Симоненко Василь Андрійович by Алина Пащенко https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc Зроблено ученицею 11Б класу Пащенко Алiною en-us 2019-03-06 11:06:36 UTC 2024-11-17 17:56:04 UTC hello@padlet.com alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338319021 2019-03-06 11:18:09 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338319021 Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338319416 2019-03-06 11:19:30 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338319416 Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338320007 2019-03-06 11:21:36 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338320007 alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338320588 Instagram]]> 2019-03-06 11:23:51 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338320588 . alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338321505 МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.


І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.

1959





]]> 2019-03-06 11:27:44 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338321505 Василь Симоненко - український поет-шістдесятник alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338322736 2019-03-06 11:32:57 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338322736 Ти знаєш, що ти - людина? alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338323053 2019-03-06 11:34:22 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338323053 Ні, не вмерла Україна! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали “хайль” охриплими басами І “Ще не вмерла…” голосно ревли. Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям — Плювала кров’ю “ненька Україна” У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись “москалі”. Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре! 18.10.1959 alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338323552 2019-03-06 11:36:51 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338323552 Цікаві факти з життя українського поета До школи малому Василю приходилося ходити пішки більше 9 км, але закінчив її з золотою медаллю. Він дуже обдарованою дитиною, мав гарну пам’ять та гострий розум. У 1952 році вирішує пов’язати своє життя з журналістикою. Вступив до Київського університету ім. Т. Шевченка де навчався разом з Б. Олійником, Т. Коломієць та Б. Рогозою та А. Москаленком. Саме в студентські роки в нього загорається іскра до творчості та поезії зокрема. Працював у редакціях трьох газет: «Черкаська правда», «Молодь Черкащини» та «Робітнича газета» в якості кореспондента. Разом зі своїми товаришами-шістедесятниками він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. За його участю було відкрито таємні братські могили жертв сталінських репресії на Васильківському та Лук’янівському кладовищах та у Биківнянському лісі, тим самим підписуючи собі смертний вирок. Симоненко був постійно під наглядом КДБ. У 1952 році його жорстоко побили міліціонери. З чого часу його стали мучити гострі болі в боці, після чого йому діагностували рак нирок. Майже всі друзі відвернулись від нього, побоюючись розправи збоку радянської влади. За все коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів. alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338324012 2019-03-06 11:39:01 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338324012 Тести для самоперевірки «Василь Симоненко. Життя та творчість» alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338325071 2019-03-06 11:44:01 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338325071 Абетковий покажчик творів alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338326378 2019-03-06 11:48:51 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338326378 Пам'ятник Василеві Симоненку в Черкасах alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338327149 2019-03-06 11:51:38 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338327149 На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок. Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років. alinadexalina https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338327661 2019-03-06 11:52:55 UTC https://padlet.com/alinadexalina/6bipd3s7x1mc/wish/338327661