✅ Тести створені у Google Формі. 👇

https://monitoringck.com.ua/testy/ukrainska-mova-testy-dlia-uchniv/#yakir-ukrm-5-klas-test

✅ Тестові зошити з української мови

https://monitoringck.com.ua/navchalni-materialy/testovi-zoshyty-z-ukrainskoi-movy/

✅Тести створені у Google Формі.

https://monitoringck.com.ua/testy/testy-z-ukrainskoi-literatury/

✅Тестові зошити з української літератури

https://monitoringck.com.ua/navchalni-materialy/testovi-zoshyty-z-ukrainskoi-literatury/

✅ Тести створені у Google Формі.

https://monitoringck.com.ua/testy/testy-iz-zarubizhnoi-literatury/

✅ Тестові зошити із зарубіжної літератури

https://monitoringck.com.ua/navchalni-materialy/testovi-zoshyty-iz-zarubizhnoi-literatury/

Компетентнісний підхід у мовно-літературній освіті спрямований на формування в учнів умінь розуміти, інтерпретувати, критично оцінювати й творчо використовувати інформацію в різних комунікативних ситуаціях. У центрі — не лише знання, а здатність застосовувати їх у реальному житті.

Сучасні стратегії:
• розвиток критичного читання та медіаграмотності;
• робота з різними видами текстів (художніми, інформаційними, медійними);
• учнівські проєкти й дослідницькі завдання;
• інтеграція ІКТ та цифрових інструментів;
• формування мовленнєвих умінь через діалог, дискусію, творчі види діяльності.

Основні виклики:
• необхідність оновлення методик і матеріалів;
• різний рівень підготовки учнів після змішаного/дистанційного навчання;
• потреба в розвитку читання та уваги до культури мовлення;
• мотивація учнів у цифрову епоху;
• баланс між традиційним і інноваційним навчанням.

Компетентнісний підхід вимагає гнучкості педагога, уміння швидко реагувати на зміни та створювати навчальне середовище, у якому учень стає активним учасником освітнього процесу.

https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrainska-shkola-2/otsinyuvannya/metodychnyi-posibnyk-iak-otsiniuvaty-v-nush?__cf_chl_tk=L1Pe9Jozaxsiz3ZsKYVSlzjD815SjLZjYRbYa.I7Xnk-1763656517-1.0.1.1-sHtZMx3jjNKP4TYMWUTctB6O69_j8DA_TfjUThWGQwA

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ з ГР та НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 5-8 класів НУШ, 9-11 класів, 10-11 класів (філологічний профіль) на 2025-2026 н. р.

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА (всі автори, різна кількість годин).

https://usedlyafilologa.wayforpay.shop/

Цифрова трансформація уроку: можливості та перспективи

Цифрові інструменти вже давно перестали бути трендом — це нова реальність освіти.
Для вчителя мови й літератури вони відкривають широкий спектр можливостей:

• персоналізоване навчання

• швидкий зворотний зв’язок

• інтерактивні формати аналізу текстів

• творчі види роботи, які раніше були складними або неможливими

Завдання педагога — не просто використовувати технології, а інтегрувати їх так, щоб вони підсилювали навчальний процес.

Цифрові платформи та сервіси

1. LearningApps, Wordwall, Quizizz, Blooket

Для створення тренувальних вправ, тестів, інтерактивних завдань до тем з мови й літератури.
Учні бачать результат миттєво, що підвищує мотивацію й забезпечує якісний контроль знань.

2. Canva, Genially, Book Creator

Ці інструменти відкривають новий рівень творчості:

• створення учнями власних книжок, плакатів, буклетів

• лексичні мапи, візуальні цитати, таймлайни життя письменників

• інтерактивні сюжетні презентації

3. ChatGPT, Claude, AI-інструменти для навчання

Обачно та методично правильно використовуючи ШІ, можна:

1. генерувати завдання за рівнями складності

2. створювати матеріали для диференціації

3. тренувати роботу з текстом, аргументацію, аналіз

моделювати дискусії або аналіз образів літературних персонажів

Інтерактивні методи: що працює зараз

1. Метод «Перевернутий клас»

Учень ознайомлюється з матеріалом вдома (коротке відео, інтерактивна презентація), а на уроці виконує практичні, творчі завдання.

