<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title> Культура д.п.17- п.п.18ст. Наука та література by Валентина Самаріна</title>
      <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb</link>
      <description>Навчальна</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-04-14 12:43:12 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-04-09 20:10:31 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Soccerball.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Одним із діячів того часу є Феофан Прокопович — визначний український діяч епохи бароко. Різнобічність обдарувань, енциклопедичність знань, видатні досягнення в галузі науки, політики, без сумніву дозволяють поставити його в ряд геніїв людства. Праці Ф. Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.В 1979 р. в Києві вийшов тритомник лекцій з риторики, логіки, фізики, математики й етики, які читав Ф. Прокопович у Києво-Могилянській Академії в 1705—1709 рр. Ф. Прокопович — автор «Букваря», за яким багато десятиліть вчилися українці, росіяни, білоруси, греки, молдавани, серби, грузини, болгари. Ф. Прокопович працював над найважливішими фундаментальними філософськими, природознавчими, світоглядними проблемами — вченням про матерію, рух і спокій, світло, планети, зірки, Сонце, а також про природні процеси на Землі — землетруси, атмосферні явища. Можна з упевненістю говорити про визначні для того часу досягнення українського вченого на цій ниві, про велику історичну перспективу його ідей.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251813254</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Ткаченко Аня</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/282030175/1fededc97c1f866437c60fa2e34abfe4/IMG_20180414_205055.png" />
         <pubDate>2018-04-14 17:55:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251813254</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Данило Братковський (1642 —  1702) — громадський діяч, борець за православ&#39;я, поет з Волині.Впливовий і активний громадський і культурний діяч.У 1697 році видав у Кракові збірку віршів старопольською мовою «Світ, по частинах розглянутий»(4 тисячі примірників), «Диспут убогого з паном», «Банкет на сеймику», «Рівність» -сатиричне спрямування.  В Луцьку вона вперше була перевидана з паралельним перекладом на українську.(Братковський — учасник і організатор ряду народних повстань на Правобережній Україні і в Галичині. З 1700 р. підтримував зв&#39;язки з I.Мазепою, учасник антипольського повстання під проводом С.Палiя.)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251817675</link>
         <description><![CDATA[<div>Приєднаний  до лику святих Волинського краю.<br> <br> <strong>Подлужна Даша</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/282065960/bde1466f623b224841d7dae59f61f92b/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-04-14 19:00:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251817675</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Коляди Альони.                                    КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ (40-ві — 50-ті роки XVII ст. — після 1712, Чернігів) — поет, один із перших українських етнографів.Климентій Зіновіїв — автор рукописної збірки під назвою «Вірші ієромонаха Климентія Зиновієва сина». У ній міститься 369 віршів і близько 1600 прислів&#39;їв та приказок. Він правдиво відтворював життя й побут різних верств скуспільства .Писав поет книжною мовою, але активно залучав елементи уснорозмовної лексики .</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251855951</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Майже через 150 років після смерті Зіновієва в одному з чернігівських монастирів український письменник-етнограф <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%87_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Олександр Шишацький-Ілліч</a> натрапив на збірку його творів. Рукопис не мав ні початку, ні кінця, налічував 321 сторінку (з можливих 400) і поділявся на три частини :</div><ul><li>нижку віршів, що її поет готував до друку,</li><li>збірку народних прислів'їв та приказок, розміщених за алфавітом,</li><li>і віршів, дописаних Зіновієвим пізніше.</li></ul><div>О. Шишацький передав рукопис <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Пантелеймонові Кулішу</a>, і 1859 в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%B4%D0%B0">«Руській бесіді»</a> вийшла його розвідка: «Климентий, украинский стихотворец времен гетмана <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0">Мазепы»</a>. Розширену розвідку було надруковано в січневому номері журналу <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB)">«Основа»</a> за 1861.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/282145265/83c4a42a16cb0b291562298875954c32/history.jpeg" />
         <pubDate>2018-04-15 08:07:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251855951</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Величковський</title>
         <author>minyailom</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251862833</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em>Іва́н Величко́вський (близько </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1630"><strong><em>1630</em></strong></a><strong><em>(</em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1651"><strong><em>1651</em></strong></a><strong><em>) — </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1701"><strong><em>1701</em></strong></a><strong><em> (1726)) — </em></strong><strong><em><mark>український </mark></em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA"><strong><em><mark>письменник</mark></em></strong></a><strong><em><mark>, </mark></em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D1%82"><strong><em><mark>поет</mark></em></strong></a><strong><em><mark>, перекладач,теоретик літератури, культурний і громадський діяч, </mark></em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA"><strong><em><mark>священик</mark></em></strong></a><strong><em>. Іван Величковський належить до маловідомих українських письменників кінця XVII і початку XVIII ст. У 1660 роках навчався в Києво - Могилянській колегії</em></strong>.<br><strong><em>Більшість творів Івана Величковського збереглася у </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81"><strong><em>рукописах</em></strong></a><strong><em> (зокрема рукописні «книжиці» «Зегар з полузегарком» та «Млеко»), повністю їх було видано лише </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1972"><strong><em>1972</em></strong></a><strong><em> року.</em></strong></div><div><strong><em>Писав здебільшого </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><strong><em>польською</em></strong></a><strong><em> і </em></strong><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"><strong><em>давньоукраїнською мовою</em></strong></a><strong><em>.</em></strong><br><em>Найважливіші поетичні досягнення Величковського: польський панегірик «Lucubratiuncula» на пошану Лазаря Барановича і два слов'яно-українські збірники, що мають назву «</em><em><mark>Зегар з полузегарком</mark></em><em>» і «</em><em><mark>Млеко</mark></em><em>» XVII ст., до нашого часу не були предметом наукових досліджень літературознавців.<br></em><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://1576.ua/uploads/catalog/c6a7e8c4e8d18e24acffbb12e131b775c37cca27.jpg" />
