<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Кисень by Крол</title>
      <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt</link>
      <description>Сделано с помощью магии</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-04-29 09:40:29 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2022-04-29 10:09:46 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f9e7.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Кисень-це</title>
         <author>olenakuznecova942</author>
         <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164054688</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Ки́сень</strong><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-sum20-2"><sup>[2]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-ulif-3"><sup>[3]</sup></a> (також <em>оксиге́н</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-sum20-2"><sup>[2]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-ulif-3"><sup>[3]</sup></a>, або <em>оксиґе́н</em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3-1"><sup>[1]</sup></a>; <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA">хімічний знак</a> — {\displaystyle {\ce {O}}}, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">лат.</a> <em>oxygenium</em>) — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82">хімічний елемент</a> з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80">атомним номером</a> <strong>8</strong>, що належить до головної підгрупи (або підгрупи кисню) VI <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8">групи</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2">періодичної системи елементів</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_16_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2">16-ї групи</a> за номенклатурою <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/IUPAC">IUPAC</a>), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_2_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2">2-го періоду</a>. Його <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8">простими речовинами</a> є гази кисень {\displaystyle {\ce {(O2)}}} та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%BE%D0%BD">озон</a> {\displaystyle {\ce {(O3)}}}<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-sum20-2"><sup>[2]</sup></a>. <strong>Примітка.</strong> В українській мові протягом 1994 — 2019 рр., в рамках <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97">реформи хімічної термінології</a>, діяв стандарт <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3_2439-94">ДСТУ 2439-94</a>, згідно з яким хімічний елемент мав назву «Оксиген». З 2019 року назву «Оксиген» скасовано<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3-1"><sup>[1]</sup></a>, рекомендовано «кисень» як єдину назву хімічного елемента і найпоширенішої його простої речовини, але дозволено для елемента назву «оксиґен».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1682344322/d14f46c16bbc7b3903a38930c3c7bc7b/kislorod.jpg" />
         <pubDate>2022-04-29 09:48:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164054688</guid>
      </item>
      <item>
         <title>История Кисню</title>
         <author>olenakuznecova942</author>
         <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164056181</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Відкрили кисень в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1773">1773</a> шведський хімік <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%A8%D0%B5%D1%94%D0%BB%D0%B5">К. В. Шеєле</a> і незалежно від нього в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1774">1774</a> — англійський вчений <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9F%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BB%D1%96">Джозеф Прістлі</a>. Французький хімік <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D1%94">Антуан Лавуазьє</a> дав елементу назву і до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1777">1777</a> року створив кисневу теорію <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">дихання</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F">горіння</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F">окиснення</a>. У вільному вигляді відомий, як <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C&amp;action=edit&amp;redlink=1">молекулярний кисень</a> (O<sub>2</sub>) та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%BE%D0%BD">озон</a> (O<sub>3</sub>).<br><br></div><div><br>VIII ст. — китайський учений Мао — встановив наявність у повітрі газу, який підтримує дихання і горіння. Однак європейці кисень відкрили майже через 1000 років. Видатний шведський хімік К. В. Шеєле у 1771 р. встановив, що повітря складається з кисню й азоту.<br><br></div><div><br>Важливим етапом, що сприяв відкриттю кисню, були роботи французького хіміка <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%94%D0%BD">П'єра Байєна</a>, який опублікував роботи по окисленню ртуті і подальшого розкладання її оксиду.<br><br></div><div><br>1774 р. — Дж. Прістлі добув кисень розкладом меркурій(ІІ) оксиду. Усе ж головні особи в історії відкриття кисню не К. В. Шеєле і не Дж. Прістлі. Вони відкрили новий газ — кисень, попри це і до кінця своїх років залишаючись ревними захисниками теорії <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD">флогістону</a>, яка тривалий час гальмувала розвиток науки. Особливе значення в історії відкриття кисню мають праці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D1%94">А. Лавуазьє</a>. Він (1775 р.) встановив, що кисень — складова частина повітря, створив кисневу теорію горіння (за 200 років вона не тільки не була спростована, а й отримала безліч підтверджень своєї правильності), яка прийшла на зміну теорії флогістону.<br><br></div><div><br>У 1898 р. англійський вчений <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D1%81%D0%BE%D0%BD">Томпсон, лорд Кельвін,</a> попереджав, що людству загрожує задуха, оскільки в повітря виділяється величезна кількість вуглекислого газу не тільки від дихання, а й від промислових підприємств.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1682344322/729fa9d282472959b1a477ad127027d1/_____________678796.jpg" />
