• порушення приватності та безпеки дітей,

• погіршення стосунків батьків та дітей в майбутньому,

• втрата контролю над опублікованою інформацією.

• перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);

• нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;

• наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;

• самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;

• публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;

• ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;

• відчуження (острокізм, ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;

• кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;

• хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;

• онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

• Опис: Ця форма фішингу цілеспрямовано атакує конкретних осіб або організацію.

• Схема роботи: Шахраї збирають інформацію про свою ціль, таку як інтереси, зв’язки, робочі обов’язки тощо. Вони потім створюють персоніфіковані електронні листи, які можуть виглядати, як від відомої для жертви особи чи організації, намагаючись спонукати їх надати конфіденційні дані або клікнути по шкідливому посиланню.

Vishing (Вішинг).

• Опис: Це фішинг за допомогою голосового зв’язку.

• Схема роботи: Зловмисники телефонують жертві, виступаючи в ролі банку, служби підтримки або іншої офіційної організації. Вони можуть стверджувати, що є проблеми з рахунком жертви, вимагають перевірки особистої інформації або інших даних, намагаючись отримати конфіденційну інформацію від жертви.

Smishing (Смішинг).

• Опис: Шахраї використовують SMS-повідомлення для обману.

• Схема роботи: Жертва отримує текстове повідомлення, яке містить посилання на шкідливий сайт, пропозицію завантажити додаток або інструкції про відправку текстового повідомлення на певний номер. Посилання може призвести до встановлення шкідливого ПЗ на пристрій жертви або до фішингового сайту, який вимагає введення особистих даних.

Pharming (Фармінг).

• Опис: Цей метод полягає у перенаправленні користувачів зі справжнього сайту на підробний.

• Схема роботи: Зловмисники атакують DNS-сервери або файл hosts на комп’ютері жертви, щоб перенаправити запити до певного домену на інший, шкідливий, сервер.

Whaling (Вейлінг).

• Опис: Це тип spear phishing, спрямований на високопоставлених осіб в організації, таких як виконавчі директори.

• Схема роботи: Атаки вейлінга зазвичай більш витончені, використовуючи персоналізовані повідомлення, які можуть включати корпоративну термінологію. Мета — отримати доступ до фінансової інформації або інших цінних ресурсів організації.

Clone phishing.

• Опис: Це метод, при якому легітимний, раніше доставлений, електронний лист клонується і змінюється, щоб включити шкідливе посилання або вкладення.

• Схема роботи: Зловмисники беруть реальний електронний лист, який був раніше відправлений постачальником послуг, та замінюють легітимне вкладення чи посилання на шкідливий варіант, потім відправляють цей “оновлений” лист від імені відомого відправника.

• потреба кривдника відчувати себе сильнішим за когось;

• жага популярності;

• низька самооцінка та бажання самоствердитись;

• неусвідомлення дитини, що його чи її дії комусь шкодять;

• відсутність співпереживання та емпатії.

Попередження наслідків тролінгу може включати освіту щодо розпізнавання провокацій та застосування стратегій взаємодії в інтернет-спільнотах для зменшення негативного впливу.

Наслідки можуть бути тривалими і впливати на дитину різними способами:

• психологічно — дитина засмучена, відчуває себе збентежено, іноді навіть злою;

• емоційно — почуття сорому та втрата зацікавленості в улюблених речах, зміна настрою;

• фізично — почуття втоми (втрата сну) або навіть такі симптоми, як болі в животі та головний біль.

Булінг за допомогою засобів електронної комунікації небезпечний для психологічного здоров’я жертв. Цькування часто призводить до депресії та інших розладів серед дітей та підлітків, у них знижується самооцінка, вони частіше думають про деструктивну поведінку, що може спричинити заподіяння шкоди оточуючим та собі.

1. Терміновість: Шахраї створюють ілюзію необхідності терміново вжити дій, щоб викликати поспіх і паніку у жертви.

2. Страх: Зловмисники можуть намагатися налякати людей, стверджуючи, що їхній банківський рахунок або особисті дані можуть бути викрадені.

3. Знайомість: Шахраї намагаються виглядати як легітимні організації або відомі особи, використовуючи логотипи, стиль спілкування та інші відомі деталі.

1. Подвійна перевірка посилань: Перед тим, як клікнути по посиланню в електронному листі, наведіть на нього курсор, щоб перевірити, куди веде це посилання. Якщо вебадреса виглядає підозріло, не клікайте.

2. Будьте обережними з вкладеннями: Ніколи не відкривайте вкладення від незнайомців. Це може бути вірус або шкідливе ПЗ.

3. Використовуйте двофакторну аутентифікацію: Ця додаткова міра безпеки вимагає підтвердження входу через додатковий пристрій або додаток.

4. Оновлюйте своє ПЗ: Регулярно оновлюйте своє програмне забезпечення, щоб уникнути вразливостей.

