• Місце народження - Париж,Франція

• Головні події- навчання в Клермонському коледжі, заснування театральної групи "Блискучий театр", провал, борги, закриття театру, подоріжи мандрівної групи трупи Францією, впродовж 13 років, повернення у Париж перед лідоліком, підтримка короля, виступи в примищені театру палерояль, одруження з Армандою Бежар 1662 р, створення комедії -Балету.

• Дата і місце смерті-17 лютого 1673 Париж.

• Рід діяльності-драматург,комедіограф,актор

• Направлення-Класицизм.

• Жанр-висока комедія.

• Твори-Тартюф, Дон Жуан, Скнара, Міщанин-шляхтич

Місце народження - Париж( Франція)

Головні події - навчання в Клеренському коледжі,Провал, борги, закриття театру,подорожі мандрівної трупи Францією продовж 1645- 1648 рр повернення у Париж перед людством

Розповідь театру Мольєра підтримка короля виступи в приміщені театру Пале - рояль

1622 Мольєр одружився

створення комедії балету

Дата і місце смерті - 17 лютого 1673 Париж під час своєї ролі

Рід діяльності - драматург, комедіограф, актор

Направлення - Класицизм

Жанр - висока комедія

Твори - Міщанин шляхтич(1670), Тартюф, Дон Жуан.

Реалізм та соціальна критика: Мольєр зображував реалії свого часу, висміюючи пороки та дурість суспільства. Він розкривав гіпокризію, лицемірство та моральне розкладання аристократії та буржуазії.

Характери та типи : Мольєр створив безліч яскравих і відомих типажів персонажів, які стали класикою комедійного жанру. Його герої були живими, багатогранними та часто символізували різні соціальні верстви. Мова і діалоги: Мольєр використовував просту, але виразну мову, яка дозволяла йому точно передавати характери персонажів та їхні стосунки один з одним. Його діалоги були гострими, глузливими та повними іронії.

Структура п'єс: Мольєр умів поєднувати комічні ситуації з філософськими роздумами та драматичними елементами. Його п'єси часто мали складні інтриги, але закінчувалися моральним висновком. Самоіронія і самокритика: Мольєр як критикував суспільство, а й умів знаходити недоліки у собі самому. Він часто використовував самоіронію у своїх творах, що робило його творчість ще більш пронизливою. Загалом, Мольєр був новатором у сфері комедійного жанру, його роботи мали значний вплив на розвиток театру та літератури загалом.

Пані Журден - дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: «Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженек. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ». Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від непрошених гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною».

Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».

Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.

Граф Дорант  - має шляхетне походження, вишукані манери, підкупливу зовнішність. Але при цьому він жебрак авантюрист, шахрай, заради грошей готовий на будь-яку підлість, навіть на звідництво.

Ніколь – служниця в домі пана Журдена, кохана Ков’єля.

Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий в Ніколь.  Саме він придумав виставити свого господаря сином турецького султана, щоб батько його коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.

2) Назва - Міщанин шляхтич 

3) Дата написання - 14 жовтня 1670 році 

4) Жанр - Комедія - балет 

5) Тематика - Мольєр (Жан Батист Поклен )  прийшов у літературу в період розквіту класицитичної  трагедії.

Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічний виставами не давали такого значення як трагедії.

Мольєр викладав у комедії зовсім інший смисл його комедії були не тільки цікавими та й повчальними.

6) Ідея - викриття ліцемірної моралі 

7) Основний конфлікт - відображає певний історичний етап розвитку буржуазії.
8) у той час авторська професія вважалася найнижчою і називалася як не інакше презирливим комедіантом 
9) Герої - Пан Журден, Пані Журден, Люсіль,Клеонт, Дорант,Дорімена,Ковєль,Ніколь. 

1. Комедія як форма критики: Мольєр використовував комедію як засіб критики суспільних недоліків, зокрема звичаїв, моралі та соціальних стереотипів свого часу. Він втілював глибокі філософські та соціальні ідеї у своїх п'єсах.

2. Мистецтво сатири: Мольєр був майстром сатири, вміло поєднуючи гостру гумористичну вдачу з висміюванням потворного у світі та людському характері. Він висвітлював слабкі сторони суспільства та психологію персонажів з великим розумінням та тонкістю.

3. Новаційний вибір тем та жанрів: Мольєр активно експериментував з різноманітними жанрами та темами у своїх творах, такими як комедія характерів, комедія виправдань, фарс, соціальна комедія та інші. Він підійшов до театрального мистецтва з нового ракурсу, впливаючи на подальший розвиток драми.

Таким чином, Мольєр був новатором у театральному світі свого часу, внес яскравий внесок у розвиток драматургії, створюючи твори, які залишають слід у світовій літературі та мистецтві до сьогодення.

Пані Журден – дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: «Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженек. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ». Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від непрошених гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною».

Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».

Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.

Граф Дорант  має шляхетне походження, вишукані манери, підкупливу зовнішність. Але при цьому він жебрак авантюрист, шахрай, заради грошей готовий на будь-яку підлість, навіть на звідництво.

Ніколь – служниця в домі пана Журдена, кохана Ков’єля.

Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий в Ніколь. Саме він придумав виставити свого господаря сином турецького султана, щоб батько його коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.