2. «Сторітелінг у навчанні»

Створення учнями історій, альтернативних кінцівок творів, коміксів чи відеоісторій — це шлях до розвитку критичного та креативного мислення.

3. Проєктне навчання

Літературні дослідження, цифрові портрети письменників, створення онлайн-виставок — сучасний учень мислить проєктно, і завдання вчителя підтримати це.

4. Медіаграмотність і робота з інформацією

Оцінювання інформаційних джерел, аналіз фейків, робота з медіатекстами — обов’язкова компетентність учня XXI століття.

5. Гейміфікація

Батли, квести, змагання за бали, бейджі — чудово працюють на уроках мови й літератури, особливо в поєднанні з цифровими платформами.

Нові виклики для вчителя

Разом із можливостями ми отримуємо й нові завдання:

• формування цифрової та інформаційної культури

• дотримання доброчесності в роботі з ШІ

• баланс між технологіями та живим спілкуванням

• потреба в постійному професійному розвитку

Проте ключове залишається незмінним: вчитель — центр навчального процесу, а технології лише підсилюють його професійність.

Сьогодні ми стоїмо на межі нової епохи в мовно-літературній освіті.
Цифрові інструменти не повинні нас лякати — вони створені для того, щоб зробити уроки яскравішими, ефективнішими, ближчими до сучасного учня.

Наше завдання — навчати так, щоб діти хотіли навчатися, а інтерактивні методи та цифрові рішення — це шлях до цього.

Мова і література — це не лише предмети, це світ, який ми відкриваємо дітям.
А технології допомагають зробити цей світ ширшим, цікавішим і доступнішим.

Вона містить діагностувальні, проміжні й семестрові роботи з усіх освітніх галузей.

Кожна робота містить:

🔹 завдання для учнів у форматах PDF і Word;

🔹 схеми оцінювання з орієнтирами та еталонними відповідями;

🔹 методичні рекомендації;

🔹 електронну таблицю з характеристиками та визначенням результатів за ДСБСО-2020;

🔹 архів із повним комплектом матеріалів для завантаження.

Матеріали створили тренери й тренери-педагоги під час навчання. Роботи доступні за посиланням https://nus-tasks.net/?industry=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F+%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%8C+%28%D0%9C%D0%9E%D0%92%29&sort=subject_asc&per_page=20&page=1 Платформу створено в межах проєкту «Майстерклас: навчання для тренерів НУШ у 7–9 класах». Проєкт реалізовано UNESCO у межах заходів із підтримки професійного розвитку вчителів в Україні за фінансової підтримки Global Partnership for Education (GPE), у партнерстві з громадською спілкою Освіторія та у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

https://testportal.gov.ua/protsedura-reyestratsiyi/

🎯 Індивідуалізація – це врахування особистих освітніх потреб кожного учня, його темпу та можливостей.

Основні інструменти:

Гнучкі завдання – різні рівні складності, варіативні способи виконання.

Групова та парна робота – можливість співпраці учнів із різними здібностями.

Індивідуальні освітні траєкторії – персональні плани навчання, врахування інтересів.

Використання ІКТ – інтерактивні платформи, онлайн-ресурси, адаптивні програми.

Візуальні та практичні матеріали – схеми, інфографіка, експерименти, творчі проєкти.

Формувальне оцінювання – регулярний зворотний зв’язок, самооцінка, портфоліо.

✨ Результат: учні отримують підтримку відповідно до своїх можливостей, зростає мотивація, самостійність та успішність

Вчитель англійської мови

Професійне кредо " Per aspera ad astra"

Професійні інтереси :

Предметно-методична компетентність.

Творча педагогічна діяльність.

Інклюзія та партнерство.

Самоосвіта.

Основні напрямки роботи:

Формування мотивації учнів до вивчення англійської мови.

Вивчення англійської граматики за допомогою англійських пісень.

Формування міжкультурного бекграунду.

Такий підхід дозволяє формувати цілісне бачення історичних подій, розвивати критичне мислення, творчі та комунікативні навички учнів.

Інтерактивні уроки історії: нові можливості

Інтерактивний урок передбачає активну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Учень виступає не пасивним слухачем, а дослідником, співрозмовником, творцем.

