Точна дата заснування замка не відома перша згадка про нїго була в документах 11 століття володів замком з 1396 й до 1414 року Федір Кориатович зараз замок є музеєм

Капусняк - це густа, ароматна юшка з капусти, м'яса, копчених ковбасок і овочів. Вона є традиційною стравою в Україні, особливо в південних регіонах, таких як Запоріжжя. Капусняк часто подають з галушками або пампушками.

Деруни вважаються коронною стравою Житомира та околиць. Там його люблять настільки, що на його честь у Коростені навіть поставили пам'ятник та проводять щорічний фестиваль. Чому таке кохання? Все дуже просто: ці края вже давно спеціалізуються на вирощуванні картоплі, тож цілком логічно вважати своїм спеціалістом саме картопляні оладки.

Багрич Ліза

Шарівський палац, «Цукровий замок», «Шарівська перлина» - так називають один з найкрасивіших палацово-паркових ансамблів України. Пам’ятка національного значення – він розташувався в 60 кілометрах від Харкова, у смт. Шарівська Богодухівського району.

Закладений ще XIX столітті поміщиками Ольховськими, маєток належав також німцям – братам Гебенштрейтам та цукрозаводчику барону Кьонігу. З 1925 року в палаці оселився туберкульозний санаторій, який пропрацював аж до 2008 року.

Нарешті, після 6 років занедбаності, в 2014 році у Шарівського маєтку з’явився новий господар – Благодійний фонд «Омріяна Країна». За ініціативою громадського діяча Олексія Толкачова палацово-парковий комплекс передали в оренду під створення центру культури і мистецтв.

Замок у Кам'янці-Подільському, збудований на скелястому півострові у каньйоні річки Смотрич, входить до складу історико-архітектурного заповідника "Кам'янець". Сама фортеця внесена до Списку пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Історія

Коли саме була зведена перша оборонна споруда на цьому місці, точних даних немає. Вчені досі сперечаються на цю тему. Одні схиляються до IX ст., інші – до XI ст. Єдине, в чому вони сходяться, це те, що в XI ст. на цьому місці стояв дерев'яний частокіл, що оберігав частину Галицько-Волинського князівства. Після масштабної пожежі у XIII ст. дерево прийшлося замінити на камінь. Щоправда, така новація зовсім не вберегла місто від жорстокого хана Батия. У 1240 році він зумів знищити половину населення міста та поневолити на довгих сто років вцілілу частину.

1362 рік – кардинальний поворот в історії фортеці. Від чужинців її рятує великий литовський князь Ольгерд, що під Синіми водами вщент розбиває лютих недругів. Відтак, замок переходить у власність п'ятьох братів, племінників князя: Костянтина, Федора, Бориса, Юрія та Олександра. Розпочинається масштабна реконструкція, він набуває сучасних рис. По 1793 рік Кам'янець-Подільська фортеця стає стратегічним королівським містом, центром польського воєводства.

Після Польщі у право власності вступила Російська Імперія, яка володіла Кам'янцем до приходу СРСР. Далі на замок чекала російсько-турецька війна 1809-1812 роки, І та II Світова війна та багато інших подій, але замок зумів встояти.
Старий замок

Старий замок – це серце твердині. Він має площу близько 1,5 гектара. Збудований у формі неправильного чотирикутника, периметр якого оточують 11 башт (або веж): Папська, Ляська (Біла), вежа Ковпак, Західна, вежа Рожанка, Лянцкоронська, Чорна вежа та інші.

Новий замок

Нова фортеця з'явилася для посилення обороноздатності старого замку та його захисту. Мури зводили після консультацій із голландськими фахівцями. Стіни нового замку укріплюють два бастіони: Південний та Північний. Щоб можна було потрапити на територію Старого замку, спорудили підвісний міст. На відміну від старого замку, споруди замку нового збереглися значно гірше.

Легенда

Одна із найкрасивіших легенд про фортецю розповідає про похід турків на Кам'янець-Подільський. Турецький султан Осман II переміг Хотин і вже готувався загарбати Кам'янецький замок. Для цього взяв з собою 200 тисяч війська. Чи то неприступність замку налякала володаря, чи навпаки, заворожила, та не міг він відвести погляду від фортеці. Султан запитав у свого вірного слуги: "Хто звів такий дивовижний замок?" Слуга, вражений не менше султана, відповів: "Сам Аллах приклав сюди руку!" Осман II відповів: "Тоді самому Аллахові й завойовувати це місто!" – і, повернувши свої війська, покинув ці землі назавжди.