         <pubDate>2018-04-15 09:27:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251862833</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука в 17-18 ст.: Наука в 17-18 ст. розвивалася і  її представниками були церковні діячі.Діячі того часу зосереджували увагу на математиці,медецині,географії.Вони намагалися пояснити та розкрити причини багатьоx природниx явищ.Набули поширення знання з медецини,а у 1707 році відкрилась перша в Україні польова бібліотека.Проввдними діячами того часу були: Феофан Прокопович,І.Полетека,М.Кружень,Є.Славницький.</title>
         <author>neshereti</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251880686</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-04-15 13:06:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251880686</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука в другій половині 17-18 ст. </title>
         <author>halavinskav</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251902319</link>
         <description><![CDATA[<div>Протягом 17-18 ст. в Україні дедалі зростала зацікавленість природничими науками. У лекціях провідних професорів використовувались елементи астрономії, фізики, біології, медицини. Більшого значення набувала фізика, до якої вводили такі поняття, як рух, космологія тощо.</div><div>До вивчення природних явищ закликав Феофан Прокопович. Фізика, на думку вченого повинна перейматися не вигадуваннями, а вивченням реального світу. Велика увага надавалась математиці. Зокрема Феофан Прокопович прочитав курс, основу якого становили арифметика й геометрія. На 17-18 ст. припадає розквіт укр.. філос.-ї думки. Найвидатнішим філософом та поетом др. пол..18. ст. України був Григорій Сковорода. Він вважав філософію тією міфічною ниткою Аріадни, що допомагає людині знайти вихід з найскрутніших обставин життя.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-04-15 16:19:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251902319</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Данило Савич Туптало (1651-1709)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251906184</link>
         <description><![CDATA[<div> В 1665 р. закінчив Києво-Могилянську колегію, після чого за намовою батька в 1668 р. постригся в ченці, прийнявши ім'я Дмитрія. В 70—90-х pp. жив і працював в різних монастирях України, зокрема в Києво-Печерській лаврі, в якій провів копітку роботу, складаючи відомі Четьї-мінеї. У 1702 р. його призначили митрополитом в Ростові, де він багато зробив для піднесення освіти не тільки духівництва, а й світських людей, заснувавши школу за зразком його рідної Київської колегі.<br> Д. Туптало  був   палким патріотом своєї вітчизни. Він часто переходив з монастиря в монастир, бував у Білорусії і в Росії ще до призначення ростовським митрополитом, писав послання і читав проповіді, в яких викривав пихату старшину, шляхту і боярство, засуджував неуцтво попів та монахів, особливо серед церковної ієрархії, висловлював співчуття пригнобленим. <br> Д. Туптало написав збірник оповідань про чуда ікони богородиці чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря, перше видання якого вийшло в друкарні того ж монастиря 1680 р. і називалося «Руно орошенное» <br> <figure class="attachment attachment--preview"><img src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/83/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg" width="338" height="400"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure> Пасічника Михайла :</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-04-15 16:52:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251906184</guid>
      </item>
      <item>
         <title> Щось я зробила на цій дошці, що не можу коментувати, але все прочитала РОЗФАРБУЙТЕ!</title>
         <author>samarinav</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251906875</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-04-15 16:58:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251906875</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука та література</title>
         <author>zin4enkool</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251913704</link>
         <description><![CDATA[<div>                    <mark>НАУКА</mark><br>Особливістю науки в Україні було те, що тут її представники були <mark>церковні діячі</mark>. В тий час зосереджували увагу на складних питаннях астрономії, математики, медецини та географії.<br><mark>Ф.Прокопович</mark> - український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець <br>              <mark>  ЛІТЕРАТУРА<br></mark>Друга половина 16 ст. - це період розквіту українського стилю бароко.<br><mark>-</mark> У руслі бароко розвивалася панегірична поезія.<br><mark>-</mark> Значної популярності набула сатирична віршова література.<br>А в 17 ст. в укр. суспільстві існував <mark>великий інтерес до Н-В.В.</mark>, що відображався у творчості.<br><mark>Д.Туптало</mark> - український церковний діяч, вчений, письменник і проповідник.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/256224540/a9a8d8d93d4a6c88a269ebe5ecdac582/saints_ua_01_cover.jpg" />
         <pubDate>2018-04-15 17:55:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251913704</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>rad4uka</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251915982</link>
         <description><![CDATA[<div>Йоаникій Галятовський (бл. 1620 — 12 січня 1688)- український православний монах.Випускник, викладач і ректор (1657—1669) Києво-Могилянській колегії. Письменник, агіограф, проповідник і гомілет (теоретик церковного красномовства), педагог, публіцист. Народився на Волині, Річ Посполита. Писав українською і польською мовами.  Відіграв істотну роль у розвитку українського письменства ранньомодерної доби, регламентував бароккові форми прозових, ораторських жанрів. Також видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами.:<br>"Ключ разуменія";трактат з теорії гомілетики «Наука, або способ зложення казання» (1659);«Небо новое» (1665, 1677, 1699), історико-літературне значення якої полягало в ознайомленні українського суспільства з розповідями й легендами західно-європейської середньовічної літератури;[«Скарбниця потребная» (1676).а також кілька творів полемічного характеру, спрямованих на захист православ'я.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/256037568/c88989073e1deb882b0fc54088b74573/____________________.jpg" />
         <pubDate>2018-04-15 18:16:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/6emv7laonngb/wish/251915982</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