Найефективніші інтерактивні методи:

• робота в групах і парах;

• дискусії, дебати, «круглі столи»;

• рольові та ділові ігри;

• проєктна діяльність;

• аналіз візуальних та медіатекстів.

Поєднання історії з літературою

Літературні твори допомагають глибше зрозуміти історичну епоху, побачити події очима сучасників.

Форми роботи:

• аналіз художніх текстів у контексті історичних подій;

• порівняння історичних фактів і художнього вимислу;

• створення «щоденників», листів, монологів від імені історичних персонажів;

• інсценізації уривків творів.

Такий підхід сприяє розвитку емоційного інтелекту та образного мислення.

Інтеграція історії та мистецтва

Мистецтво є важливим джерелом історичної інформації та засобом формування естетичної культури.

Можливі напрями інтеграції:

• аналіз картин, плакатів, скульптур як історичних джерел;

• вивчення архітектури певної епохи;

• прослуховування музичних творів як відображення історичних настроїв;

• створення власних мистецьких робіт (плакати, колажі, ілюстрації).

Учні вчаться «читати» візуальні образи та розуміти їхній історичний контекст.

Історія та медіаграмотність

В умовах інформаційного перенасичення надзвичайно важливо формувати в учнів навички медіаграмотності.

Практичні завдання:

• аналіз історичних подій у сучасних медіа;

• виявлення фейків, маніпуляцій, пропаганди;

• порівняння різних джерел інформації;

• створення власних медіапродуктів: новин, постів, відео, подкастів.

Поєднання історії з медіаграмотністю формує відповідального та свідомого громадянина.

Результати міжпредметної інтеграції

Завдяки інтегрованим інтерактивним урокам:

• підвищується мотивація до навчання;

• формується критичне мислення;

• розвиваються комунікативні та творчі навички;

• учні краще засвоюють матеріал і вміють застосовувати знання на практиці.

Міжпредметна інтеграція історії з літературою, мистецтвом і медіаграмотністю робить урок сучасним, динамічним і змістовним. Вона сприяє формуванню компетентної особистості, здатної мислити критично, аналізувати інформацію та усвідомлено взаємодіяти з навколишнім світом.

Історія й мова/література мають потужний потенціал для взаємодії, адже обидві галузі працюють із текстами, смислами, подіями, особистостями та цінностями.

Інтеграція історії та мовно-літературної діяльності як педагогічний інструмент

Інтеграція передбачає не механічне поєднання предметів, а цілісне осмислення навчального матеріалу з різних позицій. Під час таких уроків учні:

• аналізують історичні джерела як тексти;

• працюють з художніми творами в історичному контексті;

• зіставляють факти, погляди, авторські позиції;

• формують власне ставлення до подій і явищ.

Наприклад, вивчення історичної епохи може супроводжуватися аналізом літературних творів, спогадів, листів, публіцистики, що дозволяє глибше зрозуміти дух часу.

Формування критичного мислення

Інтегровані завдання сприяють розвитку критичного мислення через:

• аналіз і інтерпретацію різних джерел інформації;

• виявлення авторської позиції, упередженості, пропаганди;

• порівняння історичних фактів і художнього осмислення подій;

• формулювання аргументованих висновків.

Ефективними є такі методи:

• робота з історичними документами та художніми текстами;

• дискусії, дебати, проблемні запитання.

Розвиток комунікативних навичок

Поєднання історії та мовно-літературної діяльності створює сприятливі умови для розвитку усного й писемного мовлення. Учні вчаться:

• формулювати власну думку;

• аргументувати позицію;

• слухати й поважати думки інших;

• вести діалог та полілог.

Практичні форми роботи:

• рольові ігри (історичні дебати, інтерв’ю з історичними особами);

• написання есе, історичних нарисів, листів від імені персонажів;

• усні виступи, презентації, захист проєктів.

Формування ключових компетентностей

Інтеграція сприяє розвитку таких компетентностей:

• мовленнєвої – через роботу з різними типами текстів;

• громадянської та соціальної – через осмислення історичних подій і цінностей;

• інформаційно-цифрової – через пошук, аналіз і критичну оцінку джерел;

• культурної – через знайомство з національною та світовою спадщиною.