Цікаві факти

• За всю свою історію місто-фортеця було взяте всього двічі: 1393 року твердиню захопив литовський князь Вітовт, а 1672 року, завдяки великій численності війська, містом заволоділи турки

• Фортецю збудували до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними

• Кам'янець-Подільський замок був у фільмах "Той, хто пройшов крізь вогонь", "Тарас Бульба", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Народжені бурею"

• У фортеці проводять різноманітні фестивалі: "Остання столиця", "Земля героїв" та "Terra Heroica"

• Щороку тут відбувається фестиваль повітряних куль

Не плутати з царської дорогою із Суз в Сарди.

Via Regia («царський шлях») — один з найдавніших торгових маршрутів в історії, який вів з Єгипту вздовж лінії вододілу на плато на східному березі Йордану, через Дамаск в Межиріччя і Персію^[1].

Via RegiaКраїна Єгипет,  Йорданія,  Сирія і  Ірак

Via Maris (фіолетовий), Via Regia (червоний), та інші торгові шляхи Передньої Азії, бл. 1300 до н. е.

Міщенко Олександр

Капітолійський музей - це не просто музей, а справжній скарбничний давньоримського мистецтва. Розташований на Капітолійському пагорбі в Римі, він є найстарішим публічним музеєм у світі. Заснований у 1471 році папою римським Сікстом IV, музей зібрав у своїх стінах унікальну колекцію скульптур, монет, ювелірних виробів та інших артефактів, що розповідають про історію та культуру Стародавнього Риму.Чому варто відвідати Капітолійський музей?

• Унікальна атмосфера: Прогулюючись залами музею, ви ніби переноситесь у часи Стародавнього Риму. Атмосфера античності, що панує тут, вражає своєю величчю і красою.

• Шедеври світового мистецтва: Тут ви зможете побачити такі всесвітньо відомі скульптури, як "Умираючий галл", "Ромул і Рем з волчицею", "Гадалка". Ці роботи є справжніми шедеврами світового мистецтва і викликають захоплення у всіх відвідувачів.

Альона Тичкіна

Історична довідка

Заснована грецькими колоністами з Мілету у VI столітті до н.е., Ольвія швидко розвивалась і досягла розквіту у IV-III століттях до н.е. Місто було важливим торговим центром, де торгували зерном, рибою, шкірою, металами та іншими товарами. Ольвія мала тісні торговельні зв’язки з іншими грецькими полісами, а також зі скіфами.

Що можна побачити на розкопках?

Сьогодні на території Ольвійського археологічного заповідника можна побачити:

• Руїни давніх будівель: житлових будинків, громадських споруд, храмів.

• Залишки міських укріплень: стін, веж.

• Некрополь: місце поховання мешканців Ольвії.

• Музей: де зібрані знахідки, зроблені під час розкопок.

Чому Ольвія така важлива для науки?

Розкопки в Ольвії надають вченим унікальну можливість досліджувати життя античного міста, його культуру, економіку, політичний устрій. Завдяки знахідкам археологів ми можемо дізнатися про побут древніх греків, їхні релігійні вірування, торговельні зв’язки.

Чому варто відвідати Ольвію?

Подорож до Ольвії – це не просто екскурсія, це можливість зануритися в атмосферу давнього міста, відчути дух минулих епох. Відвідавши Ольвію, ви зможете:

• Побачити на власні очі, як жили люди понад 2 тисячі років тому.

• Доторкнутися до історії.

• Зрозуміти, як розвивалися цивілізації на території України.

• Відпочити на природі, насолодитися мальовничими краєвидами.

Як дістатися до Ольвії?

Ольвійський археологічний заповідник розташований у селі Парутине, Очаківського району, Миколаївської області. Дістатися туди можна на власному автомобілі або автобусом з Миколаєва або Одеси.

Музей було засновано у 1825 році, що робить його одним з найстаріших музеїв такого типу в Україні. Засновником музею вважається Одеський археологічний комітет, який об’єднував ентузіастів історії та археології.

Що можна побачити в музеї?

Колекція музею налічує понад 170 тисяч експонатів. Серед них:

• Античні артефакти: кераміка, скульптури, ювелірні вироби, монети, що розповідають про життя давніх греків і римлян на території сучасної Одеси.

• Скіфські знахідки: зброя, кінська збруя, предмети побуту.

• Середньовічні артефакти: кераміка, скляні вироби, ювелірні прикраси.

• Колекції з Єгипту, Греції, Китаю та Італії: мумії, саркофаги, вази, статуетки.

• Відкриється в новому вікні

  ukraina.info

• Античні артефакти з Одеського археологічного музею

Чому варто відвідати Одеський археологічний музей?

• Поринути в історію: Музей дозволяє відвідателям перенестися в минуле і відчути атмосферу давніх цивілізацій.

• Розширити кругозір: Колекція музею настільки різноманітна, що кожен відвідувач знайде щось цікаве для себе.

• Насолодитися красою артефактів: Багато експонатів музею є справжніми шедеврами мистецтва.

• Дізнатися про історію Одеси: Музей розповідає про те, як розвивалася Одеса з давніх часів.

