У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. 

Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти: 

Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

-      вільне володіння державною мовою;

-      здатність спілкуватися рідною  та іноземними мовами;

-      математична компетентність;

-      компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-      інноваційність;

-      екологічна компетентність;

-      інформаційно-комунікаційна компетентність;

-      навчання впродовж життя;

-      громадянські та соціальні компетентності;

-      культурна компетентність;

-      підприємливість і фінансова грамотність.

Ці орієнтири потрібні для того, щоб сформувати в учнів вміння бути  гнучкими, мобільними, конкурентоздат­ними, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці в майбутньому. Важливо також навиком є критичне мислення, комунікативна культура, вміння працювати  в команді.  Згідно цих орієнтирів це має бути учень нового покоління, який повинен вміти генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішенняі нести за них відповідальність, цілеспрямовано використовувати свій по­тенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспіль­ства, уміти здобувати, аналізувати інформацію, бути здатним до вибору численних альтерна­тив, які пропонує сучасне життя.