Інтеграція історії та мовно-літературної діяльності є ефективним засобом формування всебічно розвиненої особистості учня. Такий підхід робить навчання змістовним, цікавим і практично значущим, сприяє розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в сучасному суспільстві.

Сучасний освітній процес вимагає впровадження інноваційних технологій навчання, які сприяють підвищенню мотивації учнів та якості засвоєння навчального матеріалу. Одним із таких ефективних засобів є використання інтерактивних вікторин та онлайн-ігор під час уроків історії.

У своїй педагогічній практиці для закріплення знань я активно застосовую такі цифрові платформи, як Kahoot!, Quizizz та LearningApps. Дані сервіси дозволяють урізноманітнити форми роботи, зробити навчальний процес більш динамічним, інтерактивним та орієнтованим на потреби сучасного учня.

Педагогічна доцільність використання онлайн-інструментів

Застосування інтерактивних вікторин має низку переваг:

• активізація пізнавальної діяльності учнів;

• підвищення навчальної мотивації;

• формування позитивного емоційного середовища на уроці;

• забезпечення швидкого зворотного зв’язку;

• можливість оперативного контролю та самоконтролю знань.

Особливо важливо, що такі інструменти дозволяють залучити до роботи всіх учнів, незалежно від рівня їх підготовки.

Практичне використання платформ

Платформа Kahoot! є надзвичайно ефективною під час проведення узагальнюючих уроків. Вона дозволяє організувати вікторини у форматі змагання, що стимулює інтерес учнів та створює атмосферу здорової конкуренції. Учні активно долучаються до роботи, швидко реагують на запитання та прагнуть покращити свій результат.

Сервіс Quizizz дає можливість організувати індивідуальну роботу учнів у зручному для них темпі. Перевагою є миттєвий зворотний зв’язок, що дозволяє учням одразу бачити свої помилки та працювати над їх виправленням. Також ця платформа зручна для організації домашніх завдань.

Платформа LearningApps використовується мною для створення різноманітних інтерактивних вправ: встановлення відповідностей, хронологічних послідовностей, роботи з історичними поняттями та термінами. Це сприяє кращому розумінню та систематизації знань.

Вплив на формування компетентностей

Використання онлайн-вікторин сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, зокрема:

• інформаційно-цифрової компетентності;

• уміння вчитися впродовж життя;

• критичного та логічного мислення;

• комунікативних навичок;

• соціальної активності та вміння працювати в команді.

Учні не лише відтворюють знання, а й аналізують історичні події, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, що є важливим для формування історичного мислення.

Результативність та ефективність

Практичний досвід свідчить, що використання інтерактивних платформ:

• підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу;

• сприяє активізації навчальної діяльності;

• зменшує рівень пасивності на уроці;

• створює ситуацію успіху для кожного учня.

Учні із задоволенням беруть участь у таких формах роботи, що позитивно впливає на загальну атмосферу навчання.

Отже, використання вікторин та онлайн-ігор на уроках історії є ефективним інструментом закріплення знань, який відповідає сучасним освітнім тенденціям. Інтерактивні технології не лише підвищують інтерес до предмета, а й сприяють формуванню ключових компетентностей та розвитку особистості учня.

Педагогічне кредо: " Поганий вчитель підносить істину, хороший- вчить її знаходити."

Основні напрямки роботи : 1) Формування етнокультурної компетентності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури.

2) Розвиток асоціативного мислення в процесі вивчення літератури.

3) Використання методу творчого читання ( аналіз тексту з акцентом на інтерпретацію ) на уроках літератури.

Прийом «гронування» (асоціативний кущ) — це інтерактивна стратегія, що полягає у візуальному структуруванні думок навколо ключового поняття. На уроках зарубіжної літератури метод активізує критичне мислення, допомагає швидко актуалізувати знання, аналізувати характери героїв, тематику творів та встановлювати асоціативні зв'язки, перетворюючи пасивне читання на активний діалог.

Всеосвіта +1

Як застосовувати гронування на зарубіжній літературі:

• Етап актуалізації (мозковий штурм): На початку уроку записується ім'я автора або назва твору, а учні називають усі асоціації, пов'язані з ним (наприклад, до теми «Середньовіччя» — лицар, кодекс, куртуазність, замок).