Корисні факти

• Будівля музею: Сама будівля музею є архітектурною пам'яткою і представляє історичну цінність.

• Бібліотека: При музеї діє наукова бібліотека, яка містить велику колекцію книг з археології та історії.

• Реставраційна лабораторія: В музеї працює реставраційна лабораторія, де відновлюються пошкоджені артефакти.

Одеський археологічний музей – це місце, де історія оживає. Відвідавши його, ви зможете краще зрозуміти, як розвивалися цивілізації на території сучасної України.

Відкритий у 2018 році, експонує в семи секціях сучасної архітектурної будівлі історичні артефакти з Трої та деяких інших стародавніх міст, що були поруч, та на сусідніх островах. Директором музею є Рідван Гьолджюк. Музей отримав спеціальну нагороду Європейський музей року 2020 та спеціальну нагороду Європейської музейної академії.

Пізніше будівництво нових секцій тривало аж до 16 століття включно. Одна з найвідоміших частин муру збудована в 220—206 до н. е. першим імператором Китаю Цінь Ши Хуан-ді. Небагато з них дійшли до наших днів. Більшість нині існуючих були збудовані в епоху династії Мін.

Великий китайський мур простягається від Шаньхайгуань на сході до Лобнор на заході по дузі, що приблизно розмежовує південні околиці Внутрішньої Монголії. Археологічне дослідження 2008 року дійшло висновку, що Великий мур, побудований в епоху династії Мін (1368—1644), з усіма його секціями простягається на 8 851,8 км.

Основні факти про Великий китайський мур:

1. Довжина: За різними оцінками, його довжина разом з розгалуженнями сягає близько 21 196 кілометрів.

2. Будівництво: Почалося в 3 столітті до нашої ери за правління Цінь Шихуана і тривало протягом багатьох династій, включаючи Хань та Мін.

3. Матеріали: В залежності від регіону використовували камінь, глину, дерево та цеглу.

4. Стратегічне значення: Окрім військового захисту, мур слугував для транспортування товарів і полегшення зв'язку між різними частинами Китаю.

5. Архітектура: Мур складається з веж, бастіонів і укріплених стін з отворами для стрільби, що робило його ефективним для оборони.

Цікаві факти:

• Великий мур не можна побачити з Місяця неозброєним оком, як це часто помилково вважають.

• У 1987 році Великий китайський мур було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

• Деякі частини муру сьогодні зруйновані або заросли, але реставраційні роботи тривають.

Він є популярною туристичною пам'яткою та символом стійкості і майстерності стародавніх китайців.

"Кодекс Ватиканус" — один із найдавніших і найважливіших манускриптів Біблії, який зберігається у Ватиканській бібліотеці (від звідси й назва "Ватиканус"). Це давньогрецький манускрипт, який є одним із найповніших і важливих для вивчення ранніх текстів Нового Завіту та для відновлення первісних варіантів біблейських текстів.

Важливі факти про Кодекс Ватиканус:

1. Дата створення:

   • Кодекс був написаний, ймовірно, в IV столітті — приблизно між 325 і 350 роками н.е. Це один з найдавніших і найбільш повних манускриптів Біблії, що дійшли до нас.

2. Зміст:

   • Кодекс Ватиканус містить майже весь текст Старого та Нового Завіту, за винятком деяких книг (наприклад, частини книги Есфірі та апокрифічних книг), які відсутні в манускрипті.

   • Тексти написані на давньогрецькій мові (класична та койне).

   • На відміну від інших давніх кодексів, таких як Кодекс Синайський, Ватиканус є одним з найбільш повних і важливих для текстологічного аналізу.

3. Особливості:

   • Кодекс написаний капітальним (всевишнім) шрифтом без розділення на слова та з мінімальною пунктуацією, що ускладнює читання.

   • Використовує критерії текстових сімей, які мали вплив на передачу біблейського тексту в християнській традиції, і служить основою для сучасних видань Грецького Нового Завіту.

4. Історія:

   • Кодекс був знайдений у Ватиканській бібліотеці, де він зберігається й сьогодні.

   • Він потрапив до Ватикану в 1475 році, хоча його походження залишається неясним. Деякі дослідження припускають, що манускрипт може бути пов'язаний з Олександрійською бібліотекою або має єгипетське походження.

5. Вплив:

   • Кодекс Ватиканус є важливим інструментом для вивчення текстів Біблії, зокрема для складання сучасних видань і критичних текстів Нового Завіту.

   • Цей манускрипт є ключовим елементом для істориків, теологів та філологів, які працюють над відновленням оригінальних текстів священних писань.

   • 
     

Британський музей займав п'яте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та перше місце серед британських музеїв.