5. Не відповідайте на підозрілі повідомлення: Якщо лист виглядає підозріло, навіть якщо він нібито від відомої вам особи або компанії, краще зв’язатися з цією особою або компанією безпосередньо.

6. Використовуйте антивірус: Регулярно перевіряйте свої пристрої на наявність вірусів та шкідливого ПЗ.

7. Будьте критично налаштованими: Якщо щось здається занадто гарним, щоб бути правдою, ймовірно, це так і є.

8. Перевіряйте джерела інформації: Не слідуйте інструкціям з електронних листів без перевірки, чи дійсно вони від надійного джерела.

9. Використовуйте захищені підключення: Завжди переконуйтеся, що використовуєте захищене підключення (https), особливо коли вводите особисту або фінансову інформацію.

10. Освіта та навчання: Регулярно оновлюйте свої знання з кібербезпеки. Знання — це ваш найкращий захист.

Дотримуючись цих порад, ви значно знизите ризик стати жертвою фішингових атак у своєму щоденному житті.

• Принцип роботи: Malwarebytes використовує передові технології для виявлення шкідливих програм та фішингових сайтів, аналізуючи їх поведінку та характеристики.

Norton Security

• Принцип роботи: Norton Security використовує глобальну мережу моніторингу для виявлення нових загроз, включаючи фішингові атаки, і надає захист у реальному часі.

  Avast Free Antivirus

  • Принцип роботи: Avast забезпечує базовий захист від фішингових сайтів та шкідливого програмного забезпечення завдяки постійному моніторингу активності в мережі.

  Bitdefender Antivirus

  • Принцип роботи: Bitdefender пропонує ряд технологій для аналізу Інтернет-трафіку та блокування шкідливих додатків.

  McAfee Total Protection

  • Принцип роботи: McAfee пропонує комплексний захист від фішингових сайтів, шкідливого програмного забезпечення та інших інтернет-загроз завдяки своїй швидкодіючій технології.

  Webroot SecureAnywhere AntiVirus

  • Принцип роботи: Webroot використовує хмарні технології для швидкого сканування та виявлення новітніх загроз без великого навантаження на системні ресурси.

  Обираючи інструмент для захисту, важливо розуміти ваші особисті потреби та технічні характеристики вашої системи. Краще вибирати ті інструменти, які надають баланс між ефективністю, вартістю та користувацьким досвідом.

   

• не поширюйте матеріали з будь-якими особистими даними або інформацією, яка може допомогти визначити особу: ім’я, адресу, дату народження;

• вимкніть відстеження місцезнаходження під час створення фото, щоб за допомогою них не можна було отримати геотеги;

• перевірте налаштування конфіденційності;

• діліться фотографіями та інформацією з людьми, яких ви дійсно знаєте;

• перш ніж опублікувати будь-що, подумайте, які наслідки це матиме у майбутньому.

«Під терміном «інтернет-троль», як правило, мають на увазі онлайн-коментатора або учасника дискусії, мета якого спровокувати конфлікт між іншими співрозмовниками шляхом розміщення спірних та обурливих коментарів...Онлайн-тролі бувають різних видів навмисне дратівливі чи суперечливі коментарі, щоб розпалити спір для власної розваги, до кіберзлочинців, які переслідують інші зловмисні цілі в інтернеті», - повідомляють у компанії ESET.

Згідно з повідомленням, актуальним прикладом інтернет-тролінгу є використання теми пандемії COVID-19 для поширення спірних публікацій. Зокрема, тролі виступають проти вакцинації, ділячись підробленими домашніми ліками або навіть ставлячи під сумнів компетентність медичних фахівців.

Як відзначають у компанії ESET, кіберзлочинці нерідко використовують інтернет-тролінг для зараження комп'ютерів своїх жертв. Так, вони розміщують контент спірного характеру та супроводжують коментарі до нього посиланнями, замаскованими під джерело інформації, із вредним програмним забезпеченням. https://www.unian.ua/science/internet-troli-eksperti-poyasnili-yak-rozpiznati-i-ne-piddatisya-na-provokaciji-novini-amp-11439346.html

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%96

https://www.projectkesher.org.ua/news/bezpechnyy-internet-iak-zakhystyty-sebe-ta-svoikh-ditey-vid-kibernasyl-stva/

• На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати.

• Фіксувати всі дії кривдника, наприклад, робити фото або скриншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність.

• Внести у чорний список та заблокувати сторінки/акаунти/номери телефонів, з яких відбувається кібербулінг.

• Перевірити налаштування приватності своєї сторінки у соціальних мережах. Також необхідно прибрати з неї всю особисту інформацію. На деякий час приховати сторінку.

• Відрегулювати параметри конфіденційності, щоб контролювати, хто може бачити ваші повідомлення та взаємодії.

 Якщо ви стали очевидцем кібербулінгу, існує три типи правильної поведінки:

1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),

2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),

3) повідомити про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.