         <pubDate>2022-04-29 09:50:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164056181</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цікаві факти про кисень</title>
         <author>olenakuznecova942</author>
         <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164069093</link>
         <description><![CDATA[<ul><li>Кисень повітря, від якого залежить життя людини, вперше з'явився в атмосфері Землі завдяки діяльності фотосинтезуючих бактерій.</li><li>Кисень — один з найбільш хімічно активних елементів. Ось чому в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0">земній корі</a> кисень зазвичай перебуває у зв'язному вигляді у складі інших хімічних сполук.</li><li>При температурі −182,926 °C кисень конденсується на блідо-блакитну рідину. При −218,4 °C він замерзає.</li><li>Більшість живих організмів залежить від кисню. Маючи високу хімічну активність, він здатний окислювати («забирати» електрони) у багатьох хімічних речовин. Ці реакції відбуваються з виділенням енергії необхідної для підтримання всіх життєвих процесів організму. Процес окиснення органічних речовин киснем відбувається в мітохондріях життєвих клітин і називається клітинним диханням.</li><li>У 1785 році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D1%94">Антуан Лоран Лавуазьє</a> відкрив, що вода — сполука кисню та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C">водню</a>.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-zu-6"><sup>[6]</sup></a> До того вода вважалася простою речовиною.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D1%94">Лавуазьє</a> відкрив роль кисню у процесах горіння, за що у Берліні прихильниками теорії <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD">флогістону</a> він був присуджений до спалення на вогнищі як <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA">єретик</a> науки. За відсутності самого єретика, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%84%D0%B5">аутодафе</a> відбулося in effigie, символічно: було спалено його праці та портрет.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-7"><sup>[7]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a></li><li>Газ <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%BE%D0%BD">озон</a>, молекули якого містять 3 атоми кисню, становить 0,00006 % повітря. Він утворюється при <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F)">дисоціації</a> (розпаді) двоатомних молекул кисню під дією <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96">ультрафіолетових променів</a> сонячного спектра.</li><li>Вчені <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/NASA">NASA</a> знайшли в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0">екзосфері</a> — верхньому шарі атмосфери — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA">супутника</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0)">Сатурна</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Діони</a> кисень. Дане відкриття, за словами <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">дослідників</a>, підтверджує теорію про те, що в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8">атмосфері</a> більшості супутників газових гігантів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0)">Юпітера</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0)">Сатурна</a> міститься кисень. Водночас професор <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82">Лондонського університету</a> Ендрю Коатс заявив, що на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Діоні</a> не виявлено ознак наявності <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0">води</a>, а отже, вона непридатна для життя. Проте, зауважив учений, на інших супутниках вдалося виявити наявність <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B4">льоду</a> і води, а це означає, що там можуть бути виявлені форми життя<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C#cite_note-9"><sup>[9]</sup></a>.</li><li>Валентність кисню не є постійною 2<sup>[</sup><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0"><em><sup>джерело?</sup></em></a><sup>]</sup>. Учені вже досліджують сполуки, у яких кисень виявляє валентності 1, 3 або 4. Цю властивість можна прослідкувати так: на зовнішньому енергетичному рівні кисень має 6 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD">електронів</a>: 2 на <em>2s</em> рівні та 4 на <em>2p</em> рівні. Таким чином, він утворює 2 сполуки за обмінним методом та 2 за донорно-акцепторним (кисень&amp;nbsp— донор електронної пари). Сумарно кисень може утворити 4 сполуки, а це значить, що вища валентність кисню дорівнює чотирьом. Валентність 1 та 3 можна отримати, якщо приєднувати чи забирати електрони з <em>2p</em> рівня.</li></ul><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-04-29 10:03:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164069093</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Поширення в природі</title>
         <author>olenakuznecova942</author>