Невелика історія:

Британський музей заснований декретом Британського парламенту 1753 року. Для нього придбали та переоблаштували будинок Монтегю лорда Галіфакса в Блумсбері, в приміщенні якого музей офіційно відкрили в 1759 році. Початок колекції Британського музею поклала приватна особа — лікар сер Ганс Слоун, який в 1751 році запропонував парламенту придбати його коштовну наукову колекцію за 200 тисяч фунтів стерлінгів. Парламент погодився, а пізніше придбав зібрання рукописів Роберта Гарлі та доєднав до них бібліотеку, подаровану сером Робертом Коттоном.

Усі колекції купувались не за державний кошт, а на доходи від національної лотереї. За час її проведення вдалось зібрати фонд з 300 000 фунтів стерлінгів. Хоча парламент і заснував музей, проте встановив для нього настільки мізерне річне утримання, що на приймання відвідувачів грошей не вистачало. Відвідування музею було суворо обмеженим, і впродовж багатьох років після свого відкриття Британський музей приймав не більше 60 осіб на день. За півстоліття ця цифра зросла тільки до 120 відвідувачів на день. При цьому музей працював для відвідувачів перші 4 дні тижня, і тільки для осіб пристойного вигляду. Відвідувачів пускали групами по 15 осіб в кожній. До 1836 року Британський музей не працював у вихідні та святкові дні, аби обмежити приток представників «низів» Лондона.

Що є в сучасному Британському музеї?

Є зібрання безцінних творів мистецтва та культурних надбань різних народів світу за 4-5 тисячоліть. Основу греко-римського відділу музею склали приватні колекції Таунлі, Елгіна, Гамільтона та Гревіля.

Антична брама називалась Порта Аппія, тому що від неї починалася Аппієва дорога. Спочатку це була низька споруда з двома брамами. У V столітті з міркувань безпеки перебудована до трьох поверхів та одного проходу, було добудовано дві вежі й зубці.

У ранньохристиянський період брама отримала нову назву на честь мученика Себастьяна, оскільки прочани ходили Аппієвою дорогою до базиліки Сан Себастьяно фуорі ле Мура і до катакомб св. Себастьяна, розташованих біля неї.

Замок Святого Ангела — одна з найбільш знакових пам'яток Риму, розташована на березі річки Тибр. Це унікальна будівля, яка поєднує історичну, архітектурну та культурну спадщину, адже вона виконувала різні функції протягом століть.

Історія:

1. Античність:

   • Замок був збудований у 139 році нашої ери як мавзолей імператора Адріана. У ті часи він служив місцем поховання імператора та його сім'ї.

   • Оригінальна будівля мала круглу форму, прикрашену мармуром, бронзою та статуями.

2. Середньовіччя:

   • У середні віки мавзолей був перетворений на фортецю. Його стратегічне розташування робило його важливим укріпленням для захисту міста.

   • У 6 столітті папа Григорій I побачив на даху замку ангела, який, за легендою, оголосив про закінчення епідемії чуми. На честь цього події замок отримав свою сучасну назву.

3. Епоха Відродження:

   • Замок став резиденцією для пап, укріпленням і навіть тюрмою.

   • У фортеці побудували потаємний коридор (Passetto di Borgo), який з'єднує замок із Ватиканом. Папи використовували його для втечі під час небезпеки.

4. Сучасність:

   • У 1901 році замок став національним музеєм. Сьогодні це місце зберігає залишки його багатої історії.

Архітектура:

• Форма: Циліндрична конструкція на квадратній основі.

• Скульптура: На вершині замку розташована статуя архангела Михаїла, яка символізує мир та захист.

• Інтер'єри: Папські апартаменти, тюремні камери, середньовічні коридори, галереї з фресками.

Що подивитися:

1. Музей:

   • Виставки артефактів з часів Римської імперії, середньовіччя та епохи Відродження.

   • Колекції зброї, картин і скульптур.

2. Тераса:

   • Піднявшись на терасу, ви отримаєте захопливий вид на Рим, зокрема на Ватикан, Тибр та міст Святого Ангела.

3. Passetto di Borgo:

   • Таємний коридор, яким користувалися папи для втечі.

4. Склеп Адріана:

   • Оригінальні залишки гробниці імператора.

Цікаві факти:

• Замок Святого Ангела згадується в багатьох книгах і фільмах, зокрема в романі Дена Брауна "Ангели і демони".

• Будівля мала оборонне значення під час багатьох облог, включаючи напад військ Карла V у 1527 році.

Розташування та години роботи:

• Адреса: Lungotevere Castello, 50, Рим, Італія.

• Години роботи:

  • Відкрито щодня з 9:00 до 19:30.

  • Останній вхід — за годину до закриття.

• Вхідні квитки:

  • Вартість залежить від віку та пільг (приблизно €15).

Відвідування Замку Святого Ангела — це подорож у часі, яка дозволяє побачити багатошарову історію Риму та насолодитися неперевершеними краєвидами!

Альона Тичкіна