприйнятою класифікацією для людей з IQ нижче 25, а термін «савант» у значенні «освічена людина, вчений» лікар запозичив із французької мови. Один із пацієнтів Дауна дослівно запам'ятав «Історію занепаду та руйнування Римської імперії» у 6 томах і міг переказати її задом наперед. Інші чудово малювали, мали музичні здібності або вміли точно визначати час без годинника, але всі вони, за словами лікаря, «демонстрували порожнечу в інших галузях розуму». Так лікар Даун склав першу клінічну картину синдрому саванта: особливі здібності та феноменальна пам'ять при серйозній затримці розумового розвитку.

Згідно з найдавнішими записами медичного характеру, люди хворіли на епілепсію ще до часів документованої історії. У Стародавньому світі епілепсія вважалася особливим духовним станом. Найдавніший у світі опис епілептичного нападу було знайдено у тексті, записаному аккадською мовою (мовою стародавньої Месопотамії) близько 2000 р. до н. е. В особу, про яку йшлося у тексті, вселилося місячне божество, тож над нею було проведено ритуал екзорцизму. Згідно Кодексу Хаммурапі (близько 1790 до н. е.), серед інших причин, з яких дозволялося повернути купленого раба, були й напади епілепсії, а у Папірусі Едвіна Сміта (близько 1700 до н. е.) містяться описи епілептичних судом.

Нажаль у суспільстві хворих на епілепсію уникали, їх соромились і навіть ув'язнювали майже у всі часи.

• фокальні напади відбуваються через локалізації аномальної електричної активності у певній зоні головного мозку,

• а генералізовані характеризуються поширенням цієї активності на обидві півкулі.

🔹Люди з ДЦП та їх близькі стикаються з багатьма проблемами: недостатня підтримка держави, відсутність єдиного комплексного підходу до реабілітації, але також часом відчувають агресію, нерозуміння і дискримінацію з боку оточуючих. Основною причиною такої поведінки є низька поінформованість суспільства щодо людей з ДЦП.

Саме тому цей день існує не для свята і привітань, а для того, щоб у світі стало більше інформації щодо людей з ДЦП.

🔹Слово "церебральний" вказує на стан, що стосується головного мозку, а "параліч" означає "слабкість", труднощі з контролем м'язів. Це призводить до того, що у дітей з ДЦП деякі м'язи стають занадто розслабленими або, навпаки, занадто напруженими, через що розвиваються різні порушення рухової активності.

ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ!

Дитині або людині з ДЦП кожен рух, кожна написана літера, кожен крок може даватися досить складно, але вона має такі ж права, як і всі, бажання жити повноцінним життям та право на навчання та соціалізацію у суспільстві.

🔹ЦП розвивається внаслідок порушення нормального розвитку центральної нервової системи або ушкодження головного мозку, що впливає на здатність контролювати свої м'язи.

🔹Прояви захворювання різноманітні, і відповідають тяжкості стану дитини з ДЦП: від потреби у сторонній допомозі протягом усього життя, до здатності ходити, використовуючи спеціальні засоби, або навіть повністю самостійно.

🔹Дитячий церебральний параліч (ДЦП) не прогресує з часом, однак, окремі симптоми можуть змінюватися протягом життя: якщо не проводити лікування дитини з ДЦП, скорочення м'язів та м'язова "жорсткість" можуть посилитися.

Завдяки ініціативи Рональда Маккейса і Пола Полані у 1957 році було створено "Клуб Літтла". Через два роки роботи вони опублікували "Меморандум по термінології і класифікації церебральних паралічів" і було визначено, що церебральний параліч - це непрогресуюче ураження мозку яке проявляється в ранні роки життя порушеннями рухів і положення тіла.

Ці порушення, що виникають у результаті порушення розвитку мозку, є непрогресуючими, але змінюваними.

Важливою віхою в становленні поглядів на дитячий церебральний параліч було проведення в липні 2004 року в Меріленді (США) Міжнародного семінару по визначенню і класифікації церебральних паралічів. Було визначено, що ...”термін ДЦП позначає групу порушень розвитку рухів і положення тіла, що викликають обмеження активності, що викликані непрогресуючим ураженням мозку плоду, що розвивається, або дитини. Моторні порушення при церебральних паралічах часто супроводжуються дефектами чутливості, когнітивних і комунікативних функцій, перцепції і/або поведінковими і/або судоромними порушеннями“.

https://www.youtube.com/channel/UCPEaS5R_hgRd53q2TGXfSBw/featured

https://www.cerebralpalsy.org/inspiration/artists/dan-keplinger