• Характеристика персонажів: У центрі — ім'я героя, навколо — риси характеру, вчинки, ставлення інших героїв (наприклад, гроно до образу Шерлока Холмса: розум, скрипка, дедукція, спостережливість, Лондон).

• Аналіз проблематики: Центр — назва твору, відгалуження — основні теми та ідеї (наприклад, для «Різдвяної пісні в прозі» Ч. Діккенса: добро, скупість, переродження, родина).

• Робота в групах: Учні складають спільні «грона», обмінюючись думками, що розвиває навички співпраці.

Метод творчого читання — це сучасний метод навчання літератури, який спрямований не лише на розуміння змісту твору, а й на його особистісне осмислення, інтерпретацію та емоційне переживання. Учні виступають не пасивними читачами, а активними співтворцями смислів.

🎯 Мета методу

формування читацької компетентності;

розвиток критичного та творчого мислення;

уміння інтерпретувати художній текст;

виховання емоційного інтелекту;

розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок;

формування власної читацької позиції.

📖 Основні принципи

✅ активна участь учнів у роботі з текстом;

✅ відкритість до різних інтерпретацій;

✅ діалог між автором, твором і читачем;

✅ опора на життєвий досвід школярів;

✅ розвиток творчої уяви.

*Етапи творчого читання

1️⃣ До читання*

Мета — викликати інтерес до твору.

Прийоми:

прогнозування за назвою;

робота з ілюстраціями;

асоціативний кущ;

«Передбачення подій»;

проблемні запитання.

2️⃣ Під час читання

Мета — усвідомлення змісту та художніх деталей.

Прийоми:

читання з позначками;

«Зупинись і подумай»;

коментоване читання;

читання за ролями;

пошук ключових слів;

складання запитань до тексту.

*3️⃣ Після читання

Мета* — інтерпретація та творче осмислення.

Методи:

дискусія;

сенкан;

есе;

літературний щоденник;

«Гаряче крісло»;

лист герою;

інтерв'ю з персонажем;

створення альтернативного фіналу;

буктрейлер;

комікс;

ментальна карта.

Інтерпретація тексту

Під час аналізу учні відповідають не лише на питання «Що сталося?», а й:

Чому герой так вчинив?

Які мотиви його поведінки?

Які символи використав автор?

Яка головна ідея твору?

Як цей твір пов'язаний із сучасністю?

Які почуття викликає текст?

Форми роботи

індивідуальна;

парна;

групова;

колективне обговорення;

творчі майстерні;

дебати;

проєктна діяльність.

Приклади творчих завдань

📌 Створити Instagram-профіль героя.

📌 Написати повідомлення персонажу.

📌 Змінити фінал твору.

📌 Намалювати карту подорожі героя.

📌 Підготувати судове засідання над персонажем.

📌 Створити афішу або постер твору.

📌 Записати подкаст від імені героя.

📌 Скласти плейлист персонажа.

Переваги методу

✔ підвищує мотивацію до читання;

✔ формує інтерес до художньої літератури;

✔ розвиває критичне мислення;

✔ сприяє творчій самореалізації;

✔ навчає аргументувати власну думку;

✔ допомагає глибше розуміти художній текст;

✔ формує ключові компетентності НУШ.

*Роль учителя

Учитель стає:*

фасилітатором;

організатором діалогу;

наставником;

модератором дискусії;

партнером у пошуку смислів.

Очікувані результати

Після використання методу творчого читання учні:

читають усвідомлено;

аналізують художній текст;

аргументують власну позицію;

інтерпретують образи та символи;

встановлюють міжпредметні зв'язки;

творчо переосмислюють прочитане;

формують стійкий інтерес до читання.

📌 Висновок

Метод творчого читання перетворює урок зарубіжної літератури на простір діалогу, дослідження та творчості. Він допомагає учням не просто читати художній твір, а осмислювати його, співпереживати героям, формувати власні судження та застосовувати здобуті знання в сучасному житті. Саме такий підхід відповідає компетентнісному навчанню та сприяє вихованню активного, думаючого й культурного читача.