         <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164073133</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Кисень — найпоширеніший на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F_(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0)">Землі</a> елемент, вміст його становить 47 % за масою (здебільшого у формі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B4">оксидів</a>), у повітрі (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0">тропосфері</a>) кисню (O<sub>2</sub>) — 20,93 % за об'ємом, або 23 % за масою. До складу води входить 88,8 м.% кисню, в морській воді — 85,7 м.%. Він входить до складу більшості гірських порід, ґрунтів, а також клітин усіх рослинних і, тваринних організмів. Кисень в цілому становить 30-85 % маси тваринних і рослинних тканин. Він входить до складу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA">білків</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0">нуклеїнових кислот</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%80%D0%B8">жирів</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8">вуглеводів</a> тощо. Вільний кисень відіграє велику роль в біохімічних і фізіологічних процесах, зокрема в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">диханні</a>. При недостатньому постачанні організму тварин і людини киснем розвивається <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F">гіпоксія</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8">Зелені рослини</a> і деякі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">бактерії</a> є джерелом вільного кисню на Землі.<br><br></div><div><br>У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82">Всесвіті</a> кисень — третій за поширеністю хімічний елемент після <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C">водню</a> й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9">гелію</a>.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-04-29 10:06:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164073133</guid>
      </item>
      <item>
         <title>В Україні виробляють медичного кисню більше, ніж споживають - МОЗ</title>
         <author>olenakuznecova942</author>
         <link>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164075639</link>
         <description><![CDATA[<div>В Україні для медичних проблем виробляється кисню більше, ніж споживається. Проблеми можуть виникати при пікових навантаженнях з логістикою.&nbsp;</div><div>Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу розповів перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.<br><br></div><div>"Кисню, який виробляється в Україні, більше, ніж кисню, який споживається... На добу виробляється більше 400 тонн рідкого кисню, це саме кисень, що йде на потреби системи охорони здоров'я. Споживання також до 400 тонн", - сказав Комаріда.<br><br></div><div>Він додав, що заводи, які зупинялися на регламентні роботи, вже відновили постачання кисню в систему охорони здоров'я.<br><br></div><div>Читайте також: <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3341721-za-misac-spozivanna-kisnu-v-likarnah-zroslo-na-30-moz.html"><em>За місяць споживання кисню в лікарнях зросло на 30% - МОЗ<br></em></a><br></div><div>Комаріда пояснив, що як такого дефіциту кисню в Україні немає, були певні проблеми з логістикою.<br><br></div><div>"Під час пікових навантажень на будь-яку систему є певні перебої з логістикою. Якщо ми візьмемо кисень, це не просто перелити з однієї ємності в іншу. Коли він виробляється , потрібен певний час на те, щоб завантажити 20-тонну машину. Якщо виробляється 500 кг кисню на годину заводом, то для того, аби завантажити 20-тонну машину, потрібно приблизно 40 годин. І коли ми бачимо, що в лікарню вночі госпіталізують багато пацієнтів, то вранці ця лікарня потребує значно більше кисню. Ми екстрено намагаємося забезпечити ії киснем, і виникають певні логістичні збої", - сказав Комаріда.<br><br></div><div>Стосовно постачання кисню з Польщі перший заступник міністра зауважив, що основні виробники кисню історично знаходяться на сході Україні, тому при постачанні кисню в лікарні західних областей зручніше це робити саме з Польщі.<br><br></div><div>Читайте також: <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3342812-na-bukovini-16ricnij-hlopec-iz-covid19-uze-drugij-tizden-pidklucenij-do-aparatu-svl.html"><em>На Буковині 16-річний хлопець із COVID-19 уже другий тиждень підключений до апарату ШВЛ<br></em></a><br></div><div>"З Польщі набагато ближче привезти кисень на західну Україну, ніж везти його через усю Україну зі сходу. Тому логістично можуть бути різні нюанси. За моєю інформацією, з Польщі надходить приблизно 100 тонн кисню на тиждень. Чи довготривалі ці контракти, я не можу сказати, але це не є супергостра потреба для України - закуповувати в Польщі. Особливо після того, як заводи запустилися. Все залежатиме від кількості нових випадків, кількості споживання і власне від логістики кисню", - сказав Комаріда.<br><br></div><div>Якщо потреба в кисні зросте, то, за словами Комаріди, всередині країни буде розгорнуто додаткові потужності.<br><br></div><div>Читайте також: <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3342056-bilsist-hvorih-na-kisni-reanimacii-covidlikaren-kieva-perepovneni-klicko.html"><em>Більшість хворих на кисні, реанімації COVID-лікарень Києва переповнені – Кличко<br></em></a><br></div><div>Також він нагадав, що <a href="https://www.ukrinform.ua/tag-kabmin">уряд </a>виділив 395 млн грн як субвенцію на автономні кисневі станції для лікарень.<br><br></div><div>За його словами, критеріїв для лікарень, де будуть встановлюватися кисневі станції, декілька: до якої хвилі належить лікарня, скільки кисневих точок в ній розгорнуто і скільки ще може бути розгорнуто, як логістично туди доставляється кисень.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1682344322/713221f180da6ea91f56f1e53be59d98/630_360_1602600094_864.jpeg" />
         <pubDate>2022-04-29 10:09:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenakuznecova942/68kafcpzif34gzwt/wish/2164075639</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
