- Якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти та несправедливі війни? Якби Він справді існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити люблячого Бога, який допускає все це. Тому особисто я не вірю у Його існування.

Тоді клієнт сказав перукарю:

— Знаєте, що скажу? Перукарів не існує.

- Як це так? - здивувався перукар. – Один із них зараз перед вами.

- Ні! - Вигукнув клієнт. — Їх не існує, інакше не було б стільки зарослих і неголених людей, як от той чоловік, наприклад, що йде вулицею.

— Ну, добродію, справа ж не в перукарях! Просто люди самі до мене не приходять.

- В тому то й справа! - підтвердив клієнт. — І я про те саме: Бог є… просто люди не шукають Його і не приходять до Нього. Ось чому у світі так багато болю та страждань.

Випадок із дельфінами – типовий приклад феномена, який називають «систематичною помилкою того, хто вижив»: про поміч дельфінів розповісти є кому, а про затягнення на дно – ні.

Антропологи кажуть, що є надійний спосіб відшукати стоянку древніх людей: знайти наймальовничіше місце, з якого відкривається найкрасивіший вид, і обов'язково виявиться, що люди там жили і пристосовували середовище до свого задоволення.

«Печерна» епоха – палеоліт - тривала 2 500 000 років і завершилася 10 000 років тому, коли люди вже панували над природою. У печери вони ховалися лише за крайньої необхідності.

Більшість стародавніх останків знаходять у печерах тому, що тільки в таких затишних сухих місцях зберігаються.

Афоризмами наповнена одна з найпопулярніших книг на Землі-Біблія. Афоризми здатні зробити твоє мовлення образним і дотепним. Це завдання допоможе тобі розширити твій словниковий запас. Залучай батьків та інтернет до виконання!

Один із пам’ятників Робіну Гуду знаходиться у старовинному місті Ноттінгем. Саме на його околицях, якщо вірити легендам, орудувала зграя вдалих розбійників під проводом лучника-віртуоза. При цьому пам’ятник поставлений не міфічному персонажу, а реальній людині, історичній особі. Але вчені досі сперечаються, чи жила така людина насправді. Б

Кому цікаво, більше можна дізнатися тутhttps://pro-cikave.com.ua/robin-gud/

Найвідоміша арена, де билися гладіатори — Колізей у Римі. Глядачі арени могли проголосувати: чи вбити, чи пощадити переможеного гладіатора. Існували різні види гладіаторів, що відрізнялися типом використовуваної зброї та обладунку. Видатним гладіаторам могли давати волю. Ті, що доживали до старості, могли ставати тренерами інших гладіаторів. Більше читайте тут

Гімназійні роки Белля співпали зі становленням диктатури Адольфа Гітлера у Німеччині. Коли майбутній письменник у 1937 році закінчив гімназію, він сміливо відмовився вступати до лав гітлерівської молодіжної організації. Однак його мобілізували до армії проти власної волі, де Белль прослужив аж до 1945 року. Потрапивши на Східний фронт, улітку 1943 року Генріх Белль опинився на території України. Назавжди в його пам’яті залишилися назви українських міст і сіл: Галичина, Волинь, Запоріжжя, Львів, Черкаси, Херсон, Коломия та багато інших. Вони стали символом німецьких поразок.

Таким бачить герой повісті Г. Белля “Потяг ніколи не спізнюється” велике українське місто: “Львів красивий… Красиві, похмурі, важкі ці міста, криваве їхнє минуле, а нині їхні завулки тихі, тихі та запустілі. Вулиці тут такі самі, як і в усіх великих містах світу. Широкі, елегантні, пологі сумні вулиці з блідо-жовтими будинками, які здаються вимерлими. А на вулицях повно людей”.

Проєкт саду розробила компанія MASU Planning. Озеленення втілили в місті Оденсе, де народився Андерсен. У центрі міста уже діє музей імені казкаря. Там і звели ландшафт. Замовником став муніципалітет Оденсе за фінансової підтримки Фонду А.П. Меллера. Проєкт тривав у 2016–2021 роках.

"Мандрівки, дослідження та відчуття — фундаментальні теми казок у творчості Г.К. Андерсена — і в просторовій концепції музею та саду, створених на його честь. Межі розмиті, щоб відобразити постійне переплетіння між реальністю і фантазією в його казковому всесвіті", — розповідають автори про свій проєкт.

Сад розміщений навколо музею, який, як пише муніципалітет Оденсе, дає можливість побачити нові грані творчості Андерсена. У центрі уваги музейного комплексу — не Андерсен як особистість та його історія, а казки, які він написав. Сама будівля музею займає площу 5 600 квадратних метрів.

Сад розміщений на межі історичних та сучасних районів міста. У ньому високі живоплоти чергуються зі звивистими стежками та садовими зонами. Живопліт де-не-де утворює стіни в саду. Зовнішній вигляд саду змінюється зі зміною пір року.

Дизайнери написали, що їхній проєкт "дозволяє відчути природу так, як її сприймав Г. К. Андерсен — як джерело натхнення, що дає свободу уяві, але водночас є непередбачуваною і дикою".